Рішення № 36237216, 16.12.2013, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" грудня 2013 р.Справа № 916/1213/13

Господарський суд Одеської області у складі колегії суддів:

Головуючий Зайцев Ю.О.

Суддя Меденцев П.А.

Суддя Погребна К.Ф.

при секретарі судового засідання Шалапській М.О.

участю представників сторін:

Від позивача: Картузов М.Ю. (довіреність №б/н 01.03.2013 р.);

Від відповідача: Дразніна М.С. (довіреність №б/н 25.04.2013 р.);

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ХЕЛЛЬМАНН СХІДНА ЕВРОПА ОУВЕРСІЗ" до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія "КРИМАР" про стягнення,-

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Хелльманн Східна Европа Оуверсіз» звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю будівельна компанія „КРИМАР" про стягнення грошових коштів.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 13.05.2013 року порушено провадження у справі № 916/1213/13, та призначено судове засідання на 27.05.2013 року

23.05.2013 року до канцелярії господарського суду надійшла заява про забезпечення позову.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 27.05.2013 заява про забезпечення позову задоволена частково.

В судовому засіданні представник відповідача подав клопотання про відкладення розгляду справи (вх. №16412/13 від 27.05.2013), та клопотання про ознайомлення з матеріалами справи (вх. №16411/13). Представник позивача подав клопотання про залучення до матеріалів справи витяг з ЕРДПОУ, та продовження терміну розгляду справи на 15 днів.

Ухвалою суду, від 27.05.2013 відповідно до вимог ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 12.06.2013 року.

12.06.2013 року до канцелярії господарського суду від відповідача по справі надійшла заява (вх. № 18021/13) про залишення позову без розгляду, та клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу (вх. № 18022/13)

Ухвалою суду, від 12.06.2013 відповідно до вимог ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 26.06.2013 року.

В судовому засіданні 26.06.2013 представник відповідача подав клопотання про залучення документів до матеріалів справи (вх. № 19559/13), та клопотання про витребування оригіналів для огляду (вх. № 19580/13) Представник позивача подав додаткові письмові пояснення по справі (вх. №19562/13). Також до канцелярії господарського суду від позивача по справі подано додаткові пояснення (вх. № 19449/13)

Ухвалою суду, від 26.06.2013 відповідно до вимог ст. 77 ГПК України розгляд справи відкладено на 03.07.2013 року.

В судовому засіданні 03.07.2013 представник позивача подав клопотання про залучення до матеріалів справи додаткових документів (вх. №20271/13). Представник відповідача подав додаткові письмові пояснення (вх. №20273/13), та клопотання про витребування оригіналів документів (вх. №20288/13)

Ухвалою господарського суду від 08.07.2013 року, за клопотанням представника позивача, відповідно до ч3 ст. 69 ГПК України строк вирішення спору по справі № 916/1213/13 продовжено на 15 днів.

11.07.2013 року до канцелярії господарського суду від відповідача подані письмові пояснення по справі (вх. № 21070/13)

В судовому засіданні 12.07.2013 року за клопотаннями відповідача (вх. № 21275/13, та №21276/13) до матеріалів справи залучено копії документів. Представником позивача за клопотанням залучено додаткові документи (вх. 21277/13), та уточнення до письмових пояснень по справі (вх. № 21282/13)

Ухвалою суду від 12.07.2013 року справу №916/1213/13 призначено до колегіального розгляду у складі трьох суддів господарського суду Одеської області.

Відповідно до розпорядження голови господарського суду Одеської області Волкова Р.В. від 12.07.2013 року № 916/1213/13, на підставі рішення зборів суддів господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. (оформлене протокол №17-24/11 від 29.11.2011р.) та ст. 4-6 господарського процесуального кодексу України, справу №916/1213/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Зайцев Ю.О., судді: Степанова Л.В., Погребна К.Ф.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 12.07.2013 року прийнято справу №916/1213/13 до колегіального розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Зайцев Ю.О., судді: Степанова Л.В., Погребна К.Ф., та призначено до розгляду у судовому засіданні на 19.08.2013 року

19.08.2013 року до канцелярії суду відповідачем подані додаткові письмові пояснення по справі (вх. № 25243/13)

Ухвалою суду від 19.08.2013 року розгляд справи відкладено на 28.08.2013 року

В судовому засіданні 28.09.2013 року за клопотаннями позивача (вх. №25972/13) до матеріалів справи залучено копії документів. Представником відповідача подано клопотання про продовження терміну розгляду справи на 15 днів (вх. № 25970/13)

Ухвалою господарського суду від 28.08.2013 року, за клопотанням представника відповідача, відповідно до ч.3 ст. 69 ГПК України строк вирішення спору по справі № 916/1213/13 продовжено на 15 днів, та призначено справу до розгляду на 18.09.2013 року.

Відповідно до розпорядження голови господарського суду Одеської області Волкова Р.В. від 18.09.2013 року №916/1213/13, на підставі рішення зборів суддів господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. (оформлене протокол №17-24/11 від 29.11.2011р.) та ст.4-6 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з находженням судді Степанової у відпустці справу №916/1213/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Зайцев Ю.О. судді Гут С.Ф., Погребна Є.Ф.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 18.09.2013 року прийнято справу №916/1213/13 до колегіального розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Зайцев Ю.О. судді Гут С.Ф., Погребна Є.Ф., та призначено справу до розгляду в содовому засіданні на 23.10.2013

Відповідно до розпорядження голови господарського суду Одеської області Волкова Р.В. від 23.10.2013 року №916/1213/13, на підставі рішення зборів суддів господарського суду Одеської області від 29.11.2011р. (оформлене протокол №17-24/11 від 29.11.2011р.) та ст.4-6 Господарського процесуального кодексу України, в зв'язку з находженням судді Гута С.Ф. у відпустці справу №916/1213/13 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Зайцев Ю.О. судді Меденцев П.А., Погребна Є.Ф.

25.10.2013 року до канцелярії суду від представника позивача подано клопотання про залучення додаткових доказів по справі (вх. № 32517/13)

Ухвалою господарського суду Одеської області від 23.10.2013 року прийнято справу №916/1213/13 до колегіального розгляду у наступному складі суддів: головуючий суддя - Зайцев Ю.О. судді Меденцев П.А., Погребна Є.Ф., та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 08.11.2013 р.

Ухвалою суду від 08.11.2013 року розгляд справи відкладено на 25.11.2013 року

19.11.2013 року до канцелярії суду відповідачем подано письмові пояснення по справі (вх.. № 35218)

Ухвалою суду від 25.11.2013 року розгляд справи відкладено на 09.12.2013 року, та 09.12.2013 року в розгляді справи проголошено перерву до 16.12.2013

У судовому засіданні 16.12.2013 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

14 листопада 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ХЕЛЛЬМАНН СХІДНА ЄВРОПА ОУІВЕРСІЗ» та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія «КРИМАР» було укладено Договір № 14/11/11 про надання послуг по транспортному експедируванню експортно-імпортних і транзитних вантажів, згідно якого ТОВ «ХЕЛЛЬМАНН СХІДНА ЄВРОПА ОУІВЕРСІЗ» зобов'язується за плату та за рахунок відповідача виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням та перевантаженням експортно-імпортних і транзитних вантажів, які прямують в /із України, по території України, країн СНД, інших країн.

Вказаний договір містить права та обов'язки експедитора та клієнта, визначає порядок розрахунків, встановлює відповідальність сторін у випадку порушення умов договору, містить застереження про форс-мажор та реквізити сторін, тобто містить всі істотні умови.

Пунктом 2.1.2 договору сторони а передбачили, що клієнт здійснює 100 % передоплату та остаточний розрахунок, який включає у себе як забезпечення Експедитора коштами в довірче управління для організації перевезень вантажів, для стягнення документально підтверджених витрат Експедитора, понесених в інтересах Клієнта з метою виконання договору, так і винагорода Експедитора, на підставі рахунків Експедитора.

Відповідно до п. 4.1. договору, оплата послуг Експедитора по Договору здійснюється відповідно з умовами та по ставкам, вказаним в Заявках на перевезення, які є Додатками до Договору.

Відповідно до н. 4.3. договору, факт виконання послуг по Договору підтверджується Актами прийому-передачі виконаних робіт, які мають бути підписані Сторонами Договору. У разі якщо Клієнт не підписав Акт, або у разі відсутності письмової обґрунтованої відмови від підписання Акту, Акт вважається підписаним на протязі 10 днів з моменту відправлення відповідного Акту на адресу Клієнта наказним листом з повідомленням (кур'єрською службою).

Відповідно до п. 4.1 Договору, оплата послуг Експедитора по Договору здійснюється відповідно з умовами та по ставкам, вказаним в заявках на перевезення, які є Додатками до Договору.

Згідно п. 4.3 Договору, факт виконання послуг по Договору підтверджується Актами прийому-передачі виконаних робіт, які мають бути підписані Сторонами Договору. У разі якщо Клієнт не підписав Акт, Акт вважається підписаним на протязі 1 днів з моменту відправлення відповідного Акту на адресу Клієнта наказним листом з повідомленням (кур'єрською службою).

Позивач зазначає, що на виконання умов договору та відповідно до положень п. 4.3. договору, 19.02.201З р. позивачем було направлено наказним листом з повідомленням (кур'єрською службою) на адресу Відповідача, а 22.02.2013 вручено Відповідачеві під розписку акти прийому-передачі виконаних робіт: акт №410 від 22.12.2011р.; Акт №436 від 24.01.2012р., Акт №561 від 25.05.2012р.; Акт №668, 668/1 від 08.08.2012р.; Акт№674 від 14.08.2012р.; Акт №707 від 31.08.2012р.; Акт №761 від 10.10.2012р., Акт №784 від 29.10.2012р., Акти №№786, 787, 788, 789, 790, 7)1 від 31.10.2012р., Акти №№797, 798 від 07.11.2012р., Акт №801 від 09.11.2012р., Акт № 808 від 15.11.2012р., Акт №810 від 16.11.2012р., Акт №821 від 28.11.2012р.

Відповідно до цих актів загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 253 546,23 гривень. Однак, до теперішнього часу роботи, вказані в вище перелічених актах відповідачем не оплачені.

Позивач вказує, що оскільки момент сплати вищевказаної суми настав через 10 днів після відправлення вищевказаних актів відповідачеві, тобто 01.03.2013 року, а оплата вчасно не здійснена, відповідач порушив взяті на себе за договором зобов'язання.

З наведених підстав позивач звернувся до господарського суду Одеської області з вимогами про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю будівельна компанія „КРИМАР" 279 296,44 гривень, що складається з основної заборгованості та сум штрафних санкцій.

Суд, розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст. 629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками)відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматись від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання виникають, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Так, в силу ст. 316 ГК України та ст. 929 ЦК України (що розташована в главі 65 "Транспортне експедирування", Книзі п'ятої, розділу ІІІ Цивільного кодексу України), за договором транспортного експедирування одна сторона (експедитор) зобов'язується за плату і за рахунок другої сторони (клієнта) виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням вантажу.

Договором транспортного експедирування може бути встановлений обов'язок експедитора організувати перевезення вантажу транспортом і за маршрутом, вибраним експедитором або клієнтом, укладати від свого імені або від імені клієнта договір перевезення вантажу, забезпечувати відправку і одержання вантажу, а також виконання інших зобов'язань, пов'язаних з перевезенням.

Пунктом 3 ст. 929 ЦК України встановлено, що умови договору транспортного експедирування визначаються за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом, іншими нормативно-правовим актами.

Відповідно до ст. 909 Цивільного Кодексу України (що розташована в главі 64 "Перевезення", Книзі п'ятої, розділу ІІІ Цивільного кодексу України) та аналогічним положенням статті 307 Господарського кодексу України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Частина перша ст. 193 Господарського кодексу України передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів. договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів, які не врегульовані Господарським кодексом України, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Судом встановлено, що 14 листопада 2011 року між товариством з обмеженою відповідальністю «ХЕЛЛЬМАНН СХІДНА ЄВРОПА ОУІВЕРСІЗ» та Товариством з обмеженою відповідальністю Будівельна компанія «КРИМАР» було укладено Договір № 14/11/11 про надання послуг по транспортному експедируванню експортно-імпортних і транзитних вантажів, згідно якого ТОВ «ХЕЛЛЬМАНН СХІДНА ЄВРОПА ОУІВЕРСІЗ» зобов'язується за плату та за рахунок відповідача виконати або організувати виконання визначених договором послуг, пов'язаних з перевезенням та перевантаженням експортно-імпортних і транзитних вантажів, які прямують в /із України, по території України, країн СНД, інших країн.

Ст. ст. 525 та 526 Цивільного кодексу України встановлюють, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Господарського Кодексу України та Цивільного кодексу України, інших актів чинного законодавства України, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтями 611, 623 Цивільного кодексу України, наслідками порушення зобов'язань є, зокрема, відшкодування збитків, встановлене договором або законом. Боржник, який порушив зобов'язання, маг відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Аналогічні норми містять статті 224, 225 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 202 Господарського кодексу України та статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Невиконання або неналежне виконання відповідних обов'язків є їх порушенням у розумінні статті 610 Цивільного кодексу України, що за змістом статті 611 Цивільного кодексу України мас наслідком, у тому числі, відшкодування збитків.

Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги в частині визначення строків оплати послуг за договором та прострочення відповідачем строків оплати, які, на думку позивача, складають 10 днів після направлення відповідачу актів, посилається, зокрема, на пункти 4.1, 4.3 Договору.

З п. 4.1 договору вбачається, що оплата послуг експедитора по договору здійснюється відповідно з умовами та поставкам, вказаним в заявках на перевезення, які є додатками до Договору.

Згідно п. 4.3 Договору, факт виконання послуг по договору підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт, які мають бути підписані сторонами договору. У разі якщо клієнт не підписав акт, акт вважається підписаним на протязі 1 днів з моменту відправлення відповідного акту на адресу клієнта наказним листом з повідомленням (кур'єрською службою).

Проте, як вбачається з положень вказаних пунктів Договору, ними не передбачені строки оплати послуг експедитора.

Також, з аналізу укладеного між сторонами договору вбачається, що умови оплати та ставки також не були погоджені сторонами відповідно до п. 4.1 Договору - шляхом підписання відповідних заявок.

Судом під час розгляду справи встановлено, що акти виконаних робіт не були направлені позивачем на адресу відповідача.

Направлення цих актів 19.02.2013 р. на адресу відповідача, яка не є адресою та місцем реєстрації не може вважитись належним відправленням в розумінні вимог чинного законодавства. В той же час юридична адреса (місце реєстрації) відповідача зазначена в договорі.

Згідно з п. 9.4 договору №14/11/11, цей договір вступає в силу з моменту його підписання та є дійсним до 31.12.2011 р. Якщо жодна із сторін за 30 днів до терміну завершення Договору не сповістить другу сторону в письмовому вигляді про розірвання договору, строк його дії буде автоматично продовжений на наступний календарний рік.

Тобто даним договором визначений його термін до 31 грудня 2011 року (згідно ч. 2 ст. 251 ЦК України) та можливість продовження строку - наступний календарний рік після закінчення терміну дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 254 ЦК України строк, що визначений роками, спливає у відповідні місяць та число останнього року строку.

Отже в силу положень п. 9.4 цього договору він був чинним до 31.12.2012 року.

Згідно п. 7 ст. 180 ГК України, строком дії господарського договору є час, впродовж якого існують господарські зобов'язання сторін, що виникли на основі цього договору. Закінчення строку дії господарського договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, що мало місце під час дії договору.

Згідно ч. 1 ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснювати свої права та виконувати свої обов'язки відповідно до договору.

За пунктом 4 цієї статті, закінчення строку договору не звільнює сторони від відповідальності за його порушення, що має місце за час дії договору.

Однак протягом часу, який має значення для вирішення даної справи, під час дії договору та станом до звернення до суду з даним позовом позивач рахунків, актів виконаних робіт, документів, підтверджуючих витрати, ТОВ «БК «Кримар» не направляв.

Між тим порядок оплати послуг експедитора узгоджений в п. 2.1.2 Договору, а строки оплати Договором не встановлені, а лише пунктом 2.1.2 договору транспортного експедирування передбачено, що замовник (відповідач) зобов'язався на підставі рахунків Експедитора здійснювати 100% передплату та остаточний розрахунок, який включає як забезпечення Експедитора засобами в довірче управління для організації перевезення вантажів, для відшкодування документально підтверджених витрат, понесених Експедитором в інтересах Замовника з метою виконання Договору, так й винагороду Експедитору.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Отже передумовою виникнення у експедитора права вимоги до клієнта (Відповідача) оплатити послуги за договором та обов'язку відповідача здійснити оплату є наявність сукупності юридичних фактів, зокрема, підписання сторонами заявок на перевезення з погодженими умовами оплати та ставками; виконання позивачем обов'язку по направленню на адресу відповідача рахунків на оплату разом з документами, що підтверджують здійснені витрати, які не відносяться до вартості самих послуг транспортно-експедиційної компанії, а відшкодовуються окремо в межах їх узгодженої між позивачем та відповідачем вартості на підставі підтверджуючих документів.

Як вбачається з розрахунку заборгованості, наданої Позивачем у вигляді таблиці «Оплати от ООО СК «КРИМАР» ООО «ХЕЛЬМАНН ВОСТОЧНАЯ ЕВРОПА ОУВЕРСИЗ» заборгованість у сумі 253 546, 23 грн., за розрахунком позивача, виникла за наступними актами виконаних робіт: №786 від 31.10.2012 р. на суму 10 769,80 грн.; № 787 від 31.10.2012 р. на суму 28 902, 01 грн. (оплачено 22 902, 01 грн.), залишок заборгованості - 6 000, 00 грн.; № 789 від 31.10.2012 р. на суму 29 689, 75 грн.; № 790 від 31.10.2012 р. на суму 56 073, 23 грн. (оплачено у сумі 44 962, 13 грн. - з іншим призначенням платежу - за рахунком № 717 від 05.09.2012 р.), залишок заборгованості за думкою позивача -11111,10 гри.; № 792 від 31.10.2012 р. на суму 56 073, 23 грн. № 801 від 09.11.2012 р. на суму 18 275, 00 грн.; № 808 від 15.11.2012 р. на суму 40 051, 30 грн.; № 810 від 16.11.2012 р. на суму 37 106, 30 грн.; № 821 від 28.11.2012 р. на суму 44 469, 75 грн.

При цьому з таблиці Позивача вбачається, що за рахунком № 730 від 14.09.2012 р. існує переплата у розмірі 300, 00 грн. (рахунок на суму 18 927, 83 грн., в той час як оплата проведена Відповідачем 2 платежами - на суму 8 300, 00 грн. та на суму 10 927, 83 грн., всього - 19 227, 83 грн.). Тобто надмірно сплачені Відповідачем кошти в сумі 300, 00 грн. не заперечуються Позивачем. При розрахунки заборгованості ця сума переплати Позивачем не врахована.

Також, рахунки № 786 від 31.10.2012 р. на суму 10 769, 80 грн.; № 789 від 31.10.2012 р. на суму 29 689, 75 грн.; № 792 від 31.10.2012 р. на суму 56 073, 23 грн.; № 801 від 09.11.2012 р. на суму 18 275, 00 грн.; № 808 від 15.11.2012 р. на суму 40 051, 30 грн.; № 810 від 16.11.2012 р. на суму 37 106, 30 грн.; № 821 від 28.11.2012 р. на суму 44 469, 75 грн., всього на суму 236 435, 13 грн., та будь-які документи на підтвердження сум, зазначених в цих рахунках - не направлялись відповідачу станом на дату звернення з позовом до суду - отже з урахуванням умов вищезазначеного пункту 2.1.2 Договору обов'язок Відповідача оплатити послуги та витрати Експедитора не настав.

Рахунок № 787 від 31.10.2012 р. на суму 28 902, 01 грн. сплачений частково в сумі 22 902, 01 грн. (платіжне доручення № 2018 від 09.11.2012 р.).

Крім того Позивачем невірно здійснено зарахування помилково сплачених ТОВ БК «КРИМАР» коштів у сумі 44 962, 13 грн. (сплачена ТОВ БК «КРИМАР» платіжним дорученням № 2066 від 19 листопаду 2012 року з помилковим призначенням платежу - за рах. № 717 від 05.09.2012 р., в той час як рахунок № 717 від 05.09.2012 року був вже оплачений - докази в матеріалах справи) на погашення згідно Акту 790 від 31.10.2012 р. на суму 56 073, 23 грн., оскільки рахунок № 790 від 31.10.2012 р. не направлявся відповідачу, що в будь-якому разі виключає виникнення обов'язку по оплаті.

В зв'язку з невиконанням позивачем своїх обов'язків, закріплених в п. 2.1.2 Договору (в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження протилежного) неузгодження розміру оплати послуг експедитора та витрат, не направлення рахунків з документами, що підтверджують витрати експедитора, зазначені в рахунках, - обов'язок відповідача здійснити оплату послуг та витрат експедитора за обставинами, викладеними в позові, не настав та, відповідно не існує прострочення по оплаті.

Отже спірні взаємовідносини регулюються ч. 2 ст. 530 ЦК України.

Так згідно ч. 2 ст. 530 ЦК України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

При цьому, звернення позивача до суду з позовом до відповідача не є пред'явленням вимоги. В пункті 11 Інформаційного листа ВГСУ № 01-8/344 від 11.04.2005 р. «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» зазначено:«Надіслання сторонам копії позовної заяви і доданих до неї документів є виконанням позивачем, прокурором або його заступником процесуального обов'язку, покладеного статтею 56 ГПК України, а не пред 'явленням вимоги боржникові».

Таким чином право Позивача, за захистом якого він звернувся до суду (на своєчасну оплату його послуг) можна вважати порушеним тільки після доведення ним наявності певної необхідної чіткої послідовності юридичних фактів в їх сукупності, які слідують один за одним та пов'язані між собою:

Відтак, з урахуванням ч. 2 ст. 530 ЦК України та п. 2.1.2 Договору, обов'язок відповідача оплатити послуги Позивача не настав на дату подачі позову, що свідчить про відсутність порушеного суб'єктивного матеріального права, за захистом якого позивач звернувся до суду, та передчасність заявленого позову, що є підставою для відмови в позові. Порушене право за змістом ст. 1 ГПК України повинно існувати станом на момент подачі позову.

За таких обставин, всі інші доводи позивача та його дії, здійснені після звернення до суду (в тому числі по направленню або не направленню будь-яких документів, рахунків, Актів та інш.), не мають правового значення для вирішення даної справи тому, що не свідчать про обґрунтованість позову - існування порушених прав Позивача, на захист яких поданий позов.

З наведених підстав колегія суддів дійшла висновку, що звернення позивача до суду є передчасним, у позивача за заявленим позовом відсутнє право вимагати від відповідача здійснення оплати в зв'язку з ненастанням строків оплати, як наслідок, відсутні підстави для задоволення позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ХЕЛЬМАНН СХІДНА ЄВРОПА ОУВЕРСІЗ» до Товариства з обмеженою відповідальністю Будівельної компанії «КРИМАР» про стягнення грошових коштів в повному обсязі.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 50, 82-85 Господарського процесуального кодексу, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову Товариство з обмеженою відповідальністю «Хелльманн Східна Европа Оуверсіз» - відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 17 грудня 2013 року.

Головуючий Зайцев Ю.О.

Суддя Меденцев П.А.

Суддя Погребга К.Ф.