Рішення № 36219902, 12.12.2013, Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 121/8595/13-ц

2/121/2935/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 грудня 2013 року Ялтинський міський суд АР Крим у складі:

головуючого: судді Леонова А.А.

при секретарі:Шульга Г.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Ялта цивільну справу за позовом Заступника прокурора м. Ялти, Кореїзської селищної ради, до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна компанія» про визнання недійсним державного акту на право власності, зобовязання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора м. Ялта звернувся до суду в інтересах держави до відповідачів, в якому просить суд визнати незаконним та скасувати державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА № 534091 реєстраційний №010502100101, виданий ОСОБА_1; витребувати на користь державі в особі Кореїзської селищної ради у ТОВ «Автомобільної компанії» земельну ділянку кадастровий номер: 0111947:100:01:004:0136 площею 0,0100 га розташовану за адресою: АР Крим, м. Ялта,смт. Кореїз, вул. Алупкінське шосе, північно західніше входу санаторію «Морський прибій».

Вимоги мотивовані тим, що рішення Кореїзської селищної ради, яким був затверджений ОСОБА_1 проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га з передачі її безоплатно у власність для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку, господарських будівель та споруд за адресою: м. Ялта,смт. Кореїз, вул. Алупкінське шосе, північно західніше входу санаторію «Морський прибій» на землях Кореїзської селищної ради, визнано недійсним та скасовано. Оскільки прийнятим з порушенням норм чинного законодавство України є рішення субєкта владних повноважень, на підставі якого передана відповідачу у власність земельна ділянка, то незаконно виданим є і свідоцтво про право власності на земельну ділянку, який також підлягає визнанню недійсним.

Прокурор в судовому засідання підтримала позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник Кореїзської селищної ради в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, наполягав на їх задоволенні з підстав, зазначених в позові.

Відповідач ОСОБА_1 в судові засідання тричі не зявилася. Про причини своєї неявки суд не повідомила. Тричі була належним чином повідомлена про дату розгляду справи.

Відповідач ОСОБА_2 в судові засідання тричі не зявився. Про причини своєї неявки суд не повідомив. Тричі був належним чином повідомлений про дату розгляду справи.

Представник відповідача ТОВ «Автомобільна компанія» проти задоволення позову заперечувала. Пояснила, що спірна земельна ділянка була виділена у власність відповідно до законодавства України. ТОВ «Автомобільна компанія» придбала цю земельну ділянку за договором купівлі-продажу і є добросовісним набувачем. Договір купівлі-продажу у встановленому законом порядку був зареєстрований і ТОВ «Автомобільна компанія» отримала державний акт на право власності на спірну земельну ділянку. В задоволенні позовних вимог просила відмовити.

Вислухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:

Судом встановлено, що рішенням Кореїзської селищної ради від 20.08.2004 року №1395 ОСОБА_1 наданий дозвіл на збір матеріалів попереднього узгодження місця розташування та розміру земельної ділянки, орієнтовною площею 0,10 га для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку розташованої за адресою: АР Крим, м. Ялта,смт. Кореїз, вул. Алупкінське шосе, північно західніше входу санаторію «Морський прибій».

Проект землеустрою розроблений ТОВ «Земельний кадастр» на підставі договору №539/2004-з від 23 грудня 2004 року та отримані усі необхідні висновки.

Проект землеустрою 03.08.2005 року пройшов державну землевпорядну експертизу №2596к/25-528, згідно висновків якої, матеріали в цілому відповідають вимогам земельного законодавства України та погоджуються.

Пунктом 1.3 рішенням Кореїзської селищної ради від 04.08.2005 № 2031 затверджений проект землеустрою та передано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 0,1000 га, кадастровий № 0111947:100:01:004:0136, для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруджень (присадибна ділянка) за адресою: смт. Кореїз, вул. Алупкінське шосе, північно-західніше входу санаторію «Морський прибій».

На підставі зазначеного рішення ОСОБА_1 отриманий державний акт серії ЯА №534091 на право власності на земельну ділянку, зареєстрований за №010502100101 у Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі.

Судом також встановлено, що між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 22.09.2005 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1000 га кадастровий № 0111947:100:01:004:0136, розташованої за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Алупкінське шосе, північно-західніше входу санаторію «Морський прибій».

Також, в подальшому між ОСОБА_2 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Автомобільна компанія» 06.06.2007 укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1000 га кадастровий № 0111947:100:01:004:0136, розташованої за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Алупкінське шосе, північно-західніше входу санаторію «Морський прибій».

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 118 ЗК України в редакції, що діяла на момент постановлення Кореїзською селищною радою рішення № 2031 від 04.08.2005 року, проект відведення земельної ділянки погоджується з органом по земельних ресурсах, природоохоронним і санітарно-епідеміологічним органами, органами архітектури і охорони культурної спадщини та подається на розгляд відповідних місцевої державної адміністрації або органу місцевого самоврядування.

В порушення зазначеної норми Закону, проект землевлаштування розроблений ТОВ «Земельний кадастр» на підставі договору №539/2004-з від 23.12.2004 року, графічні матеріали до якого виготовлені лише 27.07.2005 року та 28.07.2005 року. Проте, погодження проекту землеустрою зроблені значно раніше і без врахування визначених проектом землевлаштування графічних матеріалів Управлінням екологічної інспекції Південно-Кримського регіону 11.04.2005 року, Управлінням міського архітектора Ялтинської міської ради 24.03.2005 року, Республіканським комітетом з охорони культурної спадщини 25.07.2005 року.

Таким чином, зазначені органи не мали можливості узгодити проект землеустрою до надання їм матеріалів проекту в повному обсязі, а їх узгодження були передчасними.

Частиною 5 статті 118 ЗК України передбачено, що передача земельних ділянок у власність громадянам - працівникам державних та комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій, а також пенсіонерам з їх числа провадиться після затвердження проекту приватизації земель у порядку, встановленому цим Кодексом.

Відповідно до ст. 20 ч. 1 п. «в» Закону України «Про землеустрій», землеустрій проводиться в обов'язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності, в тому числі в разі надання, вилучення (викупу), відчуження земельних ділянок.

Пунктами 10, 11 Порядку розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України № 677 від 26.05.2004 року передбачено, що погоджений проект відведення земельної ділянки підлягає державній експертизі, яка проводиться органом земельних ресурсів відповідно до законодавства. Після одержання позитивного висновку державної експертизи проект відведення земельної ділянки розглядається сільською, селищною, міською радою, районною, Київською та Севастопольською міською держадміністрацією, затверджується ними або в установленому порядку подається до інших органів, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про державну експертизу землевпорядної документації», результатом проведення державної експертизи є висновок державної експертизи. Висновки державної експертизи повинні містити оцінку допустимості та можливості прийняття рішення щодо об'єкта державної експертизи і враховувати соціально-економічні наслідки.

Позитивні висновки державної експертизи щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи є підставою для прийняття відповідного рішення органами виконавчої влади чи органами місцевого самоврядування, відкриття фінансування робіт з реалізації заходів, передбачених відповідною документацією.

Реалізація заходів, передбачених документацією із землеустрою та документацією з оцінки земель, види яких визначені законом, а також матеріалами і документацією державного земельного кадастру щодо об'єктів обов'язкової державної експертизи, без позитивних висновків державної експертизи забороняється.

В порушення вимог діючого законодавства, на момент прийняття Кореїзської селищною радою рішення № 2031 від 04.08.2005 року, проект землеустрою мав не усунені зауваження та пропозиції, викладені у державній землевпорядній експертизі № 2596К/25-528 від 03.08.2005 року, а саме: висновок СЕС не дооформлений датою; листи не пронумеровані, не оформлений лист-зміст; в матеріалах попереднього узгодження не зазначено дату.

Згідно зі ст. 12 ЗК України, п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування», рада здійснює передачу у власність або надання у користування земельних ділянок виключно відповідно та в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.

Ухвалою Апеляційного суду АР Крим від 08.08.13 у справі №22-ц/190/4346/13, частково задоволено позов заступника прокурора м. Ялта, визнано недійсним п.1.3 рішення Кореїзської селищної ради від 04.08.2005 № 2031 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд».

Відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Таким чином, відповідно до ч.3 ст.61 ЦПК вищезазначені обставини не підлягають додатковому доказуванню.

Положеннями ст. 396 ЦПК України встановлено, що особа, яка має речове право на чуже майно, має право на захист цього права, у тому числі і від власника майна, відповідно до положень глави 29 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 388 ЦК України якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише у разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Згідно з ч.3 вказаної статті, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Відповідно до п. 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.2009 р. «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» норма частини першої статті 216 ЦК України не може застосовуватись як підстава позову про повернення майна, переданого на виконання недійсного правочину, яке було відчужене третій особі. Не підлягають задоволенню позови власників майна про визнання недійсними наступних правочинів щодо відчуження цього майна, які були вчинені після недійсного правочину. У цьому разі майно може бути витребувано від особи, яка не є стороною недійсного правочину, шляхом подання віндикаційного позову, зокрема від добросовісного набувача - з підстав, передбачених статтею 388 ЦК.

Відповідно до п. 2 ст. 152 ЗК України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

За змістом ст. 152 ЗК України, визнання недійсним державного акта на право власності на землю як самого по собі правовстановлюючого документа, не передбачено зазначеною нормою.

Проте, за умови визнання недійсним рішення, що стало підставою набуття прав на землю, державний акт може бути визнаний недійсним, оскільки державним актом посвідчується право власності на земельну ділянку (ст.126 ЗК України), яке виникає з моменту державної реєстрації цього права.

Право посвідчене державним актом є похідним від відповідного рішення органу місцевого самоврядування про передачу у власність земельної ділянки.

Оскільки вищезазначеним рішенням суду апеляційної інстанцій у справі №22-ц/190/4346/13 визнано недійсним п.1.3 рішення Кореїзської селищної ради від 04.08.2005 № 2031 «Про затвердження проекту землеустрою та передачу у власність ОСОБА_1 земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд», яка належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Автомобільна компанія» підлягає витребуванню від добросовісного набувача в порядку ст. 388 ЦК України.

Крім того, враховуючи положення ст. ст. 116, 126, 152 ЗК України, а також правову позицію Верховного Суду України, висловлену при розгляді справи № 6-57цс13 щодо визначення належного способу захисту у спорах, повязаних із правом власності на земельні ділянки, в тому числі шляхом визнання недійсними державних актів, державний акт на право власності ОСОБА_1 серії ЯА №534091 реєстраційний №010502100101, відповідно до ч.1 ст.21, ст. 393 ЦК України має бути визнаний недійсним.

На виконання ст. 88 ЦПК України з відповідачів підлягають стягненню судові витрати на користь держави в сумі 114,70 гривень.

На підставі викладеного та керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 24, 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст.ст. 21, 393 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 12, 47, 48, 81, 92, 116, 118 Земельного Кодексу України ст.ст. 10, 11, 60, 197, 209, 212-215, 218 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги заступника прокурора м. Ялти, Кореїзської селищної ради до ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна компанія», про визнання незаконним та скасування державного акту, зобовязання вчинити дії задовольнити.

Визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯА №534091 реєстраційний №010502100101 виданий ОСОБА_1.

Витребувати на користь держави в особі Кореїзської селищної ради у Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна компанія» земельну ділянку кадастровий номер: 0111947:100:01:004:0136, площею 0,100 га, розташованої за адресою: АР Крим, м. Ялта, смт. Кореїз, вул. Алупкінське шосе, північно-західніше входу санаторію «Морський прибій».

В порядку розподілу судових витрат, стягнути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, Товариства з обмеженою відповідальністю «Автомобільна компанія» судовий збір у розмірі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок в дохід держави (отримувач платежу: УК у м. Ялта/м. Ялта АРК/ 22030001, назва установи банку: Головне управління Державної казначейської служби України в АРК (ГУ ДКСУ в АРК), м. Сімферополь, р/рахунок отримувача: 31212206700039, код отримувача: 38027563, МФО банку: 824026, вид платежу: судовий збір).

Рішення суду може бути оскаржено до Апеляційного суду Автономної Республіки Крим протягом десяти днів з дня його проголошення в порядку передбаченому ст.ст. 294-296 ЦПК України.

Суддя:А.А.Леонов