Рішення № 36237272, 19.12.2013, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 грудня 2013 р. Справа № 923/1703/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Ємленінової З.І. при секретарі Бєловій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії " Нафтогаз України" м. Київ

до комунального підприємства "Міськтеплокомуненерго" м. Гола Пристань Херсонської області

про стягнення 364234грн. 29коп.

за участю представників сторін:

від позивача - не прибули

від відповідача - директор Мороз Л.Л., уповноважена особа Захаріна Ю.М.

Дочірня компанія "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (позивач) звернулася до суду з позовом про стягнення з комунального підприємства "Міськтеплокомуненерго" (відповідач) 247851грн. 51 коп. основного боргу, 57586грн.47коп. пені, 18137грн. 19 коп. втрат від інфляції, 40659грн. 12 коп. - 3% річних, посилаючись на не виконання відповідачем обов'язків по своєчасних розрахунках за поставлений в січні-березні 2011року природний газ згідно з договором купівлі-продажу природного газу №06/10-2613-БО-33 від 20.12.2010року.

Відповідач не заперечує існування боргу і посилається на те, що причиною заборгованості є несвоєчасні розрахунки бюджетних установ та населення, а також не відшкодування місцевими органами самоврядування різниці в тарифах на теплову енергію, тому просить суд врахувати зазначені факти і відповідно до ч.3 ст.551 ЦК України, ч.1 ст. 233 ГК України зменшити розмір належних до стягнення штрафних санкцій.

Представник позивача в засідання суду 19.12.2013року не прибув, надіславши телеграму про відкладення розгляду справи через неможливість прибуття в судове засідання представника.

Відповідно до статті 77 ГПК України суд відкладає розгляд справи але в межах строку вирішення спору, встановленого статтею 69 ГПК України, коли спір не може бути вирішено в даному засіданні, в тому числі і через неявку в засідання суду представників сторін. Відкладення розгляду справи є правом, а не обов'язком суду і використовується ним, якщо неявка представника сторони перешкоджає вирішенню спору в даному судовому засіданні.

Клопотання позивача про відкладення розгляду справи задоволенню не підлягає, у зв'язку з тим, що воно не підтверджено жодними належними доказами. До того ж неможливість прибуття в засідання суду одного представника не позбавляє права позивача надіслати в засідання суду іншого представника відповідно до положень ст. 28 ГПК України.

Крім того, неявка представника позивача не є перешкодою для вирішення спору в даному судовому засіданні.

За таких підстав справа розглядається за відсутності представника позивача, за наявними в справі доказами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

Розглянувши матеріали справи дослідивши надані до справи докази, заслухавши представників відповідача, суд -

в с т а н о в и в:

Між ДК "Газ України" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" (позивач) та комунальним підприємством "Міськтеплокомуненерго" (відповідач) 20 грудня 2010року укладено договір про закупівлю природного газу за державні кошти №06/10-2613БО-33.

За умовами пункту 1.1 вищезазначеного договору позивач зобов'язався поставити відповідачу природний газ в узгоджених сторонами обсягах для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються із державного та місцевого бюджетів, а відповідач, як покупець, зобов'язався прийняти і оплатити газ відповідно до узгодженого сторонами порядку.

Крім того, сторонами укладені додаткові угоди до договору №1 від 28.01.2011року, №2 від 04.04.2011року, №3 від 11.07.2011року, №4 від 30.08.2011року, №5 від 03.10.2011року, якими сторони узгоджували ціну газу у відповідні періоди та погодили обсяги поставки газу.

Пунктом 4.1 договору купівлі-продажу від 20.12.2010року встановлено, що розрахунки за газ покупець здійснює шляхом поетапної оплати в такому порядку: перша оплата в розмірі 34% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та до 30 (31) числа місяця поставки.

Остаточний розрахунок за фактично спожитий газ здійснюється на підставі акту приймання-передачі до 10 числа наступного за місяцем поставки газу.

За зазначеним договором позивач поставив відповідачу природний газ в січні 2011року в кількості 230.002тис.куб.м. на суму 707018грн.80коп., в лютому 2011року в кількості 229.689тис.куб.м. на суму 706056грн. 64коп., в березні 2011року в кількості 189.468тис.куб.м. на суму 582418грн.57коп., що підтверджується наданими до матеріалів справи підписаними сторонами актами приймання-передачі від 31.01.2011року, від 28.02.2012року, від 31.03.2011року і не заперечується представниками відповідача.

Розрахунок за отриманий газ станом на день звернення з позовом відповідач здійснив частково. Його борг станом день звернення з позовом становив 247851грн.51коп.

Частиною 1 статті 193 ГК України встановлено обов'язок суб'єктів господарювання та інших учасників господарських відносин виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язання закріплені і в статті 526 ЦК України.

Належне виконання зобов'язання означає виконання його належними суб'єктами, у належному місці, в належний строк (термін), щодо належного предмета і належним способом.

Якщо при виконанні зобов'язання порушується хоча б одна із зазначених вимог, таке виконання вважається неналежним.

Відповідно до статті 629 ЦК України укладений між сторонами договір купівлі-продажу природного газу від 20.12.2010року з моменту його укладення набирає силу закону. Він є обов'язковим для виконання обома сторонами і сторони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань за договором.

Всього в період з січня по березень 2011року відповідачем було отримано газу на суму 1995494грн.00коп., із яких було сплачено 1747642грн.49коп. Борг станом на день звернення з позовом становив 247851грн.51коп.

Оскільки доказів сплати боргу і в засідання суду відповідач не надав, існування боргу не заперечує, позовні вимоги про стягнення 247851грн.51коп. основного боргу підлягають задоволенню.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Несвоєчасне виконання відповідачем грошового зобов'язання по розрахунках за поставлений газ доведено матеріалами справи, розрахунок 3% річних та втрат від інфляції перевірено судом і суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 18137грн.19коп. та 3% річних в сумі 40659грн.12коп. підлягають задоволенню.

Розглядаючи позовні вимоги в частині стягнення пені в сумі 57586грн.47коп., яка нарахована позивачем за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання суд виходить із наступного.

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором, або законом, зокрема: припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки (в тому числі і пені); відшкодування збитків.

Частина 6 ст.231 Господарського Кодексу України визначає, що штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Пунктом 7.3.1 договору від 20.12.2010року сторони узгодили, що за невиконання або неналежне виконання своїх обов'язків, передбачених пунктом 4.1 договору відповідач сплачує, крім суми заборгованості, пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період за який вона сплачується від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Судом перевірено розрахунок суми пені та встановлено, що відповідно до вищезазначених норм закону та умов договору вимоги позивача про стягнення пені в сумі 57586грн.47коп. також обґрунтовані.

Разом з тим, розглядаючи клопотання відповідача про зменшення розміру пені, суд враховує наступне.

Зменшення штрафних санкцій судом вирішується з урахуванням матеріальних інтересів сторін, їх фінансованого стану, ступеню вини відповідача у виникненні спору, наявності інфляційних процесів в економіці держави та інших обставин справи, які б свідчили про можливість зменшення штрафу та пені.

Пунктом 1 ст.233 Господарського кодексу України закріплено право суду зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора.

Частина 3 статті 551 ЦК України передбачає можливість зменшення за рішенням суду розміру неустойки, що стягується з боржника за порушення зобов'язання, якщо розмір неустойки значно перевищує розмір збитків. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Частиною 2 статті 233 Господарського кодексу України встановлено, що якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Частиною 3 статті 83 ГПК України також надано суду право при прийнятті рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання. Правовий аналіз цієї статті свідчить, що вона не є імперативною та застосовується за визначених умов на розсуд суду. При цьому судом до уваги може братися перевищення розміру штрафних санкцій над сумою заборгованості, майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу, а також неспіврозмірність штрафних санкцій наслідкам правопорушення.

З урахуванням вищезазначених норм права, оскільки порушення зобов'язання відповідачем не потягло за собою значних збитків для позивача суд, приймаючи до уваги те, що належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, враховуючи те, що непогашеною залишилася незначна сума із загальної вартості поставленого газу, скрутне фінансове становище відповідача, існування заборгованість держави по відшкодуванню відповідачу різниці в тарифах на теплову енергію, а також ту обставину, що борг у відповідача з'явився через несвоєчасну оплату за теплову енергію установами та організаціями, які фінансуються із державного бюджету, що підтверджується наданими відповідачем доказами, та враховуючи те, що відповідач є комунальним підприємством, вважає можливим зменшити розмір належної до сплати пені на 50%, у зв'язку з чим з відповідача підлягає стягненню пеня в сумі 28793грн.24коп.

Таким чином позовні вимоги підлягають задоволенню частково.

Судові витрати в частині відшкодування позивачу сплаченого судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України відносяться на відповідача в повному розмірі.

В засіданні оголошувалася вступна та резолютивна частина рішення.

Керуючись ст. ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

в и р і ш и в :

1. Позовні вимоги задовольнити частковою.

2. Стягнути з комунального підприємства "Міськтеплокомуненерго" м. Гола Пристань Херсонської області, вул. Покришена, 41, р/рахунок 26008301970 у ВАТ «Ощадбанк», МФО 300465, ідентифікаційний код 21284482 на користь дочірньої компанії "Газ України" Національної акціонерної компанії " Нафтогаз України" м. Київ, вул. Шолуденка, 1, р/рахунок 26002007367001 в ФПАТКБ «Південкомбанк», м. Київ, МФО 320876, ідентифікаційний код 31301827 - 247851грн. 51 коп. основного боргу, 28793грн.24коп. пені, 18137грн. 19 коп. втрат від інфляції, 40659грн. 12 коп. - 3% річних та 7285грн. 00 коп. судового збору.

3.В стягненні решти суми позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 23 грудня 2013р.

Суддя З.І. Ємленінова