Ухвала суду № 36233624, 27.11.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" листопада 2013 р. м. Київ К/9991/28481/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі: Лосєва А.М., Бившевої Л.І., Шипуліної Т.М., розглянувши у попередньому судовому засіданні

касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.05.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2012

у справі № 2а-2932/11/2670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АИЗ»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АИЗ» (надалі - позивач, ТОВ «АИЗ») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва (надалі - відповідач, ДПІ у Шевченківському районі м. Києва), у якому просило суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 24.12.2010 №00092/2303/0.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.05.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2012, адміністративний позов ТОВ «АИЗ» задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 24.12.2010 № 00092/2303/0.

У касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу відповідача до суду не надав.

Відповідно до частини першої статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні, та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, представниками податкового органу проведено виїзну планову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.04.2009 по 30.06.2010, за результатами якої 06.12.2010 складено акт № 4378/23-03/32828901 (надалі акт).

Згідно даних акта, за період з 01.04.2009 по 30.06.2010 ТОВ «АИЗ» задекларувало скоригований валовий дохід у сумі 18 017 454,00 грн.

Перевіркою повноти визначення валових доходів за період з 01.04.2009 по 30.06.2010 виявлено їх заниження на суму 75 260,00 грн. Зокрема, перевіркою відображених у рядку 01.6 Декларацій «інші доходи» показників за період з 01.04.2009 по 30.06.2010 у загальній сумі 6 389 983,00 грн. (35,47% від загального скоригованого валового доходу) встановлено, що на формування цього показника мали вплив здійснення операцій з продажу валюти, отримання банківських відсотків по залишкам грошових коштів на розрахункових рахунках, курсових різниць, що виникли на кінець звітного періоду по залишкам на валютному рахунку, операцій із отримання доходів від надання послуг оренди виробничих основних засобів.

Відповідач у висновку акта зазначив, що в порушення приписів пп. 4.1.6 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», позивач не відніс до складу валових доходів суми поворотної фінансової допомоги від фізичних осіб, що не є платниками податку на прибуток, яка отримана та залишилась неповерненою на кінець звітного періоду згідно ряду договорів. Зокрема, податковим органом встановлено:

- внесення позичальником грошових коштів в періоді, що підлягав перевірці в розмірі 52 000,00 грн., у тому числі за ІІ квартал 2009 року в сумі 42 000,00 грн., у IV кварталі 2009 року в сумі 10 000,00 грн., а саме: згідно банківської виписки від 06.04.2009 на рахунок платника позичальником внесено суму поворотної фінансової допомоги в розмірі 42 000,00 грн., яка на кінець податкового звітного періоду - 30.06.2009 є неповернутою; згідно банківської виписки від 30.06.2009 отримано фінансову допомогу в розмірі 8 000,00 грн., яка на звітну податкову дату також не повернута; згідно банківської виписки від 20.11.2009 на рахунок платника позичальником внесено суму поворотної допомоги в розмірі 10 000 грн., яка на кінець податкового звітного періоду - 31.12.2009 є неповернутою позичальнику;

- встановлено внесення позичальником грошових коштів в періоді, що підлягав перевірці в розмірі 10 560,00 грн., у тому числі в ІІІ кварталі 2009 року в сумі 8 460,00 грн., в IV кварталі 2009 року в сумі 2 100,00 грн., а саме: згідно банківської виписки від 30.07.2009 на рахунок платника позичальником внесено суму поворотної фінансової допомоги в розмірі 460,00 грн., яка на кінець податкового звітного періоду - 30.09.2009 є неповернутою. Згідно меморіального касового ордеру від 16.09.2009, до каси платника грошовими коштами згідно умов договору № 3 внесено поворотну фінансову допомогу в розмірі 8 000,00 грн., яка на кінець податкового звітного періоду - 30.09.2009 є неповернутою; згідно прибуткового касового ордеру від 30.10.2009 внесено поворотну фінансову допомогу в розмірі 2 100,00 грн., дана поворотна фінансова допомога не є повернутою станом на відповідні податкові звітні періоди.

- встановлено внесення позичальником до каси платника грошові кошти: поворотна фінансова допомога по договору від 01.01.2010 № 3 на загальну суму 4 700,00 грн., в т.ч. в І кварталі 2010 року на суму 4 700,00 грн., згідно до прибуткового меморіального касового ордеру від 25.01.2010 в розмірі 1 200,00 грн., меморіального ордеру від 24.02.10 в розмірі 2 000,00 грн., меморіального ордеру від 24.03.2010 в розмірі 1 500,00 грн.

На підставі Акта перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 24.12.2010 № 00092/2303/0 про донарахування 76 181 грн. 00 коп. податку на прибуток та 26 180 грн. 00 коп. штрафних санкцій.

Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було самостійно виявлено помилки в розрахунках та усунуто їх шляхом внесення відповідних відомостей до декларації з податку на прибуток підприємства, а також повернуто відповідну фінансову допомогу.

Суд апеляційної інстанції погодився із таким висновком суду першої інстанції, посилаючись на те, що останній правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, позивачем повернуто поворотну фінансову допомогу на суму 122 465,90 грн., що підтверджено, наявними у справі первинними документами, які досліджені судами попередніх інстанцій. Даний факт податковим органом не спростовано.

Крім того, ТОВ «АИЗ» до проведення перевірки самостійно виявило помилки в розрахунках прибутку підприємства за 2008 рік та подало, у зв'язку з цим, уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з відповідними виправленням.

За даним розрахунком сума прибутку за 2008 рік становила 3 806 597,00 грн. (код рядка 4 уточнюючого розрахунку). Ця сума була зменшена на суму неповернутої поворотної фінансової допомоги за 2008 рік в розмірі 2 552 629,00 грн. як валовий дохід. Таке коригування не вплинуло на показники об'єкта оподаткування, який мав від'ємне значення на суму 1 253 968,00 грн.

Також, ТОВ «АИЗ» самостійно виявило помилки в розрахунку податку на прибуток за минулі періоди за 2008 рік в сумі 1 253 968 грн., у зв'язку з чим, в декларації з податку на прибуток підприємства за дев'ять місяців 2010 року в рядку 05.2 визначено самостійно виявлені помилки за результатами минулих податкових періодів на суму 982 828,00 грн., яка складається з 20 % від від'ємного значення податку на прибуток за минулі періоди.

З огляду на викладене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає правильними висновки судів попередніх інстанцій, які визнали протиправним та скасували податкове повідомлення-рішення ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 24.12.2010 № 00092/2303/0.

Таким чином, суди попередніх інстанцій під час розгляду справи повно і правильно встановили обставини справи, та при ухваленні судових рішень не допустили порушень норм матеріального та процесуального права. Зазначена обставина, відповідно до частини першої статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, є підставою для залишення касаційної скарги без задоволення, а судових рішень - без змін.

Керуючись ст.ст. 210, 214, 215, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,

У Х В А Л И Л А:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.05.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.04.2012 у справі № 2а-2932/11/2670 залишити без змін.

3. Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя:(підпис)А.М. Лосєв Судді(підпис)Л.І. Бившева (підпис) Т.М. Шипуліна