Рішення № 36238182, 19.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23249/13 19.12.13

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 910/23249/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Дешунін, Юфест і партнери»;

до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче

підприємство «Ромсат»;

про стягнення 146 363, 29 грн.

Представники сторін:

від позивача: Єніч В.С., довіреність б/н від 25.10.2013р.;

від відповідача: Лисиця С.В., довіреність б/н від 19.11.2012р.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Дешунін, Юфест і партнери» (надалі - позивач) з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Ромсат» (надалі - відповідач) про стягнення 146 363,29 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами договору № 04/2012 про надання юридичних послуг від 07.04.2012р. у визначений строк не розрахувався за отримані послуги, внаслідок чого виник борг у сумі 140 000,00 грн., за прострочення оплати якого нараховані 3% річних у сумі 6363,29 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.12.2013р. порушено провадження у справі № 910/23249/13 та призначено її розгляд на 19.12.2013р.

Присутнім у судовому засіданні 19.12.2013р. представником позивача підтримано заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні подав суду пояснення, в яких відповідач підтвердив факт отримання послуг за спірним договором на суму 140 000,00 грн. та визнав наявність заборгованості в сумі 140 000,00 грн. по оплаті отриманих послуг, пояснюючи, що заборгованість виникла у зв'язку зі скрутним фінансовим становищем.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.04.2012р. між позивачем (за договором - виконавець) та відповідачем (за договором - замовник) було укладено договір № 04/2012 про надання юридичних послуг Due Diligence, у відповідності до п.1.1 якого позивач зобов'язався надати юридичні послуги Due Diligence (фінансової, податкової і юридичної експертизи) документів та господарських процесів ТОВ «НВП «Ромсат», а відповідач зобов'язався прийняти і оплатити такі послуги.

У відповідності до п.1.2 договору, сторонами було підписано додаток № 1 до договору. яким визначено склад послуг.

Відповідно до п.4.1 договору, грошова винагорода позивача за послуги становить 140 000,00 грн.

Як вбачається з наявних у справі доказів, на виконання умов договору позивачем за актом приймання-передачі наданих послуг від 30.04.2012р., копія якого залучена до матеріалів справи та оригінал було оглянуто в судовому засіданні, було надано відповідачу послуги на загальну суму 140 000,00 грн.

Умовами п.4.2 договору встановлено, що виплата грошової винагороди за послуги здійснюється відповідачем після підписання акту приймання-передачі наданих послуг протягом 10 днів з дати підписання акту прийому-передачі.

Так, кінцевий строк оплати відповідачем наданих позивачем послуг настав 10.05.2012р.

Проте, відповідач у визначений п.4.2 договору строк, отримані послуги на суму 140 000,00 грн. позивачу не сплатив.

Отже, на день розгляду справи заборгованість відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 140 000,00 грн.

Станом на 15.10.2012р. актом звірки взаєморозрахунків сторонами визначено заборгованість відповідача перед позивачем за отримані послуги за договором № 04/2012 від 07.04.2012р. у сумі 140 000,00 грн.

Згідно з приписами ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини першої статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання послуг за представленим актом здачі-прийняття робіт та не надано доказів оплати отриманих послуг, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 140 000,00 грн. є обґрунтованою, документально підтвердженою, а відтак підлягає задоволенню.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 6363,29 грн., які розраховані за період з 11.05.2012р. по 14.11.2013р.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Відповідно до ст. 55 Господарського процесуального кодексу України, суд, перевіривши розрахунок позивача щодо нарахування 3% річних, який доданий до позовної заяви, визнав його обґрунтованим, у зв'язку з чим позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню повністю в сумі 6363,29 грн.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Ромсат» (03194, м. Київ, пр. Перемоги, 89-а; код ЄДРПОУ 21611854) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Дешунін, Юфест і партнери» (04080, м. Київ, вул. Фрунзе, 1-3; код ЄДРПОУ 32347071) 140 000 грн. 00 коп. - основного боргу, 6363 грн. 29 коп. - 3% річних та 2927 грн. 27 коп. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 23.12.2013р.

Суддя А.І. Привалов