Постанова № 36233974, 13.06.2013, Деснянський районний суд міста Києва

2-а/754/235/13

Справа № 754/6606/13-а

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13.06.2013 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді - Сенюти В.О.

секретар - Буцко М.В.

за участю

позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспектора ДПС ВДАІ м. Рівне Фірчук Володимира Юрійовича про скасування постанови, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до відповідача Інспектора ДПС ВДАІ м. Рівне Фірчук Володимира Юрійовича про скасування постанови. Подану заяву мотивує тим, що 09.04.2013 року у м. рівне, по вул. Соборності, 67 інспектором патрульної служби Фірчук В.Ю. було складено протокол та винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення. Позивач вважає, що відповідач склав протокол із порушенням норм матеріального права, оскільки вказане місце скоєння адміністративного правопорушення вул. Соборності, 192, однак вказане не відповідає фактичному місцю складання, оскільки позивач був зупинений інспектором у м. Рівне, вул. Соборності, 67, про що зазначено у протоколі та зроблені відповідні фото. Таким чином, інспектор склав незаконний протокол та на підставі нього виніс незаконну постанову. Крім того, позивач вказує на те, що дія дорожнього знаку не розповсюджується на ділянку дороги фактичного складання протоколу. На підставі викладеного, позивач просить скасувати постанову по справі про адміністративне правопорушення АХ1 № 191507 від 09.04.2013 року та закрити провадження у справі.

В судовому засіданні позивач підтримав позовну заяву, пояснив, що він не може стверджувати чи був дорожній знак, але більш за все, що такого дорожнього знаку не було. Також вказав, що мав місце дорожній знак, який дозволяв проїзд транспортним засобам, які здійснюють обслуговування будинку, у зв'язку із чим він проїхав у двір, де проживає йог знайомий, щоб передати йому мішок картоплі, виїхавши з двору будинку його було зупинено інспектором, однак протокол та постанову були складені далі від місця зупинки. Крім того, позивач надав фото, які на його думку підтверджують його пояснення.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про день, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про причини неявки в судове засідання суд не повідомив.

Вислухавши пояснення позивача, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що відносно позивача складено протокол про адміністративне правопорушення про те, що 09.04.2013 року о 12 годині 00 хвилин, у м. Рівне, по вул. Соборна, 192, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом не виконав вимогу дорожнього знаку 3.1. додатку 1 «Рух заборонено», чим порушив п. 3.1. дод. 1 Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Згідно положення ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються як протоколом про адміністративне правопорушення, так і поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.

09.04.2013 року інспектором складено постанову в справі про адміністративне правопорушення Фірчук В.Ю. відносно ОСОБА_1, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 255 грн.

Частина 1 ст. 122 КУпАП передбачає відповідальність за перевищення водіями транспортних засобів встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками та тягнуть за собою накладення штрафу від п'ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (255-340 грн.).

Відповідно до ст. 222 КУпАП справи про адміністративне правопорушення, передбачені ч.1 ст. 122 КУпАП розглядаються органами внутрішніх справ.

За таких обставин, суд приходить до висновку про те, що в діях інспектора ДПС Фірчук В.Ю. при складанні постанови у справі про адміністративне правопорушення та визначенні заходів стягнення та розміру штрафу - порушень законодавства та перевищення своїх повноважень не вбачається.

Складена інспектором постанова відповідає вимогам статті 283 КУпАП, а саме - в ній зазначено найменування посадової особи, яка винесла постанову, дату розгляду справи, відомості про особу, щодо якої розглядається справа, опис обставин, установлених при розгляді справи, зазначення нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане порушення, прийняте рішення.

Доводи позивача про те, що протокол складено за адресою вул. Соборна, 67, а на Соборна 192, як вказано у протоколі, судом до уваги не приймається, оскільки позивачем не було надано доказів, а протокол та постанова свідчить про зворотне. Фото, які були пред'явлені позивачем на огляд суду, не дають можливість спростувати інформацію вказану у протоколі та постанові, крім того, позивач не заявив клопотання про долучення фото до матеріалів справи. Також суд звертає увагу, що позивач не заперечував про наявність дорожнього знаку на місці зупинки його інспектором, який дозволяв рух лише транспортним засобам, що обслуговують будинок, разом з тим, позивач до таких не відноситься.

З позовної заяви ОСОБА_1 вбачається, що останній постанова підлягає скасуванню, оскільки винесена на підставі незаконному протоколу. Однак суд не дає оцінку протоколу відповідно до п.1. ч. 1 ст. 17 КАС компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень, щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльність.

Враховуючи те, що протокол про адміністративне правопорушення, складений відносно позивача, не є нормативно - правовим актом чи правовим актом індивідуальної дії, а тому не може бути предметом оскарження в адміністративному судочинстві.

За таких обставин, суд вважає, що доводи позивача є необґрунтованими та розцінює їх як намір уникнути відповідальності за вчинене правопорушення.

Оскільки судом при розгляді справи порушень законодавства, перевищення службових повноважень інспектором ДПС, невідповідності постанови вимогам законодавства не встановлено, а тому підстав для задоволення позову ОСОБА_1 суд не вбачає.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 6, 10, 11, 17, 71, 158-163, 171-2 Кодексу адміністративного судочинства України, ст. 122 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Правилами дорожнього руху, -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Інспектора ДПС ВДАІ м. Рівне Фірчук Володимира Юрійовича про скасування постанови - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий: