Ухвала суду № 36223820, 17.12.2013, Апеляційний суд Луганської області

Головуючий суду 1 інстанції - Балічива М.Б.

Доповідач - Орлов І.В.

Справа № 412/8224/13-ц

Провадження № 22ц/782/5060/13

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2013 року

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Луганської області в складі:

головуючого: Орлова І.В.,

суддів: Масенка Д.Є., Коротких О.Г.,

при секретарі: Скоробогатовій Ю.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Луганську справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 та Публічного акціонерного товариства «Краснодонвугілля» на рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 07 листопада 2013 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ «Краснодонвугілля», третя особа - Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань в місті Краснодоні, про стягнення моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я,-

в с т а н о в и л а :

Рішенням Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 07 листопада 2013 року позов ОСОБА_1 (далі позивач) задоволено частково. З Публічного акціонерного товариства «Краснодонвугілля» (далі відповідач) на користь ОСОБА_1 стягнуто 1.500,00 гривень на відшкодування моральної шкоди, спричиненої ушкодженням здоров'я.

В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив: рішення скасувати, ухвалити нове рішення, яким задовольнити вимоги про відшкодування моральної шкоди у повному обсязі у розмірі 15.000,00 гривень. В обґрунтування своїх доводів ОСОБА_1 зазначив, що висновки суду стосовно визначення розміру компенсації моральної шкоди не відповідають обставинам справи, усталеній судовій практиці, суперечать засадам розумності, виваженості та справедливості.

В апеляційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити за необґрунтованістю та пропуском строків звернення до суду. В обґрунтування своїх доводів представник ПАТ «Краснодонвугілля» зазначив, що твердження позивача про спричинення йому моральної шкоди бездоказові. Адміністрацією підприємства виконуються вимоги Закону України «Про охорону праці». ОСОБА_1, який працював на різних шахтах, не довів, що професійне захворювання він отримав під час роботи саме на підприємстві ПАТ «Краснодонвугілля». Позивач пропустив встановлений статтею 233 КЗпП України трьохмісячний строк звернення до суду за захистом порушеного права, ця обставина залишилася поза увагою суду першої інстанції.

Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги задоволенню не підлягають виходячи з наступного.

Відповідно до статей 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Під час ухвалення рішення суд серед інших вирішує питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин, яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Вирішуючи спір та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції застосував положення статті 237-1 КЗпП України; вважав доведеними обставини заподіяння позивачеві моральної шкоди внаслідок професійного захворювання; визначив справедливою компенсацію моральної шкоди у розмірі 1.500,00 гривень.

Вказані висновки суду узгоджуються з повністю з'ясованими та доведеними обставинами справи. Суд першої інстанції повно і всебічно оцінив надані сторонами докази, правильно визначив природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 1970 року по 2013 рік працював на підприємствах вугільної промисловості. 10.01.2013 року позивач був звільнений з роботи підземного електрослюсаря ПАТ «Краснодонвугілля» за пунктом 2 статті 40 КЗпП України у зв'язку з виявленою невідповідністю працівника виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, який перешкоджає продовженню даної роботи.

13 травня 2013 року був складений Акт форми П-4 за висновками якого у позивача, загальний трудовий стаж якого склав 45 років 05 місяців, встановлено професійне захворювання. 05.04.2013 року факт отримання ОСОБА_1 професійного захворювання був підтверджений Медичним висновком №6/386 лікарської-експертної комісії спеціалізованого профпатологічного лікувально-профілактичного закладу від 05.04.2013 року. З 13.06.2013 року 15 % втрата професійної працездатності позивача, яка настала внаслідок його професійного захворювання, встановлена безстроково, що підтверджується даними фотокопії довідки МСЕК № 223620 від 10.07.2013 року.

Постановою відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків та професійних захворювань в місті Краснодоні від 22 липня 2013 року ОСОБА_1 був взятий на облік за страховим випадком - професійне захворювання.

Відповідно до частини 2 статті 153 КЗпП України забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган.

Відповідно до частини 1 статті 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Відповідно до статті 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода в тому числі полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з ушкодженням здоров'я. Розмір компенсації моральної шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат, їх тривалості, можливості відновлення, тощо. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Колегія суддів вважає, що суд правильно, з урахуванням обставин справи, визначив розмір компенсації моральної шкоди. Професійне захворювання у позивача вперше встановлено 05.04.2013 року, безстрокова втрата його працездатності визначена у розмірі 15%. Постановами Відділення виконавчої дирекції Фонду страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в місті Краснодоні від 22 липня 2013 року ОСОБА_1 були призначені: щомісячні страхові виплати, одноразова допомога в разі стійкої втрати професійної працездатності. Визначаючи розмір компенсації моральної шкоди суд врахував вимоги розумності і справедливості, виходячи з характеру та тривалості доведених позивачем немайнових втрат, завданих ушкодженням здоров'я. Посилання позивача на те, що визначена судом сума компенсації моральної шкоди є занадто малою та не відповідає усталеній судовій практиці, є безпідставними.

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що позивач має право на відшкодування моральної шкоди у зв'язку з отриманим професійним захворюванням і ця шкода повинна бути відшкодована відповідачем, як роботодавцем. На підприємствах, правонаступником яких є відповідач - ПАТ "Краснодонвугілля", позивач працював з 1972 року. Посилання представника ПАТ «Краснодонвугілля» на порушення встановленого статтею 233 КЗпП України строку звернення є безпідставними, оскільки, відповідно до положень пункту 3 частини 1 статті 268 Цивільного кодексу України, позовна давність не поширюється на вимоги про відшкодування шкоди, завданої ушкодженням здоров'я.

Відповідно до статті 308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суд з одних лише формальних міркувань.

Суд, вірно встановивши обставини справи та відповідні їм правовідносини, правильно застосував правові норми та ухвалив законне і обґрунтоване рішення. Доводи апеляційних скарг висновків суду не спростовують. Підстав для зміни або скасування рішення суду першої інстанції немає.

Керуючись статтями 303, 307-308, 313-315 ЦПК України, колегія судів,

у х в а л и л а:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Публічного акціонерного товариства «Краснодонвугілля», - відхилити.

Рішення Краснодонського міськрайонного суду Луганської області від 07 листопада 2013 року, - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена протягом двадцяти днів в касаційному порядку, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: