Рішення № 36237579, 25.11.2013, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" листопада 2013 р.Справа № 921/985/13-г/10

Господарський суд Тернопільської області

у складі судді Півторака М.Є.

За участю секретаря судового засідання Клим Т.П.

Розглянув у відкритому судовому засіданні справу

За позовом: Тернопільської обласної спілки споживчих товариств, м. Тернопіль, майдан Волі, 4

до відповідача: Суб`єкта підприємницької діяльності підприємця ОСОБА_3, АДРЕСА_1

про зобов'язання вчинити дії, стягнення пені та неустойки в сумі 76 062,01 грн.

За участю представників:

позивача: не прибув;

відповідача: ОСОБА_4 - представника, довіреність від 28.02.2013 року;

Представникам позивача та відповідача у судовому засіданні 01.11.2013 року роз'яснено процесуальні права та обов'язки відповідно до статей 20, 22,81-1 Господарського процесуального Кодексу України.

У зв'язку з відсутністю клопотання представників сторін технічна фіксація судового процесу не здійснювалася.

Суть справи:

Тернопільська обласна спілка споживчих товариств, м. Тернопіль, Майдан Волі, 4 звернулася до господарського суду Тернопільської області з позовом до суб`єкта підприємницької діяльності підприємця ОСОБА_3 АДРЕСА_1 про зобов'язання відповідача передати за актом передачі-прийняття співвласникам майно, а саме: споруду ринку промислових товарів, технічну документацію на споруду ринку промислових товарів, копії договорів оренди торгових місць (завірені орендарем та суборендарем) відповідно до кількості фактично наявної таких місць, акти взаєморозрахунків станом на день передачі між ОСОБА_3 і третіми особами, відшкодувати кошти в сумі 76 062,01 грн. як пеню та неустойку за неповернення орендованого майна ; сплату судового збору просить покласти на відповідача .

В обґрунтування заявлених вимог Тернопільська обласна спілка споживчих товариств м. Тернопіль надала договір оренди приміщення від 05.03.2002 року; Акт приймання-передачі від 29.03.2002 року; Додаток до Договору № 1 до оренди приміщення від 05.03.2002 року від 07 листопада 2002 року; Свідоцтво про право власності на споруду ринку промислових товарів, виданого 06.12.2005 року; листи Облспоживспілки; рішення господарського суду Тернопільської області від 16.11.2010 року у справі № 15/176-3468; інші документи, які знаходяться в матеріалах справи.

Посилається на приписи статті 785 Цивільного кодексу України.

Ухвалою суду від 27 вересня 2013 року порушено провадження у справі №921/985/13-г/10 та призначено судове засідання о 11 год. 18 жовтня 2013 року.

Згідно клопотання відповідача СПД ФО ОСОБА_3 розгляд справи було відкладено до 10 год. 35 хв. 01.11.2013 року в порядку статті 77 ГПК України.

У відзиві на позов (вх. № 18082 від 01.11.2013 року) ФОП ОСОБА_3 заперечує заявлені вимоги повністю; вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають до задоволення з підстав, викладених у відзиві.

У судовому засіданні 01.11.2013 року господарський суд перейшов до розгляду позову по суті, заслухав обґрунтування позову представником позивача та заперечення представника відповідача.

В судовому засіданні оголошувалася перерва до 10 год. 08.11.2013 року; 15 год. 19.11.2013 року та 15 год. 30 хвилин 25.11.2013 року.

Листом № 7/222 від 15.11.2013 року позивач у справі долучив до матеріалів ухвалу господарського суду від 12.07.2013 року у справі №14/20/5022-247/2012 (про призначення у справі повторної судової експертизи).

Двохмісячний строк для розгляду спору, встановлений статтею 69 ГПК України закінчується 25.11.2013 року.

Представник позивача Тернопільської обласної спілки споживчих товариств, м. Тернопіль у судове засідання 25 листопада 2013 року не прибув.

У відповідності до ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 25.11.2013 року оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши обґрунтування представника позивача та заперечення представника відповідача, господарський суд встановив наступне:

Згідно статті 1 ГПК України Підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Стаття 16 Цивільного Кодексу України також визначає, що кожна особа має право зверну тися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу та ви значає способи захисту цивільних прав та інтересів.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений дого вором або законом (частина друга п. 1 ст. 16 ЦК України).

Позивач у справі Тернопільська обласна спілка споживчих товариств, місцезнаходження органів управління якої м. Тернопіль, Майдан Волі, 4 є юридичною особою, яка зареєстрована у встановленому законом порядку та включена до ЄДРПОУ, ідентифікаційний код 01767413, що підтверджується Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії АВ № 548651, виданого Державним реєстратором Коца І.Я., а тому наділена правом на звернення до суду за захистом прав та охоронюваних законом інтересів.

Відповідно до статті 54 Господарського процесуального кодексу України, звертаючись з позовом до господарського суду, позивач самостійно визначає в позові предмет позову та його підстави, тобто, ті обставини, якими він обґрунтовує поданий позов; розглядаючи справу, господарський суд не може вийти за межі зазначених у позові предмету та підстав, за винятком випадків, прямо передбачених процесуальним законодавством.

Позивач - Тернопільська обласна спілка споживчих товариств, м. Тернопіль визначила предметом позову зобов'язати СПД ОСОБА_3 в десятиденний строк після набрання рішення суду законної сили передати за актом приймання-передачі співвласникам Тернопільській обласній спілці споживчих товариств та ОСОБА_3 майно, а саме: споруду ринку промислових товарів, технічну документацію на споруду ринку промислових товарів, копії договорів оренди торгових місць (завірені орендарем та суборендарем ) відповідно до кількості фактично наявної таких місць; акти взаєморозрахунків станом на день передачі між ОСОБА_3 та третіми особами; відшкодувати з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 в користь Тернопільської обласної спілки споживчих товариств кошти в сумі 76 062,01 грн. як пеню та неустойку за неповернення орендованого майна.

Вказавши відповідачем у справі суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3, жителя АДРЕСА_1 Тернопільська обласна спілка споживчих товариств вважає, що зазначений підприємець порушує її права.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 ЦК України сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України інших актів цивільного законодавства звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

В силу ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Відповідно до положень ст. ст. 638, 639 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір може укладатися у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договору не вимагалася.

Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України та ст. 174 Господарського кодексу України договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов'язків (господарських зобов'язань).

Згідно з приписами ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язання є правовідношенням, у якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь іншої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші), чи утриматися від виконання певних дій, а інша сторона має право вимагати виконання такого обов'язку.

У судовому засіданні встановлено, що 05 березня 2002 року між Тернопільською обласною спілкою споживчих товариств, м. Тернопіль (Орендодавець) та приватним підприємцем ОСОБА_3 м. Тернопіль (Орендар) було укладено Договір оренди приміщення.

Договір укладений в письмовій формі, підписаний заступником голови правління Тернопільської обласної спілки споживчих товариств Паламарчуком І.В., що діє на підставі Статуту та приватним підприємцем ОСОБА_3, скріплений їх підписами та відтисками мокрих печаток.

Згідно пункту 1.1. Договору Орендодавець передає, а Орендар приймає у тимчасове користування торгове приміщення - магазин "Вироби кооператорів" площею 677,3 кв. м. розташоване в АДРЕСА_2 на центральному ринку м. Тернополя.

Об'єкт, що орендується, береться в оренду з метою здійснення торговельно-посередницької діяльності (п. 2.1. договору).

Приймання-передача об'єкта, що орендується здійснюється двохсторонньою комісією, що складається з представників сторін (п. 3.1. договору); об'єкт, що орендується вважається переданим з моменту підписання акту здачі-приймання (п. 3.2. договору).

Пунктом 4.1. Договору сторони визначили, що термін оренди складає 10 (десять) років з моменту приймання об'єкта, що орендується, за актом здачі-приймання.

Якщо жодна з сторін в термін один рік до закінчення даного договору не заявить про свій намір його розірвати, даний договір автоматично пролонгується на попередній термін і на попередніх умовах (п. 4.2. договору).

Згідно пункту 5.2. договору розмір орендної плати за весь об'єкт, що орендується, складає 1 350 грн. в місяць з врахуванням ПДВ на протязі шести місяців оренди, 8 130 грн. в місяць з урахуванням ПДВ в подальшому; розмір орендної плати сплачується в безготівковому порядку або готівкою до 15 числа місяця, наступного за звітним (п. 5.1. договору).

29 березня 2002 року сторони підписали Акт приймання - передачі, у якому вказали, що Орендодавець передає, а Орендар приймає в операційну оренду торгове приміщення - магазин "Вироби кооператорів" площею 677,3 кв. м., що розташоване в АДРЕСА_2.

07 листопада 2002 року сторони підписали Додаток № 1 до договору оренди приміщення від 05 березня 2002 року, згідно якого змінено п. 5.2. договору оренди від 05.03.2002 року і викладено його в наступній редакції:

"Розмір орендної плати за період з 7.11.2002 року до часу вводу об'єкту в експлуатацію Орендарем встановити в сумі 1 350 грн. в місяць з врахуванням ПДВ та 8 130 грн. в місяць з врахуванням ПДВ в подальшому". Угода вступає в силу з моменту її підписання.

Додаток № 1 до договору оренди приміщення від 05.03.2002 року підписано першим заступником голови правління Паламарчук І.В. та підприємцем ОСОБА_3 та скріплена відтисками мокрих печаток.

Статтею ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).

За своїм змістом і правовою природою, укладений між сторонами Договір є договором найму (оренди) в якому сторони досягли згоди по всіх істотних умовах.

Так, об'єктом оренди згідно договору від 05.03.2002 року є торгове приміщення - магазин "Вироби кооператорів" площею 677,3 кв. м., що знаходиться на центральному ринку АДРЕСА_2 (п. 1.1. договору); термін оренди: 10 років з моменту приймання об'єкта, що орендується, за актом здачі-приймання (п. 4.1. договору).

У відповідності до п. 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного Кодексу України з врахуванням особливостей, передбачених Господарського кодексу України.

За змістом ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526,526 Цивільного кодексу України, яка містить аналогічні положення, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Цими ж статтями передбачено також, що одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом не допускається.

Частинами 2,3 статті 291 Господарського кодексу України визначено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено. Договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу. Правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Листом № 1-10-1 від 28.01.2011 року (відправлено 31.01.2012 року) Тернопільська обласна спілка споживчих товариств м. Тернопіль повідомила суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 м. Тернопіль, що на виконання п. 4.2. договору та у зв'язку з закінченням Договору оренди спілка не має наміру продовжувати договір оренди приміщення на наступний термін, а тому просить звільнити займане приміщення та передати його власнику Тернопільській облспоживспілці у терміни та на умовах визначених договором оренди приміщення від 05 березня 2002 року.

Лист вручено ФОП ОСОБА_3 02 лютого 2012 року, про що свідчить відмітка на Повідомленні про вручення поштового відправлення.

09.03.2011 року листом № 7/26 (відправлено 09.03.2011 року) Тернопільська облспоживспілка повторно повідомила суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 про відсутність наміру продовження договору оренди приміщення від 05 березня 2002 року на наступний термін та звільнення займаного приміщення (вручено ОСОБА_3 12.03.2012 року).

Отже, Тернопільська обласна спілка споживчих товариств виконала приписи статті 782 ЦК України, статті 291 ГК України та направила суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3 повідомлення про припинення дії Договору оренди приміщення від 05.03.2002 року та повернення приміщення після закінчення дії договору оренди.

Зазначені повідомлення направлено рекомендованими листами з описом вкладеного та повідомленням про вручення.

Відповідно до ч. 2 статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється, у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Отже, матеріалами справи доведено, що Договір оренди приміщення, укладеного між сторонами 05.03.2002 року припинив свою дію.

Статтею 785 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.

В силу приписів статті 785 ЦК України приватний підприємець ОСОБА_3 (як Орендар), після припинення договору оренди приміщення від 05.03.2002 року зобов'язаний був би повернути Орендодавцю (Тернопільській обласній спілці споживчих товариств) об'єкт оренди, а саме торгове приміщення - магазин "Вироби кооператорів" площею 677,3 кв. м., що розташований в АДРЕСА_2 на центральному ринку м. Тернополя.

Також в судовому засіданні встановлено, що в період дії договору оренди приміщення від 05.03. 2002 року укладеного між вищезазначеними сторонами господарський суд Тернопільської області у справі № 15/176-3468 16 листопада 2010 року виніс рішення, яким визнав суб'єкта підприємницької діяльності - фізичну особу ОСОБА_3 співвласником на праві спільної часткової власності орендованого торгового приміщення споруди ринку промислових товарів, розташованого в АДРЕСА_2 з часткою у праві спільної часткової власності в розмірі 85,3 %.

Дане рішення господарського суду від 16.11.2011 року вступило в законну силу.

Відповідачем у справі надано суду Витяг ТзОВ "Міське бюро технічної інвентаризації" про державну реєстрацію прав № 30311165 від 16.06.2011 року, у якому зазначається, що споруда ринку промислових товарів за адресою м. Тернопіль, вул. Живова, 9 належить на праві приватної спільної часткової власності у розмірі 853/10000 частки ОСОБА_3, реєстраційний № 33180741, номер запису 1283,3559 в книзі 5,31.

Таким чином, згідно рішення господарського суду Тернопільської області у справі №15/176-3468 від 16.11.2010 року правовий режим торгового приміщення - магазин "Вироби кооператорів" площею 677,3 кв. м., що знаходиться за адресою м. Тернопіль, вул. Живова, 9 (центральний ринок м. Тернополя) змінився: приміщення, що належало на праві власності Тернопільській обласній спілці споживчих товариств (Свідоцтво про право власності на споруду ринку промислових товарів, що розташована за адресою м. Тернопіль, вул. Живова, 9, виданого Тернопільській обласній спілці споживчих товариств 06 грудня 2005 року на підставі рішення Тернопільської міської ради № 1162 від 28.09.2005 року) перейшло у спільну часткову власність як позивача так і відповідача у відповідних частках.

У поданій позовній заяві Тернопільська облспоживспілка вказала вимогу зобов'язати суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 у 10-денний строк після набрання рішенням суду законної сили, передати за актом передачі-прийняття співвласникам Тернопільській обласній спілці споживчих товариств та ОСОБА_3 майно, а саме: споруду ринку промислових товарів, технічну документацію на споруду ринку промислових товарів, копії договорів оренди торгових місць (завірені орендарем та суборендарем) відповідно до кількості фактично наявної таких місць, акти взаєморозрахунків станом на день передачі між ОСОБА_3 і третім особам.

Розглянувши вказану позовну вимогу суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 356 ЦК України та ч. 1 ст. 358 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них у праві власності є спільною частковою власністю. Право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Судом встановлено, що відповідач у справі суб'єкт підприємницької діяльності - підприємець ОСОБА_3 є співвласником приміщення по АДРЕСА_2 загальною площею 677,3 кв. м. (об'єкту оренди), що становить 85,3 % від вартості новоствореного майна.

Таким чином, такого об'єкту оренди, що визначений п. 1.1. договору оренди приміщення від 05.03.2002 року, а саме торгове приміщення - магазин "Вироби кооператорів" площею 677,3 кв. м. і яке належить на праві власності Тернопільській обласній спілці споживчих товариств м. Тернопіль немає, а є спільна часткова власність , що належить як позивачу так і відповідачу.

Станом на час розгляду справи ні позивачем, а ні відповідачем не врегульовано правові відносини щодо користування спільним майном відповідно до приписів ст. 358 ЦК України, а саме, надання згоди на здійснення права спільної часткової власності.

Оскільки, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їх згодою (згоди відповідача щодо здійснення права спільною частковою власністю в матеріалах справи немає), а тому посилання позивача на дію орендних правовідносин з відповідачем є безпідставним, оскільки, фізична особа - підприємець ОСОБА_3 змінив свій правовий статус з орендаря приміщення, яке знаходиться за адресою АДРЕСА_2 на співвласника, відповідно і правові наслідки для співвласника після припинення договірних відносин (оренди) наступають інші.

При розгляді спору по суті суд враховано правову позицію, викладену у постанові Вищого господарського суду України від 15 лютого 2011 року у справі № di__511637.

Надані та досліджені у судовому засіданні документи свідчать, що відповідач вчиняв дії направлені на внесення змін до умов договору.

Зокрема, 21.06.2011 року ФОП ОСОБА_3, направив на адресу позивача та отриманого останнім згідно повідомлення про вручення 24.06.2011р., листа, у якому відповідач пропонував внести зміни в договір оренди від 05.03.2002р., зокрема: в назві договору оренди слово "приміщення" замінити словом "майна"; в п. 1.1 слова "торгове приміщення-магазин "Вироби кооператорів" площею 677,3 кв. м."замінити словами" частину спільного майна (споруди ринку промислових товарів за адресою м. Тернопіль, вул. Живова, 9), яка відповідає частці 147/1000 Орендодавця у праві приватної спільної часткової власності на зазначене спільне майно".

12 липня 2011р. листом позивач повідомив ФОП ОСОБА_3 про те, що у зв'язку із зміною назви приміщення із "споруди ринку промислових товарів" загальною площею 661,8 кв. м. на частку у спільній власності із визначенням частко 147/1000 та 853/1000 для оформлення (внесення змін) до правовстановлюючих документів облспоживспілка звернулася до ТОВ "Міське бюро технічної інвентаризації" з заявою про зміну назви приміщення та часток, а після отримання відповідних документів, розгляне пропозицію відповідача щодо внесення змін до договору оренди від 05.03.2002р.

Жодних інших дій, як вбачається з матеріалів справи, позивачем - Тернопільською обласною спілкою споживчих товариств щодо встановлення часток власності не вчинялися.

За таких обставин, вимога зобов'язати суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 у 10-денний строк після набрання рішенням суду законної сили, передати за актом передачі-прийняття співвласникам Тернопільській обласній спілці споживчих товариств та ОСОБА_3 майно, а саме: споруду ринку промислових товарів, технічну документацію на споруду ринку промислових товарів, копії договорів оренди торгових місць (завірені орендарем та суборендарем) відповідно до кількості фактично наявної таких місць, акти взаєморозрахунків станом на день передачі між ОСОБА_3 і третім особам є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволення, оскільки, не відповідає способам захисту цивільних прав співвласника згідно приписів статті 358 ЦК України.

Щодо позовних вимог Тернопільської обласної спілки споживчих товариств в частині стягнення з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_3 76 062,01 грн., як пеню та неустойку за неповернення майна, суд зауважує наступне.

Виходячи з положень ч. 3 статті 358 ЦК України здійснюючи правомочності у відношенні належної йому частки, кожен із співвласників має право на надання в його володіння і користування тієї частини спільного майна в натурі, що відповідає його частині в праві спільної власності. У випадку неможливості такого надання кожен із співвласників вправі вимагати від іншого співвласника, який володіє і користується спільним майном відповідної компенсації.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач у справі фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернувся до господарського суду Тернопільської області з позовом до Тернопільської обласної спілки споживчих товариств м. Тернопіль про припинення права Тернопільської обласної спілки споживчих товариств у спільній частковій власності на 147/1000 частки споруди ринку промислових товарів, що знаходиться за адресою АДРЕСА_2 шляхом присудження грошової компенсації за вказану частку у спільній власності; зобов'язання ТОВ "Міське бюро технічної інвентаризації" скасувати запис у реєстрі права власності на нерухоме майно про право власності на 147/1000 частки споруди ринку промислових товарів, що знаходиться за адресою м. Тернопіль вул. Живова, 9; визнання за фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 права власності на 147/1000 частки промислових товарів, розташованого за адресою АДРЕСА_2.

Ухвалою господарського суду від 12 липня 2013 року провадження у справі №14/20/5022-247/2012 зупинено та призначено у справі повторну судову експертизу.

На час розгляду справи провадження у справі №14/20/5022-247/2012 не поновлено, тобто триває проведення повторної судової експертизи.

З матеріалів справи не вбачається та не встановлено судом, а позивачем не доведено у судовому засіданні про виділення сторонам (як Тернопільській обласній спілці споживчих товариств так і суб'єкту підприємницької діяльності ОСОБА_3) в натурі частки майна, що є у спільній частковій власності у порядку, передбаченому статтею 364 ЦК України. Отже, на час розгляду позову в суді реального поділу приміщення між співвласниками немає.

Відповідно, суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_3 не має можливості повернути Тернопільській облспоживспілці частину приміщення, що їй належить.

А тому, позовна вимога про стягнення з відповідача ФОП ОСОБА_3 76 062,01 грн. як пеню та неустойку за неповернення майна за договором оренди від 05.03.2002р. є безпідставною та необґрунтованою.

Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїми внутрішнім переконання, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили (ст. 43 ГПК України).

За таких обставин позовні вимоги Тернопільської обласної спілки споживчих товариств, м. Тернопіль не підлягають до задоволення, оскільки, заявлені безпідставно.

Витрати по сплаті судового збору в силу приписів статті 49 ГПК України покладаються на позивача.

На підставі наведеного, керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 11,16,358,638, 639,759 Цивільного кодексу України, статтями 174,193,291 Господарського України, статтями 1,2,22, 29,33,44,49,54,82,84,85 Господарського процесуального кодексу України господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1.В позові відмовити.

2.Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили може бути подано апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня його підписання через господарський суд Тернопільської області.

3.Повне рішення складено та підписано 27 листопада 2013 року.

Суддя М.Є. Півторак