Рішення № 36237640, 25.11.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/10681/13 25.11.13 за позовом комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва

до товариства з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно- будівельне управління № 3 Київзеленбуд»

про стягнення 273 301,25 грн.

Суддя Удалова О.Г.

за участю представників сторін:

від позивача Боженко Д.Є. (за довіреністю)

від відповідача Ялі К.А. (за довіреністю)

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулося з позовом комунальне підприємство по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва до товариства з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд» про стягнення 273 301,25 грн. за договором б/н від 01.11.2011 р. (11 000,04 грн. основного боргу, 829,84 грн. пені, 316,80 грн. трьох процентів річних) та договором № 01-48/12/8 від 08.12.2011 р. (236 500,87 грн. основного боргу, 17 842,48 грн. пені та 6 811,22 грн. трьох процентів річних).

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено умови вказаних вище договорів в частині внесення оплати за товар.

Ухвалою суду від 07.06.2013 р. порушено провадження у справі № 910/10681/13 та призначено розгляд справи на 25.06.2013 р.

Під час розгляду справи відповідачем було заявлено клопотання про призначення у справі судової почеркознавчої експертизи, у задоволені якого було відмовлено з огляду на необгрунтованість останнього.

Представником позивача було заявлено клопотання про витребування доказів у Слідчого управління ГУ МВС України в м. Києві. Зокрема, позивач просив витребувати оригінали документів (договорів, накладних та довіреностей на отримання товару, стягнення вартості якого є предмету спору), вилучених під час обшуку 09.10.2012 р. на підставі постанови від 27.09.2012 р.

18.07.2013 р. через канцелярію суду відповідач надав заперечення на позов, в яких позовні вимоги відхилив, зазначивши, що заявлені позовні вимоги спростовуються тим, що в порушення умов п. 3.1. договорів від 01.11.2011 р. та 08.12.2011 р. позивачем не було надано рахунків, які є невід'ємною частиною зазначених договорів та на підставі яких мала б здійснюватись відповідачем оплата за саджанці дерев липи з грудкою землі.

Крім того, відповідач вказує на те, що надані позивачем копії накладних містять ознаки підроблення, оскільки на зазначених накладних містяться підписи різних осіб. Також з наданих позивачем накладних неможливо встановити їх зв'язок з договорами від 01.11.2011 р. та 08.12.2011 р., оскільки зазначені накладні не містять посилань на відповідний договір. З огляду на викладене, на думку відповідача, зазначені обставини є підставою для відмови у задоволенні позову.

23.07.2013 р. відповідачем були надані додаткові заперечення, в яких він зазначив що ним не було отримано рахунків на оплату № 794 від 28.12.2011 р. на суму 55 000,20 грн. та № 669 від 03.11.2012 р. на суму 110 000,40 грн. та товару на зазначену суму.

Судом відкладено розгляд справи на 06.08.2013 р. та задоволено клопотання позивача про витребування доказів.

У наступному судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. Представник відповідача позовні вимоги відхилив. Судом оголошено ухвалу про відкладення розгляду справи.

19.08.2013 р. від Слідчого управління ГУ МВС України в місті Києві надійшла відповідь на судовий запит з додатками.

Розпорядженням голови Господарського суду м. Києва від 19.08.2013 р., у зв'язку з відпусткою судді Удалової О.Г., справа № 910/10681/13 була передана судді Власову Ю.Л.

Ухвалою суду від 19.08.2013 р. розгляд справи призначено на 10.09.2013 р.

10.09.2013 р. розпорядження в.о. голови Господарського суду м. Києва у зв'язку з виходом судді Удалової О.Г. з відпустки справа № 910/10681/13 була передана судді Удаловій О.Г.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 10.09.2013 р. справу прийнято до провадження.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. Відповідач своїх представників у судове засідання не направив.

Враховуючи те, що відповідь на судовий запит не містить усіх витребуваних судом доказів, судом було відкладено розгляд справи та направлено на адресу Слідчого управління ГУ МВС України в місті Києві повторний запит.

У наступному судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. Представник відповідача позов відхилив.

Суд направив повторний судовий запит на адресу Слідчого управління ГУ МВС України в місті Києві.

Ухвалою суду від 03.10.2013 р. розгляд справи було відкладено на 31.10.2013 р.

31.10.2013 р. у судовому засіданні представник позивача надав суду додаткові документи по справі.

29.10.2013 р. у судовому засіданні представники позивача та відповідача заявили спільне клопотання про продовження строку вирішення спору.

Клопотання про продовження строку розгляду справи судом задоволено.

У зв'язку з ненадходженням до Господарського суду міста Києва відповіді на запит, розгляд справи було відкладено на 14.11.2013 р.

01.11.2013 р. на адресу Слідчого управління ГУ МВС України в м. Києві було направлено судовий запит.

14.11.2013 р. через канцелярію суду від відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Представником позивача надано усні пояснення по справі.

Станом на дату розгляду справи відповідь на судовий запит зі Слідчого управління ГУ МВС України в місті Києві не надійшла.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Клопотання про відкладення розгляду справи судом задоволено.

Ухвалою суду від 14.11.2013 р. розгляд справи було відкладено на 25.11.2013 р.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та надав документи, які були залучені до матеріалів справи.

Представник відповідача заперечив проти позову.

Розглянувши надані документи та матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд встановив:

01.11.2011 р. між комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва (постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд» (покупцем) було укладено договір б/н (Договір-1), пунктом 1 якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця саджанці дерев липи з грудкою землі згідно зі специфікацією, що є невід'ємною частиною цього договору, а покупець прийняти цей товар та сплатити за нього на умовах даного договору. Загальна вартість товару складає 330 001,20 грн.

Згідно з п. 2.2 Договору-1 товар передається покупцю згідно з накладними, які видає постачальник.

Відповідно до п. 3.1. Договору-1 покупець зобов'язується своєчасно сплачувати за товар відповідно до рахунку на сплату, який є невід'ємною частиною Договору-1.

Розрахунки проводяться у безготівковому вигляді за формою платіжного доручення (п. 3.2 Договору-1).

На виконання умов Договору-1 постачальник поставив, а покупець прийняв саджанці дерев липи з грудкою землі на загальну суму 264 000,96 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними № РН-0000057 від 03.11.2011 р. на суму 110 000,40 грн.; № РН-0000058 від 08.11.2011 р. на суму 25 300,09 грн.; № РН-0000063 від 28.11.2011 р. на суму 73 700,27 грн. та № РН-0000072 від 28.12.2011 р. на суму 55 000,20 грн.

Таким чином, позивач у повному обсязі виконав свої зобов'язання за Договором-1, що документально підтверджується.

У порушення умов договору б/н від 01.11.2011 р., відповідач оплатив поставлений товар частково, а саме 28.12.2011 р. та 04.01.2012 р. на суму 253 000,92 грн., залишивши за собою заборгованість за Договором-1 в розмірі 11 000,04 грн.

08.12.2011 р. між комунальним підприємством по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва (постачальником) та товариством з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд» (покупцем) було укладено договір № 01-48/12/8 (далі - Договір-2), згідно з п. 1 якого постачальник зобов'язався передати у власність покупця саджанці дерев липи з грудкою землі згідно специфікації, що є невід'ємною частиною цього договору, а покупець прийняти цей товар та сплатити за нього на умовах даного договору. Загальна вартість товару складає 550 002,00 грн.

Пунктом 2.2 Договору-2 визначено, що товар передається покупцю згідно з накладними, які видає постачальник.

Відповідно до п. 3.1. Договору-2 покупець зобов'язується своєчасно сплачувати за товар відповідно до рахунку на сплату, який є невід'ємною частиною Договору-2.

Розрахунки проводяться у безготівковому вигляді за формою платіжного доручення (п. 3.2 Договору-2).

На виконання умов Договору-2 постачальник поставив, а покупець прийняв саджанці дерев липи з грудкою землі на загальну суму 236 500,87 грн., що підтверджується підписаними сторонами видатковими накладними № РН-0000001 від 17.01.2012 р. на суму 59 400,22 грн.; № РН-0000002 від 18.01.2012 р. на суму 59 400,22 грн. № РН-0000003 від 18.01.2012 р. на суму 59 400,22 грн. та № РН-0000004 від 18.01.2012 р. на суму 58 300,21 грн.

Таким чином, позивач у повному обсязі виконав умови договору № 01-48/12/8 від 08.12.2011 р., що документально підтверджується.

У порушення умов Договору-2, відповідач за поставлений товар не розрахувався, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість в розмірі 236 500,87 грн.

27.04.2012 р. на адресу відповідача позивачем було направлено вимогу № 587 від 25.04.2012 р. про сплату заборгованості за договором б/н від 01.11.2011 р. в розмірі 11 000,04 грн. та заборгованості в розмірі 236 500,87 грн. за договором № 01-48/12/8 від 08.12.2011 р., яку відповідач отримав 08.05.2012 р.

Позивач, звертаючись до суду з даним позовом, просить стягнути з відповідача заборгованість в розмірі 247 500,87 грн. (11 000,04 грн. та 236 500,87 грн.), посилаючись на те, що заборгованість не сплачена, а вимога № 587 від 25.04.2012 р. залишена без відповіді та задоволення.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з огляду на наступне.

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з приписами статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України, до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Згідно зі ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований, тому вимога про його стягнення є правомірною.

Твердження відповідача про відсутність рахунків, що є підставою для оплати, та підроблення накладних не беруться судом до уваги виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що слідчим управлінням ГУ МВС України в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12012110000000150. В рамках провадження № 12012110000000150 у комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва були вилучені оригінали документів, пов'язаних з господарськими взаємовідносинами з товариством з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд».

На виконання судового запиту від 23.07.2013 р. вих. № 06-37.1/2218 слідчим управлінням ГУ МВС України в м. Києві було надано завірені належним чином копії оригіналів документів, які були вилучені у комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва у кримінальному провадженні № 12012110000000150, а саме: договір б/н від 01.11.2011 р., договір № 01-48/12/8 від 08.12.2011 р., податкові накладні від 03.11.2011 р., від 08.11.2011 р., від 28.11.2011 р., від 17.01.2012, від 18.01.2012 р. видаткові накладені № РН-0000057 від 03.11.2011 р., № РН-0000058 від 08.11.2011 р., № РН-0000063 від 28.11.2011 р., № РН-0000072 від 28.12.2011 р., видаткові накладні № РН-0000001 від 17.01.2012 р., № РН-0000002 від 18.01.2012 р., № РН-0000003 від 18.01.2012 р., № РН-0000004 від 18.01.2012 р., довіреності № 210 від 03.11.2011 р., № 212 від 08.11.2011 р., № 216 від 28.11.2011 р., № 10 від 17.01.2012 р., акту звірки до договору від 01.11.2011 р. та акту звірки за договором № 01-48/12/8.

Відповідно до абзацу першого та другого п. 201.10. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Тобто продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну після її реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Наданими податковими накладними підтверджується поставка товару на загальну суму 500 501,82 грн. за Договорами та спростовується твердження про підроблення видаткових накладних.

Крім того, матеріали справи містять підписані постачальником та покупцем акти звірки взаємних розрахунків від 02.01.2013 р., якими відповідач підтвердив наявну перед позивачем заборгованість в розмірі 11 000,04 грн. за договором б/н від 01.11.2011 р. та 236 500,87 грн. за договором № 01-48/12/8 від 08.12.2011 р., а разом 247 500,87 грн.

Щодо посилання відповідача на ненадання позивачем рахунків-фактури № 794 від 28.12.2011 р. на суму 55 000,20 грн. та № 669 від 03.11.2012 р. на суму 110 000,40 грн., як на підставу не настання оплати, суд зазначає наступне.

Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України» (далі - Закон) визначено, що документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, є первинним документом.

Виходячи з викладених вище умов, видаткова накладна фіксує здійснення господарської операції, а тому є первинним документом.

Додані до матеріалів справи видаткові накладні відповідають вимогам, передбаченим ч. 2 ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність» (складені на паперових носіях, мають такі обов'язкові реквізити: назву документа; дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис та інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції), а тому є первинними документами, які містять відомості про господарські операції та підтверджують їх здійснення.

У той же час рахунок (рахунок-фактура) за своїм призначенням не відповідає ознакам первинного документа, оскільки ним не фіксується будь-яка господарська операція, розпорядження або дозвіл на проведення господарської операції, а має тільки інформаційний характер. Форма рахунку (рахунку-фактури) не відноситься до типових форм, затверджених Держкомстатом, застосування її нормативно-правовими актами не передбачено.

Фактично рахунок-фактура є документом, який передбачає лише виставлення визначених сум до оплати покупцем за товари, які поставляються (фактично поставлені) або послуги, що надаються (фактично надані), а сам факт отримання товарів (послуг) повинен підтверджуватися видатковою накладною постачальника або актом приймання-передачі виконаних робіт (послуг).

Отже, оскільки необхідні для розрахунку реквізити містяться в Договорах та відповідних видаткових накладних, відповідач не був позбавлений можливості здійснити розрахунок за товар.

Відповідачем не надано доказів відмови від прийняття товару, відмови від укладених договорів, повернення позивачу товару, тому суд дійшов висновку, що зобов'язання позивачем виконано відповідно до умов договорів.

З огляду на викладене вбачається, що наслідком направлення позивачем вимоги було настання у відповідача обов'язку щодо оплати поставленого товару, що спростовує твердження відповідача про ненастання строку оплати товару

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 829,84 грн. пені, 316,80 грн. 3% річних за договором б/н від 01.11.2011 р. та 18 672,32 грн. пені, 7 128,02 грн. 3% річних за договором № 01-48/12/8 від 08.12.2011 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно з ч. 1 та ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 4.2. договорів встановлено, що покупець несе наступну відповідальність - за затримку сплати за отриманий товар згідно своєї заявки більш, ніж на 7 календарних днів, стягується штрафна неустойка у розмірі 0,05% від суми замовленого товару за кожен день затримки платежу.

Згідно з п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконане.

Частиною другою статті 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три процента річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Суд здійснив власний перерахунок пені за період з 16.05.2012 р. по 15.11.2012 р. та трьох процентів річних за період з 16.05.2012 р. по 30.04.2013 р. Відповідно до вказаного розрахунку з відповідача підлягає стягненню 18 664,00 грн. пені та 7 119,89 грн. трьох процентів річних.

У задоволенні вимог про стягнення 8,32 грн. пені та 8,13 грн. трьох процентів річних судом відмовлено.

Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному та об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про те, що заявлені позивачем вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення 247 500,87 грн. основного боргу, 18 664,00 грн. пені та 7 119,89 грн. трьох процентів річних. В іншій частині позову відмовити.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Зокрема, з відповідача підлягає стягненню 5 465,70 грн.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 4, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Підрядне спеціалізоване ремонтно-будівельне управління № 3 Київзеленбуд» (02125, м. Київ, вул. Воскресенська, буд. 2-а, код 03334032) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем під час виконання рішення, на користь комунального підприємства по утриманню зелених насаджень Шевченківського району м. Києва (01030, м. Київ, вул. Пирогова, буд. 4/26, код 31753249) 247 500 (двісті сорок сім тисяч п'ятсот) грн. 87 коп. основного боргу, 18 664 (вісімнадцять тисяч шістсот шістдесят чотири) грн. 00 коп. пені, 7 119 (сім тисяч сто дев'ятнадцять) грн. 89 коп. трьох процентів річних та 5 465 (п'ять тисяч чотириста шістдесят п'ять) грн. 70 коп. судового збору.

3. В іншій частині позову відмовити.

Повне рішення складено 23.12.2013 р.

Суддя О.Г. Удалова