Рішення № 36237804, 12.12.2013, Господарський суд Полтавської області

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Р І Ш Е Н Н Я

12.12.2013р. Справа № 917/2122/13

за позовом Дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна", вул. 1 Травня, 8, смт. Дніпряни, м.Нова Каховка, Херсонська область, 74987

до Приватного підприємства "АМГ Плюс", вул. Визволення 22, м. Полтава, Полтавська область,36009

про стягнення 34 165, 00 грн.

суддя Іваницький Олексій Тихонович

секретар судового засідання Жадан Т.С.

представники сторін:

від позивача: Купавченко Е.С. дов. № 432/01-04 від 12.11.2013 року

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про 34 165, 00 грн., за договором купівлі-продажу № 25-6/13/145 від 25.06.2013 року, із яких основний борг - 33891,92 грн., пеня- 1028,69 грн., 3% річних - 230,26 грн.

На виконання вимог ухвали суду про порушення провадження представник позивача надав суду додаткові докази по суті предмету спору вх. канцелярії суду №17568 від 09.12.2013р. Суд подані докази прийняв та залучив до матеріалів справи.

Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, відзив на позовну заяву не подав, вимоги п. 4 ухвали суду від 28.10.2013 року про порушення провадження у справі не виконав. 14.11.2013 року за вхідним № 16282(канцелярії суду) представник відповідача Васильченко К.В. подав клопотання про відкладення розгляду справи. Суд подане клопотання прийняв до розгляду, задовольнив та долучив до матеріалів справи.

З огляду на вищевикладене, а також достатністю документальних доказів в матеріалах справи для її розгляду по суті, суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного:

25 червня 2013 року між дочірнім підприємством товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна" та Приватним підприємством "АМГ Плюс" укладено Договір купівлі-продажу ( далі - договір).

За умовами Договору, Продавець (ДП "ДАФ ім.Солодухіна") зобов"язується продати у власність сільськогосподарську продукцію власного виробництва - Абрикос, а Покупець (ПП "АМГ") зобов"язується сплатити вартість такої продукції. Кількість, асортимент, ціна та місце поставки продукції зафіксовані у видаткових накладних.

Оплата вартості купленої продукції проводиться Покупцем самостійно шляхом банківського переказу грошових коштів на банківський рахунок Продавця на підставі виставленого Продавцем Рахунка-фактури, шляхом 100% передоплати (п.2.1. Договору), по кожній окремій партії продукції (п.2.2 Договору).

Продавцем згідно накладних поставлено товар на суму 628 756,00 грн.:

- товарна накладна № РН-0000369 від 26.06.2013 року на суму 67856,00 грн.;

- товарна накладна № РН-0000378 від 29.06.2013 року на суму 70900,00 грн;

- товарна накладна № РН-0000385 від 01.07.2013 року на суму 70000,00 грн.;

- товарна накладна № РН-0000386 від 01.07.2013 року на суму 70000,00 грн.;

- товарна накладна № РН-0000393 від 04.07.2013 року на суму 70000,00 грн.;

- товарна накладна № РН-0000411 від 07.07.2013 року на суму 70000,00 грн.;

- товарна накладна № РН-0000422 від 08.07.2013 року на суму 70000,00 грн.;

- товарна накладна № РН-0000425 від 09.07.2013 року на суму 70000,00 грн.;

- товарна накладна № РН-0000438 від 11.07.2013 року на суму 70000,00 грн.

Відповідачем на виконання умов договору було здійснено ряд оплат, а саме:

- 01.07.2013 р. - 70000,00 грн. (банківська виписка № 504);

- 02.07.2013 р. - 10000,00 грн. (банківська виписка № 508);

- 05.07.2013 р. - 40000,00 грн. (банківська виписка № 505);

- 08.07.2013 р. - 40000,00 грн. (банківська виписка № 519);

- 25.06.2013 р. - 67856,00 грн. (прибутковий касовий ордер № ІЖО-323);

- 29.06.2013 р. - 70900,00 грн. (прибутковий касовий ордер № ПКО-333);

- 04.07.2013 р. - 70000,00 грн. (прибутковий касовий ордер № ПКО-348);

- 07.07.2013 р. - 70000,00 грн. (прибутковий касовий ордер № ПКО-358);

- 12.07.2013 р. - 70000,00 грн. (прибутковий касовий ордер № ПКО-378); 12.07.2013 р. - 70000,00 грн. (прибутковий касовий ордер № ПКО-379);

- 24.07.2013 р. - 15835,00 грн. (прибутковий касовий ордер № ПКО-463).

Станом на 01.10.2013 року заборгованість Приватного підприємства "АМГ Плюс" перед ДП "ДАФ ім.Солодухіна" становить 34 165,00 грн.

06 вересня 2013 року позивачем на адресу відповідача направлена претензія №347/01-04, яка залишена останнім без належного реагування.

Згідно зі статтею 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 1 статті 662 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Статтями 509 - 510 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості. Сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до пункту 7.2 Договору Покупець, у разі порушення строків оплати поставленого товару повинен сплатити Продавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, за кожен день прострочення платежу.

З огляду на викладене Позивачем нараховано ПП "АМГ Плюс" пеню в розмірі 1 028,69 грн. (розрахунок додатний до додаткових доказів від 09.12.2013року)

Відповідно до ст. 625 ЦК України, Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи методику нарахування інфляційних втрат позивачем розрахована сума боргу з урахуванням індексу інфляції станом на 01.10.2013 рік, що становить 33 891,68 грн. (дефляція). Суд перевіривши розрахунок за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга.Еліт 8.1.5" та "НІС" Законодавство" визнає його правомірним.

За період з 11.07.2013 року по 30.09.2013р. позивачем, за невиконання договірних зобов"язань, нараховано Відповідачу 3% річних що становить 230,26 грн. (розрахунок додатний до додаткових доказів від 09.12.2013року та відповідає розрахунку що здійснений за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга.Еліт 8.1.5" та "НІС" Законодавство)

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно із статтями 6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладені договору, в виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України (надалі ГК України), господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно із статтями 526 - 527 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Стаття 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.

Відповідно до, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом / статті 43 ГПК України.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач відповідно до статей 32-34,36,38 ГПК України надав належні докази, довів обставини на які він посилався як підставу своїх вимог та обґрунтував які дають підставу суду позов задовольнити повністю.

Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено повністю.

Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 47, 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 471, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства "АМГ Плюс" (вул. Визволення 22, м. Полтава, Полтавська область, 36009, ОКПО 36066291, р/р26006023063193, в ПАТ ВТБ Банк, м.Полтава, МФО 321767) на користь Дочірнього підприємства товариства з обмеженою відповідальністю "Югтара" "Дніпрянська аграрна фірма ім. Солодухіна" (вул. 1 Травня, 8, смт. Дніпряни, м.Нова Каховка, Херсонська область, 74987, ОКПО 24951177, р/р 26000013019380 в АТ "Сбербанк Росії", м.Нова Каховка, МФО 320627) заборгованості за Договором з урахуванням інфляційних втрат в розмірі 33 891, 92 грн., пеню - 1028, 69 грн., 3% річних - 230,26 грн., а також витрати на сплату судового збору в розмірі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ Іваницький О.Т.

Повне рішення складено 19.12.2013р.

Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.