Постанова № 36226481, 17.12.2013, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2013 р. справа № 2а-0470/9667/11

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Прокопчук Т.С.

суддів: Божко Л.А. Лукманової О.М.

за участю секретаря судового засідання: Соломки М.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Дніпропетровську апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль»

на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2011 року у справі

за позовом Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» до Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області про скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач Публічне акціонерне товариство «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» (далі ПАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ») звернулось до суду з позовом до відповідача Державної податкової інспекції у м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області (далі -ДПІ у м.Дніпродзержинську), в якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення № 0000791503/0 від 9.03.2010 року щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 33024,71 грн.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив позов задовольнити.

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просить в позові відмовити за безпідставністю вимог.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2011 року в задоволенні позовних вимог відмовлено за пропуском терміну оскарження податкового повідомлення-рішення № 0000791503/0 від 9.03.2010 року,винесеного ДПІ у м. Дніпродзержинську.

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, позивачем ПАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ» подано апеляційну скаргу, в якій апелянт просить суд скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про задоволення позовних вимог.

В судове засідання апеляційного суду сторони не з'явилися, про день розгляду справи повідом лені належним чином, у зв'язку з чим фіксування судового засідання за допомогою звукозаписуваль ного технічного засобу відповідно ст.41 КАС України не здійснювалося.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, а також правильність застосування судом норм матеріального , процесуального права та правової оцінки обставин у справі, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійсню ються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Судом першої інстанції встановлено, що ПАТ«Дніпродзержинська ТЕЦ» перебуває на податковому обліку в ДПІ у м.Дніпродзержинську.

Відповідачем ДПІ у м.Дніпродзержинську 22.02.2010 року проведено невиїзну документальну перевірку ПАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ» з питань своєчасності сплати орендної плати за використання земельних ділянок державної і комунальної власності, за результатами якої складено акт № 843/56/15-3/ 00130820.

Відповідно до викладених в акті перевірки висновків, позивачем в порушення п.п. 5.3.1. п.5.3. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", пп.17.1.7 п.17.1 ст.17 Закону України "Про плату за землю" несвоєчасно сплачено узгоджені суми податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

На підставі акту перевірки відповідач прийняв оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0000791503/0 від 09.03.2010 року про застосування до позивача штрафу за затримку понад 90 календарних днів граничного строку сплати узгодженого суми податкового зобов'язання у сумі 33 024, 71 грн., що складає 50% від суми фактично погашеного податкового зобов'язання з орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.

Із матеріалів справи вбачається, та не заперечується сторонами, що позивачем самостійно задекларовано суму грошового зобов'язання по орендній платі за земельні ділянки державної і комунальної власності за 2009 рік в розмірі 38 045 грн., що підтверджується податковою деклара цією орендної плати за земельні ділянки за 2009 рік.

Згідно ч.1 ст. 17 Закону України «Про плату за землю» від 03.07.1992 року № 2535-ІІІ, в редакції закону від 22.12.2007 року № 107-VI (далі Закону № 107-VI), який діяв станом на час, за який проведено перевірку позивача податковим органом, податкове зобов'язання по земельному податку, а також по орендній платі за землі державної та комунальної власності, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земель них ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за базовий податковий (звітний) період, який до рівнює календарному місяцю, щомісячно протягом 30 календарних днів, наступних за останнім кален дарним днем звітного'(податкового) місяця.

Матеріалами справи підтверджено, що позивачем з дотриманням вимог ст. 17 Закону № 107-VI в передбачені законом терміни сплачена сума 38 045 грн. щомісячного земельного податку за період жовтень - грудень 2009 року платіжними дорученнями №141 від 30.11.2009 року, №391 від 30.12.2009 року, №133 від 27.01.2010 року з призначенням платежу - Плата по орендній платі за землю відповідно за жовтень, листопад і грудень 2009 року.

Суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідно до п. 1.2 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 № 2181-III(далі Закону України № 2181-III) , який був чинним на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, податкове зобов'язання платника податків - зобов'язан ня сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у стро ки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Пунктом 7.7 ст.7 Закону України № 2181-III , визначений принцип рівності бюджетних інтере сів. Установлено, що податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов'язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов'язковими платежами) -у рівних пропорціях.

Отже, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України, що діяло в 2009 році, належало виключно платнику і податковий орган не може самостійно змінювати призначення такого платежу.

Відповідно до чинного податкового законодавства функцію контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством, покладено на органи державної податкової служби.

Разом з тим в 2009 році податкові органи не були наділені повноваженнями щодо зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків. Вичерпний перелік заходів, які вживаються податковим органом з метою виконання зазначених функцій, визначено Закону України № 2181-III, який був спеціальним законом з питань оподаткування і установлював порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами.

Із матеріалів справи видно, що сплачену ПАТ "Дніпродзержинська ТЕЦ" орендну плату за землю за жовтень - грудень 2009 року, податковим органом самостійно зараховано в погашення податко вого боргу позивача у сумі 475 512,38 грн за листопад та грудень 2008 року відповідно до податкової декларації №1000 від 24.01.2008року з орендної плати за землю за 2008 рік, та нараховані штрафні санкції по орендній платі за землю за період з 30.12.2008 року по 27.01.2010 року за затримку понад 90 календарних днів , а саме: 365,335,362,334 днів на суму 50% у розмірі 50 % від суми 66049,42 грн. - 33 024,71 грн.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про неправомірність дій відповідача щодо самостійного зарахування сплачених позивачем сум у рахунок податкового боргу, які не вказані у призначенні платежу під час перерахування платником податків коштів до бюджету.

Відповідно до приписів п.15.2 ст.15 Закону України № 2181-III , який діяв на час виникнення спірних правовідносин між сторонами, визначений граничний строк оскарження податкового боргу протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.

Із матеріалів справи вбачаться, що позивач отримав оскаржуване податкове повідомлення-ріше ння № 0000791503/0 від 9.03.2010 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій 11.03.2010 року, із позовом до суду звернувся 3.08.2011 року, тобто в межах передбаченого законом України № 2181-III терміну, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про пропущення ПАТ «Дніпродзержинська ТЕЦ» строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідно до приписів ст.99 КАС України.

Згідно ч.1 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтують ся її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративно го позову.

Приймаючи до уваги викладене, враховуючи те, що відповідачем не доведено правомірність своїх дій та їх відповідність нормам діючого законодавства України, суд апеляційної інстанції вважає правомірними вимоги позивача щодо скасування оскаржуваного повідомлення-рішення від 9.03.2010 року № 0000791503/0 щодо застосування до підприємства штрафних (фінансових) санкцій в сумі 33024,71грн.

Оскільки судом першої інстанції постанова прийнята з порушенням норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, це є підставою для скасування судового рішення та прийняття нової постанови про задоволення позовних вимог.

Керуючись ч.1 п.3 ст.198, ст.202, 205, 207 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» - задовольнити.

Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14 жовтня 2011 року - скасувати, та прийняти нову постанову.

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» - задовольнити.

Скасувати прийняте Державною податковою інспекцією у м.Дніпродзержинську Дніпропетровської області податкове повідомлення-рішення № 0000791503/0 від 9.03.2010 року про застосування до Публічного акціонерного товариства «Дніпродзержинська теплоелектроцентраль» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 33024,71 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту постановлення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання чинності.

Головуючий: Т.С. Прокопчук

Суддя: Л.А. Божко

Суддя: О.М. Лукманова