Рішення № 36235865, 18.12.2013, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 2308/2894/2012

№ пров. 2/697/43/2013

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі :

головуючого судді Бурлаки О.В.

за участю секретаря Комендант Л.В.

позивача ОСОБА_1 та його представника адвоката ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Канів, Черкаської області справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_4 до Канівського районного споживчого товариства, виконавчого комітету Канівської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в силу набувальної давності,

ВСТАНОВИВ :

Позивачі звернулися в Канівський міськрайонний суд з позовом до Канівського районного споживчого товариства про визнання права власності на нерухоме майно в силу набувальної давності. Свій позов мотивують тим, що за обставинами життя, колишня дружина ОСОБА_5 позивача працюючи в хлібокомбінаті Канівського районного споживчого товариства на посаді головного бухгалтера, в січні 1997 р. отримала квартиру №102а в будинку № 139/1 по вул. Леніна в м.Каневі, Черкаської області. Так склалося сімейне життя, що колишня дружина виїхала на постійне місце проживання в інший населений пункт знявшись з реєстрації. З нею поїхав і їх син ОСОБА_6. ОСОБА_5, як наймач, вибувши з житлової квартири, втратила право користування житловою квартирою №102а в будинку № 139/1 по вул. Леніна в м. Канів Черкаської області втративши інтерес до квартири. Позивач залишився проживати в даній квартирі і по даний час проживає та не втратив інтересу до квартири, провів ремонт, сплачує комунальні послуги і продовжує проживати. Фактично він разом зі своєю другою дружиною ОСОБА_4 та дочкою ОСОБА_7 безперервно, відкрито користуються квартирою №102а в будинку № 139/1 по вул. Леніна в м.Каневі, Черкаської області, також проявляють до квартири інтерес та мають наміри набути на законних підставах право власності на квартиру. Про що свідчать звернення до Канівського РайСТ про наміри приватизувати квартиру, також є рішення виконавчого комітету про прийняття в комунальну власність зазначеної квартири та навіть рішення про приватизацію квартири. Про те з невідомих позивачам причин Канівський РайСТ всілякими методами створює перешкоди в отриманні права власності на дану квартиру та не даючи згоди на реєстрацію в квартирі дружини ОСОБА_8М та породжуючи незрозумілі позовні заяви. Крім того в зазначеній квартирі ще проживає дитина ОСОБА_7, яка має право на проживання в зазначеній квартирі разом матірю. Таким чином, вони зареєстровані у квартирі №102а в будинку № 139/1 по вул.Леніна в м. Каневі, Черкаської області, дбають за її станом, здійснюють ремонт, сплачують комунальні платежі та безперешкодно користується майном. Позивачі вважають, що вони більше десяти років добросовісно користуються та продовжують відкрито, безперервно володіти, у тому числі і до дня звернення до суду з даним позовом, усіма приміщеннями квартири №102а в будинку № 139/1 по вул. Леніна в м. Каневі, Черкаської області, та правомірно набули право власності на це майно за набувальною давністю, як це передбачено ст. 344 ЦК України.

Просять суд визнати за ОСОБА_1 та ОСОБА_4 право власності по 1/2 частині за кожним в порядку набувальної давності на квартиру №102а в будинку № 139/1 по вул. Леніна в м. Каневі, Черкаської області.

У попередньому судовому засіданні відповідачем ОСОБА_9 районним споживчим товариством подано зустрічний позов до ОСОБА_1 про витребування майна із чужого незаконного володіння, який згідно ухвали від 08.11.2013р.- залишено без розгляду.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 позовні вимоги підтримали повністю, посилаючись на обставини викладені у позові та заявах про уточнення позовних вимог. Просять суд задовольнити позов в повному обсязі.

Позивач ОСОБА_4 в судове засідання не з'явилася надала суду заяву в якій просить розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Представник відповідача виконкому Канівської міської ради ОСОБА_10 в судове засідання не з'явилася, надала суду письмові заперечення на позов та просить розглядати справу у її відсутність.

Представник відповідача ОСОБА_3 в судовому засіданні позов ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не визнала повністю та заперечує проти його задоволення в зв'язку з безпідставністю та не доведеністю.

Представник третьої особи, що не заявляє самостійні вимоги на предмет спору ОСОБА_8 ОСОБА_11 в судове засідання не з'явилася, причини неявки суду не повідомила.

Суд, вислухавши пояснення учасників процесу, вивчивши матеріали справи приходить до наступного.

Судом встановлено такі факти та відповідні їм правовідносини.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч.1 ст.16 ЦК України).

Суд відповідно до вимог ст.ст.10,11,60 ЦПК України розглядає справу у межах заявлених позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Таким чином, у випадку, якщо є всі підстави вважати, що власник майна тривалий час не виявляє наміру визнати певну річ своєю і він погодився з її втратою - вона може бути визнана власністю фактичного добросовісного володільця.

Добросовісність заволодіння давнісного володільця полягає в його переконанні , що майно надійшло до нього законно та може розглядатися лише у двох аспектах : як вчинок щодо безхазяйних речей та як правочин у інших випадках.

Інститут набувальної давності є одним із первинних способів виникнення права власності, тобто такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ - не базується на попередній власності та відносинах правонаступництва, а базується на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: тривалого, добросовісного, відкритого та безперервного володіння майном як своїм власним.

Виходячи зі змісту зазначеної статті, обставинами, які мають значення для справи, і, які у відповідності до ч. 1 ст. 60 ЦПК України повинні довести позивачі є: законний об'єкт володіння; добросовісність володіння; відкритість володіння; давність володіння та його безперервність (тобто строк володіння).

Із матеріалів справи випливає, що спір між сторонами виник з приводу нерухомого майна: квартири №102а, що розташована в м. Канів вул. Леніна, 139/1.

Судом встановлено, що згідно договору купівлі-продажу від 01.10.1997р. та акту прийому-передачі від 01.10.1997р. (т.1 а.с.13-15) ВАТ «Канів-Дніпробуд» передало у власність хлібокомбінату Канівського районного споживчого товариства житлове приміщення у вигляді двокімнатної квартири загальною площею 41 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно постанови правління Канівського РАЙСТ №7 від 25.01.1999 р. «Про передачу на баланс Канівського РАЙСТ двохкімнатної квартири АДРЕСА_2» безоплатно передано на баланс Канівського РАЙСТ житлове приміщення 2-х кімнатну квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_3 (т.1 а.с.88).

Згідно рішення виконкому Канівської міської ради № 153 від 25.04.2000 р. «Про передачу на баланс ВОП ЖКГ квартири АДРЕСА_4» вирішено Канівському РАЙСТ передати, а ВОП ЖКГ прийняти реконструйоване споживчим товариством згідно проекту під двокімнатну квартиру № 102 приміщення на 1 поверсі 9 поверхового будинку №139/1 по вул. Леніна загальною площею 40,4 кв.м., житловою 25,8 кв.м., залишковою вартістю 8131,81 грн. (т.2 а.с.66). Затвердити постанову правління районного споживчого товариства №262 від 31.12.1997р. про розподіл даної квартири сімї працівника товариства ОСОБА_12 на склад сімї три особи.

Разом з ОСОБА_12 реєстрацію в даній квартирі отримали її чоловік ОСОБА_1 та їх син ОСОБА_8. Відповідно до рішення правління Канівського РАЙСТ № 7 від 25.01.1999року та акту прийняття-передачі від 25.01.1999 року, вказана квартира була передана на баланс та у власність Канівського РАЙСТ (т.1 а.с.88,89).

18.09.2006 року правління Канівського РАЙСТ звернулося до Канівської міської Ради з листом-проханням прийняти квартиру за адресою АДРЕСА_5 у комунальну власність (т.1 а.с.16).

На підставі даного клопотання, виконавчий комітет Канівської міської Ради прийняв рішення №397 від 19.10.2006 року про передачу квартири в АДРЕСА_6 в комунальну власність м. Канева (т.1 а.с.32).

08.05.2008 року за №115 правління Канівського РАЙСТ звернулось до Канівського міського голови з листом про відкликання клопотання про передачу в комунальну власність квартири та просить скасувати рішення Канівської міської ради від 19.10.2006 року про передачу квартири в АДРЕСА_7 в комунальну власність м. Канева.

Згідно виписки з обліку основних засобів по рахунку 103 «Будівлі та споруди» Канівського РАЙСТ станом на 14.02.2012 року квартира в АДРЕСА_8 перебуває на балансі та є власністю Канівського РАЙСТ (т.1 а.с.12).

А тому доводи позивача ОСОБА_1 та його представника в частині, що Канівське районне споживче товариство не є власником спірної квартири, оскільки їх право власності не зареєстроване у встановленому законом порядку, суд оцінює критично, оскільки на час виникнення права власності у Канівського РАЙСТ на спірну квартиру обовязкової реєстрації прав на нерухомість чинним законодавством не вимагалося та спростовується положеннями ст. ст. 94,128,224 ЦК УРСР, які діяли на момент виникнення права власності у Канівського РАЙСТ.

Згідно рішення Канівського міськрайонного суду від 22.02.2013р., яке залишено без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 04.04.2013р. (т.2 а.с.125,126) визнано, що квартира АДРЕСА_9, яка була виділена сімї ОСОБА_12 на сімю три особиАДРЕСА_10 по вул. Леніна, 139/1 м. Канів, в якій зареєстрований ОСОБА_1 та квартира № 102/1 по вул. Леніна, 139/1 м. Канів, в якій зареєстрований ОСОБА_8 - є однією і тією ж квартирою №102а по вул. Леніна, 139/1 в м. Каневі.

Згідно ч.1 і ч.2 ст. 61 ЦПК України обставини, визнані сторонами, які беруть участь у справі, не підлягають доказуванню. Обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Добросовісність заволодіння давнісного володільця полягає в його переконанні, що заволодіння правомірне, тобто майно надійшло до нього законно; його свідомість при цьому вільна від сумнівів із цього питання.

Позивачі достовірно знали і знають на цей час, що квартира № 102а по вул. Леніна, 139/1 в м.Канів належить Канівському районному споживчому товариству - відповідачеві по справі, та не вибула з його власності.

Доводи позивача ОСОБА_1 та його представника в частині, що квартира №102а по вул. Леніна, 139/1 в м.Каневі належить до державного житлового фонду на підставі рішення від 25.04.2000р. № 153 «Про передачу на баланс ЖКГ квартири АДРЕСА_11» (а.с.66 т.2) суд оцінює критично та не бере до уваги, оскільки акт прийому передачі між Канівським РАЙСТ та ВОП ЖКГ не підписувався, як не передавалася і технічна документація на квартиру та акт прийняття в експлуатацію, а тому фактичної передачі відомчого житлового фонду (квартири) у комунальну власність не відбулося, про що також зазначено в запереченні на позов виконкому Канівської міської ради

З огляду на викладене вище, суд приходить до висновку про не доведеність факту добросовісного заволодіння квартирою № 102а по вул. Леніна, 139/1 в м.Канів ОСОБА_1 та ОСОБА_4

Відкритість володіння ОСОБА_1 квартирою № 102а по вул. Леніна, 139/1 в м.Канів, підтверджена в судовому засіданні квитанціями по сплаті комунальних послуг (т.1 а.с.23-29).

Відповідно до частин 1, 4 статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п'яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом. Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби, цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно пунктів 1, 8 Прикінцевих та перехідних положень зазначеного Кодексу він набирає чинності з 1 січня 2004 року. Правила статті 344 Цивільного кодексу України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.

Таким чином, перебіг строку володіння майном для визнання права власності на нього за набувальною давністю слід рахувати тільки після 1 січня 2001 року.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 був зареєстрований в квартирі за адресою АДРЕСА_12 з 21.01.1997р. та 12.12.2007р. за його ж заявою був знятий з реєстрації, про що свідчить відмітка в паспорті позивача (т.1 а.с.6-7), тобто строк відкритості володіння у нього був перерваний.

20.02.2008 року ОСОБА_1 звернувся до КП «ЖЕК» із заявою про реєстрацію його за адресою АДРЕСА_13 згідно з рішенням виконавчого комітету Канівської міської Ради № 397 від 19.10.2006 року про передачу квартири в АДРЕСА_14 в комунальну власність м. Канева (т.1 а.с.32).

22.02.2008 року КП «ЖЕК» виконавчого комітету Канівської міської ради відмовляє ОСОБА_1 у реєстрації за адресою АДРЕСА_15 мотивуючи тим, що при знятті його з реєстрації КП «ЖЕК» не видавало листки вибуття та не проводило зняття з реєстрації.

Постановою Канівського міськрайонного суду від 6 березня 2008 року у справі №2-а-22/2008 задоволено скаргу ОСОБА_1, визнано неправомірними дії Канівського КП «Житлово-експлуатаційна контора» щодо відмови проведення реєстрації та зобовязано зареєструвати його за адресою: в АДРЕСА_14 «а».

Дана постанова суду переглянута за нововиявленими обставинами та скасована постановою Канівського міськрайонного суду від 14.03.2012р. № 8-а/2308/1/2012 (а.с. 93-98 т.1) та прийнята нова постанова, якою в задоволенні скарги ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора» про визнання неправомірними дій щодо відмови проведення реєстрації та зобовязання зареєструвати його за адресою: в АДРЕСА_7 «а» - відмовлено повністю.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду 02.10.2012р. (т.1 а.с.99-102) постанова Канівського міськрайонного суду від 14.03.2012р. № 8-а/2308/1/2012 скасовано та постановлено нову ухвалу. Постанову Канівського міськрайонного суду Черкаської області від 06.03.2008р. скасовано, провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора» про визнання дій неправомірними закрито.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про відсутність реєстрації на даний час у ОСОБА_1 у спірній квартирі та безперервність її володінням.

Суду не надано доказів, що ОСОБА_1 безперервно володіє нерухомим майном: квартирою №102а в м. Канів по вул. Леніна. 139/1, з 01.01.2001р. по даний час.

В той час як ОСОБА_4 не надано суду належних, допустимих доказів добросовісного, відкритого, безперервного, давнісного володіння квартирою № 102 а по вул. Леніна, 139/1 в м.Канів.

У матеріалах справи відсутні будь-які дані про домовленість сторін про умови користування позивачами належною відповідачу квартирою № 102а по вул. Леніна, 139/1 в м.Канів, про відмову останнього від неї на користь позивачів, з огляду на викладене, оцінюючи докази в їх сукупності, суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_4 про визнання права власності на квартиру за набувальною давністю необхідно відмовити, оскільки вони не мають правового обґрунтування та суперечать положенням ст. 344 ЦК України.

Що стосується доводів представника позивача про виключення з числа доказів копії документів: договору купівлі-продажу житлового приміщення від 01.10.1997р.; акта приймання-передачі квартири від 01.10.1997р.; постанову №7 від 25.01.1999р.; акта приймання передачі від 25.01.1999р., оскільки вони не відповідають вимогам ст.ст. 58,59,64 ЦПК України, то слід зазначити, що в першу чергу на дані докази при поданні позову до Канівського РАЙСТ посилалися самі позивачі, визначивши, що власником спірної квартири є Канівський РАЙСТ, а тому суд не приймає твердження представника позивача щодо недопустимості та неналежності цих доказів, і вони спростовуються сукупністю інших доказів, які вивчені у судовому засіданні, на які суд послався в мотивувальній частині рішення.

З огляду на викладене, оцінюючи в сукупності докази надані сторонами, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_4 до Канівського районного споживчого товариства про визнання права власності на нерухоме майно в силу набувальної давності в звязку з їх безпідставністю.

Керуючись ст. ст. 10, 11, 60,61,212-215,294 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_4 до Канівського районного споживчого товариства, виконавчого комітету Канівської міської ради про визнання права власності на нерухоме майно в силу набувальної давності - відмовити повністю в зв'язку з безпідставністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

ГоловуючийО . В . Бурлака