Ухвала суду № 36233451, 12.12.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 грудня 2013 року м. Київ К/800/33819/13

Вищий адміністративний суд України у складі:

головуючого суддіРозваляєвої Т. С. (суддя-доповідач),суддівМаслія В. І., Черпіцької Л. Т.,

розглянувши в попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Комунального підприємства "Сарникомуненергія" Сарненської міської ради на постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2013 року у справі за позовом Комунального підприємства "Сарникомуненергія" Сарненської міської ради до Сарненської міської ради, третя особа Управління Пенсійного фонду України в Сарненському районі Рівненської області про визнання неправомірними дій, скасування рішення,

встановив:

Комунальне підприємство "Сарникомуненергія" Сарненської міської ради звернулося з позовом до Сарненської міської ради про визнання неправомірними дій щодо прийняття рішення від 31 серпня 2012 року № 808 та скасування останнього.

Постановою Сарненського районного суду Рівненської області від 31 січня 2013 року позов задоволено.

Постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2013 року скасовано постанову Сарненського районного суду Рівненської області від 31 січня 2013 року та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, позивач звернувся з касаційною скаргою, в якій просив його скасувати, залишити в силі рішення суду першої інстанції.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню.

Судами встановлено, що постановою Господарського суду Рівненської області від 24 березня 2009 року позивача визнано банкрутом.

Рішенням ради від 31 серпня 2012 року № 808 до переліку майна комунальної власності, що підлягає приватизації шляхом продажу на аукціоні, включено незавершене будівництво котельні по вул. Б. Шведа, 37 м. Сарни.

Не погоджуючись з цим рішенням, позивач звернувся до адміністративного суду. На думку позивача, спірне майно перебувало в його господарському віданні, а тому відповідно до статті 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом» повинне бути включене до ліквідаційної маси для задоволення кредиторської заборгованості.

Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість цього позову.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що підстави для задоволення позову відсутні.

Колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції.

Згідно із ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Таким чином, адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав осіб у сфері публічно-правових відносин, тобто для задоволення адміністративного позову адміністративний суд повинен встановити порушення права безпосередньо позивача.

При розгляді справи суд апеляційної інстанції виходив з того, що частиною 1 статті 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом» передбачено, що усі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси, за винятком об'єктів житлового фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством, до комунальної власності відповідних територіальних громад без додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 05 березня 2012 року у справі № 5019/30/12 встановлено, що спірний об'єкт є об'єктом комунальної інфраструктури. Відповідно до статті 72 КАС України такі обставини не підлягають доведенню знову.

За таких підстав суд прийшов до висновку, що відповідно до частиною 1 статті 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника та визнання його банкрутом» цей об'єкт не може включатися до ліквідаційної маси, а відтак підстави для задоволення позову відсутні.

На думку суду касаційної інстанції, при розгляді справи судами повно встановлені обставини справи, при цьому суд апеляційної інстанції не допустив порушення норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи викладене, та керуючись ст. ст. 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Касаційну скаргу Комунального підприємства "Сарникомуненергія" Сарненської міської ради відхилити, а постанову Житомирського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеними статтями 237, 238, 239-1 КАС України.

Судді: