Постанова № 36225331, 17.12.2013, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

17 грудня 2013 р. №820/8534/13-а

Харківський окружний адміністративний суд

у складі: головуючого судді - Ізовітової - Вакім О.В.,

при секретарі судового засідання - Абоян І.І.,

за участю: представника позивача - Марченко І.В.,

представника відповідача - Гудкової Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу за позовом Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю фірма "Триатлон" про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд стягнути з ТОВ фірми "Триатлон" (код 14069455) заборгованість перед бюджетом з орендної плати з юридичних осіб у сумі 144896,08 грн. з рахунків у банках, які його обслуговують.

В обґрунтування позову зазначив, що згідно Розрахунку земельного податку №9002202852 від 25.01.2013р., відповідач самостійно нарахував орендну плату з юридичних осіб на 2013 рік. Відповідач не сплатив нараховану орендну плату та станом на 12.09.2013р. має податковий борг у сумі 144896,08 грн. Позивач наголосив, що відповідачу надсилалися податкові вимоги №1/200 від 03.03.2010р. та №2/268 від 06.04.2010р., тому, вважає, що ним виконані усі необхідні дії, передбачені податковим законодавством, для стягнення з відповідача податкової заборгованості.

Представник позивача підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представник відповідача заперечувала проти задоволення позову, надала до суду письмові заперечення, в яких вказала, що податковий борг на який виставлялися податкові вимоги №1/200 від 03.03.2010р. та №2/268 від 06.04.2010р. вже стягнуто за рішенням Харківського апеляційного господарського суду від 17.11.2011р. у справі №5023/5064/11. Нових податкових вимог позивач не надсилав, тому враховуючи переривання боргу, позивач порушив вимоги Податкового кодексу України, а саме - не вчинив усіх необхідних дій, що мають передувати стягненню боргу за рішенням суду.

Представник відповідача підтримала заперечення та просила суд відмовити у задоволенні позову.

Вислухавши пояснення сторін, дослідивши подані сторонами документи, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні позову в повному обсязі.

З матеріалів справи вбачається, що між відповідачем та Харківською міською радою укладено договір оренди землі від 28.11.2011р. за №631010004000143 (а.с.11-16). Таким чином, відповідач є землекористувачем земельної ділянки.

Відповідач 25.01.2013р. засобами електронного зв'язку надіслав до контролюючого органу Податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) за №9002202852 (а.с.17-19) Загальна сума нарахованого податку згідно податкової декларації №9002202852 від 25.01.2013р. складає 248393,28 грн. з щомісячним платежем у розмірі 20699,44 грн.

До матеріалів справи позивачем надано корінці податкових вимог №1/200 від 03.03.2010р. та №2/268 від 06.04.2010р., які були вручені відповідачу 05.03.2010р. та 07.04.2010р. відповідно, що підтверджено копіями повідомлень про вручення (а.с.20-21).

Останній платіж зі сплати належних платежів за оренду землі за квітень 2013 року відповідач здійснив 07.06.2013р., що підтверджується платіжним дорученням №56 (а.с.81).

По суті заявлених вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п.16.1.4 статті 16 ПК України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Розділом XIII ПК України врегульоване питання нарахування та справляння плати за землю.

Положеннями п.п.269.1.2 п.269.1 ст.269 ПК України передбачено, що платниками податку є землекористувачі.

Відповідно до положень п.285.1, п.285.2 ст.285 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. Базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).

Платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. (п.286.2 ст.286 ПК України).

Згідно п. 287.3 ст.287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач, в порушення положень ст.287 ПК України, несвоєчасно сплачує нараховану відповідно до податкової декларації №9002202852 від 25.01.2013р. щомісячну плату за землю, у зв'язку з чим у останнього утворився податковий борг. Зазначені обставини підтверджуються зворотнім боком облікової картки платника податків (а.с.29-43) та відповідачем не заперечувались.

Враховуючи вимоги статей 69, 70 КАС України та положення "Інструкції про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України", затвердженої наказом ДПА України №276 від 18.07.2005р. (зареєстрована в Міністерстві юстиції України 02.08.2005р. за №843/11123), суд приходить до висновку, що відомості облікових карток щодо стану розрахунків з бюджетом є належним та допустимим доказом наявності у платника податків податкової заборгованості.

Податковим боргом є сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання (п.п.14.1.175 п.14.1 статті 14 Кодексу).

Згідно положень п.п.20.1.35 п.20.1 статті 20 Податкового кодексу України, контролюючі органи мають право, звертатися до суду щодо стягнення з дебіторів платника податків, який має податковий борг, сум дебіторської заборгованості, строк погашення якої настав та право вимоги якої переведено на контролюючий орган, у рахунок погашення податкового боргу такого платника податків.

Відповідно до положень п.95.1, п.95.2 ст.95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

У разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. (п.59.1 ст.59 ПК України).

Згідно п.59.4, п.59.5 ст.59 ПК України, податкова вимога надсилається (вручається) також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Представник позивача наголошував на тому, що відповідачу, на виконання вимог ст.59 ПК України, надсилалися податкові вимоги №1/200 від 03.03.2010р. та №2/268 від 06.04.2010р., а тому враховуючи, що з моменту надіслання вимог податковий борг платника податків не був погашений в повному обсязі, то контролюючий орган не зобов'язаний надсилати нову податкову вимогу.

Суд не погоджується з позицією позивача та зазначає наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 05.09.2011 року по справі № 5023/5064/11 задоволено в повному обсязі позов прокурора Червонозаводського району м. Харкова в інтересах держави в особі Харківської міської ради до ТОВ фірма "Триатлон" про стягнення заборгованості з орендної плати за землю. Стягнуто з ТОВ фірма "Триатлон" на користь Харківської міської ради заборгованість по орендній платі за землю в розмірі 356952, 39 грн.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.11.2011 року у зазначеній вище справі розстрочене виконання рішення господарського суду Харківської області від 05.09.2011 року та встановлено наступний порядок його виконання в частині стягнення 356952, 39 грн. заборгованості: до 20.09.2012 року - 118984,13 грн., до 20.09.2013 року - 118984,13 грн., до 20.09.2014 року - 118984,13 грн.

Рішення господарського суду набуло чинності, сторонами оскаржене не було.

Тобто, рішенням Харківського апеляційного господарського суду від 17.11.2011р. з відповідача була стягнута наявна на той час заборгованість по орендній сплаті за землю в повному обсязі, що також підтверджується даними зворотного боку облікової картки платника податків за 2011 рік. (а.с.62-68)

Враховуючи, що заборгованість на яку виставлялися податкові вимоги №1/200 від 03.03.2010р. та №2/268 від 06.04.2010р. вже стягнуто, відповідачу надано розстрочку щодо її сплати, то з моменту набрання законної сили рішенням Харківського апеляційного господарського суду від 17.11.2011р. податковий борг відповідача перервався.

З огляду на те, що суму боргу за податковими вимогами 2010 року стягнуто у судовому порядку, податковий борг 2013 року не міг бути відображений у податкових вимогах 2010 року, суд дійшов висновку, що податковий борг платника переривався та позивачем не вжито належних заходів щодо погашення заборгованості, передбачених п.59.1 ст.59 ПК України, які дають податковому органу право на стягнення коштів з орендної плати за землю за 2013 рік.

Враховуючи відсутність доказів вжиття органом податкової служби передбачених Податковим кодексом України заходів погашення податкового боргу, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

За правилами, встановленими ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

У судовому засіданні позивачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено обґрунтованості та правомірності позовних вимог, а тому суд дійшов висновку, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ч.4 ст. 94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.8-14, 71, 86, 94, 159, 160-163, 167, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Триатлон" про стягнення заборгованості - відмовити в повному обсязі.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 20.12.2013 року.

Суддя Ізовітова-Вакім О.В.