Рішення № 36237532, 18.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/22128/13 18.12.13

За позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА"

до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія»

про стягнення 1 505,38 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: не з'явилися;

від відповідача: Ємчук В.О. - довіреність № 2908/13-01 від 29.08.2013 року;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "УНІКА" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» про стягнення 1 505,38 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну ОСОБА_2, яка є страхувальником позивача, було завдано матеріальної шкоди, яка була відшкодована позивачем в якості страхового відшкодування. У зв'язку з цим позивач просить суд стягнути з відповідача 1 505,38 грн. - страхового відшкодування в порядку регресу, 1 720,50 грн. - судового збору.

Ухвалою від 18.11.2013 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 04.12.2013 року.

В судовому засіданні 04.12.2013 року оголошено перерву до 18.12.2013 року.

18.12.2013 року через відділ діловодства суду від представника позивача надійшли уточнення до позовної заяви, згідно з якими позивач просив суд стягнути з відповідача на свою користь 505,38 грн. - страхового відшкодування в порядку регресу.

В судове засідання 18.12.2013 року представники позивача не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлявся належним чином. Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на всі відомі адреси, в тому числі на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.1997 року № 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 18.12.2013 року представник відповідача позовні вимоги не визнав та просив суд в їх задоволенні відмовити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 18.09.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності та заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

06.09.2011 року між ОСОБА_2 (далі по тексту - страхувальник) та Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "УНІКА" (далі по тексту - страховик, позивач) було укладено Договір добровільного комплексного страхування на транспорті № 011115/4007/0002362 (далі за текстом - Договір), за умовами якого був застрахований транспортний засіб марки «Kia Rio», державний номер НОМЕР_1.

Відповідно до Договору страхування страховик повинен відшкодовувати шкоду, що трапилась в результаті страхового випадку, а саме: пошкодження, втрата або знищення транспортного засобу або додаткового обладнання внаслідок ДТП - дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортного засобу.

З матеріалів справи слідує, що 13.07.2012 року, о 18:50, біля будинку № 9 по вул. Декабристів в м. Києві, сталося ДТП, в результаті якого зіткнулися застрахований транспортний засіб, та транспортний засіб марки «ТАТА», державний номер НОМЕР_2, яким керував ОСОБА_3, у результаті чого застрахованому транспортному засобу було завдано пошкодження (Протокол огляду транспортного засобу від 17.07.2012 року, наявний у матеріалах справи).

Відповідно до Страхового акту № 00095553 від 01.10.2012 року вартість матеріального збитку, завданого застрахованому транспортному засобу склала 3 010,77 грн. (копія страхового акту в матеріалах справи).

У зв'язку зі зверненням страхувальника до позивача з заявою про виплату страхового відшкодування в порядку регресу (копія заяви в матеріалах справи), позивачем було визнано вищезазначену дорожньо-транспортну пригоду страховим випадком, про що складено відповідний страховий акт, видано наказ на здійснення виплати страхового відшкодування страхувальникові (зазначені документи містяться в матеріалах справи) у розмірі 3 010,77 грн.

Відповідно до ст. 22, 1166 ЦК України особа, якій завдано збитків в результаті її цивільного права, має право на їх відшкодування. Шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, і звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Договір укладений між позивачем та страхувальником за своєю правовою природою є договором страхування. Правовідносини щодо страхування регулюються нормами Цивільного кодексу України, зокрема, главою 67 ЦК України.

Відповідно до ст. 979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Майнова шкода, завдана страхувальникові позивача була відшкодована позивачем відповідно до умов Договору, однак постановою Дарницького районного суду м. Києва (суддя Пойда С.М.) від 10.08.2012 року № 3-7229/2012, винним у ДТП визнано водія транспортного засобу марки «ТАТА», державний номер НОМЕР_2, ОСОБА_3, відповідно до єдиної централізованої бази даних МТСБУ цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 (власника транспортного засобу марки «ТАТА», державний номер НОМЕР_2) на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована в Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія», відповідно до Полісу серія АА № 7784668, що в свою чергу є підставою для відшкодування завданої майнової шкоди відповідачем.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва (суддя Пойда С.М.) від 10.08.2012 року № 3-7228/2012, винним у ДТП визнано водія транспортного засобу марки «КІА», державний номер НОМЕР_1, ОСОБА_5

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Пунктом 3 Постанови № 6 від 27.03.1992 Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" передбачено, що шкода, заподіяна кількома особами, відшкодовується кожною з них в частині, заподіяної нею (в порядку часткової відповідальності). Особи, які спільно заподіяли шкоду, тобто заподіяли неподільну шкоду взаємопов'язаними, сукупними діями, або діями з єдністю наміру, несуть солідарну відповідальність перед потерпілими. У такому ж порядку відповідають володільці джерел підвищеної небезпеки за шкоду, заподіяну внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки іншим особам.

Отже, виходячи із того, що шкода була заподіяна транспортним засобам в результаті ДТП, яке сталося внаслідок спільних дій ОСОБА_5 та ОСОБА_3, які визнанні винними у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і до обох суб'єктів застосовано однакову міру відповідальності, суд дійшов висновку, що розміри часток ступенів їх вини є рівними, тобто становить 50 %.

Згідно до ст. 27 Закону України «Про страхування» та ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

У відповідності до вимог ст.1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Судом встановлено, що страховик виконав своє грошове зобов'язання (сплатив страхове відшкодування ОСОБА_2) 05.10.2012 року на підтвердження чого позивач надав суду платіжне доручення № 034458 від 05.10.2012 року на суму 3 010,77 грн.(копія платіжного доручення міститься в матеріалах справи).

Відповідно до Полісу АА № 7784668 ліміт відповідальності відповідача: за шкоду по життю та здоров'ю 100 000,00 грн., за шкоду по майну 50 000,00 грн., франшиза 1 000,00 грн. (копія Полісу міститься в матеріалах справи).

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення страхового відшкодування в порядку регресу підлягають задоволенню в розмірі 505,38 грн. з врахуванням 1 000,00 грн. франшизи, заяви про уточнення позовних вимог і 50% розміру вини обох учасників ДТП (3 010,77 грн. страхового відшкодування*50% - 1 000,00 грн. франшизи = 505,38 грн.)

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суддя, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Страхового товариства з додатковою відповідальністю «Гарантія» (04070, м. Київ, Подільський район, ВУЛИЦЯ КОСТЯНТИНІВСЬКА, будинок 56, офіс 13, код ЄДРПОУ 21130899) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "УНІКА" (01103, м. Київ, Печерський район, ВУЛИЦЯ КІКВІДЗЕ, будинок 14-В, код ЄДРПОУ 20033533) 505 (п'ятсот п'ять) грн. 38 коп. - страхового відшкодування в порядку регресу, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 20.12.2013 року.