Постанова № 36237751, 20.12.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

18.12.2013 р. справа №908/3352/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді:Зубченко І.В.,суддів:Попкова Д.О., Татенка В.М.за участю представників сторін: від позивача:Іщенко С.В. директор, протокол №1 від 10.08.2004р.;від відповідача:не з'явився;розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя

на рішення господарського судуЗапорізької області від04.11.2013р. (повний текст підписано 11.11.2013р.)у справі908/3352/13 (суддя Горохов І.С.)за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Єврозв'язок», м. Харківдо Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжяпростягнення заборгованості у сумі 4384грн., 3% річних у сумі 167,45грн.В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Єврозв'язок», м. Харків, позивач, звернувся до господарського суду Запорізької області з позовом, до відповідача, Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя, про стягнення заборгованості у сумі 4384грн., 3% річних у сумі 167,45грн.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 04.11.2013р. (повний текст підписано 11.11.2013р.) у справі №908/3352/13 позовні вимоги задоволено повністю. Стягнуто з відповідача на користь позивача основний борг у сумі 4384грн., 3% річних у сумі 167,45грн., судовий збір у сумі 1720,50грн.

Рішення суду мотивоване тим, що на виконання умов договору №604 від 06.06.2012р. позивач поставив відповідачу продукцію в асортименті, а відповідач, відповідно, прийняв цю продукцію загальною вартістю 4384грн. У зв'язку із невиконанням відповідачем в повному обсязі своїх зобов'язань з оплати отриманої продукції, за ним утворилась заборгованість у сумі 4384грн., а також позивач нарахував 3% річних у сумі 167,45грн. за період з 06.07.2012р. по 14.10.2013р. Позовні вимоги є обґрунтованими та доведеними матеріалами справи, тому задоволені судом повністю.

ПАТ «Запорізький завод феросплавів» не погодилось з прийнятим рішенням та звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 04.11.2013р. у справі №908/3352/13 скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що суд першої інстанції прийняв рішення з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до порушення прав відповідача. Скаржник посилається на те, що рішення прийнято судом за наслідками неповного з'ясування обставин, які мають значення для справи.

Заявник зазначив, що відповідно до п.5.1. договору відповідач здійснює оплату за фактичну кількість поставленого товару протягом 5 банківських днів за умови виконання продавцем п.п.4.1.1, 4.1.5-4.1.8 договору. Однак, в порушення умов п.4.1.1 договору позивач не в повному об'ємі надав відповідачу передбачені у цьому пункті документи, а саме, матеріали справи не містять докази які підтверджують факт надання позивачем відповідачу рахунків, виставлених за поставлений товар та інших наведених документів. Отже, мала місце прострочка поставки продукції у зв'язку з відсутністю товаросупровідних документів, а саме рахунків, тому стягнення заборгованості та 3% річних за неналежне виконання відповідачем зобов'язань по даному договору неправомірне.

Ухвалою Донецького апеляційного господарського суду від 28.11.2013р. у справі №908/3352/13 прийнято апеляційну скаргу до провадження, явка представників сторін не визнавалась обов'язковою. Вказана ухвала отримана сторонами завчасно, про що свідчать повідомлення з відміткою про отримання 02.12.2013р. поштових відправлень з цією ухвалою.

Розпорядженням В.о. голови Донецького апеляційного господарського суду від 18.12.2013р. змінено склад колегії судів та сформовано її у наступному складі: Зубченко І.В. (головуючий), Попков Д.О., Татенко В.М.

Представник позивача в судовому засіданні 18.12.2013р. заперечив проти апеляційної скарги, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Представник відповідача у судове засідання 15.05.2013р. не з'явився, причин неявки до суду не повідомив.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 ГПК України у процесі перегляду справи за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Оскільки явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Статтею 77 ГПК України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні. Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи викладене у п.п.3.9.1., 3.9.2. постанови пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування ГПК судами першої інстанції» від 26.12.2011р. №18, в матеріалах справи відсутні докази неможливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.ч.1-5 ст.28 ГПК України, а також неможливості розгляду справи без участі представника відповідача. Також, відповідач не посилався на необхідність надати апеляційному суду додаткові докази як на підстави для відкладення судового розгляду на іншу дату.

Численними рішеннями Європейського суду з прав людини у справах проти України визнано порушення пункту 1 статті 6 «Право на справедливий суд» Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, що, зокрема, полягало у тому, що національними судами не забезпечено розгляд справи заявника в «розумний строк» через затримки у провадженні, в основному з вини судів першої інстанції.

З врахуванням вищенаведеного, судова колегія визнала за можливе розглянути справу у відсутність представника скаржника.

Відповідно до ст.81-1 ГПК України здійснено запис судового засідання за допомогою засобів технічної фіксації та складено протокол.

Розглянувши матеріали господарської справи, апеляційну скаргу, заслухавши представника позивача, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія апеляційної інстанції встановила.

06 червня 2012 року між ТОВ «Єврозв'язок» (продавець) та ПАТ «Запорізький завод феросплавів» (покупець) було укладено договір №604 згідно п.1.1. якого, продавець зобов'язується в порядку та на умовах, визначених цим договором, поставити, а покупець прийняти та оплатити продукцію (далі по тексту «Товар»), в асортименті та за цінами, вказаними в додаткових угодах до цього договору, які є його невід'ємною частиною.

Ціна на узгоджений обсяг та період поставки товару вказується в додаткових угодах до цього договору (п.2.2. договору).

Загальна сума договору на момент укладання становить 4384грн., з урахуванням ПДВ (п.2.3. договору).

Розділом 3 договору сторони погодили якість товару, що постачається.

Разом з поставкою товару продавець зобов'язаний надати покупцеві наступні оригінали документів, оформлені державною мовою: рахунок, накладну на відпуск товару, оформлені відповідно до вимог п.2.4. «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку» від 24.05.1995р. №88; податкову накладну, оформлену відповідно до вимог статей 187, 201 Податкового кодексу України, «Порядку заповнення податкових накладних» №1379 від 01.11.2011р.; сертифікат якості виробника товару (або на мові країни-виробника, завірений печаткою продавця); копію сертифіката походження товару СТ1 на мові країни-виробника, завірену печаткою продавця (у разі необхідності); у разі, якщо товар підлягає сертифікації - гігієнічний, екологічний сертифікат (оригінали або належним чином завірені копії) (п.4.1.1. договору).

У разі, якщо продавець є виробником товару, повинен надавати покупцю оригінал сертифікату якості (п.4.1.5. договору).

У разі поставки підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України: необхідно надати документи, за якими можливо ідентифікувати походження товару (сертифікат якості, сертифікат походження, паспорт, ВМК тощо); оформити податкові накладні із зазначенням коду товару згідно з УКТ ЗЕД (п.4.1.6. договору).

У день виникнення податкових зобов'язань з ПДВ за операціями, які здійснюються на виконання цього договору необхідно виписати покупцеві податкову накладну відповідно до вимог статей 187, 201 Податкового кодексу Україні «Порядку заповнення податкових накладних» №1379 від 01.11.2011р. (п.4.1.7. договору).

Зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних у випадку, коли ПДВ перевищує 10 тис. грн., та/або виписану при здійсненні операцій з постачання підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України, не залежно від розміру податку на додану вартість в одній податковій накладній (п.4.1.8. договору).

Покупець зобов'язаний своєчасно здійснити оплату за поставлений якісний товар в терміни, зазначені в додаткових угодах, які є невід'ємною частиною цього договору (п.4.2.1. договору).

Покупець здійснює оплату за фактичну кількість поставленого товару протягом 5 (п'яти) банківських днів за умови виконання продавцем пунктів 4.1.1, 4.1.5-4.1.8 договору (п.5.1. договору).

При простроченні надання оригіналів документів зазначених у п.4.1.1. цього договору, термін оплати збільшується на термін прострочення надання документів (п.5.2. договору).

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання і діє до 31.12.2013р., а в частині гарантійних зобов'язань - до терміну їх закінчення (п.11.1. Договору).

У додатковій угоді №1 від 6.06.2012р. до договору сторонами визначено найменування товару, одиниця вимірювання, кількість, вартість за одиницю та загальну вартість, строки поставки, НТД та країну-виробника.

Так, згідно вказаної угоди передбачена поставка радіостанцій KENWOOD ТК-2260 у кількості 4 штуки на загальну суму 3840грн., антен до радіостанції KENWOOD ТК -2170 у кількості 4 штуки на суму 240грн., кнопок РТТ до радіостанції KENWOOD у кількості 4 штуки на суму 96грн. та мікрофонів 54 J2 KENWOOD ТК -2107 у кількості 4 штуки на суму 208грн.

Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст.712 Цивільно кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 662 ЦК України передбачено, що продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Саме такі взаємні права та обов'язки були передбачені договором між сторонами.

Факт передачі позивачем у червні 2012 року товару на загальну суму 4384грн. підтверджується видатковою накладною №ЕС-0000492 від 27.06.2012р.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, товар отриманий представником ПАТ «Запорізький завод феросплавів» Плєтньовим Денисом Анатолійовичем на підставі довіреності №753 від 26.06.2012р.

В довіреності на отримання товарно-матеріальних цінностей №753 від 26.06.2012 є посилання на договір №604 від 06.06.2012р.

Отримання товару відповідачем підтверджується також підписом на видатковій накладній, яка оформлена з урахування вимог чинного законодавства України. Крім того, начальником участку по ремонту електрообладнання Смоляковим Н.Н. зазначено, що комплектація відповідає замовленню.

На сплату вартості товару позивачем відповідачу було виставлено рахунок-фактуру №ЕС-0001233 від 27.06.2012р. у сумі 4384грн., на який є посилання у вищевказаній видатковій накладній.

Позивач звертався до відповідача листом №326 від 16.11.2012р. з вимогою сплатити борг та досудовою вимогою №63 від 16.05.2013р. з вимогою про сплату заборгованості за договором №604 від 06.06.2012р. Відповідач вказані лист та вимогу залишив без відповіді.

Станом на час подачі позивачем позову, заборгованість відповідача перед позивачем складає 4384грн.

Згідно із ст.666 ЦК України якщо продавець не передає покупцеві приналежності товару та документи, що стосуються товару та підлягають переданню разом з товаром відповідно до договору купівлі-продажу або актів цивільного законодавства, покупець має право встановити розумний строк для їх передання. Якщо приналежності товару або документи, що стосуються товару, не передані продавцем у встановлений строк, покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу та повернути товар продавцеві.

В силу ч.1 ст.688 ЦК України, покупець зобов'язаний повідомити продавця про порушення умов договору купівлі-продажу, у т.ч. щодо якості, у строк, встановлений договором або актами цивільного законодавства, а якщо такий строк не встановлений, - в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.

Статтею 678 ЦК України встановлено, що покупець, якому переданий товар неналежної якості, має право, незалежно від можливості використання товару за призначенням, вимагати від продавця за своїм вибором: пропорційного зменшення ціни; безоплатного усунення недоліків товару в розумний строк; відшкодування витрат на усунення недоліків товару.

Відповідно до ст.ст.611, 612 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ч.2 ст.613 ЦК України, якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов'язок, виконання зобов'язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора.

Згідно з п.4 ст.129 Конституції України, статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З матеріалів справи вбачається, що вказана видаткова накладна підписана відповідачем без зауважень або заперечень. До матеріалів справи не надано письмових доказів наявності претензій до позивача з приводу документів, що стосуються товару, а також доказів того, що відповідач повідомляв позивача про невідповідність переданого товару умовам договору щодо його якості та доказів відмови від договору поставки, повернення товару.

Таким чином, відсутні підстави вважати, що мало місце прострочення кредитора в розумінні ст.613 ЦК України.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про належне виконання ТОВ «Єврозв'язок» своїх зобов'язань перед ПАТ «Запорізький завод феросплавів» за договором №604 від 06.06.2012р.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом.

За приписами ст.599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманого товару у сумі 4384грн. у строк до 06.07.2012р. належним чином не виконав, внаслідок чого заборгованість відповідача склала 4384грн., яка заявлена до стягнення.

За таких обставин, враховуючи, що судове рішення повинно відповідати загальним засадам справедливості, визначення якому дано у Рішенні Конституційного Суду України №15-РП/2004 від 02.11.2004р., а позивач до цього часу не отримав винагороди за поставлений у червні 2012 року товар, місцевий господарський суд обґрунтовано дійшов до висновку про необхідність стягнення з відповідача суми боргу у розмірі 4384грн.

Приймаючи рішення щодо вимог про стягнення 3% річних у сумі 167,45грн. за період з 06.07.2012р. по 14.10.2013р. відносно заборгованості у сумі 4384грн., суд першої інстанції правомірно врахував положення статей 617, 625 ЦК України, вірно із дотриманням положень пункту 5.1. договору визначив момент виникнення права вимоги та обґрунтовано задовольнив позовні вимоги в цій частині.

З огляду на наведене, судова колегія Донецького апеляційного господарського суду визначила, що доводи заявника, викладені в апеляційній скарзі не обґрунтовані, не доведені належними та допустимими доказами в розумінні статей 33, 34 ГПК України та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, в зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування рішення господарського суду Запорізької області від 04.11.2013р. (повний текст підписано 11.11.2013р.) у справі №908/3352/13 колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає.

Відповідно до ст.49 ГПК України витрати по сплаті судового збору по апеляційній скарзі покладаються на скаржника.

Керуючись ст.ст.49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Запорізький завод феросплавів», м. Запоріжжя на рішення господарського суду Запорізької області від 04.11.2013р. (повний текст підписано 11.11.2013р.) у справі №908/3352/13 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Запорізької області від 04.11.2013р. (повний текст підписано 11.11.2013р.) у справі №908/3352/13- залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий суддя І.В. Зубченко

Судді: Д.О. Попков

В.М. Татенко

Надруковано 5 прим.: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - до справи; 1 - ДАГС; 1 - ГС