Рішення № 36237157, 04.12.2013, Господарський суд м. Севастополя

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2013 року справа № 919/1157/13

Господарський суд міста Севастополя у складі судді Альошиної С.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи

за позовом Публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк"

(вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпропетровськ, 49094)

до відповідача - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

(АДРЕСА_1)

про стягнення 22 991,44 грн,

за участю:

від позивача - Кравченко Н.В. - старший юрисконсульт напрямку Credit Collection Севастопольської філії Публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк", довіреність № 3594-О від 17.09.2013,

відповідача - ОСОБА_1 - ФОП, витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії НОМЕР_2 станом на 17.10.2013.

Суть спору:

Публічне акціонерне товариство комерційний банк „Приватбанк" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення 22 991,44 грн заборгованості за договором банківського обслуговування від 18.03.2011, у тому числі 14 638,76 грн заборгованості за кредитом, 5 155,24 грн заборгованості по процентах за користування кредитом, 1 812,84 грн пені та 1 384,60 грн заборгованості з комісії за користування кредитом.

Позовні вимоги, з посиланням на норми статей 526, 527, 530, 610 Цивільного кодексу України та статтю 193 Господарського кодексу України, обґрунтовані невиконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за договором банківського обслуговування від 18.03.2011, який складається з заяви про відкриття поточного рахунку і „Умов та правил надання банківських послуг" та тарифів Банку.

Представник позивача у засіданні суду позовні вимоги підтримала повністю та просила суд їх задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні надала суду відзив від 04.12.2013 на позов, в якому з позовними вимогами погодилась повністю.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши надані сторонами докази, суд

ВСТАНОВИВ:

18.03.2011 між Публічним акціонерним товариством комерційний банк „Приватбанк" (далі - Банк) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі - Клієнт) був підписаний договір банківського обслуговування, згідно з яким позивач відкрив відповідачу поточний рахунок № НОМЕР_3 (далі - договір), відповідно до умов якого Банк за наявності вільних грошових ресурсів здійснює обслуговування кредитного ліміту Клієнта за рахунок кредитних коштів в межах ліміту, про розміри якого Банк сповіщає Клієнта на свій розсуд або в письмовій формі, або через встановлені засоби електронного зв'язку Банка та Клієнта. Порядок встановлення, зміни ліміту, погашення заборгованості та розмір процентної ставки за користування кредитним лімітом регламентується „Умовами та правилами надання банківських послуг" та тарифами Банка, розміщеними в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua, які разом з цією анкетою (заявою) складають договір банківського обслуговування.

Розділом 3.18 „Умов та правил надання банківських послуг" (далі - Правил) передбачені умови обслуговування кредитних лімітів на поточних рахунках корпоративних клієнтів.

Згідно з підпунктом 3.18.1.1 Правил кредитний ліміт на поточний рахунок (далі - кредит) надається на поповнення обігових коштів і здійснення поточних платежів Клієнта, в межах кредитного ліміту (далі - ліміт). Банк (позивач) здійснює обслуговування ліміту Клієнта (відповідача), що полягає в проведенні його платежів понад залишок коштів на поточному рахунку Клієнта, при наявності вільних грошових ресурсів за рахунок кредитних коштів в межах ліміту шляхом дебетування поточного рахунку. При цьому утворюється дебетове сальдо.

Відповідно до підпункту 3.18.1.3 Правил кредит надається в обмін на зобов'язання Клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та винагороди.

Підпунктом 3.18.1.5 Правил передбачено, що кредитний ліміт є сумою грошових коштів, в межах якої Банк здійснює оплату розрахункових документів Клієнта понад залишок грошових коштів на його поточному рахунку.

Положеннями підпункту 3.18.1.6 Правил встановлено, що ліміт може бути змінений Банком в односторонньому порядку, передбаченому „Умовами та правилами надання банківських послуг", у разі зниження надходжень грошових коштів на поточний рахунок або настання інших факторів, передбачених внутрішніми нормативними документами Банка. Підписавши угоду, Клієнт висловлює свою згоду на те, що зміна ліміту проводиться Банком в односторонньому порядку шляхом повідомлення Клієнта на свій вибір або в письмовій формі, або через установлені засоби електронного зв'язку Банка і Клієнта (системи клієнт-банк, інтернет клієнт банк, sms-повідомлення або інших).

Згідно з підпунктом 3.18.1.8 Правил проведення платежів Клієнта в порядку обслуговування кредитного ліміту проводиться Банком протягом одного року з моменту підписання угоди про приєднання Клієнта до „Умов та правил надання банківських послуг" (або у формі „Заяви про відкриття поточного рахунку і картки зі зразками підписів та відтисків печатки" або в формі авторизації кредитної угоди в системах клієнт-банк/інтернет клієнтбанк, або в формі обміну паперовою чи електронною інформацією, або в будь-якій іншій формі). При порушенні Клієнтом будь-якого з зобов'язань, передбачених „Умовами та правилами надання банківських послуг", Банк на власний розсуд має право змінити умови кредитування, встановивши інший строк повернення кредиту.

Відповідно до умов підпункту 3.18.1.11 Правил періодом безперервного користування кредитом є період часу, протягом якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку. Період безперервного користування „кредитним лімітом на поточному рахунку" не більше 35 днів. Початком періоду безперервного користування кредитом вважається перший день, починаючи з якого безперервно існувало дебетове сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня. Датою закінчення періоду безперервного користування кредитом вважається день, по закінченню якого на поточному рахунку зафіксовано нульове дебетове сальдо.

Підпунктом 3.18.1.12 Правил передбачено, що для розрахунку процентів за користування кредитним лімітом установлюється диференційована процентна ставка, яка залежить від строку існування непогашеного залишку за кредитом.

Відповідно до підпунктів 3.18.2.2.2, 3.18.2.2.3 та 3.18.2.2.5 Правил Клієнт зобов'язується виплатити проценти за весь час фактичного користування кредитом відповідно до підпунктів 3.18.4.1, 3.18.4.2 та 3.18.4.3, здійснювати погашення кредиту, отриманого у межах установленого ліміту, не пізніше строку закінчення періоду безперервного користування кредитом, встановленого підпунктом 3.18.1.11, повернути кредит у строки, передбачені Правилами.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачу був встановлений кредитний ліміт на поточний рахунок у розмірі 27 740,00 грн терміном користування протягом року з дати підписання договору. В період з 19.04.2012 клієнт здійснював користування кредитним лімітом зі сплатою процентів (підпункти 3.18.4.1 - 3.18.4.1.3 Правил).

Положеннями підпункту 3.18.4.1 Правил установлено, що за користування кредитом в період з дати виникнення дебетового сальдо на поточному рахунку Клієнта при закритті банківського дня Клієнт сплачує проценти, виходячи з процентної ставки, розмір якої залежить від терміну користування кредитом (диференційована процентна ставка).

Згідно з підпунктами 3.18.4.1.1, 3.18.4.1.2 та 3.18.4.1.3 договору нарахування процентів проводиться таким чином:

- за період користування кредитом з моменту виникнення дебетового сальдо до дати обнуління дебетового сальдо в одну з дат з наступного 20-го до 25-го числа місяця (період, в який дебетове сальдо підлягає обнулінню), розрахунок процентів здійснюється за процентною ставкою у розмірі 0% річних від суми залишку непогашеної заборгованості;

- при необнулінні дебетового сальдо в одну з дат періоду, в якому дебетове сальдо підлягає обнулінню, протягом 90 днів з останньої дати періоду, в якому дебетове сальдо підлягало обнулінню, Клієнт сплачує Банку за користування кредитом проценти в розмірі 24% річних, починаючи з останньої дати періоду, в яку дебетове сальдо підлягало обнулінню;

- у разі непогашення кредиту протягом 90 днів з дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, починаючи з 91-го дня після дати закінчення періоду, в який дебетове сальдо підлягало обнулінню, кредит вважається простроченим, а грошові зобов'язання клієнта з погашення заборгованості вважаються порушеними. При порушенні Клієнтом будь-якого з грошового зобов'язання Клієнт сплачує Банку проценти за користування кредитом у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості.

Підпунктом 3.18.4.9 передбачено, що розрахунок процентів за користування кредитом здійснюється щоденно, починаючи з дати утворення на поточному рахунку дебетового сальдо при закритті банківського дня, за кількість днів користування кредитними коштами, виходячи з 360 днів у році. Розрахунок процентів здійснюється до повного погашення заборгованості за кредитом, на суму залишку заборгованості за кредитом. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не включається. Нарахування процентів здійснюється в дату сплати.

Як убачається з матеріалів справи, зазначеним кредитним лімітом відповідач користувався з 19.04.2012, проте належним чином свої зобов'язання за договором не виконував, кредит в порядку та сумах, зазначених вище, не погашав, у зв'язку з чим станом на 15.08.2013 кредит вважається простроченим у сумі 14 638,76 грн.

За таких обставин, відповідачу було нараховано 24% річних на суму залишку непогашеної заборгованості за період з 28.05.2012 по 27.08.2012. Оскільки тіло кредиту вважається простроченим, а грошові зобов'язання по погашенню заборгованості порушеними, згідно з підпунктом 3.18.4.1.3 договору клієнт сплачує банку проценти у розмірі 48% річних від суми залишку непогашеної заборгованості за період з 28.08.2012 по 15.08.2013.

Отже, у відповідача перед позивачем утворилась заборгованість за кредитом у сумі 14 638,76 грн та заборгованість по процентах за користування кредитом у розмірі 5 155,24 грн.

Позивачем на адресу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 надсилалась претензія за вих. № 10221SЕ00S11Н від 07.08.2013, в якій позивач пропонував відповідачу негайно сплатити заборгованість у загальному розмірі 23 269,53 грн.

Вищевказану претензію відповідач залишила без відповіді та виконання.

Позивачем також були заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1 384,60 грн заборгованості з комісії за користування кредитом.

Як вже було зазначено вище, відповідно до підпункту 3.18.1.3 Правил кредит надається в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати відсотків та винагороди.

Підпунктом 3.18.4.4 Правил передбачено, що Клієнт сплачує Банку винагороду за користування лімітом відповідно до підпунктів 3.18.1.6, 3.18.2.3.2, 1-го числа кожного місяця в розмірі 0,9 % від суми максимального сальдо кредиту, яке існувало на кінець банківського дня за попередній місяць, в порядку, передбаченому „Умовами та правилами надання банківських послуг".

Таким чином, відповідачу, згідно з розрахунком позивача, нараховано 1 384,60 грн заборгованості з комісії за користування кредитом, які і підлягають стягненню з відповідача.

За викладених обставин, за відповідачем станом на 15.08.2013 утворилась заборгованість за договором банківського обслуговування у сумі 21 178,60 грн.

Вищевикладене свідчить про наявність зобов'язання у відповідача перед позивачем.

Відповідно до вимог частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Статтею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до статей 526, 530 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином і у встановлений строк відповідно до умов договору.

Згідно з частиною першою статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною першою статті 1048 Цивільного кодексу України встановлено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Статтею 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

За таких обставин, суд дійшов висновку про обґрунтованість і правомірність позовних вимог Публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк" в частині стягнення з відповідача 14 638,76 грн заборгованості за кредитом, 5 155,24 грн заборгованості по процентах за користування кредитом та 1 384,60 грн заборгованості з комісії за користування кредитом.

Також, позивачем заявлені позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 1 812,84 грн пені за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором.

При порушенні клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань клієнт сплачує банку проценти і пеню за користування кредитом від суми залишку непогашеної заборгованості в розмірі, передбаченому розділом „Умов та правил надання банківських послуг" (підпункт 3.18.1.13 Правил).

Відповідно до підпункту 3.18.4.1.3 Правил у разі порушення Клієнтом будь-якого з грошових зобов'язань і при реалізації права Банка на встановлення іншого терміну повернення кредиту, передбаченого „Умовами та правилами надання банківських послуг", Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі 0,1315% від суми залишку непогашеної заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється з дня, наступного за датою порушення зобов'язань.

Під „непогашенням кредиту" мається на увазі невиникнення на поточному рахунку нульового дебетового сальдо при закритті банківського дня (підпункт 3.18.4.1.4 Правил).

Згідно з вимогами підпункту 3.18.5.1 Правил при порушенні клієнтом будь-якого з зобов'язань зі сплати процентів за користування кредитом, термінів повернення кредита, винагороди, клієнт сплачує банку за кожен випадок порушення пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, (у % річних) від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу. А у разі реалізації Банком права на установлення іншого терміну повернення кредиту, Клієнт сплачує Банку пеню у розмірі, зазначеному в підпункті 3.18.4.1.3 від суми заборгованості за кожен день прострочення. Сплата пені здійснюється у гривні.

Частиною другою статті 343 Господарського кодексу України передбачено, що платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно зі статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" № 543/96-ВР від 22.11.1996 платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (стаття 3 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань").

Згідно з підпунктом 3.18.5.4 Правил, нарахування неустойки за кожний випадок порушення зобов'язань, передбачених підпунктами 3.18.5.1, 3.18.5.2, 3.18.5.3, здійснюється протягом 3-х років з дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконано Клієнтом.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань".

Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислено на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені, суд визнає його вірним, а тому позовні вимоги в частині стягнення 1 812,84 грн пені є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

За таких обставин суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню повністю.

Витрати зі сплати судового збору підлягають покладенню на відповідача відповідно до вимог статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк" (вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпропетровськ, 49094, ідентифікаційний код 14360570, рахунок № 29096090026800, МФО 324935) 22 991,44 грн, у тому числі 14 638,76 грн заборгованості за кредитом, 5 155,24 грн заборгованості по процентах за користування кредитом, 1 812,84 грн пені та 1 384,60 грн заборгованості з комісії за користування кредитом.

3. Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства комерційного банку „Приватбанк" (вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпропетровськ, 49094, ідентифікаційний код 14360570, рахунок № 64993919400001, МФО 324935) 1 720,50 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.

Повне рішення складено 09.12.2013.

Суддя С.М. Альошина