Справа № 2-а-10790/08/0470
П О С Т А Н О В А
Іменем України
17 лютого 2009 року о 10 годині 10 хвилин м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чабаненко С.В.
при секретарі - Кошляк Ю.В.
за участю представника позивача - ОСОБА_1
відповідача - ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дніпродзержинського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів, -
В С Т А Н О В И В :
Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом про стягнення з відповідача на користь позивача коштів, виплачених як допомогу по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності в сумі 2 905,93 грн.
В обґрунтування позовних вимог представником позивача вказано, що відповідачеві, як особі, якій з 16.10.2006 було надано статус безробітного та постановлено на облік в Дніпродзержинському міському центрі зайнятості з виплатою допомоги по безробіттю, на підставі його заяви від 13.02.2007, бізнес-плану на тему «Ремонт житлових приміщень», та у відповідності з рішенням комісії міського центру зайнятості з питань одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності від 19.02.2007, з коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття 15.03.2007 було виплачено одноразову допомогу для організації підприємницької діяльності через установу банку у сумі 2905,93 грн. відповідно до п. 3 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» та п. 7 Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого Міністерством праці та соціальної політики України від 20.11.2000 № 307.
20.02.2007 відповідач зареєструвався у виконавчому комітеті Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області як фізична особа-підприємець та надав відповідне свідоцтво до Дніпродзержинського міського центру зайнятості.
Згідно наданої до Дніпродзержинського міського центру зайнятості довідки від 26.11.2007 № 110690/10/171 Державної податкової інспекції в м. Дніпродзержинську відповідач надавав звіти з нульовими показниками, тобто підприємницькою діяльністю не займався. 21.01.2008 позивачем виданий наказ щодо повернення відповідачем отриманих коштів для організації підприємницької діяльності, про що відповідач був повідомлений, однак в добровільному порядку кошти не повернув, що вимусило позивача звернутися до суду з даною позовною вимогою.
Відповідач проти позову заперечував, пояснивши, що після отримання коштів, виплачених йому позивачем, як одноразову допомогу по безробіттю для організації підприємницької діяльності в сумі 2 905,93 грн., він, як суб'єкт підприємницької діяльності, 05.08.2007 уклав договір про надання об'єкту для виконання ремонтних робіт у житловому приміщенні з першого кварталу 2008 року, та фактично розпочав виконувати ремонтні роботі з лютого 2008 року. На підтвердження даних обставин відповідачем надані додаткова угода № 1 до договору № 1-2007 від 05.08.2007, акти виконаних робіт та звіти суб'єкта малого підприємництва за перший, другий, третій, четвертий квартали 2008 року з відповідними платіжними квитанціями. Стосовно нездійснення підприємницької діяльності протягом півроку з моменту отримання коштів для організації підприємницької діяльності, відповідач пояснив, що у даний період ним здійснювалися підготовчі заходи щодо здійснення підприємницької діяльності, а саме пошук будівельних об'єктів. Крім цього, відповідно до умов укладеного ним договору, об'єкти для виконання ремонтних робіт йому почали надаватися з першого кварталу 2008 року. Вважає вимоги позивача необґрунтованими.
Заслухавши пояснення сторін та дослідивши письмові докази у справі суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 1 Закону України « Про зайнятість населення», зайнятість - це діяльність громадян, пов'язана із задоволенням особистих та суспільних потреб і така, що, як правило, приносить їм доход у грошовій або іншій формі. Статтею 2 цього ж Закону встановлено, що безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи. Безробітними визнаються також інваліди, які не досягли пенсійного віку, не працюють та зареєстровані як такі, що шукають роботу.
Відповідно до Порядку надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України N 307 від 20.11.2000 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 р. за N 915/5136), а саме п. 7.1., безробітним, яким виповнилося 18 років та які не можуть бути працевлаштовані за сприяння служби зайнятості протягом одного місяця у зв'язку з відсутністю на ринку праці підходящої роботи, за їх бажанням допомога по безробіттю може виплачуватися одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності. Одноразова виплата допомоги по безробіттю здійснюється у розмірі річної суми допомоги по безробіттю, визначеної конкретному безробітному. Одноразова виплата безробітним допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності здійснюється центрами зайнятості в межах коштів, передбачених для цього бюджетом Фонду (п. 7.2. Положення). Для розгляду питань щодо отримання допомоги безробітний подає до центру зайнятості заяву про надання допомоги; бізнес-план (п. 7.3. Положення). Рішення про одноразову виплату допомоги по безробіттю приймається директором центру зайнятості на підставі висновку комісії з питань одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності, щодо здатності безробітного до підприємницької діяльності. Висновок комісії надається, виходячи з результатів професійної діагностики безробітного, набутих ним знань з організації підприємницької діяльності та аналізу його бізнес-плану (п. 7.4.Положення). Одноразова виплата допомоги по безробіттю здійснюється через установи банків у встановленому порядку за умови подання безробітним до центру зайнятості протягом 10 календарних днів після прийняття рішення про одноразову виплату допомоги по безробіттю засвідченої в установленому порядку копії свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, а у разі створення юридичної особи - копії свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи та копії установчих документів протягом 30 календарних днів з дня їх подання. Розрахунок суми допомоги по безробіттю для виплати її одноразово безробітному здійснюється з дня державної реєстрації його як фізичної особи - підприємця або з дня державної реєстрації юридичної особи, засновником якої є цей безробітний (п. 7.5. Положення).
Відповідно до ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», якщо застрахована особа не здійснювала підприємницьку діяльність протягом шести календарних місяців з дня отримання допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності (за винятком обставин, що унеможливлюють провадження підприємницької діяльності), виплачена сума коштів вважається використаною нею не за призначенням та підлягає поверненню в порядку, установленому спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики за погодженням з правлінням Фонду.
Відповідно до Порядку повернення у 2006 році коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації безробітними підприємницької діяльності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 квітня 2006 р. N 511 (строк дії Постанови продовжено на 2007 рік згідно з Постановою КМ N 98 від 31.01.2007), підставою для розгляду комісією питання повернення коштів є неподання юридичною особою та фізичною особою-підприємцем до органу державної податкової служби передбаченої законодавством звітності, що підтверджує факт провадження підприємницької діяльності, або несплата протягом шести календарних місяців з дня отримання коштів єдиного (фіксованого) податку. Відповідна інформація надсилається органом державної податкової служби до центру зайнятості згідно з порядком обміну інформацією, що затверджується наказом Державної податкової адміністрації та Державним центром зайнятості Мінпраці.
Кошти не підлягають поверненню у разі виникнення обставин, що унеможливлюють провадження підприємницької діяльності. Перелік таких обставин затверджується рішенням правління Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування на випадок безробіття.
Рішення про повернення коштів приймається протягом трьох робочих днів після дати проведення засідання комісії і затверджується наказом центру зайнятості.
Центр зайнятості надсилає протягом двох робочих днів після прийняття зазначеного рішення відповідним особам копію наказу.
Кошти перераховуються протягом десяти робочих днів після отримання копії наказу центру зайнятості через установи банків на рахунок центру зайнятості, відкритий в територіальному органі Державного казначейства.
Рішення центру зайнятості про повернення коштів може бути оскаржено в установленому законодавством порядку.
У разі коли кошти не повернено в установлений строк, питання щодо їх повернення вирішується у судовому порядку відповідно до законодавства.
В судовому засіданні встановлено та підтверджено належними доказами, що відповідно до наказу позивача від 16.10.2006 № НТ061016 відповідачу наданий статус безробітнього на загальних підставах (ар. с. 10).
На підставі заяви відповідача від 13.02.2007 та наданого ним бізнес-плану засіданням комісії міського центру зайнятості з питань одноразової виплати допомоги по безробіттю для організації підприємницької діяльності 19.02.2007 позивачем прийняте рішення (наказ № 113) про надання відповідачу одноразової допомоги для організації підприємницької діяльності, при цьому відповідача було ознайомлено з «Порядком надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітніми підприємницької діяльності» та «Порядком повернення у 2006 році коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації безробітніми підприємницької діяльності» (ар. с. 5, 7, 8).
На виконання вимог наказу позивача № 113 від 19.02.2007 відповідач зареєструвався як суб'єкт підприємницької діяльності 20.02.2007 та копію свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця надав позивачу, після чого ним 15.03.2007 була отримана допомога по безробіттю для організації підприємницької діяльності у розмірі 2 905,93 грн. (ар. с. 11, 20, 21).
Відповідно до інформації ДПІ в м. Дніпродзержинську від 26.11.2007 № 40690/10/171, наданої згідно з Порядком обміну інформацією стосовно фізичних осіб - підприємців, яким виплачена допомога по безробіттю одноразово для організації безробітніми підприємницької діяльності, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України, Державної податкової адміністрації України від 21.11.2006 № 426/699 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 07 грудня 2006 р. за № 1283/13157), відповідач до податкової інспекції подавав звіти з нульовими показниками, тобто підприємницьку діяльність не проводив (ар. с. 22). На підтвердження того, що відповідач почав здійснювати підприємницьку діяльність та отримувати прибутки з першого кварталу 2008 року також свідчать надані ним суду копії звітів суб'єкта малого підприємництва - фізичної особи - платника єдиного податку за 2008 рік (ар. с. 42,46, 50, 54) та відповідні квітанції про сплату податку (ар. с. 43, 44, 45,47, 48,49, 51,52, 53, 55, 56, 57).
Отже судом встановлено, що відповідач, після отримання допомоги по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності, протягом наступних шести місяців підприємницьку діяльність не здійснював та прибутки від здійснення підприємницької діяльності не отримував.
Заперечення відповідача стосовно правомірності прийнятого щодо нього позивачем наказу № 35 від 21.01.2008 про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності (ар. с. 14), який відповідачем було отримано 26.01.2008 (ар. с. 12), а саме посилання відповідача на те, що він не мав можливості здійснювати підприємницьку діяльність у 2007 році через відсутність замовлень на виконання ремонтних робіт та укладання ним 05.08.2007 договору на проведення ремонтних робіт з першого кварталу 2008 року, суд розцінює критично та вважає, що викладені обставини не є такими, що унеможливлюють провадження підприємницької діяльності. Відповідно до ст. 44 Господарського кодексу України, підприємництво здійснюється на основі, в тому числі, вільного вибору підприємцем видів підприємницької діяльності; самостійного формування підприємцем програми діяльності, вибору постачальників і споживачів продукції, що виробляється, залучення матеріально-технічних, фінансових та інших видів ресурсів, використання яких не обмежено законом; комерційного розрахунку та власного комерційного ризику.
Отже, відповідач добровільно уклав договір, відповідно до якого мав можливість отримувати прибуток від здійснення підприємницької діяльності лише у 2008 році. Про здійснення інших заходів з метою отримання прибутку від підприємницької діяльності у 2007 році, а також про виникнення об'єктивних обставин, за існування яких відповідач не мав можливості здійснювати підприємницьку діяльність та отримувати прибуток (довідка чи висновок медичної установи щодо стану здоров'я фізичної особи-підприємця, що унеможливлює здійснення нею підприємницької діяльності, дія непереборної сили (форс-мажорні обставини), що перешкоджає здійсненню підприємницької діяльності та викликана винятковими погодними умовами чи стихійним лихом або непередбаченими ситуаціями (ураган, повінь, землетрус, блискавка, пожежа, буря, терористичний акт, масові заворушення тощо) відповідачем належних доказів не надано.
Наказ позивача № 35 від 21.01.2008 про повернення коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності відповідачем не оскаржувався.
Завданням адміністративного судочинства, згідно ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно - правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства.
За викладених вище обставин, суд дійшов висновку, що рішення позивача про повернення відповідачем коштів, виплачених як допомога по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності винесено на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, тобто вимоги позивача є законними, обґрунтованими та підтвердженими належними доказами.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 9, 10, 11, 86, 94, 160-162, 163, 167, 186, 254 КАС України, суд -
П О С Т А Н О В И В:
Позовні вимоги Дніпродзержинського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення коштів задовольнити повністю.
Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи ОСОБА_2 (ідентифікаційний номерНОМЕР_1) на користь Дніпродзержинського міського центру зайнятості (код ОКПО 20299857 р/р 37179002003017 Банк ГУДКУ у Дніпропетровській області, МФО НОМЕР_2) кошти, виплачені як допомогу по безробіттю одноразово для організації підприємницької діяльності в сумі 2905,93 грн. (дві тисячі дев'ятсот п'ять) грн. 93 коп.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її складення у повному обсязі до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, у разі її подання протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, а у разі її подання - після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
В повному обсязі постанова суду викладена 23.02.2009.
Суддя С.В.Чабаненко
Судове рішення № 3623788, Дніпропетровський окружний адміністративний суд було прийнято 17.02.2009. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 2-а-10790/08/0470. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: