Рішення № 36237977, 17.12.2013, Господарський суд Кіровоградської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

Кіровоградської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 рокуСправа № 912/1668/13

Господарський суд Кіровоградської області у складі судді Шевчук О.Б., розглянув у відкритому судовому засіданні справу № 912/1668/13

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "ГІДРОС", м. Київ

до товариства з обмеженою відповідальністю "Розвиток альтернативного опалення - теплові енергетичні системи", Кіровоградська обл., смт. Новгородка

про припинення дії договору та стягнення 399705,42 грн.,

за участю представників сторін:

від позивача - не брав участі;

від відповідача - начальник юридичного відділу Глухов І.А., довіреність № 1 від 12.11.2013.

Товариством з обмеженою відповідальністю "Компанія "ГІДРОС" (далі - ТОВ "Компанія "ГІДРОС") подано позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Розвиток альтернативного опалення - теплові енергетичні системи" (далі - ТОВ "РАО-ТЕС") про припинення дії договору № 1705/1 поставки обладнання від 17.05.2013 з причин істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладанні даного договору та про стягнення основного боргу в розмірі 391906,00 грн., пені в розмірі 41150,13 грн., 3% річних в розмірі 674,86 грн., суму юридичних послуг в розмірі 20000,00 грн. Також позивач просить покласти на відповідача суму судового збору.

Ухвалою від 23.10.2013 порушено провадження у справі, призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 12.11.2013 о 14:30 та витребувано від сторін необхідні докази.

Згідно заяви про уточнення до позовної заяви від 26.11.2013 (т.1, а.с.147-148) позивач зменшив позовні вимоги та просить припинити дію договору № 1705/1 поставки обладнання від 17.05.2013, стягнути з відповідача 386786,00 грн. основного боргу, 9437,58 грн. пені, 1934,70 грн. 3% річних, 1547,14 грн. сум втрат від інфляційних процесів, а також суму юридичних послуг - 20000,00 грн. та витрати по сплаті судового збору.

Враховуючи положення частини 4 статті 22 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає заяву позивача про зменшення позовних вимог до розгляду.

Відповідач позов не визнав, пославшись на те, що він поданий безпідставно, оскільки позивачем не виконано зобов'язання по поставці передбаченого договором товару. Відповідач послався, зокрема, на те, що видаткові накладні, на які позивач посилається як на доказ поставки товару, не містять підпису посадової особи відповідача, а тому вони не є належним доказом здійснення господарських операцій між сторонами.

Ухвалою від 26.11.2013 розгляд справи було відкладено, витребувано від сторін та органу державної податкової служби докази, необхідні для повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Такі докази надійшли до господарського суду.

Поряд з цим, 17.12.2013 до господарського суду надійшла телеграма від ТОВ "Компанія "ГІДРОС" про відкладення розгляду даної справи у зв'язку з неможливістю представника позивача прибути в судове засідання.

Клопотання позивача про відкладення розгляду даної справи не підлягає задоволенню з огляду на наступне. По-перше, із змісту телеграми неможливо встановити, чи підписана вона повноважним представником позивача. По - друге, явка повноважного представника позивача обов'язковою не визнавалась і у позивача було достатньо часу для подання суду всіх наявних у останнього доказів в обґрунтування своїх доводів. По-третє, визначений частиною 1 статті 69 Господарського процесуального кодексу України строк вирішення спору закінчується 22.12.2013, клопотання про його продовження від сторін не надходило, що унеможливлює відкладення розгляду справи на більш пізній термін.

Дослідивши матеріали справи, оглянувши оригінали документів, які були подані представником позивача, в тому числі видаткових накладних та довіреностей на отримання товару, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між ТОВ "Компанія "ГІДРОС" (постачальник) та ТОВ "РАО-ТЕС" (покупець) укладено договір поставки обладнання №1705/1 від 17.05.2013 (далі - Договір, т.1, а.с. 69-71).

За умовами Договору постачальник зобов'язується в строки та на умовах, викладених в цьому Договорі, поставити та передати у власність покупця насосне обладнання та комплектуючі вироби (надалі - продукцію) у відповідності з рахунками-фактурами, специфікаціями та видатковими накладними, які являтимуть собою невід'ємну частину цього Договору, а покупець зобов'язується своєчасно прийняти продукцію та оплатити її вартість, вказану в рахунках-фактурах та видаткових накладних (п.1.1. Договору).

Відповідно до пункту 4.1 Договору покупець зобов'язаний здійснити оплату за продукцію в строки та в розмірі, вказаному в рахунках-фактурах, специфікаціях постачальника. Датою оплати є день зарахування коштів на поточний рахунок постачальника.

Продукція постачається покупцю на умовах попередньої оплати або з відстроченням платежу, про що вказується покупцем в замовленні на продукцію та підтверджується постачальником в рахунках-фактурах, специфікаціях (п.4.2. Договору).

При цьому, в пункті 5.3. Договору сторони погодили, що моментом передачі продукції сторони вважають підписання уповноваженою особою покупця видаткової накладної на підставі довіреності.

Договір підписаний повноважними представниками сторін та скріплений їх печатками.

Додатком №1 до Договору є специфікація № 01 від 17.05.2013 (т.1, а.с. 72), що підписана повноважними представниками сторін та скріплена їх печатками, відповідно до якої сторони обумовили, зокрема, вартість, строки поставки та строки оплати продукції.

Так, відповідно до п. 2 специфікації № 01 від 17.05.2013 загальна вартість продукції складає 280120,00 грн. Згідно пункту 3 - графік покриття заборгованості наступний: 03.06.2013 має бути сплачено покупцем 35000,00 грн., 09.09.2013 - 20000,00 грн., 29.10.2013 - 20000 грн., 29.11.2013 - 80000 грн., 26.12.2013 - 125000 грн. Пунктом 6 цієї специфікації визначено, що термін поставки обладнання: згідно графіка, поданого покупцем.

Позивачем також надано суду Додаток № 2 до Договору, яким є специфікація № 02 від 17.07.2013 (т.1, а.с. 73), що скріплена печатками, проте не підписана представником ТОВ "РАО-ТЕС". В цій специфікації зазначено обладнання, яке підлягає поставці, його вартість та строки поставки і оплати продукції. Тобто в специфікації № 02 від 17.07.2013 зазначені істотні умови, необхідні для договорів поставки, купівлі-продажу.

Відповідно до положень частини 2 статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Оскільки специфікація № 02 від 17.07.2013 не підписана зі сторони ТОВ "РАО-ТЕС", господарський суд приходить до висновку, що сторони не досягли згоди з тих істотних умов, що передбачені цією специфікацією, а тому в цій частині в силу вимог статті 638 Цивільного кодексу України Договір є неукладеним.

Таким чином, специфікація № 02 від 17.07.2013 не може бути взята до уваги господарським судом при вирішенні даного спору.

Як вбачається із змісту позовних вимог ТОВ "Компанія "ГІДРОС" позивач зазначає, що відповідач прострочив оплату поставленої продукції за вересень 2013 року чим підірвав економічне становище позивача, оскільки останній не в змозі розрахуватись з контрагентами за відвантажений товар, у зв'язку з чим вважає, що спірний Договір має бути припинений по причині істотної зміни обставин, якими сторони керувались при підписанні цього Договору.

За змістом статті 652 Цивільного кодексу України у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.

Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.

Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті (коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом), - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов: 1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане; 2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися; 3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору; 4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.

Господарський суд враховує, що закон пов'язує можливість розірвання договору безпосередньо не з наявністю істотної зміни обставин, а з наявністю чотирьох умов, визначених частиною 2 статті 652 Цивільного України, при істотній зміні обставин.

Позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами, як того вимагає стаття 33 Господарського процесуального кодексу України, ні істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні Договору, ні сукупності та наявності тих чотирьох умов, які визначені частиною 2 статті 652 Цивільного кодексу України.

За таких обставин у господарського суду відсутні підстави для розірвання спірного Договору відповідно до статті 652 Цивільного кодексу України. А тому в цій частині в задоволенні позову слід відмовити.

Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача заборгованості в загальній сумі 399705,42 грн., в тому числі - 386786,00 грн. основного боргу, господарський суд враховує наступне.

Як стверджує позивач, останнім на виконання умов договору виставлено відповідачу рахунки на оплату: № 394 від 17.05.2013 на суму 280120,01 грн. (а.с. 28), № 629 від 17.07.2013 на суму 273786,00 грн. (т.1, а.с. 29).

Листом №301.5-10/291913 від 29.10.2013 (т.1, а.с.123) Дарницьке відділення публічного акціонерного товариства "Укрсоцбанк" повідомило про надходження від відповідача на рахунок ТОВ "Компанія ГІДРОС" коштів від ТОВ "РАО-ТЕС" в загальній сумі 95120,00 грн.: 21.05.2013 - 35120,00 грн. (призначення платежу: передоплата згідно рахунку № 394 від 17.05.2013 за обладнання у сумі 29266,67 грн., ПДВ - 20% 5853,33 грн.); 31.07.2013 - 10000,00 грн. (призначення платежу: передоплата за обладнання згідно рахунку № 629 від 17.07.2013 у сумі 8333,33 грн., ПДВ - 20% 1666,67 грн.); 06.08.2013 - 20000,00 грн. (призначення платежу: часткова сплата за обладнання згідно рахунку № 629 від 17.07.2013 у сумі 16666,67 грн., ПДВ - 20% 3333,33 грн.), 15.08.2013 - 15000,00 грн. (призначення платежу: часткова сплата згідно рахунку № 629 від 17.07.2013 у сумі 12500 грн., ПДВ - 20% 2500 грн.), 16.08.2013 - 5000,00 грн. (призначення платежу: матеріали згідно рахунку № 629 від 17.08.2013), 27.08.2013 - 10000,00 грн. (призначення платежу: часткова оплата за матеріали згідно рахунку від 17.07.2013 № 629 у сумі 8333,33 грн., ПДВ - 20% 1666,67 грн.). До вказаної довідки додані роздруківки платіжних доручень № 1 від 21.05.2013 на суму 35120,00 грн. (а.с. 124), № 9 від 31.07.2013 на суму 10000,00 грн. (а.с.125), № 15 від 06.08.2013 на суму 20000,00 грн. (а.с. 126), № 14 від 15.08.2013 (а.с. 127), № 3 від 16.08.2013 на суму 5000,00 грн. (а.с. 128), № 12 від 27.08.2013 на суму 10000,00 грн. (а.с. 129), № 1088 від 28.10.2013 на суму 5000,00 грн. (а.с. 130).

Таким чином, відповідач на виконання умов Договору перерахував позивачу 95120,00 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги в частині стягнення 386786,00 грн. основного боргу позивач посилається на те, що ним було поставлено відповідачу продукцію на загальну суму 481906,00 грн. За висновком позивача, станом на день звернення до господарського суду з даним позовом, враховуючи часткову сплату коштів відповідачем заборгованість останнього складає саме 386786,00 грн.

Господарський суд враховує положення статті 67 Господарського кодексу України, відповідно до якої відносини підприємства з іншими підприємствами, організаціями, громадянами в усіх сферах господарської діяльності здійснюються на основі договорів. Підприємства вільні у виборі предмета договору, визначенні зобов'язань, інших умов господарських взаємовідносин, що не суперечать законодавству України.

Частина 7 статті 179 Господарського кодексу України передбачає, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки, правовідносини за яким регулюються главою 54 Цивільного кодексу України.

Відповідно до вимог ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За приписами статей 11, 509, 525, 526, 530, 629 Цивільного кодексу України та статей 174, 193 Господарського кодексу України, договір є підставою для виникнення зобов'язань, які повинні виконуватись належним чином і в установлений законом строк. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Кожна сторона повинна вжити всіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

За висновком позивача, останнім поставлено продукції на адресу відповідача на загальну суму 481906,00 грн. згідно наступних видаткових накладних та довіреностей: видаткової накладної № 169 від 07.06.2013 на суму 19400,00 грн. (а.с. 30) та довіреності 12ААД № 084202 від 07.06.2013 (а.с. 31), видаткової накладної № 180 від 14.06.2013 на суму 6450,00 грн. (а.с. 33) та довіреності 12ААД № 084206 від 14.06.2013 (а.с. 34), видаткової накладної № 208 від 01.07.2013 на суму 15300,00 грн. (а.с. 36) та довіреності 12ААД № 084214 від 27.06.2013 (а.с. 37), видаткової накладної № 223 від 09.07.2013 на суму 9100,00 грн. (а.с. 39), видаткової накладної № 225 від 10.07.2013 на суму 9100,00 грн. (а.с. 42) та довіреності 12ААД № 084227 (а.с. 40), видаткової накладної № 233 від 16.07.2013 на суму 38799,98 грн. (а.с. 45) та довіреності 12ААД № 084232 від 15.07.2013 (а.с. 46), видаткової накладної № 255 від 01.08.2013 на суму 17620,02 грн. (а.с. 48) та довіреності 12ААД № 084236 від 31.07.2013 (а.с. 49), видаткової накладної № 268 від 07.08.2013 на суму 145000,00 грн. (а.с. 31) та довіреності 12ААД № 084243 від 07.08.2013 (а.с. 52), видаткової накладної № 287 від 15.08.2013 на суму 19350,00 грн. (а.с. 54), видаткової накладної № 288 від 15.08.2013 на суму 7250,00 грн. (а.с. 57) та довіреності 12ААД №084249 від 15.08.2013 (а.с. 55), видаткової накладної № 289 від 16.08.2013 на суму 5136,00 грн. (а.с. 60) та довіреності 12ААД № 084250 від 16.08.2013 (а.с. 61), видаткової накладної № 307 від 23.08.2013 на суму 145000,00 грн. (а.с. 63), видаткової накладної № 310 від 27.08.2013 на суму 44400,00 грн. (а.с. 66) та довіреності 12ААД №084219 від 22.08.2013 (а.с. 64).

Однак, зазначені видаткові накладні (оригінали яких було оглянуто судом у судовому засіданні) не можуть бути прийняті судом як належні докази поставки (отримання) продукції, оскільки в порушення умов пунктів 5.3., 10.1. Договору, пункту 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" не містять підпису посадової особи, яка здійснювала господарську операцію (отримувала продукцію).

Інших належних доказів, які б підтверджували поставку на адресу відповідача продукції за Договором на суму 481906,00 грн. позивач не надав.

А тому наявність боргу за поставлену продукцію в сумі 386786,00 грн. позивач не довів.

Поряд з цим, господарський суд враховує, що відповідач зобов'язався відповідно до п. 3 специфікації № 01 від 17.05.2013 перерахувати кошти продавцю в такі строки: 03.06.2013 - 35000,00 грн., 09.09.2013 - 20000,00 грн., 29.10.2013 - 20000 грн., 29.11.2013 - 80000 грн., 26.12.2013 - 125000 грн.

Тобто, станом на дату звернення до господарського суду з даним позовом - 22.10.2013, відповідач за умовами Договору зобов'язаний був перерахувати кошти позивачу в загальній сумі 55000,00 грн., тоді як відповідачем на дату звернення з даним позовом було перераховано 95120,00 грн.

Таким чином, позов про стягнення заборгованості в сумі 386786,00 грн. подано безпідставно.

З огляду на недоведеність заборгованості відповідача в сумі 386786,00 грн. станом на 25.09.2013 відсутні підстави для нарахування та стягнення з останнього 9437,58 грн. пені та 1934,70 грн. 3% річних за період з 25.09.2013 по 25.11.2013, а також інфляційних втрат в сумі 1547,14 грн. за жовтень 2013.

Отже вимоги позивача не можуть бути задоволені з підстав, зазначених останнім в позовній заяві. В задоволенні позову слід відмовити повністю.

Судові витрати у даній справі на підставі статті 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на позивача.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРIШИВ:

В задоволенні позову відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його підписання до Дніпропетровського апеляційного господарського суду через господарський суд Кіровоградської області.

Копію рішення направити товариству з обмеженою відповідальністю "Компанія "ГІДРОС" (02099, м. Київ, вул. Бориспільська, 7, оф. 208).

Повне рішення складено 23.12.2013.

Суддя О.Б. Шевчук