Рішення № 36218926, 20.12.2013, Калинівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Калінінський районний суд м. Донецька)

Справа №256\1609\13-ц

2/256/705/2013

РІШЕННЯ

Іменем України

16.12.2013 року Калінінський районний суд м. Донецька Донецької області у складі:

Головуючий - суддя Сватіков А.В.,

при секретарі - Клименко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Донецьку цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ПАТ «Акціонерний банк «Укргазбанк» звернувся до Калінінського районного суду м. Донецька із позовом до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У позовній заяві позивач зазначив, що 06.06.2012 року між АБ «Укргазбанк» в особі Донецької обласної дирекції АБ «Укргазбанк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №2203-317/04/29. За умовами кредитного договору, банк надав ОСОБА_1 кредит у сумі 189546,62 гр. на погашення заборгованості за іншим кредитом на строк з 06 червня 2012 року по 05 червня 2016 року із сплатою процентів за користування кредитом, виходячи із 1% річних. Пунктом 3.1. кредитного договору передбачено що позичальник здійснює повернення суми кредиту щомісячно з 1-го по 10-е число кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, в розмірі не менше 1/48 від суми отриманого кредиту, що становить 3949 гр., а останній платіж сплачує в сумі 3943,62 грн. не пізніше 05 червня 2016 року. Згідно з п.3.2. кредитного договору, щомісячно, один раз на місяць, не пізніше 10-го числа місяця наступного за місяцем користування кредитом та у день закінчення строку, на який надано кредит, у відповідності з п. 1.3 цього договору, а також у день дострокового повного погашення заборгованості по кредиту відповідач зобов'язаний сплачувати проценти за користування кредитним коштами, виходячи з процентної ставки зазначеної в п.1.4. цього договору. Пунктом 3.6. кредитного договору визначено, що при розрахунку процентів застосовується метод «факт/факт», коли для розрахунку береться фактична кількість днів у місяці та у році (365 або 366 днів). На даний час відповідач свої зобов'язання за кредитним договором не виконує, погашення заборгованості з моменту надання кредиту відповідачем взагалі не здійснювалось. До ОСОБА_1 направлялась претензія про повернення заборгованості по кредиту яка була проігнорована відповідачем. Згідно п.1.4.2. за користування кредитними коштами, що не повернуті в терміни, передбачені цим договором (прострочена заборгованість), процентна ставка встановлюється у розмірі 16%. У зв'язку з цим, станом на 29.11.2012 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 перед позивачем за вказаним кредитним договором складає: заборгованість по кредиту (строкова) - 169 801,62 гр., заборгованість по кредиту (прострочена) - 19 745 гр., заборгованість за процентами (нарахованими) - 367,06 гр., заборгованість за процентами (простроченими) - 1 195,35 гр. Загальна сума заборгованості за кредитним договором станом на 29.11.2011 року складає: 191 109,03 грн. Пунктом 4.2.4 кредитного договору визначено, що банк має право вимагати дострокового повного виконання відповідачем своїх зобов'язань по цьому договору включаючи повернення всієї суми кредиту, сплати процентів за користування кредитними коштами та штрафних санкції у випадку зокрема невиконання відповідачем будь-яких своїх зобов'язань по цьому договору, у тому числі, несвоєчасного виконання грошових зобов'язань (з простроченням їх виконання більше, ніж на один банківський день), що випливають з цього договору. Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Згідно ч. 1 ст.1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Статтею 1050 Цивільного кодексу зазначено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України. Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України, якщо договором встановлено обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статі 1048 цього Кодексу. Стаття 526 ЦК України передбачає, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, тобто належним виконанням зобов'язань з боку відповідача є повернення кредиту та сплата процентів за користування ним у строки, у розмірі та валюті, як це було визначено кредитним договором. З цих підстав позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 на користь банку заборгованість за кредитним договором у сумі 191 109 гр. 03 коп. та судові витрати понесені банком.

Представник відповідача ОСОБА_5, яка діє на підставі довіреності надала до суду письмові заперечення проти позову Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором, в яких зазначила, що позовні вимоги банку обґрунтовуються тим, що відповідач ОСОБА_1 06 червня 2012 року уклав з позивачем кредитний договір №2203-317/04/29, за умовами кредитного договору позивач надав позичальнику кредит у сумі 189 546,62 гр., строком кредитування з 06 червня 2012 року по 05 червня 2016 року. З урахування того, що відповідач не виконав свої зобов'язання за кредитним договором належним чином, позивач звернувся до суду з вимогами про стягнення суми боргу у розмірі 191 109,03 гр. Представник відповідача зазначила, що відповідач не згоден із заявленими ПАТ Акціонерний банк «Укргазбанк» вимогами та мотивує це тим, що банк посилається на те що на виконання кредитного договору №2203-317/04/29 банк надав позичальнику кредит у сумі 189 546 гр. 62 коп., але це не відповідає дійсності. Частиною 1 статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Статтею 1054 ч. 2 Цивільного кодексу України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України. Відповідно до ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Тобто, з вищевикладеного випливає, що кредитний договір вважається укладеним, і відповідно виконаним з боку банку, з моменту передання позичальнику грошей у розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором. Отже, тільки за умови надання грошових коштів у відповідності з умовами кредитного договору, можливо віднести факт передачі таких грошових коштів саме в рамках кредитних відносин, які врегульовані таким кредитним договором. І відповідно, передача грошових коштів у сумі і у порядку, які не відповідають умовам кредитного договору, виключає факт отримання грошових коштів за таким кредитним договором. Представник відповідача наполягає, що банком не передавались відповідачу грошові кошти в сумі та порядку, визначених кредитним договором №2203-317/04/29 від 06.06.2012 року. Так, відповідно до п. 1.1. кредитного договору №2203-317/04/29 від 06.06.2012 року банк зобов'язався надати ОСОБА_1 кредиту сумі 189 546,62 гр. Згідно з п. 1.5. кредитного договору №2203-317/04/29 від 06.06.2012 року був визначений порядок видачі таких грошових коштів - готівкою через касу банку. Як свідчать позовні матеріали, будь-яких доказів на підтвердження видачі кредитних коштів у порядку, визначеному кредитним договором, позивачем не надано. Отже, видача грошових коштів в рамках кредитного договору №2203-317/04/29 від 06.06.2012 року не відбувалась, оскільки відсутній сам факт передачі банком позичальнику кредитних коштів у порядку, визначеному кредитним договором. За таких обстави, підстав для застосування до відносин сторін умов кредитного договору №2203-317/04/29 від 06.06.2012 р. положень законодавства, які регулюють питання кредитних відносин, не має. Оскільки між позивачем та відповідачем фактично не відбувся в розмінні ст. ст. 1046, 1054 ЦК України кредитний договір (грошові кошти в рамках кредитного договору відповідачу не передавались), то вимоги позивача до відповідача є безпідставними. У зв'язку з чим, представник відповідача ОСОБА_5 просила суд відмовити у задоволення позову Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором у повному обсязі.

Крім того представник відповідача надала до суду додаткові письмові пояснення в яких зазначила, що банк не видав відповідачу грошові кошти за кредитним договором №2203-317/04/29 від 06.06.2012 року, про це свідчить відсутність оформленої належним чином заявки на видачу готівки за підписом відповідача, а також довідка позивача з цього приводу від 26.06.2013 року. Разом з цим посилання банку на те, що відповідач відмовився від підписання заявки на видачу готівки є безпідставним та необґрунтованим. Також представник відповідача зазначила, що рішенням Київського районного суду м. Донецька від 11.10.2011 року по справі №2-107/11 з відповідача була стягнута заборгованість за кредитним договором №2203/5/44 від 09.06.2008 року. Згідно цього рішення з відповідача було стягнуто: - заборгованість за кредитом в загальній сумі 43886,02 долари США, - пеня за договором кредиту в сумі 153504 гр. 09 коп., - штраф за договором застави в сумі 15435 гр., - судові витрати на оплату судового збору в сумі 1700 гр., та оплата витрат на інформаційно-технічне забезпечення в сумі 250 гр. А всього стягнуто з відповідача на користь Відкритого акціонерного товариства акціонерний банк «Укргазбанк» в особі Донецької філії АБ «Укргазбанк» 43886,02 долари США та 170889 гр. 09 коп. Посилання банку на те, що заборгованість за кредитним договором №2203/5/44 від 09.06.2008 року закрита, не підтверджена належними доказами. Окрім цього, посилання банку на закриття ним заборгованості за кредитним договором №2203/5/44 від 09.06.2008 року не свідчить про неможливість подачі з боку банку виконавчого листа за рішенням Київського районного суду м. Донецька до виконання. Можливість пред'явлення до виконання наявного у банку виконавчого листа за рішенням Київського районного суду м. Донецька від 11.10.2011 року по справі №2-107/11 є правом банку, проти якого відповідач не може надати будь-які документи державному виконавцю про те, що заборгованість за рішенням суду від 11.10.2011 року погашена. Тому представник відповідача вважала, що видача грошових коштів за кредитним договором №2203-317/04/29 від 06.06.2012 року не мала місце, тому просила суд відмовити банку у задоволенні заявлених вимог.

Представник позивача Легезін О.Г., який діє на підставі довіреності в судовому засіданні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором підтримав у повному, надавши пояснення аналогічні тим, які викладенні у позовній заяві, просив суд стягнути з відповідача на користь банку, заборгованість за кредитним договором у сумі 191109 гр. 03 коп. та судові витрати, додавши що кредитний договір відповідачем було підписано, кредитні кошти за цим договором були зараховані для погашення іншого кредитного договору укладеного між банком та відповідачем, відповідач у касі відділення відмовився підписати заяву на видачу готівки, та відмовився від підпису заяви на переказ готівки за кредитним договором в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором від 09.06.2008 року, і кошти за цим кредитним договором були перераховані банком на погашення заборгованості за кредитним договором від 09.06.2008 року, що підтверджено випискою.

Відповідач по справі - ОСОБА_1 в судове засідання не прибув, але звернувся до суду із письмовою заявою в якій просив суд розглянути справу у його відсутності за участі його представника ОСОБА_5, тому суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача по справі на підставі наявних у справі доказів, відповідно до вимог ст. ст. 158, 169 ЦПК України.

Представник відповідача ОСОБА_5, яка діє на підставі довіреності в судовому засіданні позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором не визнала, надала пояснення аналогічні тим що викладені у письмових запереченнях проти позову додавши, що банк не видав відповідачу ОСОБА_1 грошові кошти за кредитним договором №2203-317/04/29 від 06.06.2012 року, про що свідчить відсутність оформленої належним чином заявки на видачу готівки за підписом відповідача, а також довідка позивача з цього приводу від 26.06.2013 року. З цих підстав представник відповідача просила суд у задоволені позову відмовити.

Суд вислухавши пояснення представника позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором, не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні, тому не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України.

Відповідно до вимог ст. 1046 ЦК України договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Таким чином суд приходить до висновку, що кредитний договір вважається укладеним, і відповідно виконаним з боку банку, з моменту передання позичальнику грошей у розмірі та на умовах, встановлених кредитним договором.

В судовому засіданні було встановлено, що 06 червня 2012 року між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний банк «Укргазбанк» та ОСОБА_1 було підписано кредитний договорі №2203-317/04/29, за умовами якого банк зобов'язався надати позичальнику кредит у сумі 189 546,62 гр., строком кредитування з 06 червня 2012 року по 05 червня 2016 року на погашення кредитної заборгованості по кредитному договору від 09 червня 2008 року №2203/5/44.

Відповідно до п. 1.5 зазначеного кредитного договору від 06 червня 2012 року - кредит надається банком позивальнику шляхом видачі готівки через касу банку.

Представник відповідача в судовому засіданні наполягала, що банк не видавав ОСОБА_1 грошові кошти в сумі та порядку, визначених кредитним договором №2203-317/04/29 від 06.06.2012 року, а саме відповідач не получив в касі банку кредитні кошти готівкою в сумі 189 546,62 гр., і він взагалі не получав в касі банку ніяких грошових коштів.

Відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України позивачем не надано до суду будь-яких доказів на підтвердження факту видачі кредитних коштів ОСОБА_1 по кредитному договору №2203-317/04/29 від 06 червня 2012 року.

Судом достовірно встановлено, що у позивача ПАТ «Акціонерний банк «Укргазбанк» відсутня належним чином оформлена заявка на видачу готівки за підписом відповідача, або інша заява від відповідача, про перерахування отриманих ним кредитних коштів на інший рахунок.

Довідку позивача з цього приводу від 26.06.2013 року і доводи представника відповідача про те що ОСОБА_1 відмовився від підписання заявки на видачу готівки, суд не приймає до уваги при винесенні рішення по справі, вважаючи їх необґрунтованими, тому що у випадку не підписання заявки на видачу готівки, касир банку та інша уповноважена особа банку не мала права оформлювати видачу кредиту, не мала права видавати кредит і не мала права перераховувати кредитні кошти на інший рахунок.

Відповідно до вимог ст.1051 ЦК України позичальник має право оспорити договір позики та тій підставі, що гроші насправді не були одержані ним від позикодавця.

Враховуючи викладене, приймаючи до уваги що ОСОБА_1 та його представник категорично заперечують, що ОСОБА_1 отримував в ПАТ «Акціонерний банк «Укргазбанк» кредитні кошти по кредитному договору в сумі 189 546,62 гр., враховуючи що позивачем не надано до суду будь-яких доказів на підтвердження видачі кредитних коштів ОСОБА_1 по кредитному договору №2203-317/04/29 від 06 червня 2012 року, суд приходить до висновку, що в судовому засіданні відповідно до вимог ст. 60 ЦПК України не доведено той факт, що ОСОБА_1 отримував в ПАТ «Акціонерний банк «Укргазбанк» кредитні кошти по кредитному договору №2203-317/04/29 від 06 червня 2012 року в сумі 189 546,62 гр., а тому зазначений кредитний договір не може вважатись укладеним у розумінні вимог ст. 1046 ЦК України.

З цих підстав суд вважає необхідним відмовити Публічному акціонерному товариству «Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором, у повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 1046, 1047, 1051, 1054 ЦК України, ст. ст. 57, 60, 61, 88, 130, 131, 158, 169, 209, 212, 213-215, 216, 218 ЦПК України суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором, відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в Апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення суду.

СУДДЯ СВАТІКОВ А.В. 20.12.2013