Постанова № 36233956, 06.11.2013, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

02099, м. Київ, вул. Севастопольська, 14

справа № 753/14384/13-а

провадження № 2-а/753/535/13

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" листопада 2013 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді КАЛІУШКА Ф.А.

при секретарі ДЯДЕЙКО К.О.

за участю

позивача ОСОБА_1;

представника відповідача Федчука І.Є.;

представника третьої особи Ільїна Г.А.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головного управління Служби безпеки України у м. Києві та Київської області, про визнання протиправними дій та бездіяльності, стягнення нарахованої, але не виплаченої пенсії

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі по тексту - відповідач, ГУ ПФУ в м. Києві) про визнання протиправними дій та бездіяльності, стягнення нарахованої, але не виплаченої пенсії.

Адміністративний позов мотивований тим, що позивач наказом голови Служби безпеки України №1474-ОС від 16 вересня 2006 року звільнений зі служби в органах Служби безпеки України та з 24 жовтня 2006 року отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».

Оскільки постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року зобов'язано відповідача перерахувати пенсію позивача відповідно до частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» згідно грошового атестату, виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням та враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством, з 20 жовтня 2006 року, а відповідач відмовляється вчиняти визначені постановою суду дії у зв'язку з відсутністю фінансування, позивач вважає своє конституційне право на отримання пенсії порушеним та просить суд визнати дії та бездіяльність відповідача, що полягає у самоправному і незаконному утриманні та невиплаті нарахованої заборгованості по недоплаті пенсії, стягнути її з відповідача та встановити строк подачі звіту про виконання постанови суду.

Ухвалою суду від 30 вересня 2013 року відкрито скорочене провадження у даній адміністративній справі та залучено до участі у ній в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Головне управління Служби безпеки України у м. Києві та Київській області, а ухвалою суду від 15 жовтня 2013 року за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, призначено її розгляд у судовому засіданні.

В судовому засіданні позивач повністю підтримав позов з викладених у ньому підстав та просив суд задовольнити вимоги адміністративного позову.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав, надавши при цьому заперечення проти нього, в якому просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник третьої особи в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та не заперечував проти задоволення вимог адміністративного позову.

Суд, вислухавши пояснення позивача, представників відповідача та третьої особи, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 наказом голови Служби безпеки України №1474-ОС від 16 вересня 2006 року звільнений зі служби в органах Служби безпеки України в запас за підпунктом «а» пункту 65 та підпунктом 67 Положення про проходження служби за контрактом та кадрової військової служби у Службі безпеки України (за станом здоров'я - обмежено придатний до військової служби). З 24 жовтня 2006 року позивач отримує пенсію, призначену відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб».

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року у справі 2-а-187/07 адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено, зобов'язано ГУ ПФУ в м. Києві перерахувати пенсію позивача відповідно до частини 3 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення військовослужбовців, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та деяких інших осіб» від 9 квітня 1992 року №2262-XII (в редакції Закону України від 04 квітня 2006 року №3591-IV) згідно грошового атестату, виходячи з розміру грошового забезпечення за останньою штатною посадою перед звільненням та враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, встановлених законодавством, з 20 жовтня 2006 року.

Листом №12802/12/А-940/1 від 24.05.2013 року ГУ ПФУ в м. Києві повідомив позивача, що ним здійснено перерахунок пенсії та нарахування коштів в порядку встановленому судовим рішенням за період з 20.10.2006 року по 22.07.2011 року в сумі 24 514,01 грн. та для проведення виплати зазначених коштів оформлено доручення на одноразову виплату пенсії, однак, за відсутності фінансування з Державного бюджету України реальної можливості вчинити зазначені дії немає.

В судовому засіданні представник відповідача також визнав ту обставину, що кошти, які були нараховані на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 21 березня 2013 року будуть виплачені за наявності належного фінансування.

Таким чином представник відповідача не оспорює факту нарахування, але не виплати позивачу грошових коштів однак у зв'язку із відсутністю в діях його уповноважених керівників вини та відсутності фінансування з Державного бюджету України реальної можливості вчинити такі дії немає.

Відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту - КАС України) постанова суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі і підлягає виконанню на всій території України.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадянам гарантовано право на соціальний захист, що включає, зокрема, право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Враховуючи викладені обставини та те, що право позивача на отримання пенсійних виплат у визначеному розмірі встановлено Конституцією України, іншими законами та судовим рішенням, суд дійшов висновку, що відмова відповідача у її виплаті є неправомірною, а тому позов підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі викладеного та керуючись стст. 19, 46 Конституції України, стст. 9, 11, 71, 94, 128, 159-163, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії та бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України, що полягають у невиплаті нарахованої пенсії у сумі 24 514,01 грн.

Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Воровського, 16; ЄДРПОУ 22869069) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1; індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) нараховану, але не виплачену пенсію у розмірі 24 514,01 грн.

Стягнути з державного бюджету на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1; зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1; індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у сумі 34,40 грн.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в м. Києві (місцезнаходження: м. Київ, вул. Воровського, 16; ЄДРПОУ 22869069) місячний строк, з дня набрання постановою законної сили, подачі звіту про виконання даної постанови.

Постанова може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Дарницький районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

СУДДЯ: КАЛІУШКО Ф.А.