Постанова № 36225620, 12.12.2013, Чернівецький окружний адміністративний суд

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

Іменем України

12 грудня 2013 року м. Чернівці Справа № 824/796/13-а

15:29

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Брезіної Т.М.,

секретаря судового засідання - Ковальчук Т.С.,

за участю:

представника позивача - Григорчук В.В.;

представника відповідача - Іліки Р.І., Гунько С.С.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Колос» до Державної податкової інспекції у м. Чернівцях Головного управління Міндоходів в Чернівецькій області про скасування рішень ,-

СУТЬ СПОРУ:

Позиція позивача.

В поданому до суду 01.04.2013 року адміністративному позові позивач просить суд винести рішення, яким скасувати та визнати протиправними податкові повідомлення-рішення №0000262220, №0000232220, №0000252220 від 14.03.2013 року.

Позивач зазначає, що податкові повідомлення-рішення ґрунтуються на висновках податкової перевірки, викладених в Акті перевірки від 05.03.2013р. №321/22-2/14257808 «Про результати документальної позапланової перевірки приватного підприємства «Колос» з питань повноти нарахування і сплати податку на додану вартість при здійсненні господарських відносин з ПП «ВВП-Луганськ-Контракт», ТОВ «Пакра України», ТОВ «Асторг Плюс», ТОВ «Вега Прім».

Позивач вказує, що податковий орган вважає, що нібито в ході податкової документальної перевірки було виявлено, що підприємством «Колос» неправомірно віднесено до податкового кредиту суми сплаченого податку на додану вартість за результатами грошових розрахунків по господарським операціям з постачальниками продукції ТОВ «Вега Прім», ПП «ВВП-Луганськ-Контракт», ТОВ «Пакра-Україна», ТОВ «Асторг Плюс». Відповідач припускає, що послуги позивачу не надавались, товари не поставлялися, а самі господарські операції мають ознаки фіктивності з метою отримання податкової вигоди з податкового кредиту.

Щодо реальності господарських операцій між ПП «Колос» та ТОВ «Вега Прім».

Позивач стверджує, що відповідач, всупереч наданим для перевірки документам, робить необґрунтований висновок, що ПП «Колос» неправомірно включило до складу податкового кредиту суми: по загальній декларації - 2219,22 грн. за червень 2010р. та 898,75 грн. за вересень 2010р.; по декларації переробного підприємства - 4425,01 грн. за червень 2010р. та 601,25 грн. за вересень 2010р.

Незважаючи на підтверджуючі документи, податковим органом заперечується право Підприємства «Колос» на віднесення до податкового кредиту сум уже сплаченого податку на додану вартість, як частини ціни наданих Товариством «Вега Прім» послуг. Свої заперечення відповідач обґрунтовує з посиланням на Акт «Про неможливість проведення зустрічної перевірки ТОВ «Вега Прім» щодо підтвердження господарських відносин із ТОВ «АКВА», ТОВ «Кара-Гоз», ТОВ «Аметист», ТОВ «Суперпак»» №612/221/33669196 від 14.11.2012р.

Щодо реальності господарських операцій між ПП «Колос» та ПП «ВВП Луганськ-Контракт». Згідно висновків Акту перевірки ПП «Колос» від 05.03.13р., відповідач робить необґрунтовані висновки, що ПП «Колос» неправомірно включив до складу податкового кредиту суми сплаченого ПДВ за результатами господарських відносин з ПП «ВВП Луганськ-Контракт» у таких розмірах: загальна декларація - 253,08 грн. за лютий 2010р.; 1901,01 грн. за березень 2010р.; 1873,68 грн. за квітень 2010р.; 684,18грн. - за травень 2010р.; декларація переробного підприємства - 171,42 грн. за лютий 2010р.; 6693,54 грн. за березень 2010р.; 3571,32 грн. за квітень 2010р.; 2465,82 грн. за травень 2010р.

Позивач звертає увагу суду, що перевіркою встановлено наявність усіх необхідних документів на підтвердження реальності господарських відносин між ПП «Колос» та ПП «ВПП Луганськ-Контракт», такі як податкові, видаткові накладні, банківські виписки та товарно-транспортні накладні.

Щодо реальності господарських операцій між ПП «Колос» та ТОВ «Пакра -Україна».

На підставі податкових повідомлень-рішень та висновків Акту перевірки від 05.03.2013р. №321/22-2/14257808 ДПІ у м. Чернівцях заперечує право позивача на віднесення суми сплаченого ПДВ до складу податкового кредиту по результатами господарських відносин між ПП «Колос» та ТОВ «Пакра - Україна» у розмірі: по загальній декларації ПДВ - 17903,46 грн. за грудень 2010р.; 5931,71 грн. за вересень 2011р.; 8134,54 грн. за листопад 2011р.; 8874,49 грн. за грудень 2011р.; по декларації переробного підприємства - 23499,62 грн. за грудень 2010р.; 12498,41 грн. за вересень 2011р., 14973,51 грн. за листопад 2011р., 12380,92 грн. за грудень 2011р.

Під час проведення податкової перевірки ПП «Колос», перевіряючим були надані наступні документи: договір поставки товару №130111 від 04.01.2011р., укладений між ПП «Колос» та ТОВ «Пакра-Україна», за яким постачальник ТОВ «Пакра-Україна» продавало Підприємству «Колос» запчастини та витратні матеріали, а ПП «Колос» розплатилося за отримані товари у повному розмірі. Реальність підтвердження вказаних операцій є податкові та видаткові накладні, товарно- транспортні накладні, шляхові листи. Перевіркою підтверджено, що документи відповідають вимогам законів України щодо змісту та правильності складання.

Щодо реальності господарських операцій між ПП «Колос» та ТОВ «Асторг Плюс».

Виносячи податкове повідомлення-рішення відповідач позбавив підприємство «Колос» на податковий кредит: по загальній декларації - 14136,64 грн. за січень 2010р.; 25446,88 грн. за лютий 2010р.; 12694,62 грн. за березень 2010р., 38471,51 грн. за квітень 2010р.; 15208,21 грн. за травень 2010р.; 19450,46 грн. за червень 2010р.; по декларації переробного підприємства - 26655,86 грн. за січень 2010р.; 17235,62 грн. за лютий 2010р.; 44698,38 грн. за березень 2010р.; 73328,63 грн. за квітень 2010р.; 54811,60 грн. за травень 2010р.; 38783,10 грн. за червень 2010р.

Податкове повідомлення-рішення було прийняте на підставі висновків Акту перевірки, за якими нібито господарські відносини між ПП «Колос» та ТОВ «Асторг Плюс» не підтверджуються.

Під час перевірки податковим органом досліджувалися наступні документи, які підтверджують реальність господарських відносин між ТОВ «Асторг Плюс» та ПП «Колос»: договір поставки №АС-78 від 15.07.2009р., за яким Продавець - ТОВ «Асторг Плюс» постачав на адресу Покупця - ПП «Колос» м'ясну продукцію, а ПП «Колос» зобов'язувалося забрати продукція зі складів Продавця та оплатити її ціну. Реальність виконання зобов'язань підтверджується податковими та видатковими накладним, банківськими виписками, товарно-транспортними накладними, шляховими листами.

В обґрунтування висновків Акту перевірки ПП «Колос» від 05.03.2013р., відповідач посилається на матеріали кримінальної справи, порушеної проти ТОВ «Асторг Плюс» за статтею 358 Кримінального кодексу України (підроблення документів).

Позивач наголошує на тому, що податковим органом не вказується стосовно якої особи порушено кримінальну справу, а також як впливає на реальність господарських відносин за договором поставки №АС-78 підозра у підробці документів зі сторони якогось працівника ТОВ «Асторг Плюс».

По-перше, постанова про порушення кримінальної справи не є вироком суду, така постанова не містить фактів, які не потребують доказування зі сторони органу державної влади - ДПІ у м. Чернівцях. Факт підробки документів не доведений, а лише перебуває в процесі розслідування. Відповідачем не подано доказів, що є рішення суду, яке набрало законної сили і яким встановлений факт підробки документів.

По-друге, немає жодного доказу про те, що підроблялися саме документи, які мають відношення до господарських відносин між ПП «Колос» та ТОВ «Асторг-Плюс» за договором поставки №АС-78 від 15.07.2009р. Підозри, що певний працівник ТОВ «Асторг-Плюс» підробив якісь документи, не може ставити під сумнів реальність господарських відносин по договору поставки №АС-78, оскільки відсутнє будь-який експертний висновок стосовно того, що містять ознаки підробки первинні бухгалтерські документи, якими оформлювалась поставка курячого філе від ТОВ «Асторг Плюс» до ПП «Колос».

З урахуванням наведеного позивач просив позов задовольнити, скасувати оскаржувані податкові повідомлення-рішення.

Позиція відповідача.

Відповідач подав заперечення на позов в якому зазначив, що за результатами документальної позапланової перевірки ПП „Колос" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні господарських відносин із ТзОВ "Драмторг" за серпень 2011 року, ПП «ВВП-Луганськ-Контракт» за лютий, березень, квітень, травень 2010 року, ТОВ «Технологія ЛВ Плюс» за вересень 2011 року, ТОВ «Пакра - Україна» за грудень 2010 року, вересень, листопад, грудень 2011 року, ТОВ «Асторг Плюс» за період з 01.01.2008 року по 30.06.2010 року та ТОВ "Вега Прім" за квітень, червень, липень, вересень, листопад 2010 року встановлено порушення: пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.7.2.8 п.7.2., пп. 7.4.1., пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97- ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями), п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України.

Проведеною перевіркою підтверджено господарські взаємовідносини ПП „Колос" з ТОВ „Технологія ЛВ плюс" за вересень 2011 року в сумі ПДВ 6461,01 грн. та господарські взаємовідносини з ТОВ „Драмторг" за серпень 2011 року в сумі ПДВ 10666,67 грн. та зменшено податковий кредит з ПДВ по господарським взаємовідносинам ПП „Колос" з ТОВ „Вега Прім" за червень та вересень 2010 року на суму ПДВ 8144,23 грн., з ПП «ВВП-Луганськ-Контракт» за лютий, березень, квітень, травень 2010 року на суму ПДВ 17614,05 грн., з ТОВ «Пакра - Україна» за грудень 2010 року, вересень, листопад, грудень 2011 року на суму ПДВ 87188,08 грн., з ТОВ «Асторг Плюс» за січень, лютий, березень, квітень, травень, червень 2010 року на суму ПДВ 380921,51 грн.

Щодо взаємовідносин між ПП „Колос" та ТОВ „Вега Прім".

Дніпропетровською МДПІ листом від 14.11.2012 року за №19861/7/221 направлено в електронному вигляді акт "Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Вега Прім" щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків ТОВ "АКВА" у квітні 2010 року, ТОВ "КАРА - ГОЗ" у червні, липні 2010 року, ТОВ "Аметист" у вересні 2010 року, ТОВ "Суперпак" у листопаді 2010 року" від 14.11.2012 року №612/221/33669196, для врахування в результатах перевірок та вжиття заходів згідно законодавства.

В акті Дніпропетровською МДПІ повідомляється: „..що згідно матеріалів перевірки складених посадовими особами ДПІ в Анд р-ні м. Дніпропетровська від 24.10.2012 №4042/22-6/30897554 щодо встановлених нікчемних правочинів по взаємовідносинах з ТОВ "АКВА", перевірки складених посадовими особами ДПІ в Анд р-ні м. Дніпропетровська від 19.03.2012 №26/23-4/32058177 щодо встановлених нікчемних правочинів по взаємовідносинах з ТОВ "КАРА - ГОЗ", перевірки складених посадовими особами ДПІ в Анд р-ні м. Дніпропетровська від 19.03.2012 №24/23-4/31271562 щодо встановлених нікчемних правочинів по взаємовідносинах з ТОВ "Аметист", перевірки складених посадовими особами Переяслав-Хмельницької ОДПІ від 06.06.2011 №71/2300/36571612 щодо встановлених нікчемних правочинів по взаємовідносинах з ТОВ "Суперпак".

Господарські операції між ТОВ "Вега Прім" та ТОВ "Аметист", ТОВ "Суперпак", ТОВ "КАРА - ГОЗ", ТОВ "АКВА" не підтверджуються виходячи з врахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень, засобів для транспортування та іншого майна, які економічно необхідні для здійснення господарських операцій у зазначених обсягах, що свідчить про відсутність необхідних умов для реального настання результатів відповідної господарської діяльності.

Щодо взаємовідносин між ПП „Колос" та ПП «ВВП-Луганськ-Контракт».

Ленінською МДПІ у м. Луганську на адресу ДПІ у м. Чернівцях направлено акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ПП «ВВП-Луганськ-Контракт» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за січень 2010р. - січень 2011 р. від 22.03.2012р. № 363/16/36409618.

Відповідно до матеріалів перевірки остання звітність подана від 18.02.2011 року №8328, податкова декларація з ПДВ, податкові декларації з податку на прибуток за III та за IV квартали 2010 року не надавалися, основні фонди відсутні, статутний капітал становить 0,5 тис. грн. Згідно звіту 1-ДФ за № 34039 від 21.04.2010р. за 1 квартал 2010р. кількість працюючих 1 особа, за №74217 від 26.07.2010р. за 2 квартал 2010р. кількість працюючих 1 особа, за №124823 від 09.11.2010р. за 3 квартал 2010р. кількість працюючих 1 особа.

Крім того згідно отриманої інформації встановлено, що згідно вироку Брянківського міського суду Луганської області від 21.10.2011р. по справі №1-291/2011р. фактичного керівника ПП «ВВП-Луганськ-Контракт» ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.205 КК України (фіктивне підприємництво).

Враховуючи вищевикладене відповідач вважає, що у ПП «ВВП-Луганськ-Контракт» відсутні необхідні умови для ведення господарської діяльності, відсутні власні основні фонди, технічний персонал у необхідній кількості, власні виробничі активи, власні складські приміщення, транспортні засоби у необхідній кількості, вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту не мають реального товарного характеру, платник не знаходиться за місцезнаходженням, тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарської діяльності зазначеного підприємства за січень-грудень 2010р. та січень 2011р. та безпідставного формування податкових зобов'язань з ПДВ по операціям з продажу товарів (робіт, послуг) на загальну суму ПДВ 1 683 376,00 грн., та податкового кредиту на суму 1 666 409,00 грн. за вказаний період.

Щодо взаємовідносин між ПП «Колос» та ТОВ «Пакра Україна».

ДПІ у Голосіївському районі м. Києва надіслано в електронному вигляді матеріали акту перевірки „про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Пакра - Україна» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за вересень, листопад 2011 року" акт від 13.11.2012 року №928/3-22-70-33295229 та акту перевірки „про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Пакра - Україна» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.12.11 року по 31.12.11 року", акт від 12.11.2012 року №921/3-22-70-33295229, в якому не підтверджено наявність поставок товарів (послуг) підприємствам - покупцям, внаслідок чого операції з поставки товару на адресу наступних покупців визнано без реального настання правових наслідків.

Щодо взаємовідносин між ПП „Колос" та ТОВ „Асторг Плюс".

ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, надіслано в електронному вигляді матеріали акту перевірки «Про результати позапланової невиїзної документальної перевірки ТОВ «Асторг Плюс» в частині дотримання вимог податкового та іншого законодавства по податку на додану вартість за період з 01.01.2008 року по 30.06.2010 року», акт від 20.05.2011 року за №1199/2307/35592665, яким встановлено нікчемність правочинів з контрагентами, в т.ч. і ПП „Колос", що знаходиться на обліку в ДПІ у м. Чернівцях.

Згідно до матеріалів перевірки ТОВ «Асторг Плюс» має стан 9 - «направлено повідомлення про відсутність за місцезнаходженням» - за адресою, вказаною в реєстраційних документах: 04053, м. Київ, вул. Артема, д.21, не знаходиться.

Від ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва отримано службову записку №3067/ДПІ/26-10/3 від 12.05.2011 року, в якій зазначено, що у ході проведення заходів співробітниками ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було встановлено, що стосовно ТОВ «Асторг Плюс» співробітниками РУГУ МВС України у Оболонському районі м. Києва порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 358 КК України (Стаття 358. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів).

З урахуванням наведених підстав, відповідач просив відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, з підстав викладених у позові. Позивач також зазначив, що по контрагенту ПП «ВВП-Луганськ-Контракт» вироком суду встановлено вину громадянина ОСОБА_4, однак директором згідно ЄДР є громадянин ОСОБА_5 вину якого у здійсненні фіктивного підприємництва не доведено.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог з підстав, викладених у заперечені на позов. Представник відповідача також повідомив, що вироком Брянківського міського суду Луганської області від 21.10.2011 року встановлено, що ОСОБА_4 і ОСОБА_6 з метою розширення своєї злочинної діяльності щодо заволодіння бюджетними коштами в січні 2010 року у ОСОБА_5 купили організоване і зареєстроване ОСОБА_5 право управляти приватним підприємством ПП «ВВП-Луганськ-Контракт». Крім того, по контрагенту позивача ТОВ "Асторг Плюс" представник відповідача зазначив, що згідно витягу ЄДР директором підприємства була ОСОБА_7, однак первинні документи податкові накладні було підписано не тільки керівником, а й іншими особами. Відповідач також звернув увагу на те, що у товарно-транспортних накладних не вказано вантажовідправником підприємства контрагентів, а зазначено підприємство позивача, що не може підтверджувати факт перевезення саме від контрагентів до ПП "Колос".

Судом встановлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Відповідачем 05.03.2013 року складено акт перевірки №321/22-2/14257808 про результати документальної позапланової перевірки ПП „Колос" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на додану вартість при здійсненні господарських відносин із ТзОВ "Драмторг" за серпень 2011 року, ПП «ВВП-Луганськ-Контракт» за лютий, березень, квітень, травень 2010 року, ТОВ «Технологія ЛВ Плюс» за вересень 2011 року, ТОВ «Пакра - Україна» за грудень 2010 року, вересень, листопад, грудень 2011 року, ТОВ «Асторг Плюс» за період з 01.01.2008 року по 30.06.2010 року та ТОВ "Вега Прім" за квітень, червень, липень, вересень, листопад 2010 року встановлено порушення: пп.3.1.1 п.3.1 ст.3, пп.7.2.8 п.7.2., пп. 7.4.1., пп. 7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" № 168/97- ВР від 03.04.1997 року (із змінами та доповненнями), п.44.1 ст.44, п.185.1 ст.185, п.198.1, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України внаслідок чого встановлено:

-завищення податкового кредиту по загальній декларації з ПДВ всього у сумі 157073 грн., за січень 2010 року в сумі 14137 гри., за лютий 2010 року в сумі 25700 грн., за березень 2010 року в сумі 14596 грн., за квітень 2010 року в сумі 40345 грн., за травень 2010 року в сумі 15892 грн., за червень 2010 року в сумі 21669 грн., за вересень 2010 року в сумі 899 грн., за грудень 2010 року в суму 17903 грн., за вересень 2011 року в сумі 5932 грн.;

-завищення податкового кредиту по декларації з ПДВ переробного підприємства всього у сумі 336794 грн., за січень 2010 року в сумі 26656 грн., за лютий 2010 року в сумі 17407 грн., за березень 2010 року в сумі 51392 грн., за квітень 2010 року в сумі 76900 грн., за травень 2010 року в сумі 57278 грн., за червень 2010 року в сумі 43207 грн., за вересень 2010 року в сумі 601 грн., за грудень 2010 року в суму 23500 гри., за вересень 2011 року в сумі 12498 грн., за листопад 2011 року в сумі 14974 грн., за грудень 2011 року в сумі 12381 грн.;

-завищення залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації з ПДВ (загальна)) за грудень 2011 року в сумі 8135 грн. (т.1 а.с.19-66).

14.03.2013р. відповідачем винесено податкове повідомлення - рішення №0000262220 з ПДВ, що сплачуються до бюджету переробними підприємцями всіх форм власності за реалізовані ними молоко, молочну сировину та молочні продукти, м'ясо та м'ясопродукти, іншу продукцію переробки тварин, закупленій у живій вазі на суму 336794 грн. основного платежу та 168397 грн. штрафні санкції, №0000232220 з ПДВ на суму 157073 грн. основного платежу та 78536,50 грн. штрафних санкцій, №0000252220 зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість 8135 грн. щодо ПП "Колос" (т. 1 а.с.16-18).

Судом досліджено загальну податкову декларацію з податку на додану вартість за січень 2010 року, податкову декларацію з податку на додану вартість переробного підприємства за січень 2010 року, розрахунок коригування сум ПДВ до податкової декларації з податку на додану вартість, розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів по ПП «Колос» (т.1 а.с.90-139).

На підтвердження того, що між ПП «Колос» та ТОВ «Вега Прім» відбувались реальні операції до матеріалів справи долучено господарський договір про надання послуг по організації збуту №КО-02207 від 12.07.2010р., за яким Виконавець - ТОВ «Вега Прім» надає Замовнику - ПП «Колос» маркетингові послуги з організації збуту товарів виробництва ПП «Колос» у мережі супермаркетів «Рейнфорд». Договір підписаний керівниками обох юридичних осіб та скріплений печатками (т.1 а.с.142-146).

Судом досліджено факт отримання позивачем послуг від ТОВ «Вега Прім», що підтверджується: податковими накладними №69956 від 09.06.2010р., №72207 від 09.06.2010р., №73556 від 09.06.2010р., №75109 від 09.06.2010р., №71450 від 09.06.2010р., №77502 від 09.06.2010р., №69229 від 07.09.2010р.; актами виконання робіт (т.1 а.с.147-160).

В матеріалах справи знаходиться угода про зарахування зустрічних однорідних вимог №499-09/07/2010 від 09.07.2010 року укладеною між ПП «Колос» та ТОВ «Вега Прим» щодо зарахування зустрічних однорідних вимог, а саме: Сторона 1 є кредитором, а Сторона 2 є боржником при виконанні грошового зобов'язання в сумі 39 865,43 грн. по Договору поставки ВП-30240 від 01.07.2008 року; Сторона 2 є кредитором, а Сторона 1 є боржником при виконанні грошових зобов'язань в сумі 39865,43 грн. по Договору про надання послуг з організації збиту №КО-00550 01.07.2008 року, яка складається з рахунків вказаний в додатку №1 до цієї Угоди (т. 1 а.с.161-162).

На підтвердження оплати за вказаним договором суду надано журнал операцій за 01.04.2010 року по 30.11.2010 року по ТОВ «Вега Прим»; банківські виписки ПП «Колос» №КЛ-0000229 за 07.09.2010 року, №КЛ-0000255 за 13.10.2010 року по контрагенту ТОВ «Вега Прим» за послуги передпродажної підготовки товарів (т.1 а.с.163, 164-169).

Судом досліджено договір поставки товару від 29.12.2009р. між ПП «Колос» та ПП «ВПП Луганськ-Контракт», за яким ПП «ВВП Луганськ-Контракт» зобов'язався поставити на адресу ПП «Колос» пакувальні матеріали, а ПП «Колос» зобов'язалося оплачувати поставлений товар. Належним чином оформлені податкові накладні №211 від 11.02.2010р., №10301 від 01.03.2010р., №317 від 17.03.2010р, №240301 від 24.03.2010р., №280401 від 28.04.2010р., №70501 від 07.05.2010р.; видаткові накладні №ВП-0211 11.02.10, №ВП-010301 01.03.10, №ВП-0317 17.03.10, №ВП-240301 від 24.03.2010р., №ВП-280401 від 28.04.2010р., №ВП-70501 від 07.05.2010р (т. 1 а.с.171-172, 173-184).

Також досліджено банківські виписки ПП «Колос» №КЛ-0000080 за 15.03.2010 року, №КЛ-0000082 за 17.03.2010 року, №КЛ-0000133 за 06.05.2010 року, №КЛ-0000138 за 14.05.2010 року, №КЛ-0000145 за 21.05.2010 року, №КЛ-0000148 за 27.05.2010 року, по контрагенту ПП «ВПП Луганськ-Контракт» за кліпси, скоби (т. 1 а.с.185-202). До матеріалів справи долучено шляхові листи та товарно-транспортні накладні щодо вивозу товару від Постачальника - ПП «ВВП-Луганськ-Контракт» (т.1 а.с.203-214).

Судом досліджено лист Ленінської ОДПІ у м. Луганську Головного управління Мінодоходів у Луганській області від 27.08.2013 року №4422/15-300 на запит ДПІ у м. Чернівцях №1731/7/22-208 від 06.06.2013 року, в якому Ленінська ОДПІ у м. Луганську зазначає, що згідно отриманої інформації щодо вироку Брянківського міського суду Луганської області від 21.10.2011 року по справі №1-291/2011р. фактичного керівника ПП «ВВП- Луганськ-Контракт» ОСОБА_4 визнано винним у скоєнні злочину передбаченого ч.2 ст.205 КК України (фіктивне підприємництво). ПП «ВВП-Луганськ-Контракт» не має можливостей (технічних, виробничих) та особливих умов для здійснення господарської діяльності (т.4 а.с.3-5).

02.12.2013 року на виконання ухвали суду від 03.09.2013 року Бранківським міським судом Луганської області надано вирок від 21.10.2011 року, в якому визнано ОСОБА_4 винним в скоєнні злочину передбаченим ст. 28 ч. 3 ст. 205 ч. 2, ст. 396 ч.1 КК України (т.4 а.с.33-87).

Судом досліджено договір поставки товару №130111 від 04.01.2011р., укладений між ПП «Колос» та ТОВ «Пакра-Україна», за яким постачальник ТОВ «Пакра-Україна» продавало Підприємству «Колос» запчастини та витратні матеріали, а ПП «Колос» розплатилося за отримані товари у повному розмірі, що підтверджується податковими накладними: №874 від 15.12.10, №883 від 17.12.10, №884 від 20.12.10, №885 від 20.12.10, №853 від 07.12.10, №905 від 24.12.10, №7 від 05.09.11, №59 від 21.09.2011, №11 від 05.09.11, №12 від 05.09.11, №66 від 22.09.11, №11 від 04.11.11, №70 від 22.11.11, №51 від 16.11.11, №94 від 28.11.11, №2 від 02.12.11, №19 від 09.12.11, №54 від 19.12.11, №105 від 30.12.11р.; видатковими накладними: №РН-000000702 від 15.12.10, № РН-000000712 від 17.12.10, № РН-000000714 від 20.12.10, № РН-000000716 від 20.12.10, № РН-000000678 від 07.12.10, № РН-000000731 від 24.12.10, №705 від 05.09.11, №756 від 21.09.2011, №718 від 05.09.11, №708 від 05.09.11, №762 від 22.09.11, №877 від 04.11.11, №935 від 22.11.11, №919 від 16.11.11, №959 від 28.11.11, №983 від 02.12.11, №1002 від 09.12.11, №1033 від 19.12.11, №1073 від 30.12.11р. (т.1 а.с.216-2017, 218-250, т.2 а.с.1-17).

Судом досліджено документи, які підтверджують, що Приватне підприємство «Колос» здійснювало вивіз товару власними силами про що свідчать шляхові листи та товарно-транспортні накладні. (т.2 а.с.18-47).

Крім того, досліджено банківські виписки ПП «Колос» по контрагенту ТОВ «Пакра-Україна» №КЛ-0000213 за 11.10.2011 року (за оболонку, за спецодяг), №КЛ-0000210 за 07.10.2011 року (за оболонку), №КЛ-0000201 за 28.09.2011 року (матеріали до обладнання), №КЛ-0000199 за 26.09.2011 року (за оболонку з-но рах. №572 від 15.07.2011 року. Сума 20000,00 грн. у т.ч. ПДВ 20% - 3333,33 грн.), №КЛ-0000193 за 16.09.2011 року (за петлі з-но рах. №508 від 29.06.2011 року. Сума 16961,28 грн. у т.ч. ПДВ 20% 2826,88 грн.), №КЛ-0000190 за 14.09.2011 року (за шпагат з-но рах. №502 від 25.06.2011 р. Сума 21299,47 грн. у т.ч. ПДВ (20%) 3549,91 грн.), №КЛ-0000189 за 13.09.2011 року (за оболонку з-но рах. №492 від 23.06.2011 р. Сума 54000 грн. у т.ч. ПДВ 20% 9000 грн.) та інші банківські виписки по контрагенту ТОВ «Пакра-Україна» (т. 2 а.с.49-208).

Судом досліджено, що між ТОВ «Асторг Плюс» та ПП «Колос» укладено договір поставки №АС-78 від 15.07.2009р., за яким Продавець - ТОВ «Асторг Плюс» постачав на адресу Покупця - ПП «Колос» м'ясну продукція, а ПП «Колос» зобов'язувалося забрати продукція зі складів Продавця та оплатити її ціну.

Даний факт підтверджується податковими накладними: №58 від 18.01.10, №125 від 28.01.10, №191 від 08.02.10, №326 від 22.02.10, №413 від 04.03.10, №490 від 15.03.10, №602 від 29.03.10, №637 від 01.04.10, №659 від 08.04.10, №780 від 23.04.10, №822 від 29.04.10, №833 від 29.04.10, №900 від 06.05.10, №1020 від 20.05.10, №1068 від 27.05.10, №1123 від 03.06.10, №1181 від 10.06.10.; видатковими накладними: №АС-0000058 від 18.01.10, №АС-0000125 від 28.01.10, №АС-0000191 від 08.02.10, №АС-0000325 від 22.02.10, №АС-0000412 від 04.03.10, №АС-0000489 від 15.03.10, №АС-0000600 від 29.03.10, №АС-0000657 від 08.04.10, №АС-0000776 від 23.04.10, №АС-0000820 від 29.04.10, №АС-0000831 від 29.04.10, №АС-0000898 від 06.05.10, №АС-0001018 від 20.05.10, №АС-0001066 від 27.05.10, №АС-0001121 від 03.06.10, №АС-0001179 від 10.06.10. (т.3 а.с.40-42, 43-76).

Крім того, досліджено банківські виписки ПП «Колос» по контрагенту ТОВ «Асторг Плюс» щодо поставки м'ясної продукції (т.2 а.с.210-250, т.3 а.с.1-38). Досліджено шляхові листи та товарно-транспортні накладні, за якими ПП «Колос» самостійно здійснював перевезення продукції від ТОВ «Асторг Плюс», що підтверджує, що така м'ясна продукція дійсно отримана позивачем і в подальшому використовувалась у господарській діяльності ПП «Колос» (т.3 а.с.77-118).

Від ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, відповідачем отримано службову записку №3067/ДПІ/26-10/3 від 12.05.2011 року, в якій зазначено, що в ході проведення заходів співробітниками ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва було встановлено, що стосовно ТОВ «Асторг Плюс» співробітниками РУГУ МВС України у Оболонському районі м. Києва порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 358 КК України (Стаття 358. Підроблення документів, печаток, штампів та бланків, їх збут, використання підроблених документів) (т.4 а.с.7).

До вказаних правовідносин суд застосовує положення законодавства та робить висновки по суті спору.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно положень ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Суд зобов'язаний перевірити дотримання вказаних критеріїв суб'єктом владних повноважень при прийнятті оскаржуваних рішень.

До спірних правовідносин, які виникли до 31.12.2011 року застосовувались положення Закон України «Про податок на додану вартість», а з 2011 року застосовувались норми Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 -VI (далі - Кодекс № 2755 -VI), який набрав чинності з 01.01.2011 року

На час вирішення спірних правовідносин, як у Законі України «Про податок на додану вартість», так і у розділі V Податкового кодексу України питання оподаткування податку на додану вартість регулювались аналогічними нормами, судом робиться посилання на нормативно-правовий акт прийнятий пізніше, щоб не цитувати аналогічні норми права.

Відповідно до пункту Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755 -VI (далі - Кодекс № 2755 -VI)

Згідно п. 44.1 ст. 44 Кодексу № 2755 -VI для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Відповідно до п. 185.1. ст. 185 Кодексу № 2755 -VI об'єктом оподаткування є операції платників податку з: а) постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу в користування лізингоотримувачу/орендарю; б) постачання послуг, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу; в) ввезення товарів на митну територію України; г) вивезення товарів за межі митної території України; е) постачання послуг з міжнародних перевезень пасажирів і багажу та вантажів залізничним, автомобільним, морським і річковим та авіаційним транспортом.

Згідно з п.п 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Кодексу № 2755 -VI податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1 ст. 198 Кодексу № 2755 -VI встановлено право суб'єкта підприємницької діяльності на віднесення сум сплаченого податку на додану вартість до податкового кредиту у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Положеннями п.198.3 ст. 198 Кодексу № 2755 -VI встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Пунктом 198.6 ст. 198 Кодексу № 2755 -VI не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З врахуванням наведеного суд робить висновок, що достатніми підставами для включення ПП «Колос» до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є придбання ним товарів, робіт та послуг; використання зазначених товарів, робіт (послуг) у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням, з врахуванням рівня звичайних цін.

З Акту перевірки вбачається, що позивач в податкових деклараціях з податку на додану вартість за період з 01.01.2008 року по 30.06.2011 року по контрагенту ТОВ "Асторг Плюс" та за 2010 рік по ТОВ" Пакра-Україна", ТОВ "Вега Прім" в складі податкового кредиту відобразив суми податку на додану вартість, в тому числі на підставі податкових накладних, виписаних контрагентами, в зв'язку з придбанням (оплатою) товарів/послуг.

Так, пунктом 198.2 ст. 198 Кодексу № 2755 -VI визначено, що датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України визначає окремі випадки, за яких неможливе включення витрат по сплаті податку на додану вартість до податкового кредиту звітного періоду. До них відносяться: не пов'язаність здійсненої операції з господарською діяльністю, фіктивність операцій, відсутність поставки, та відсутність у платника податків на момент перевірки податкових накладних або видача її особою, яка не є платником ПДВ.

Податкова накладна виписується на кожне повне або часткове постачання товарів/послуг, а також на суму коштів, що надійшли на поточний рахунок як попередня оплата (аванс) (пункт 201.7 статті 201 Податкового кодексу України).

Згідно п. 201.8 ст. 201 Кодексу № 2755 -VI право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Підставою для нарахування податкового кредиту, відповідно до п. 201.10 ст. 201 Кодексу № 2755 -VI є податкова накладна, яка видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача.

Як встановлено судовим розглядом, на підтвердження реальності і фактичності здійснених господарських операцій та визначеня сум сплаченого податку на додану вартість за укладеними договорами позивачем були надані суду належним чином засвідчені копії документів по кожному контрагенту договори, податкові, видаткові накладні, товарно-транспортні накладні, шляхові листи.

В акті перевірки від 05.03.2013 року №321/22-2/14257808 про результати документальної позапланової перевірки приватного підприємства "Колос" не вказано про невідповідність первинних документів вимогам встановленим податковим та бухгалтерським законодавством.

Відтак, наявність у платника податку, виданої йому продавцем товару податкової накладної, оформленої з дотриманням вимог законодавства, і оплата продавцю вартості товару з податком на додану вартість є достатніми підставами для визначення податкового кредиту за умови їх реальності.

За змістом наведених норм, наявність господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), які в подальшому використовуються у межах господарської діяльності платника податку, є визначальною умовою для виникнення у платника податку права на формування податкового кредиту та валових витрат.

Констатація фактів порушень законодавства, що ґрунтується лише на сумнівах та припущеннях, є неприпустимою при складанні офіційного документу органу державної податкової служби (акту перевірки). Це є порушенням п. 6 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 21.12.2010 року № 984, згідно якого факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів. В контексті даної спірної ситуації акт податкового органу не містить будь-якого документального підтвердження стосовно не виконання фінансово-господарських взаємовідносин позивача по взаєморозрахунках з контрагентом, а викладені у ньому висновки не ґрунтуються на документах первинного бухгалтерського та податкового обліку.

Діючим законодавством України не передбачений обов'язок покупця перевіряти у продавця місцезнаходження майна, наявність трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів та іншого майна, економічно необхідного для здійснення господарської операції. Податковий кодекс України не ставить у залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншими суб'єктами господарювання. Неможливість встановлення сплати продавцем податку на додану вартість до бюджету, у разі фактичного здійснення господарської операції, не впливає на формування податкового кредиту покупцем та не є підставою для позбавлення останнього права на формування податкового кредиту, якщо він виконав усі передбачені законом умови і має всі документальні підтвердження розміру заявленого податкового кредиту.

Судовим розглядом встановлено, що контрагенти позивача були зареєстровані в ЄДР та мали свідоцтво платника податку на додану вартість, що надає право такому платнику видавати податкові накладні, які є підставою для формування податкового кредиту, податкові накладні відповідають вимогам, які до них пред'явленні, в акті документальної перевірки не зазначено про невідповідність податкових накладних.

Суд не погоджується із твердженнями представника відповідача, що по контрагенту позивача ТОВ "Асторг Плюс" у податкових накладних за період з 01.01.2008 року по 30.06.2010 року податкові накладні було підписано не тільки керівником, а й іншими особами, що ставить під сумнів їх дійсність, з огляду на таке.

Пунктом 2 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30.05.97 № 165, чинного на час виникнення спірних правовідносин, передбачено, що податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника ПДВ.

Пунктом 5 цього Порядку визначено, що податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 Порядку.

За правилами заповнення податкової накладної, встановленими у пункті 18 названого Порядку, всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця.

Таким чином, обов'язок зі складення податкових накладних, які слугують підтвердженням права на податковий кредит платника - покупця товарів, та відображення у них відомостей, передбачених підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", так само як і ст. 201 Податкового кодексу України, покладається на продавця. Відповідно, при дотриманні контрагентом наведених вимог при оформленні необхідних документів відсутні підстави для висновку про недостовірність відомостей, що містяться у таких податкових накладних, та про недобросовісність покупця як платника податків, якщо не встановлені обставини на підтвердження того, що платник знав або повинен був бути обізнаним про зазначення продавцем неправдивих або протирічливих даних.

А відтак висновок про недостовірність податкових накладних, які підписані невстановленою особою, не може сам по собі за відсутності інших фактів та обставин розглядатися як підстава для позбавлення платника права на податковий кредит.

При цьому, відповідно до положень ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Згідно ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Відповідач у своїх запереченнях на позов та в акті перевірки посилається, як на підставу для неврахування податкового кредиту на те, що стосовно контрагента позивача ТОВ «Асторг Плюс» співробітниками РУГУ МВС України у Оболонському районі м. Києва порушено кримінальну справу за ч. 2 ст. 358 КК України.

Висновки податкового органу про неможливість здійснення позивачем господарських операцій виходячи із того, що контрагенти позивача не мали можливості щодо здійснення таких операцій в силу незнаходження за місцем реєстрації, відсутності основних засобів, незначної кількості працюючих на підприємстві і т.д., що, на думку відповідача, свідчить про співпрацю з контрагентами, які мають ознаки фіктивності є передчасними і не можуть бути зроблені без відповідного правого обґрунтування. Згідно положень ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Однак, незважаючи на обов'язок доведення перед судом правомірності свого рішення, відповідачем не надано суду доказів, які б доводили, що ПП "Колос" має відношення до порушеної кримінальної справи і що є вирок по вказаній кримінальній справі. У зв'язку із цим суд вважає, що відповідач не мав законних підстав для неврахування податкового кредиту по вказаному контраненту.

Щодо податкового повідомлення - рішення від 14.03.2013 року № 0000252220, то ПП "Колос" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 8135 грн., який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 24 декларації із ПДВ за грудень 2011 року) по взаємовідносинам позивача із ТОВ "Пакра- Україна".

Судовим розглядом встановлено, що правовідносини між ПП "Колос" та ТОВ "Пакра-Україна" підтверджені належними первинними документами, як договір №130111 від 04.01.2011р., за яким постачальник ТОВ "Пакра-Україна" продавало Підприємству "Колос" запчастини та витратні матеріали, а ПП "Колос" розплатилося за отримані товари у повному розмірі, що підтверджується податковими і видатковими накладними, товарно- транспортними накладними, банківськими виписками.

З урахуванням наведеного, податковим органом неправомірно не враховано податковий кредит по контрагенту ТОВ "Пакра-Україна", і відповідно, безпідставно зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість.

Стосовно твердження представника відповідача, що у товарно-транспортних накладних не вказано вантажовідправником підприємства контрагентів, а зазначено підприємство позивача, що не може підтверджувати факт перевезення саме від контрагентів до ПП "Колос" суд зазначає наступне.

Насамперед, в акті позапланової перевірки не зафіксовано, що дані товарно-транспортні накладні не відповідають вимогам законодавства. Навпаки, в акті зазначається, що в ході перевірки встановлено, що доставка товару здійснювалась ПП "Колос" самостійно власним транспортом, що підтверджується шляховими листами та товарно-транспортними накладними. (т.1 а.с. 42-48).

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Відповідно до п.11.1 наказу Міністерства транспорту України «Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні» від 14.10.1997 року №363 основними документами на перевезення вантажів є товарно-транспортні накладні та дорожні листи вантажного автомобіля. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом вантажовідправник повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Вантажовідправник засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і за необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у вантажовідправника, другий передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (при потребі й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Тобто, в жодному випадку, товарно-транспортна накладна не є єдиною і вичерпною підставою для встановлення факту поставки товару на склад покупця. Реальність господарських операцій визначається комплексом первинних документів, а не окремими його частинами.

Згідно положень ч. 1 ст. 72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Судовим розглядом встановлено, що вироком Бранківського міського суду Луганської області від 21.10.2011 року визнано керівника приватного підприємства «ВВП-Луганськ-Контракт» ОСОБА_4 винним в скоєнні злочину передбаченим ст. 28 ч. 3 ст. 205 ч. 2, ст. 396 ч.1 КК України.

Суд погоджується із позивачем, що стосовно директора приватного підприємства «ВВП-Луганськ-Контракт» ОСОБА_5 не було порушено кримінальної справи і не було вироку щодо нього. Однак, як зазначено у вироку від 21.10.2011 року Брянківського міського суду Луганської області зокрема встановлено, що ОСОБА_4 і ОСОБА_6 не маючи на меті займатись підприємницькою діяльністю, вступили у злочинний зговір, та діючи за домовленістю у січні 2010 року придбали організовані та зареєстровані в установленому законом порядку ПП "Луганськенегрголюкс", ПП «ВВП-Луганськ-Контракт», ПП "Ілекс Луганськ". При цьому директори зазначених підприємств ПП "Луганськенегрголюкс" - ОСОБА_8, ПП «ВВП-Луганськ-Контракт» - ОСОБА_5, ПП "Ілекс Луганськ"- ОСОБА_9, залишаючись директорами зазначених підприємств, при цьому не займаючись господарською діяльністю підприємств, за винагороду передали статуті документи, печатки підприємств, а так само документи про відкриття поточних рахунків підприємств, програму "Клієнт Банк", логін і пароль для керування зазначеними рахунками з дистанційного доступу, договори з Ленінською МДПІ у м. Луганську для подачі податкової звітності по базі БЕСТ "Звіт". У період з січня 2010 року по 25 лютого 2011 року діяльність вказаних підприємств зводилась членами злочинної групи до фіктивного підприємництва.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили є обов'язковим для суду, який розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок з питань чи мали місце ці дії та чи вчинені вони цією особою.

Встановлений вироком суду факт здійснення ОСОБА_4 і ОСОБА_6 на протязі 2010 року фіктивної підприємницької діяльності по ПП «ВВП-Луганськ-Контракт», свідчить про те, що від імені підприємства діяли особи винні у вчиненні злочину за ст. 205 ч.2, ст. 369 КК України.

Податкові накладні виписані від імені цього підприємства, що містить ознаки фіктивності не мають значення звітного податкового документа та розрахункового документа з яким підпункт 7.4.5. пункту 7.4. ст. 7 Закону № 168/97, в редакції чинній на момент виникнення правовідносин, пов'язує право платника ПДВ на включення сум податку до податкового кредиту.

Таким чином, податкові накладні з вказаним контрагентом складені у порушення вимог чинного законодавства і тому не є первинними документами, які підтверджують право позивача на включення до податкового кредиту сум податку на додану вартість.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги або заперечення. Представником відповідача по контрагентам ТОВ "Асторг Плюс", ТОВ" Пакра-Україна", ТОВ "Вега Прім" не доведено суду те, що відповідачем прийнято правомірні рішення. А в частині прийнятих рішень по контрагенту ТОВ ВВП"Луганськ-контракт" представником відповідача доведено суду правомірність їх прийняття, тому позов слід задовольнити частково.

Відповідно до ч.3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 2, 3, 11, 71, 79, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд , -

П О С Т А Н О В И В:

1.Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправними і скасувати в частині податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернівцях Чернівецької області ДПС від 14.03.2013 року №0000262220 на суму 323892 грн. основного платежу та 161945 грн. 90 коп. штрафних санкції, №0000232220 на суму 152361 грн. основного платежу і 76180 грн. штрафних санкцій.

3. У частині щодо правовідносин позивача із ПП "ВВП -Луганськ -контракт" податкові повідомлення- рішення ДПІ у м. Чернівцях Чернівецької області ДПС від 14.03.2013 року №0000262220 на суму 19353,10 грн. та №0000232220 на суму 7068 грн. залишити без змін.

4. Податкове повідомлення рішення ДПІ у м. Чернівцях Чернівецької області ДПС від 14.03.2013 року №0000252220 на суму 8135 грн. скасувати повністю.

3.Органу Державної казначейської служби України стягнути судові витрати у розмірі 2294 грн. 00 коп. із Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання із рахунку суб'єкта владних повноважень - відповідача на користь позивача.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Відповідно до частини першої статті 185, частин першої-другої статті 186 КАС України сторони, які беруть участь у справі, мають право оскаржити в апеляційному порядку дану постанову шляхом подання апеляційної скарги до Вінницького апеляційного адміністративного суду через Чернівецький окружний адміністративний суд. Скарга про апеляційне оскарження даної постанови подається протягом десяти днів з дня її проголошення або в разі відсутності сторони в судовому засіданні з дня одержання її копії. У разі проголошення судом вступної та резолютивної частини рішення апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову у повному обсязі сторони можуть отримати після 17 грудня 2013 р.

Суддя Т.М. Брезіна