Постанова № 36238367, 12.12.2013, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" грудня 2013 р. Справа№ 927/1117/13

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Отрюха Б.В.

суддів: Михальської Ю.Б.

Тищенко А.І.

За участю представників:

Від позивача: Ткаченко Р.Ю.- представник;

Від відповідача: не з"явився.

розглянувши апеляційні скарги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання" Прилуцької міської ради Чернігівської області

на рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.09.2013

у справі № 927/1117/13 (суддя Мурашко І.Г.)

за позовом Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України"

до Комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання" Прилуцької міської ради Чернігівської області

про стягнення заборгованості в сумі 208958,27 грн.

ВСТАНОВИВ:

Дочірньою компанією "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" подано позов до Комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання" Прилуцької міської ради Чернігівської області про стягнення 208958,27 грн. заборгованості, з яких 89727,76 грн. пені за період з 11.02.2011 р. по 20.07.2011 р., включно, 99331,52 грн. інфляційних втрат за період з лютого 2011 р. по травень 2013 р., включно, 19898,99 грн. трьох відсотків річних за період з 11.02.2011 р. по 22.07.2013 р. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про закупівлю природного газу за державні кошти № 06/10-2230 БО-39 від 20.12.2010 р.

Рішенням Господарського суду Чернігівської області позовні вимоги задовлено частково. Стягнуто з Комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання" Прилуцької міської ради Чернігівської області на користь Дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" - 89497,95 грн. пені, 98915,71 грн. інфляційних втрат, 19876,93 грн. трьох відсотків річних, 4165,82 грн. судового збору.

В решті позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Дочірня компанія „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" звернулась з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.09.2013 в частині часткового задоволення нарахованої пені та 3% річних.

Комунальне підприємство "Прилукитепловодопостачання" Прилуцької міської ради Чернігівської області також звернулось з апеляційною скаргою до Київського апеляційного господарського суду, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.09.2013 в частині відмови в задоволенні клопотань про зупинення провадження у справі та прийняти в цій частині нове рішення, яким вказане клопотання задовольнити та зупинити провадження по справі.

В обґрунтування своїх вимог скаржники зазначили, що рішення суду прийнято з неповним з'ясуванням обставин справи, на підтвердження чого в своїй апеляційній скарзі виклав ряд обставин, які, на їх думку, виступають підтвердженням їх правової позиції та спростовують правильність винесеного рішення.

Відповідно до автоматичного розподілу справ між суддями апеляційні скарги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання" Прилуцької міської ради Чернігівської області у справі № 927/1117/13 передані на розгляд судді Київського апеляційного господарського суду Отрюху Б.В.

Розпорядженням Голови Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2013 для розгляду вищезазначених апеляційних скарг сформовано колегію суддів у складі: Головуючого судді Отрюха Б.В, суддів Михальської Ю.Б. та Тищенко А.І.

Ухвалами Київського апеляційного господарського суду від 17.10.2013 апеляційні скарги Дочірньої компанії „Газ України" Національної акціонерної компанії „Нафтогаз України" та Комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання" Прилуцької міської ради Чернігівської області прийняті та об'єднані в одне апеляційне провадження.

04.11.2013 від Комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання" Прилуцької міської ради Чернігівської області через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду надійшли додаткові письмові пояснення по справі.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 14.11.2013 розгляд справи відкладено на 12.12.2013 у зв'язку з неявкою у судове засідання представників сторін.

В судовому засіданні 12.12.2013 представник позивача надав свої пояснення по справі.

Представник відповідача в судове засідання 12.12.2013 не з'явився, причини неявки суду невідомі.

Враховуючи те, що у матеріалах справи містяться докази належного повідомлення відповідача про дату, час і місце проведення судового засідання по розгляду апеляційної скарги, а саме повідомлення про вручення поштового відправлення, колегія суддів вважає можливим здійснити перевірку рішення суду першої інстанції в апеляційному порядку за наявними матеріалами справи та без участі представника відповідача.

Як вірно встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи,

20.12.2010 року між сторонами був укладений Договір № 06/10-2230 БО-39 поставки природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання (в редакції додаткової угоди № 1 до договору від 28.01.2011 р.) (далі - Договір) та Додаток № 1 до цього договору, згідно з умовами якого позивач (постачальник) зобов"язується поставити відповідачу (покупцю) імпортований природний газ, а відповідач зобов"язується прийняти від позивача і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному у п. 1.2. цього договору. (п.п. 1.1. Договору).

Відповідно до п. 1.2. Договору в редакції додаткової угоди № 4 до договору від 30.08.2011 р., постачальник передає покупцю в період з 01.01.11р. по 31.12.11р. включно природний газ з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 3541,720 тис.куб.м, в тому числі по місяцях: січень 877,53 тис. куб. м., лютий 141,74 тис. куб. м., березень 270,68 тис. куб. м., квітень 207,35 тис. куб. м., травень 18,16 тис. куб. м., червень 15,98 тис. куб. м., липень 8,16 тис. куб. м., з 1 - по 5 серпня 2,12 тис. куб. м., вересень 0,000 тис. куб. м., жовтень 420 тис. куб. м., листопад 740 тис. куб. м., грудень 840 тис. куб. м. Загальний розмір поставки складає 3541,72 тис. куб. м. Постачання природного газу в період з 06 серпня 2011 по 30 вересня 2011 року буде здійснюватись за окремим договором у зв'язку із набуттям чинності Закону України від 07.07.2011 р. № 3609-VI. Дана додаткова угода поширює свою дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.01.2011 р. (п. 4 додаткової угоди).

Як вбачається з п. 3.1. Договору в редакції додаткової угоди № 1 від 28.01.2011 р., ціна за 1000 куб.м природного газу становить 2282,00 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами - 234,00 грн., крім того ПДВ - 20%. До сплати за 1000 куб.м природного газу - 2561,64 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ 3073,97 грн.

В редакції додаткової угоди № 2 від 04.04.2011 р. до договору п. 3.1 договору визначає, що ціна за 1000 куб.м природного газу становить 2553,20 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами - 259,70 грн., крім того ПДВ - 20%. До сплати за 1000 куб.м природного газу - 2863,96 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ 3436,75 грн.

В редакції додаткової угоди № 3 від 11.07.2011 р. до договору п. 3.1 договору визначає, що ціна за 1000 куб.м природного газу становить 3023,50 грн. без урахування податку на додану вартість, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання газу, крім того: збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на газ - 2%; податок на додану вартість за ставкою 20%. Крім того, тариф на транспортування газу магістральними та розподільними трубопроводами - 285 грн., крім того ПДВ - 20%. До сплати за 1000 куб.м природного газу - 3368,97 грн., крім того ПДВ - 20%, всього з ПДВ 4042,76 грн.

Відповідно до п. 4.1. Договору, розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати, остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 10 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до п. 2.1 додатку до договору від 20.12.2010 р., з урахуванням п. 2 додаткової угоди № 4 від 30.08.2011 р. до договору приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місяці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання - передачі газу складається на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого постачальником. Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу, покупець зобов'язується надати постачальнику для підпису два примірники акта приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця і погоджені газотранспортним підприємство, копію технічних актів приймання-передачі газу.

Відповідно до додаткової угоди № 5 від 03.10.2011 р. до договору спірний договір № 06/10-2230 БО-39 припинив свою дію в частині поставки природного газу з 01 жовтня 2011 року.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач передав, а відповідач прийняв імпортований природний газ за Договором у період з січня - серпень 2011 року на загальну суму 4836758,37 грн.

Цей факт підтверджується актами передачі-приймання природного газу за січень-серпень 2011 року, а саме: за 31.01.2011 на суму 2 697 511,44 грн.; за 28.02.2011 на суму 435 707,29 грн. ; за 31.03.2011 на суму 832 073,96 грн.;від 30.04.2011 на суму 712 603,66 грн; від 31.05.2011 на суму 62 421,72 грн; від 30.06.2011 на суму 54 908,99 грн; від 31.07.2011 на суму 32 972.78 грн; від 31.08.2011 на суму 8 558,53 грн.

Між тим, відповідач порушив строки оплати, чим порушив умови договору.

Статтею 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 Цивільного кодексу України).

Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з частиною 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до вимог ст.546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою,притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України встановлено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Згідно зі ст.232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України унормовано,що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов'язання у строк, встановлений договором.

Пунктом 7.3.1 договору сторони передбачили, що у разі порушення покупцем умов п. 4.1 договору, покупець зобов'язується (крім суми заборгованості) сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу.

Відповідач порушив умови договору, а саме несвоєчасно розрахувався за поставлений газ, що підтверджується матеріалами справи, у зв'язку з чим позивачем нараховано та пред'явлено до стягнення 89727,76 грн. пені за період з 11.02.2011 р. по 20.07.2011 р., включно.

Відповідач не надав доказів відсутності своєї вини в несвоєчасній оплаті боргу.

Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені) (ст. 258 Цивільного кодексу України). Статтею 259 Цивільного кодексу України передбачено, що позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Пунктом 9.3. договору строк позовної давності за цим договором та до вимог про стягнення неустойки встановлюється тривалістю у три роки. Неустойка нараховується за шість місяців, що передують моменту звернення з претензією або позовом.

Відповідно до п. 4.3 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 р. № 10 "Про деякі питання практики застосування позовної давності у вирішенні господарських спорів" неустойка (пеня) підлягає стягненню за кожний день прострочення виконання зобов'язання, позовну давність необхідно обчислювати щодо кожного дня окремо за попередній рік до дня подання позову, якщо інший період не встановлено законом або угодою сторін. При цьому, однак, слід мати на увазі положення частини шостої статті 232 ГК України, за якими нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано. Даний шестимісячний строк не є позовною давністю, а визначає максимальний період часу, за який може бути нараховано штрафні санкції (якщо інший такий період не встановлено законом або договором).

Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за угодою сторін, тому, зокрема, умови договору, за якими сторони встановили, що така давність обчислюється не з моменту прострочення платежу, а з іншої дати, що визначається шляхом зворотного відрахування шести місяців від дати пред'явлення вимоги, суперечать вимогам закону і не застосовуються судом.

Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо правомірного здійснення позивачем розрахунку пені за період з 11.02.2011 по 20.07.2011 , включно, тобто в межах шести місяців від дня прострочення виконання зобов'язання відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та з урахуванням строку позовної давності , встановленої сторонами в договорі ( 3 роки).

Між тим, позивачем було невірно визначено прострочку виконання зобов'язання за актом приймання передачі за березень 2011 р. - строк оплати настав з 12.04.2011 р., замість 11.04.2011 р., за актом приймання передачі за травень 2011 р. - з 13.06.2011 р., замість 11.06.2011 р.

Отже, враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правильного висновку щодо часткового задоволення вимог позивача за вказаний вказаний період в сумі 89497,95 грн.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 252 Цивільного кодексу України, строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами.

Перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок (ст.253 Цивільногшо кодексу України).

Частини 5 ст. 254 даного кодексу визначає, що якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день.

Відповідно до умов спірного договору строк виконання зобов'язання визначається днями, тому позивач при здійснені розрахунку мав керуватися вищевказаними вимогами.

Так. колегіє суддів встановлено, що за актом-приймання передачі за січень 2011 р. строк оплати настав 11.02.2011 р., за актом приймання-передачі за лютий 2011 р. строк оплати настав 11.03.2011 р., за актом-приймання передачі за березень 2011 р. строк оплати настав 12.04.2011 р., за актом-приймання передачі за квітень 2011 р. строк оплати настав 11.05.2013 р., за актом-приймання передачі за травень 2011 р. строк оплати настав 13.06.2011 р., за актом приймання-передачі за червень 2011 р. строк оплати настав 12.07.2011 р., за актом приймання - передачі за липень 2011 р. строк оплати настав 11.08.2011 р., за актом приймання - передачі за серпень 2011 р. строк оплати настав 13.09.2011 р. Остаточний розрахунок за поставлений природній газ відповідач здійснив 22.07.2013 р.

Відповідно до ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши розрахунки позивача, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції щодо нарахування позивачем 3% річних за період з 11.02.2011 по 22.07.2013 у сумі 19898,99 грн. в зв'язку із помилкою позивача при здійсненні розрахунку.

Крім того, дослідивши наявний в матеріалах справи розрахунок інфляційних витрат, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо невірного визначеня позивачем розміру суми, яка індексуються, за березень 2011 року індексації підлягає 3103518,81 грн., замість 3133218,73 грн., оскільки відповідачем не була врахована часткова оплата за 15.03.2011 в сумі 29699,92 грн.

Частина 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно з частиною 2 статті 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Заперечення скаржників, викладені у апеляційних скаргах та поясненнях до апеляційної скарги, не приймаються колегією суддів до уваги, оскільки не підтверджуються матеріалами справи та не спростовують висновків суду першої інстанції.

Враховуючи вище викладене, колегія суддів зазначає, що скаржниками не надано належних та допустимих доказів на підтвердження своєї правової позиції, а також не наведено переконливих аргументів у відповідності з нормами чинного законодавства, які давали б підстави для задоволення апеляційних скарг.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, оцінивши наявні в матеріалах справи докази, приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Чернігівської області від 26.09.2013 у даній справі прийнято з додержанням норм матеріального та процесуального права, повним з'ясуванням обставин, що мають значення для справи та відповідністю висновків, викладених в рішенні, дійсним обставинам справи, тому рішення є законним та обґрунтованим. Підстав для скасування або зміни вказаного рішення та задоволення апеляційної скарги колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не знаходить.

Керуючись статтями 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги Дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" та Комунального підприємства "Прилукитепловодопостачання" Прилуцької міської ради Чернігівської області залишити без задволення.

Рішення Господарського суду Чернігівської області від 26.09.2013 по справі № 927/1117/13 залишити без змін.

Матеріали справи № 927/1117/13 повернути Господарському суду Чернігівської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.

Головуючий суддя Б.В. Отрюх

Судді Ю.Б. Михальська

А.І. Тищенко