Рішення № 36224885, 18.12.2013, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

18.12.2013 справа № 2/489/2660/13

Рішення

Іменем України

18 грудня 2013 року м.Миколаїв

Ленінський районний суд м. Миколаєва у складі:

головуючого суддіОСОБА_1при секретарі ОСОБА_2за участю:

представника позивачаОСОБА_3

представника відповідача ВПВР ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг Групп» (далі Торгуюча організація), Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області (далі ВПВР), ОСОБА_6, третьої особи Публічного акціонерного товариства «Перший Український ОСОБА_7» (далі ПАТ «ПУМБ») про визнання незаконними дій державної виконавчої служби, а результатів прилюдних торгів недійсними

в с т а н о в и в:

У серпні 2013 року ОСОБА_5 звернувся до суду з позовом в якому просив визнати незаконними дії ВПВР з передачі на реалізацію з прилюдних торгів арештованого майна, а прилюдні торги - недійсними.

Позивач вказав, що 27.06.2013 Торгуючою організацією проведені прилюдні торги з реалізації арештованого належного йому на праві власності нерухомого майна житлового будинку по провулку Будівельному, 13 в м.Миколаєві. Переможцем торгів визнано ОСОБА_6, яка придбала будинок за 234150,00 грн.

На його думку, дії державного виконавця з оцінки і передачі нерухомого майна на реалізацію не відповідають законам України «Про виконавче провадження» і «Про іпотеку», а реалізація майна - Тимчасовому положенню про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.1999 N 68/5 (зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.1999 за N 745/4038) (далі Тимчасове положення).

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала та просили задовольнити.

Представник відповідача ППВР проти позову заперечував з посиланням на підстави наведені у письмових запереченнях.

Інші відповідачі та третя особа в судове засідання не зявилися, письмових заперечень проти позову до суду не надали, що не перешкоджає розгляду справи.

Суд, заслухавши пояснення присутніх учасників процесу, дослідивши матеріали справи і оцінивши зібрані в ній докази, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Із матеріалів справи встановлено, що 16.05.2008 між Закритим акціонерним товариством «Перший Український ОСОБА_7», правонаступником якого є ПАТ «ПУМБ», та ОСОБА_5 в забезпечення кредитного договору № 6431940 від 16.05.2008 був укладений іпотечний договір відповідно до умов якого позичальник передав в іпотеку банку житловий будинок № 13 з прилеглими господарськими будівлями і спорудами по пров.Будівельний в м.Миколаєва.

У звязку із невиконанням грошових зобовязань рішенням Ленінського районного суду м.Миколаєва від 22.07.2011 по справі № 2-361/2011 з ОСОБА_5 на користь банку стягнуто 1293574,72 грн. кредитної заборгованості.

Виконавче провадження з примусового виконання виданого відповідно до вказаного рішення виконавчого листа відкрито постановою Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції від 2012.2011, яке в подальшому на підставі постанови начальника УДВС ГУЮ у Миколаївській області від 06.07.2012 передано до ППВР.

У ході виконавчого провадження постановою державного виконавця від 20.12.2011 накладено арешт на усе майно боржника, в т.ч. житловий будинок № 13 по пров. Будівельний в м.Миколаєва.

За результатами оцінки, проведеної Товариством з обмеженою відповідальністю «Українська експертна група» станом на 20.02.2013 ринкова вартість арештованого майна склала 468300,00 грн.

Реалізація арештованого майна займалася Миколаївська філія ТОВ «Укрспецторг Групп» на підставі договору від 28.03.2013 № 15-0233/13, укладеного з ВПВР.

Перші та другі торги були призначені на 19.04.2013 та 24.05.2013, але через відсутність зареєстрованих покупців торги визнано такими, що не відбулися.

Вказані обставини підтверджуються матеріалами справи.

29.05.2013 державним виконавцем вдруге на 50 % проведено уцінку будинку, через що його вартість склала 234150,00 грн., а 27.06.2013 житловий будинок виставлено на треті торги, про що сторони виконавчого провадження та державний виконавець повідомлені листом Торгуючої організації від 04.06.2013 № 1333.

Треті торги відбулися за участю одного покупця - ОСОБА_6, яка придбала житловий будинок за 234150,00 грн.

Результати цих торгів оформлено протоколом Миколаївської філії ТОВ «Укрспецторг Групп» № 15-0233/13(Н)-1 від 27.06.2013 та акт державного виконавця від 16.07.2013 про реалізацію предмета іпотеки.

Із змісту позову видно, що позивач оскаржує дії державного виконавця з невірного визначення вартості арештованого майна, передачу на вказаного нерухомого майна в супереч вимогам статті 33 Закону України «Про іпотеку», а його реалізацію з порушенням цього Закону та Тимчасового положення.

У ході розгляду справи встановлено, що раніше позивач звертався до Ленінського районного суду м.Миколаєва (справа № 4-с/489/292/13) із скаргою на неправомірні дії державного виконавця з реалізації нерухомого майна, розташованого по пров.Будівельний, 13 м.Миколаєва, яку задоволено ухвалою апеляційного суду Миколаївської області від 21.11.2013.

Так, апеляційним судом встановлено, що в порушення вимог частини восьмої статті 54 Закону України «Про виконавче провадження» та статті 33 Закону України «Про іпотеку», без відповідного рішення суду державний виконавець звернув стягнення на іпотечне майно, а саме передав на реалізацію житловий будинок, який є предметом іпотеки і на нього приватним нотаріусом накладена заборона на відчуження.

При вирішенні даного спору, суд виходить з наступного.

Умови та порядок виконання рішень судів і інших органів (посадових осіб), що підлягають примусовому виконанню в разі невиконання їх у добровільному порядку на час вчинення виконавчих дій, визначено Законом України «Про виконавче провадження» та Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 5122/5, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 (далі Інструкція № від 02.04.2012 № 512/5).

Аналіз положень вказаних нормативно-правових актів свідчить про те, що їх приписи не встановлюють порядку та правил проведення прилюдних торгів, а лише закріплюють, як і стаття 650 ЦК України, такий спосіб реалізації майна, як його продаж на прилюдних торгах, і відсилають до інших нормативно-правових актів, якими повинен визначатися порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого майна (стаття 62 Закону України «Про виконавче провадження» та пункт 4.5 Інструкції від 02.04.2012 № 512/5).

Правила проведення прилюдних торгів визначені Тимчасовим положення про порядок проведення прилюдних торгів з реалізації арештованого нерухомого майна, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.10.99 N 68/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 02.11.99 за N 745/4038 (підпункт 4.5.3 пункту 4.5 Інструкції від 02.04.2012 № 512/5) (далі Тимчасове положення).

Отже, дії державного виконавця у виконавчому провадженні, які не стосуються правил проведення прилюдних торгів, мають самостійний спосіб оскарження, який регламентований Законом України «Про виконавче провадження», й не можуть бути підставою для визнання прилюдних торгів недійсними, а тому позов в частині визнання неправомірними дій державного виконавця з оцінки та передачі на реалізацію спірного майна задоволенню не підлягає.

Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду України викладеній у постановах по справам № 6-116цс12 від 24.10.2012, № 6-76/цс1 від 18.09.2013, ухвалених в порядку статті 360-4 ЦПК України і у силу вимог статті 360-7 цього Кодексу є обов'язковими для всіх судів України.

У частині визнання недійсними результатів прилюдних торгів від 27.06.2013 позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Правова природа процедури реалізації майна на прилюдних торгах полягає в продажу майна, тобто в забезпеченні переходу права власності на майно боржника, на яке звернено стягнення, до покупця ? учасника прилюдних торгів, та ураховуючи особливості, передбачені законодавством щодо проведення прилюдних торгів, складання за результатами їх проведення акта про проведення прилюдних торгів є оформленням договірних відносин купівлі-продажу майна на прилюдних торгах, а відтак є правочином.

Такий висновок узгоджується з нормами статей 650, 655 та частиною четвертою статті 656 ЦК України, які відносять до договорів купівлі-продажу процедуру прилюдних торгів, результатом яких є видача нотаріусом свідоцтва про придбання майна з прилюдних торгів на підставі складеного та затвердженого в установленому порядку акта державного виконавця про проведені торги (пункт 6.4 Тимчасового положення, стаття 34 Закону України «Про нотаріат»).

Отже, відчуження майна з прилюдних торгів відноситься до угод купівлі-продажу і така угода може визнаватись недійсною в судовому порядку з підстав недодержання в момент її вчинення вимог, встановлених частинами першою третьою, шостою статті 203 ЦК України (частина перша статті 215 цього Кодексу).

Виходячи зі змісту частини першої статті 215 ЦК України підставами недійсності укладеного за результатами прилюдних торгів правочину є недодержання вимог закону в момент його укладення, тобто безпосередньо за результатами прилюдних торгів, то підставами для визнання прилюдних торгів недійсними можуть бути порушення встановлених Тимчасовим положенням правил проведення торгів.

Так, Тимчасовим положенням передбачені певні правила проведення прилюдних торгів, а саме: по-перше, правила, які визначають процедуру підготовки, проведення торгів (опублікування інформаційного повідомлення певного змісту про реалізацію нерухомого майна; направлення письмового повідомлення державному виконавцю, стягувачу та боржнику про дату, час місце проведення прилюдних торгів, а також стартову ціну реалізації майна (розд.3); по-друге, правила, які регулюють сам порядок проведення торгів (розд.4); по-третє, ті правила, які стосуються оформлення кінцевих результатів торгів.

У ході розгляду справи встановлено, що оспорюванні торги проводилися втретє не зважаючи на те, що розділом 4 Тимчасового положення передбачено проведення лише перших та повторних (других) прилюдних торгів (пункти 4.8, 49).

Крім того, визнання Торгуючою організацією такими, що відбулися прилюдних торгів, участь в яких прийняв один покупець є порушенням пунктів 4.2, 7.1 Тимчасового положення.

За такого, враховуючи проведення 23.04.2013 прилюдних торгів в супереч правил закріплених Тимчасовим положенням та визнання ухвалою апеляційного суду неправомірними дії державного виконавця з передачі нерухомого майна на реалізацію, вказані торги підлягають визнанню недійсними на підставі частини першої статті 215 ЦК України та частини першої статті 203 цього Кодексу.

При цьому, слід визнати не недійсними протокол проведення прилюдних торгів з реалізації нерухомого майна №15-0233/13(Н)-1 від 27.06.2013 та акт про реалізацію предмета іпотеки від 16.07.2013, якими оформлені результати торгів.

Доводи представника ППВР про відповідність прилюдних торгів вимогам Закону України «Про іпотеку» суд вважає безпідставними, оскільки відповідно до цього Закону (стаття 33) звернення стягнення на іпотечне майно здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

У даному випадку, реалізоване нерухоме майно хоча і є іпотечним, але його опис і арешт проведено на виконання рішення суду про стягнення коштів, а тому до спірних правовідносин положення статті Закону України «Про іпотеку» в частині продажу нерухомого майна позивача не поширюються.

Так як вимоги задоволено лише відносно торгуючої організації, сплачений позивачем при звернені до суду судовий збір у розмірі 114,70 грн. на підставі статі 88 ЦПК України підлягає стягненню з цього відповідача.

Керуючись статтями 10, 11, 60, 88, 212-214 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовну заяву ОСОБА_5 - задовольнити частково.

Визнати недійсними прилюдні торги з реалізації житлового будинку № 13, розташованого по пров. Будівельний в м.Миколаєві, що належав на праві власності ОСОБА_5, які проведені 27.06.2013 Миколаївською філією Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг Групп» на виконання судового рішення за виконавчим листом №2-361/11, виданим 15.11.2011 Ленінським районним судом м. Миколаєва, та складних за їх результатами протоколу Миколаївської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг Групп» з проведення прилюдних торгів від 27.06.2013 № 15-0233/13 (Н)-1 і акту старшого державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Миколаївській області ОСОБА_8 про реалізацію предмета іпотеки від 16.07.2013.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Укрспецторг Групп» на користь ОСОБА_5 судовий збір у розмірі 114,70 грн.

У іншій частині вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, яка може бути подана до апеляційного суду Миколаївської області через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

суддя

Повний текст рішення

підписано 20.12.2013.