Ухвала суду № 36231881, 16.12.2013, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Провадження: 22ц/790/5932/13 Головуючий І інстанції -

Справа: № 2018/2-328/11 Чередник В.Є.

Категорія: кредитні Доповідач - Костенко Т.М.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2013 року судова колегія судової палати у цивільних справах апеляційного суду Харківської області в складі:

головуючого-судді: Костенко Т.М.,

суддів: Колтунової А.І., Гальянової І.Г.

при секретарі Старіковій К.В.

розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Київського районного суду м.Харкова від 23 січня 2013 року по цивільній справі за позовом ПАТ „Укрсоцбанк" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,

в с т а н о в и л а

ПАТ «Укрсоцбанк» звернувся до суду з позовною заявою, у якій просить стягнути з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» борг за кредитним договором у сумі 220507,51 гривень, витрати по сплаті судового збору за розгляд справи в розмірі 1700,00 грн. та витрати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в розмірі 120,00 гривень.

Позивач мотивував свої позовні вимоги тим, що ОСОБА_2 повністю припинив виконувати умови договору кредиту, станом на 29 вересня 2009 року відповідачем більш ніж 45 днів були порушені обов'язки, встановлені п.3.3.2, 3.3.12 договору кредиту, у зв'язку з чим він повинен відповідно п.4.3 достроково погасити кредит у повному обсязі, сплатити відсотки за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції (штраф, пеню), заборгованість перед позивачем в сумі 220 507,51 гривень.

Справа розглядалася за відсутністю сторін з урахуванням відповідної заяви позивача, а також в зв'язку з повторною неявкою відповідача в судове засідання без поважних причин.

Рішенням Київського районного суду м.Харкова від 23 січня 2013 року позов ПАТ „Укрсоцбанк" про стягнення заборгованості задоволено, стягнуто з ОСОБА_2 на користь банку 27145,45 дол. США в якості заборгованості за кредитним договором, заборгованості за відсотками та штрафу, а також 3072,46 гривень в якості пені за несвоєчасне виконання зобов'язань за кредитним договором.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду як таке, що постановлене з порушенням норм матеріального та процесуального права, вважає, що судом невірно дана оцінка обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення

спору.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення осіб, які з'явились у судове засідання, дослідивши матеріали справи, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У відповідності до ст.11 та ч.1 ст.303 ЦПК України суд першої інстанції розглядає цивільні справи в межах заявлених вимог, а апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції.

Як встановлено в суді першої інстанції, підтверджено наявними у справі доказами та не заперечується сторонами, 04 травня 2006 року між ПАТ «Укрсоцбанк» та ОСОБА_2 був укладений договір кредиту № 811/06/1-169, відповідно до якого позивач надав ОСОБА_2 у тимчасове користування на умовах строковості, платності та цільового характеру використання грошові кошти у сумі 33 692,00 доларів США зі сплатою 10,8 процентів річних за користування кредитними коштами з щомісячним погашенням основної заборгованості по 467,94 доларів США та кінцевим терміном погашення кредиту до 03.05.2012 року.

20 жовтня 2008 року між сторонами укладена додаткова угода щодо зміни процентної ставки за кредитом на 12,8% починаючи з 20 жовтня 2008 року. Зазначена угода відповідачем підписана особисто.

Судом також встановлено, що станом на 29.09.2009 року ОСОБА_2 більше ніж на 45 днів були порушені обов'язки, встановлені п.п. 3.3.2 - 3.3.12 договору кредиту, у зв'язку з чим він повинен відповідно до п. 4.3 договору достроково погасити кредит в повному обсязі, сплатити відсотки за фактичний час використання кредиту та нараховані штрафні санкції.

Задовольняючи позовні вимоги Банку, районний суд з посиланням на ст.ст.526, 530, 612 ЦК України, виходив із того, що відповідачем не виконуються або неналежним чином виконуються умови кредитного договору, а тому з нього підлягають стягненню заборгованість за кредитом, заборгованість за процентами, а також пеня і штраф, передбачені умовами договору.

Судова колегія погоджується з таким висновком суду, оскільки він відповідає вимогам закону, що регулює правовідносини між сторонами, а також узгоджується з матеріалами справи.

Так, згідно ст.ст. 526, 530, 612 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином та у строк відповідно до умов договору. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Умови кредитного договору свідчать про те, що (п.п. 3.3.2 - 3.3.12) ОСОБА_2 взяв на себе зобов'язання забезпечувати повернення кредиту, відсотків за його використання, а також сплати штрафних санкцій у разі невиконання кредитних зобов'язань у визначений термін.

Відповідно до п. 4.1. договору кредиту, у разі прострочення позичальником строків сплати процентів, визначених п. 2.4 цього договору, а також прострочення строків повернення кредиту, визначених п.п. 1.1, 2.6.3., 3.2.3. 4.3., 5.4. цього договору, відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі одного відсотка від несвоєчасно сплаченої суми за кожний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ від несвоєчасно сплаченої суми, що діє у цей період.

Згідно п. 4.2 договору кредиту, у разі порушення відповідачем вимог п.п. 3.3.2.-3.3.12., цього договору відповідач зобов'язаний сплатити кредитору штраф у розмірі 10 відсотків від суми Кредиту, зазначеного у п. 1.1. Договору кредиту, за кожний випадок.

Як свідчать матеріали справи, відповідач по справі, ОСОБА_2 своєчасно умови договору не виконував, чого не заперечував і він сам в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції, в зв'язку із чим і виникла зазначена вище заборгованість.

Посилання відповідача на те, що Банком не надано йому відповідного графіку погашення платежів судова колегія до уваги не приймає, оскільки умови договору, які підписані ОСОБА_2 особисто, є доступними, зрозумілими, а тому додатковому роз'ясненню не підлягають.

Таким чином, судова колегія вважає, що районний суд обґрунтовано дійшов висновку про стягнення з ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором, так як правильно встановивши юридичну природу виниклих правовідносин, суд застосував закон, який їх регулює.

Відповідно до ст.308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.Не може бути скасованеправильне по суті і справедливерішення суду з одних лишеформальнихміркувань.

Інші доводи, викладені ОСОБА_2 в апеляційнійскарзі, висновків суду першоїінстанції не спростовують та не даютьпідстав для скасуваннячизміниухваленого у справірішення.

За таких обставин судова колегія приходить до висновку про залишення рішення суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 308, 315, 319, 218 ЦПК України, судова колегія, -

У х в а л и л а:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Київського районного суду м. Харкова від 23січня 2013 року залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий-суддя -

Судді -