Постанова № 3623468, 30.03.2009, Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

вул. Київська, 150, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, Україна, 95493

ПОСТАНОВА

Іменем України

30.03.09Справа №2а-3822/08/10 16:35 м. Сімферополь Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі: головуючого судді - Кудряшової А.М. ,

при секретарі судового засідання - Кудінової О.М.,

за участю представників сторін:

від позивача - Стадник О.М., директор, протокол №2 від 07.04.2007 року, паспорт КА 283132;

від відповідача - не з'явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газіндустрія"

до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим

про визнання протиправним та скасування податкових повідомлень-рішень

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Газіндустрія" - звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з адміністративним позовом до Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції в АР Крим про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень №0009972301/1 від 18.04.2008 року, №0009972301/1 від 16.05.2008 року та №0009972301/2 від 16.07.2008 року (а.с.3-5), які прийнято на підставі Акту № 383/23-0/32777480 від 10.04.2008 року по результатам виїзної планової перевірки ТОВ "Газіндустрія" з дотриманням вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 31.12.2007 року.

Заявою від 27 листопада 2008 року позивач уточнив вимоги та просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення №0009972301/0 від 18.04.2008 року, №0009972301/1 від 16.05.2008 року, №0009972301/2 від 16.07.2008 року та №0009972301/3 від 24.09.2008 року; компенсувати витрати на сплату судового збору в розмірі 3грн.40коп. (а.с.72). Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що за результатами проведеної перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення про донарахування податку на додану вартість і застосування штрафних санкцій по господарській операції з Приватним підприємством “Крізм-А”. На виконання укладеної між позивачем і ПП «Крізм-А» угоди останнім позивачу видано податкову накладну №104 від 09.10.2006 року. Під час проведення перевірки відповідач дійшов висновку про невідповідність зазначеної податкової накладної вимогам діючого законодавства, оскільки шляхом візуального вивчення визначив, що податкова накладна підписана не власноруч уповноваженою особою ТОВ «Крізм-А», а з використанням факсимільного підпису. За результатами перевірки відповідачем прийняте зазначене податкове повідомлення-рішення про нарахування податку на додану вартість та застосування штрафних санкцій. Позивач вважає, що надана під час перевірки податкова накладна відповідає вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а також в обґрунтування своїх вимог посилається на п.2.5 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України №88 від 24.05.1995 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за №168/704, згідно з яким документ може бути підписаний особисто, із застосуванням факсиміле, штампа, символу або іншим механічним або електронним способом посвідчення, та на постанову Вищого господарського суду України від 01.07.2004 року по аналогічній справі №5/1961-3/213.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на обставини викладені у позовній заяви, а також надав пояснення стосовно технічної помилки, допущеної під час складення накладної №104 від 09 жовтня 2006 року та в податковій накладній №104 від 09 жовтня 2006 року, а саме: помилково в зазначених документах було вказано про придбання балонів високого тиску б/у (V = 40 літрів) за ціною 4722грн.22коп. за 1 шт на загальну суму 14166грн.66коп., тоді як фактично зазначені балони мають об'єм 400 літрів (V = 400 літрів), що підтверджено специфікацією на товарно-матеріальні цінності від 09 жовтня 2006 року (додаток №2 до договору №18/08/06-01 від 18.08.2006 року) та рахунком-фактурою №СФ-0000002 від 09 жовтня 2006 року. На думку представника позивача зазначена технічна помилка не може вплинути на право позивача на включення зазначеної в податковій накладній суми до складу податкового кредиту, а також звернув увагу суду на те, що дана помилка не була підставою для прийняття оскаржених рішень.

Представник відповідача у судовому засіданні, яке відбулося 23 лютого 2009 року, позовні вимоги не визнав і вважає прийняте податкове повідомлення-рішення законним та обґрунтованим, підтримав доводи, викладені в письмових запереченнях на позов, що надійшли до суду 16.12.2008р. Відповідно до наданих заперечень відповідач обґрунтовує правомірність донарахування податку на додану вартість в зазначеній сумі та застосування штрафних санкцій тим, що за результатами перевірки позивача встановлено порушення останнім пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97 (далі Закон про ПДВ), а саме: до складу податкового кредиту в жовтні 2006 року було включено суму 11666грн.67коп. по податковій накладній №104 від 09.10.2006 року ТОВ «Крізм-А», яка видана з порушенням встановленого порядку, оскільки замість підпису на ній міститься факсиміле. В обґрунтування своїх заперечень відповідач посилається на вимоги пп.7.2.6 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ, згідно з яким податкова накладна є підставою для нарахування податкового кредиту за умови її оформлення відповідно до чинного законодавства, та п.18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за №233/2037, яким передбачено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Відповідач також посилається на лист Державного комітету України з питань регуляторної політики та підприємництва від 19.03.1994 року №1699, в якому зазначено, що всі екземпляри податкової накладної повинні бути підписані власноручно уповноваженою платником податку здійснювати продаж товарів (робіт, послуг) особою без використання аналогів відтворення власного підпису (факсимільного підпису). На підставі викладеного відповідач дійшов висновку про відсутність у позивача права на нарахування податкового кредиту по зазначеній податковій накладній. При цьому реальність угоди та її виконання між позивачем та ТОВ «Крізм-А» не викликає у податкових органів сумниву.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи та надані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Газіндустрія» (код ЄДРПОУ 32777480, юридична адреса: 96000, АР Крим, м. Красноперекопськ, вул. Таврійська, буд.153) зареєстровано Виконавчим комітетом Красноперекопської міської ради АР Крим 14 червня 2004 року; перереєстровано 31 липня 2008 року, про що до Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України внесено запис 11421200000000167 (а.с.17, 47). Позивач зареєстрований у якості платника податку на додану вартість, що підтверджено відповідачем в акті перевірки №383/23-0/32777480 від 10 квітня 2008 р. (а.с.17). Згідно довідки з ЄДРПОУ (а.с.47) основними видами його діяльності є, зокрема, оптова та роздрібна торгівля паливом, технічне обслуговування та ремонт автомобілів.

Красноперекопською обєднаною державною податковою інспекцією в АР Крим в період з 19.03.2008 року по 04.04.2008 року проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2006 року по 31.12.2007 року, за результатами якої складено акт перевірки №383/23-0/32777480 від 10 квітня 2008 р. (а.с.16-46).

У висновках даного акту (а.с.46) зазначено, що відповідач дійшов висновку про порушення позивачем вимог податкового законодавства, а саме: пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ, що призвело, на думку відповідача, до заниження позитивного значення суми ПДВ в розмірі 11666грн.67коп. за жовтень 2006 року.

Акт планової документальної перевірки №383/23-0/32777480 від 10 квітня 2008 р. став підставою для прийняття податкового повідомлення-рішення №0009972301/0 від 18.04.2008 року (а.с.6), яким позивачу донараховано податкове зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 11666грн.67коп., застосовані штрафні санкції в сумі 5833грн.33коп. на підставі пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону №2181, всього на суму 17500грн.00коп. Дане податкове повідомлення-рішення було оскаржене позивачем в порядку ст.5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 р. №2181-ІІІ. За результатами розгляду апеляційних скарг позивача Красноперекопською обєднаною державною податковою інспекцією в АР Крим, Державною податковою адміністрацією в АР Крим та Державною податковою адміністрацією України згідно з вимогами п.4.3 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків та рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України №253 від 21.06.2001 року з наступними змінами та доповненнями (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 06 липня 2001 р. за №567/5758), прийняті податкові повідомлення-рішення №0009972301/1 від 16.05.2008 року (а.с.7), №0009972301/2 від 16.07.2008 року (а.с.8) та №0009972301/3 від 24.09.2008 року (а.с.73) по податку на додану вартість без зміни нарахованих сум.

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до частини 2 статті 2 КАС України до адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність субєктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією або законами України встановлено інший порядок судового провадження.

Відповідно до п. 1 частини 1 статті 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із субєктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Справою адміністративної юрисдикції (адміністративною справою) є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (п.1 ч.1 ст.3 КАС України).

Пунктом 7 частини 1 статті 3 КАС України визначено поняття субєктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший субєкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Зазначений спір має ознаки публічно-правового спору та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Оцінюючи правомірність дій відповідача щодо прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного субєкта.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Стаття 19 Конституції України зобовязує орган влади діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Отже “на підставі” означає, що субєкт владних повноважень повинний бути утворений у порядку, визначеному Конституцією та законами України та зобовязаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.

“У межах повноважень” означає, що суб'єкт владних повноважень повинен вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обовязків, встановлених законами.

“У спосіб” означає, що суб'єкт владних повноважень зобовязаний дотримуватися встановленої законом процедури вчинення дії, і повинен обирати лише встановлені законом способи правомірної поведінки при реалізації своїх владних повноважень.

Суд зясовує, чи використане повноваження, надане субєкту владних повноважень, з належною метою; обґрунтовано, тобто вчинено через вмотивовані дії; безсторонньо, тобто без проявлення неупередженості до особи, стосовно якої вчиняється дія; добросовісно, тобто щиро, правдиво, чесно; розсудливо, тобто доцільно з точки зору законів логіки і загальноприйнятих моральних стандартів; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, тобто з рівним ставленням до осіб; пропорційно та адекватно; досягнення розумного балансу між публічними інтересами та інтересами конкретної особи.

В акті перевірки (а.с.35-36) відповідачем зазначено, що ТОВ «Крізм-А» (код ЄДРПОУ 32485936, м. Київ) поставило на адресу позивача балони високого тиску та надало податкову накладну №104 від 09.10.2006 року на загальну суму 70000грн.00коп., в тому числі ПДВ 11666грн.67коп.

В матеріалах справи наявна копія договору на поставку товарно-матеріальних цінностей №18/08/06-01 від 18 серпня 2006 року (а.с.9-10), який укладений між Приватним підприємством “Крізм-А” (код ЄДРПОУ 32485936, юридична адреса: м. Київ, проспект Червонозоряний, буд.119) в особі директора Якубовського В.В. (поставщик) та позивачем (покупець), згідно з якого:

- поставщик поставляє, а покупець приймає та оплачує товарно-матеріальні цінності, надалі - товар, в асортименті та кількості, зазначеним в додатках до договору, що є його невідємною частиною (п.1.1 договору);

- на кожну партію товару поставщик представляє покупцю наступні документи: рахунок, видаткову накладну, податкову накладну (п.3.3 договору);

- розрахунки за поставлений товар покупець проводить шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок поставщика (п.4.1 договору).

Позивачем також надана копія специфікації на товарно-матеріальні цінності від 09 жовтня 2006 року (додаток №2 до договору №18/08/06-01 від 18.08.2006 року - а.с.12), підписана директором Приватного підприємства «Крізм-А» Якубовським В.В. та директором позивача, якою передбачена поставка балонів високого тиску б/в (V = 40 літрів) у кількості 102 шт за ціною 433грн.01коп. на загальну суму 44166грн.67коп. та балонів високого тиску б/в (V = 400 літрів) у кількості 3 шт за ціною 4722грн.22коп. на загальну суму 14166грн.66коп., всього на суму 58333грн.33коп., ПДВ - 11666грн.67коп., загальна сума з ПДВ - 70000грн.00коп.

Поставка зазначеного товару ПП «Крізм-А» на адресу позивача підтверджується:

- накладною №104 від 09 жовтня 2006 року (а.с.13),

- рахунком-фактурою №СФ-0000002 від 09 жовтня 2006 року (а.с.14),

- податкової накладної №104 від 09 жовтня 2006 року (а.с.15), з якої вбачається, що вона видана Приватним підприємством «Крізм-А» на виконання договору №18/08/06-01 від 18.08.2006 року. При цьому реальність угоди та фактичне її виконання податковими органами під сумнів не ставиться.

Стосовно наявності технічної помилки в накладній №104 від 09 жовтня 2006 року та в податковій накладній №104 від 09 жовтня 2006 року суд вважає необхідним зазначити наступне: специфікацією на товарно-матеріальні цінності, що є невідємною частиною договору між позивачем та ПП «Крізм-А», передбачено поставку товару - балонів високого тиску б/в (V = 40 літрів) та балонів високого тиску б/в (V = 400 літрів), що підтверджує наявність між сторонами договірних відносин та наміру сторін на поставку саме такого виду товарів. Також у зазначених документах специфікації, накладній, податковій накладній та рахунку-фактурі співпадають всі інші данні стосовно умов договору: ціна за одиницю товару 433грн.01коп. та 4722грн.22коп. відповідно, загальна вартість товару з врахуванням ПДВ 70000грн.00коп., сума ПДВ 11666грн.67коп., сума без ПДВ 58333грн.33коп., найменування товару балони високого тиску б/в. Крім того, податкова накладна містить також і номер та дату договору, на виконання якого вона видана, - №18/08/06-01 від 18.08.2006 року. На підставі викладеного, суд прийшов до висновку, що вказані документи свідчать про поставку одного і того ж товару в рамках одної господарської операції.

Таким чином, вказана технічна помилка не може вплинути на право позивача на включення зазначеної в податковій накладній суми до складу податкового кредиту, оскільки, вона не свідчить про невідповідність податкової накладної вимогам пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ, а крім того дана помилка не була підставою для прийняття оскаржених рішень.

В акті перевірки (а.с.36) відповідачем підтверджено, що оплата за поставлений товар проведена позивачем згідно платіжного доручення №288 від 09.10.2006 року на суму 70000грн.00коп., в тому числі ПДВ 11666грн.67коп., ця обставина податковими органами не оспорюється. Крім того, договір №18/08/06-01 від 18 серпня 2006 року, податкова накладна №104 від 09 жовтня 2006 року, накладна №104 від 09 жовтня 2006 року, рахунок-фактура №СФ-0000002 від 09 жовтня 2006 року, специфікація на товарно-матеріальні цінності від 09 жовтня 2006 року складені за підписом директора ПП «Крізм-А» Якубовського В.В., на них наявна кругла печатка ПП «Крізм-А» з зазначенням повної назви юридичної особи - Приватне підприємство «Крізм-А», м. Київ, ідентифікаційного коду 32485936 та цифрою «№1».

Згідно пп.7.2.3 п.7.2 статті 7 Закону України “Про податок на додану вартість” податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Вимоги до податкової накладної встановлені пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість”, згідно з яким платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дату виписування податкової накладної;

в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість;

е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм);

є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача;

ж) ціну поставки без врахування податку;

з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні;

и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Надана позивачем під час перевірки та у судовому засіданні податкова накладна №104 від 09 жовтня 2006 року відповідає всім зазначеним вимогам пп.7.2.1 п.7 ст.7 Закону про ПДВ. Разом з тим, даний Закон не містить інших вимог стосовно форми та змісту податкових накладних. Тобто, згідно з Законом про ПДВ підпис не є обов'язковим реквізитом податкової накладної.

Відповідно до підпункту 7.2.6 пункту 7.2 статті 7 Закону про ПДВ податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. Право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону (пп.7.2.4 п.7.2 ст.7 зазначеного Закону).

Згідно з пп.7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону про ПДВ не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту). У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, встановлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.

Таким чином, підпис не встановлений законом як обов'язковий реквізит податкової накладної, тому наявність факсиміле замість підпису, при наявності всіх обов'язкових реквізитів, встановлених законом, не є підставою для неприйняття податкової накладної.

Відповідно до п.4 ст.70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Для органів державної податкової служби таким доказом є акт документальної перевірки. Згідно з пунктом 1.7 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 327 від 10.08.2005 року (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 25.08.2005 р. за №925/11205), факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. Відповідно до пп.2.3.2 зазначеного Наказу за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно: зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення; у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.

В акті перевірки №383/23-0/32777480 від 10 квітня 2008 р. відповідачем зазначено, що товар (балони високого тиску) були поставлені ПП «Крізм-А» на адресу позивача, позивач сплатив зазначену в договорі та специфікації на товарно-матеріальні цінності від 09.10.2006 року (що є додатком до договору та згідно з п.1.1 договору - його невідємною частиною) суму 70000грн.00коп., в тому числі ПДВ 11666грн.67коп., що свідчить про реальне виконання договору обома сторонами.

Разом з тим, зазначений акт перевірки не містить відомостей стосовно нікчемності або визнання недійсним у встановленому законом порядку договору від 18.08.2006 року, будь-які дані стосовно невиконання його сторонами. Відповідачем також не надано акту зустрічної перевірки ПП «Крізм-А» з доказами не відображення зазначених сум в податковому та бухгалтерському обліку даного підприємства або ненадходження нарахованих податкових зобовязань по податку на додану вартість до бюджету. Всі документи, що надані позивачем як доказ виконання договору (в тому числі, податкова накладна), містять круглу печатку платника податків - ПП «Крізм-А» - від імені якого вони складені, тобто на зазначених документах є ідентифікаційна відмітка особи, яка їх видала. Представником позивача у судовому засіданні не повідомлено суд та не надано доказів втрати або вилучення зазначеної печатки ПП «Крізм-А» на дати укладення договору та видачі податкової накладної та первинних бухгалтерських документів. В матеріалах справи також відсутні відомості стосовно того, що Якубовський В.В. не є директором ПП «Крізм-А» та/або не мав на дату укладання договору права на його підписання та на видачу і підписання накладної, рахунку-фактури, специфікації на товарно-матеріальні цінності та податкової накладної. Представником відповідача не надано доказів та в матеріалах справи відсутні відомості, що ПП «Крізм-А» не зареєстрований у якості платника податку на додану вартість або на дату видачі податкової накладної його реєстрацію у якості платника ПДВ було анульовано. Таким чином, відповідачем не надані докази невідповідності укладеної позивачем угоди та виданої на її виконання первинних бухгалтерських документів та податкової накладної вимогам діючого законодавства. Представник позивача у судовому засіданні підтвердив існування між сторонами договірних відносин, на виконання яких поставлений товар, про що складені первинні документи бухгалтерського обліку та видана податкова накладна. Представником відповідача наявність договірних відносин не спростовано, будь-які документи стосовно не правомірності укладеної угоди не надані, про існування таких документів на час розгляду справи відповідачем не повідомлено та представнику позивача не відомо, у звязку з чим на підставі матеріалів справи та наданих відповідачем документів суд не може зробити висновок про невідповідність укладеної угоди вимогам діючого законодавства.

Посилання представника відповідача в обґрунтування своїх заперечень на пункт 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.1997 р. №165, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.06.1997 року за №233/2037, яким передбачено, що всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку продавця, не приймаються судом, оскільки надана позивачем копія податкової накладної №104 від 09 жовтня 2006 року скріплена печаткою ПП «Крізм-А», видана уповноваженою особою вказаного платника податку директором Якубовським В.В. та відповідає всім вимогам, встановленим пп.7.2.1 п.7.2 ст.7 Закону про ПДВ, Закон України «Про податок на додану вартість» не містить заборони на використання факсиміле на податковій накладній та не позбавляє права на включення до податкового кредиту витрат зі сплати податку на додану вартість на підставі такої податкової накладної.

З матеріалів справи, зокрема, з оскаржуваних податкових повідомлень-рішень, також вбачається, що відповідачем нараховані штрафні санкції по податку на додану вартість - на підставі пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.

Згідно пп.17.1.3 п.17.1 ст.17 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” у разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.

Згідно частини 1 та 2 статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи наведене, суд вважає, що підстави для нарахування відповідачем податкового зобовязання по податку на додану вартість і застосування штрафних санкцій відсутні.

Таким чином, під час розгляду справи судом встановлено, що відповідач використав надані йому повноваження необґрунтовано, тобто без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття податкових повідомлень-рішень, без дотримання принципу рівності перед законом, непропорційно, тобто без дотримання розумного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів позивача та цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа), тому з урахуванням задоволення позовних вимог з Державного бюджету України необхідно стягнути на користь позивача судові витрати в розмірі 03 гривні 40 копійок.

У звязку зі складністю справи судом 30 березня 2009 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови, постанова складена у повному обсязі 06 квітня 2009 року.

Керуючись ст.ст. 94, 98, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Красноперекопської обєднаної державної податкової інспекції в АР Крим №0009972301/0 від 18 квітня 2008 року, №0009972301/1 від 16 травня 2008 року, №0009972301/2 від 16 липня 2008 року, №0009972301/3 від 24 вересня 2008 року, прийняті стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю «Газіндустрія».

3. Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газіндустрія» (код ЄДРПОУ 32777480, 96000, АРК, м. Красноперекопськ, вул. Таврійська, 153, р/р 26005054901495 в Філії КРУ ЗАО КБ «Приват Банк», м. Сімферополь, МФО 384436, ЗКПО 22261801) з Державного бюджету України в рахунок відшкодування судових витрат 3 (три) гривні 40 копійок.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня складення у повному обсязі у разі неподання заяви про апеляційне оскарження (апеляційної скарги).

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження апеляційна скарга не подана, постанова набирає законної сили через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Протягом 10 днів з дня проголошення постанови до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим може бути подана заява про апеляційне оскарження, після подачі якої протягом 20 днів може бути подана апеляційна скарга.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається в строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Суддя Кудряшова А.М.