Рішення № 36237447, 18.12.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м. Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/23225/13 18.12.13

За позовом Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації»

до Фізичної особи-підприємця Васкевича Юрія Володимировича

про стягнення 8 170,84 грн.

Суддя Якименко М.М.

Представники сторін:

від позивача: Матківський І.І.- довіреність б/н від 01.06.2013 року;

від відповідача: не з'явилися;

Обставини справи :

Приватне акціонерне товариство «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації» звернулося до господарського суду м. Києва з позовом до Фізичної особи-підприємця Васкевича Юрія Володимировича про стягнення 8 170,84 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач порушив взяті на себе зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення орендної плати та плати за отримані комунальні послуги, згідно умов Договору № 01-02/2011 оренди нежитлових приміщень від 01.02.2011 року.

З цих підстав, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 7 600,49 грн. - основного боргу (заборгованості з орендної плати та плати за отримані комунальні послуги), 570,35 грн. - 3% річних.

Ухвалою від 02.12.2013 року порушено провадження по справі та призначено її розгляд на 18.12.2013 року.

18.12.2013 року представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.

У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» від 18.09.97р. N 02-5/289 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Провадження у справі порушено ухвалою від 02.12.2013 року, що свідчить про достатність часу для підготовки до судового розгляду справи, подання суду відзиву на позов, доказів в обґрунтування своєї позиції, в разі їх наявності.

Відповідно до статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Представник позивача в судовому засіданні 18.12.2013 року позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідно до статті 85 ГПК України в судовому засіданні 18.12.2013 року оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані матеріали справи в їх сукупності, та заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.02.2011 року між Приватним акціонерним товариством «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації» (далі по тексту - орендодавець, позивач) та Фізичною особою-підприємцем Васкевич Юрієм Володимировичем (далі по тексту - орендар, відповідач) укладено Договору № 01-02/2011 оренди нежитлових приміщень (далі по тексту - Договір), за умовами якого (п. 1.1. Договору) орендодавець зобов'язується передати, а Орендар прийняти у строкове платне користування нежитлові приміщення загальною площею 45,2 м2, в будівлі, що знаходиться за адресою: Україна, м. Київ, вул. Чигоріна, б. 18 (далі - приміщення).

Відповідно до п. 3.1. Договору за користування офісними приміщеннями загальною площею 45,2 м2 Орендар сплачує Орендодавцю орендну плату виходячи з розрахунку 132 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 22 грн. 00 коп., за 1 м2 в місяць, тобто всього 5 966 грн. 40 коп., в тому числі ПДВ 994 грн. 40 коп., за всі офісні приміщення в місяць. За ініціативою будь-якої зі сторін в разі збільшення індексу інфляції розмір орендної плати повинен бути переглянутий. Уникнення: перегляду розміру орендної плати в разі збільшення індексу інфляції є підставою для дострокового розірвання Договору.

Згідно з п. 3.2. Договору орендар приймає участі, у витратах Орендодавця по оплаті вартості комунальних послуг та інших платежів, що необхідні для забезпечення утримання та використання приміщень (далі - плата за комунальні послуга) у частині, що відповідає частині площі займаних офісних приміщень (45,2 м2) у загальній площі будівлі, відповідно до наданих Орендодавцем рахунків.

Відповідно до п. 3.3. Договору орендна плата та плата за комунальні послуги сплачується шляхом безготівкового переказу їх повного розміру на рахунок Орендодавця. Орендна плата сплачується не пізніше 15 числа поточного місяця, плата за комунальні, послуги сплачується не пізніше 5 числа наступного місяця.

Згідно з п. 5.1.4. Договору орендар зобов'язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату та плату за комунальні послуги відповідно до умов Договору.

Відповідно до п. 6.1. Договору даний договір набуває чинності з моменту підписання та діє до 31.12.2013 року. Пролонгація Договору здійснюється шляхом підписання додаткової угоди.

Факт приймання-передачі орендованого приміщення підтверджується підписаним між сторонами 01.02.2011 року Актом № 1 прийому-передачі нежитлових приміщень за Договором № 01-02/2011 від 01.02.2011 року (копія Акту міститься в матеріалах справи).

Угодою № 1 від 30.04.2011 року сторони дійшли взаємної згоди про дострокове розірвання Договору з 01.05.2011 року.

30.04.2011 року відповідачем було повернуто орендоване приміщення позивачу, на підтвердження чого позивач надав суду Акт №2 прийому-передачі нежитлових приміщень за Договором № 01-02/2011 від 01.02.2011 року (копія Акту міститься в матеріалах справи).

Однак, як слідує з матеріалів справи, внаслідок порушення відповідачем зобов'язання щодо повноти та своєчасності внесення орендної плати та плати за отримані комунальні послуги, відповідно до умов Договору, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 7 600,49 грн.

На підтвердження свої позовних вимог позивач надав суду рахунки фактури (копії рахунків містяться і матеріалах справи) які повинен був оплатити відповідач в якості орендних та комунальних платежів.

Рахунки-фактури виставлені на загальну суму 25 499,69 грн., відповідачем сплачено 17 889,20 грн., заборгованість становить 7 600,49 грн. На підтвердження іншого суду не надано жодних доказів.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (ч.1. ст. 760 ЦК України).

Згідно ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Частинами 1, 4 ст. 286 ГК України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

За змістом статті 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 527 ЦК України, боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно вимог ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Статтею 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

З наданих позивачем доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, надав відповідачеві у тимчасове платне користування приміщення на певний строк та за відповідну плату згідно умов Договору, а відповідач в порушення умов Договору не сплатив позивачу в повному обсязі орендну плату та отримані комунальні послуги в розмірі 7 600,49 грн.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно статті 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Зважаючи на встановлені обставини справи та вимоги правових норм викладених вище, а також на те, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу в розмірі 7 600,49 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідач припустився прострочення платежу, а тому позивач, керуючись статтею 625 ЦК України, просить суд стягнути з відповідача на свою користь 570,35 грн. - 3% річних.

Відповідно до ч.1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача в частині стягнення з відповідача 3% річних в розмірі 570,35 грн. нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 ГПК України судові витрати покладаються судом на відповідача .

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. 32, 33, 49, 75, 82 - 85 ГПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Васкевича Юрія Володимировича (03049, м. Київ, Солом'янський район, вулиця Ніщинського, будинок 6, квартира 74, ідентифікаційний код 2383705459) на користь Приватного акціонерного товариства «Український науково-дослідний інститут харчування, біотехнології та фармації» (01042, м. Київ, Печерський район, ВУЛИЦЯ ЧИГОРІНА, будинок 18, код ЄДРПОУ 02011864) 7 600 (сім тисяч шістсот) грн. 49 коп. - основного боргу, 570 (п'ятсот сімдесят) грн. 35 коп. - 3% річних, 1 720 (одну тисячу сімсот двадцять) грн. 50 коп. - судового збору.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя М.М. Якименко

Дата складання (підписання) повного тексту рішення: 20.12.2013 року.