Рішення № 36237670, 18.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23455/13 18.12.13За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування»

до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста»

про стягнення 4398,95 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники сторін:

від позивача - Терещук В.С. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «Альфа страхування» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста» (далі - Відповідач) заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, в розмірі 4398,95 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не відшкодував Позивачу матеріальну шкоди, завдану страхувальником Відповідача внаслідок ДТП.

Відповідач письмових заперечень проти позову не подав, в судове засідання його представник не з'явився, хоча Відповідача було належним чином повідомлено про призначення справи до розгляду в засіданні суду, про час і місце його проведення, оскільки ухвала суду про порушення провадження у справі надсилалася на поштову адресу Відповідача, зазначену в позовній заяві та згідно відомостей з ЄДРЮО та ФОП, та була ним отримана 09.12.2013, про що свідчить наявне в матеріалах справи зворотне повідомлення про вручення поштового відправлення.

Про поважні причини неявки в судове засідання представника Відповідача суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи від Відповідача не надходило.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено.

За таких обставин, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

03.06.2013 в м. Донецьку, по пр. Ілліча була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «Джилі», д.р.н. АН2661ІА, яким керував Артем'єв А.Ю., та автомобіля «Опель», д.р.н. АН6886АІ, яким керувала Патрікєєва В.В. Причиною ДТП стало те, що водій Артем'єв А.Ю., керуючи автомобілем «Джилі», д.р.н. АН2661ІА, не обрав безпечну дистанцію руху, що призвело до зіткнення з іншим автомобілем, та порушення п. 13.1 ПДР України. Дані обставини підтверджуються короткою та розгорнутою довідками про дорожньо-транспортну пригоду, копії яких містяться у матеріалах справи.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Опель», д.р.н. АН6886АІ (Застрахований автомобіль), який відповідно до залученої до матеріалів справи копії реєстраційного талону належить Патрікєєвій В.В. на праві власності, та який був застрахований Позивачем на підставі Договору добровільного страхування від 15.08.2012 (далі - Договір добровільного страхування); вигодонабувачем за вказаним договором є ПАТ «Кредобанк».

На підставі вищевказаного, за умовами Договору добровільного страхування, враховуючи Звіт автотоварознавчого дослідження № 749/13-06 від 17.06.2013, рахунок СТО ТОВ «Гратиум» № 3649 від 04.06.2013 та лист ПАТ «Кредобанк» від 29.07.2013 № 49-6442/13, Позивачем було складено Страховий акт № 1949.206.13.01.01 від 29.07.2013, відповідно до якого розраховано та виплачено страхове відшкодування в розмірі 5398,95 грн. на рахунок СТО ТОВ «Гратиум», що підтверджується залученою до матеріалів справи копією платіжного доручення № 15630 від 01.08.2013.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відтак, Позивач, здійснивши виплату страхового відшкодування, набув права потерпілої особи в межах здійсненої виплати.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля «Джилі», д.р.н. АН2661ІА, Артем'єв А.Ю., під час експлуатації вказаного автомобіля, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП встановлено постановою Калінінського районного суду міста Донецька від 11.07.2013 у справі №256/4957/13-п.

На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність Артем'єва А.Ю. як особи, яка експлуатує автомобіль «Джилі», д.р.н. АН2661ІА на законних підставах, була застрахована Відповідачем на підставі договору (полісу) № АВ/5088748 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів. Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000 грн., франшиза - 1000 грн.

Отже, Відповідач є особою на яку полісом № АВ/5088748 покладено обов'язок з відшкодування шкоди, завданої під час експлуатації автомобіля «Джилі», д.р.н. АН2661ІА, на час спірної ДТП.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Відповідно до Звіту автотоварознавчого дослідження № 749/13-06 від 17.06.2013 розмір матеріального збитку, завданого власнику Застрахованого автомобіля в зв'язку з його пошкодженням в ДТП, становить 5707,61 грн., при цьому оцінювачем не встановлено підстав для розрахунку та застосування коефіцієнту фізичного зносу Застрахованого автомобіля, а відтак він дорівнює нулю.

Водночас, Законом України «Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів» не передбачено обов'язкового проведення професійної оцінки шкоди, завданої при ДТП транспортному засобу, суб'єктами оціночної діяльності та необхідність відшкодування шкоди не ставиться у залежність від проведення такої оцінки. Звіт про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, у якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, яку необхідно витратити на відновлення транспортного засобу.

При дослідженні наданих Позивачем доказів на підтвердження вартості витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом Застрахованого автомобіля з урахуванням зносу, судом було враховано, що відповідно до абзацу третього пункту 3 частини 1 статті 988 ЦК України та частини 17 статті 9 Закону України «Про страхування» страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. А згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Отже, документом, який підтверджує дійсний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом Застрахованого автомобіля, є рахунок ремонтного СТО Застрахованого автомобіля ТОВ «Гратиум» № 3649 від 04.06.2013, на який відповідно до листа від 29.07.2013 № 49-6442/13 вигодонабувача за Договором добровільного страхування було перераховано страхове відшкодування в розмірі 5398,95 грн.

Крім того, відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України «Про страхування»).

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АВ/5088748 та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статей 9, 27 Закону України «Про страхування», статі 993, 1192 ЦК України, суд прийшов до висновку, що Відповідач повинен відшкодувати Позивачу шкоду, в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком (50000грн.), виходячи з вартості відновлювального ремонту Застрахованого автомобіля, згідно рахунку СТО № 3649 від 04.06.2013 (5692,40 грн.), та за мінусом франшизи (1000 грн.), при цьому в межах суми, що перейшла до Позивача у порядку регресу в зв'язку з виплатою страхового відшкодування (5398,95 грн.).

Згідно зі статтею 33 ГПК України обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідачем не спростовано належними засобами доказування обставин на які посилається позивач в обґрунтування своїх позовних вимог.

Відтак, з огляду на все вищенаведене, позовні вимоги про стягнення 4398,95 грн. заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, підлягають задоволенню.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Наста» (м. Київ, вул. Володимирська, 5-Б; ідентифікаційний код 35893575) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «Альфа страхування» (м. Київ, вул. Десятинна, 4/6; ідентифікаційний код 30968986) 4398 (чотири тисячі триста дев'яносто вісім) грн. 95 коп. відшкодування матеріальної шкоди (виплати страхового відшкодування), а також 1720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23.12.2013

Суддя Сташків Р.Б.