Рішення № 36217519, 16.12.2013, Фортечний районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 404/9254/13-ц

Номер провадження 2/404/3605/13

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2013 року Кіровський районний суд м. Кіровограда

в складі:

головуючої судді - Панфілової А.В.

при секретарі - Палій М. М..

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов»язання до вчинення дій ,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з позовом до відповідача про визнання незаконними дії лікаря психіатра ОСОБА_2 , щодо його участі 03.10.2013 року в Генеральній прокуратурі України, та поставлення їй діагнозу, просить зобов»язати лікаря психіатра ОСОБА_2 надати рекомендації, які він виніс, рекомендував комусь, щось робити з ОСОБА_1 , які діагнози виставив ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та які наслідки свавілля проти ОСОБА_1, визнати недійсними, незаконними фальсифікації рекомендації, психіатричний діагноз ОСОБА_1 та інші документи, які склав лікар - психіатр на підставі своєї присутності в Генеральній Прокуратурі України 03.10.2013 року та скасувати, визнати недійсними, незаконними рекомендації, психіатричний діагноз ОСОБА_1 та інші документи, які склав лікар - психіатр на підставі своєї присутності в Генеральній Прокуратурі України.

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримала та в обгрунтування зазначила, що 3 жовтня 2013 року в приміщенні приймальні громадян Генеральної Прокуратури України без пред»явлення відповідних ддокументів та без оголошення про свою присутність був присутній лікар - психіатр ОСОБА_2 . Лікар психіатр встановив психіатричний діагноз, щоб цим діагнозом укрити тяжкий злочин- грабіж передбачений ч. 2 ст. 186 КК України скоєний ОСОБА_4 Зазначила, що жодного разу за допомогою чи довідками , чи з інших підстав до Кіровоградської обласної психіатричної лікарні не зверталася, на обліку не знаходилася, а присутність відповідача в Генеральній прокуратурі пов»язує з тим, що знаходилася в Києві під будівлею Генеральної прокуратури з протестом проти незаконних дій та бездіяльності органів прокуратури, яка шляхом встановлення їй діагнозу хоче уникнути від відповідальності за свої дії.

В судовому засіданні відповідач позовні вимоги не визнав, зазначив, що 3 жовтня 2013 року перебував у відрядженні в Генеральній прокуратурі України, на підставі наказу про відрядження від 02.10.13 року, який було видано головним лікарем за дорученням обласної прокуратури та діяв згідно ст.. 11 Закону України «Про психіатричну допомогу» , якою передбачено хто може звертатися з даною заявою про надання психіатричної допомоги. При цьому, зазначив, що на питання позивача відрекомендувався лікарем -психіатром, зазначив, що прибув для встановлення їй діагнозу, запропонував поспілкуватися для можливості встановлення діагнозу, отримав відмову від позивача , у зв»язку з чим, не мав можливості встановити діагноз, не встановлював жодного діагнозу, як і не надавав жодних рекомендацій органам прокуратури. Свої дії вважає законними , просить суд відмовити позивачу у задоволенні її позову.

Судом встановлено факти та відповідні їм правовідносини.

3 жовтня 2013 року в приміщення приймальні громадян Генеральної Прокуратури України було запрошено ОСОБА_1 , спілкування з якою відбувалося в присутності лікара - психіатра ОСОБА_2, що не заперечується і самим відповідачем .

Останній прибув з працівниками прокуратури згідно наказу про відрядження № 168-св від 02.10.13 року « за дорученням обласної прокуратури, з метою оцінки психічного стану позивачки ОСОБА_1»(мовою оригіналу) (а.с. 42).

Як зазначено відповідачем в судовому засіданні, дане доручення обласної прокуратури надійшло до головного лікаря в телефонному режимі.

В листі від 12.11.2013 року, наданого КЗ «Кіровоградською обласною психіатричною лікарнею» на ім»я позивача повідомлено, що велика кількість звернень ОСОБА_1 було направлено до органів прокуратури, оскільки вона зверталась до різних державних установ зі скаргами щодо незаконних дій, які вчиненні по відношенню до різних посадових осіб у тому числі і до лікарні, підтвердження вони свого не знаходили , співробітники Прокуратури звернулися до КЗ «Кіровоградської обласної психіатричної лікарні» з приводу її стану та необхідності присутності лікаря під час особистого прийому її у Генеральній прокуратурі України.

Згідно відповіді головного лікаря від 31.10.13 року на звернення ОСОБА_1 ( а.с. 29) повідомлено, що огляд лікарем-психіатром був здійснений на законних підставах на вимогу співробітників прокуратури. Зазначено, що багато років вона звертається зі скаргами на нібито порушення її прав з боку лікарів-психіатрів даного закладу, багаторазово проводились перевірки, факти підтверджені не були . На їх думку причиною звернень можуть бути її хворобливі мотиви.

Статтею 3 Закону України "Про психіатричну допомогу" передбачено, що кожна особа вважається такою, яка не має психічного розладу, доки наявність такого розладу не буде встановлено на підставах та в порядку, передбачених Законом та іншими законами України.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про психіатричну допомогу" психіатрична допомога надається на основі принципів законності, гуманності, додержання прав людини і громадянина, добровільності, доступності та відповідно до сучасного рівня наукових знань, необхідності й достатності заходів лікування з мінімальними соціально-правовими обмеженнями.

Відповідно до статті 11 Закону України про психіатричну допомогу, психіатричний огляд проводиться з метою з'ясування: наявності чи відсутності в особи психічного розладу, потреби в наданні їй психіатричної допомоги, а також для вирішення питання про вид такої допомоги та порядок її надання. Психіатричний огляд проводиться лікарем-психіатром на прохання або за усвідомленою згодою особи; щодо особи віком до 14 років (малолітньої особи) - на прохання або за згодою її батьків чи іншого законного представника; щодо особи, визнаної у встановленому законом порядку недієздатною, - на прохання або за згодою її опікуна. У разі незгоди одного із батьків чи відсутності батьків або іншого законного представника психіатричний огляд неповнолітнього здійснюється за рішенням (згодою) органів опіки та піклування, яке може бути оскаржено до суду. Психіатричний огляд особи може бути проведено без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника у випадках, коли одержані відомості дають достатні підстави для обгрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність, або завдасть значної шкоди своєму здоров'ю у зв'язку з погіршенням психічного стану у разі ненадання їй психіатричної допомоги. Рішення про проведення психіатричного огляду особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника приймається лікарем-психіатром за заявою, яка містить відомості, що дають достатні підстави для такого огляду. Із заявою можуть звернутися родичі особи, яка підлягає психіатричному огляду, лікар, який має будь-яку медичну спеціальність, інші особи. Заява про психіатричний огляд особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника повинна бути подана у письмовій формі та містити відомості, що обгрунтовують необхідність психіатричного огляду і вказують на відмову особи чи її законного представника від звернення до лікаря-психіатра. Лікар-психіатр має право робити запит щодо надання йому додаткових медичних та інших відомостей, необхідних для прийняття відповідного рішення. У невідкладних випадках, коли за одержаними відомостями, що дають достатні підстави для обгрунтованого припущення про наявність у особи тяжкого психічного розладу, внаслідок чого вона: вчиняє чи виявляє реальні наміри вчинити дії, що являють собою безпосередню небезпеку для неї чи оточуючих, або неспроможна самостійно задовольняти свої основні життєві потреби на рівні, який забезпечує її життєдіяльність, заява про психіатричний огляд особи може бути усною.

У цих випадках рішення про проведення психіатричного огляду особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника приймається лікарем-психіатром самостійно і психіатричний огляд проводиться ним негайно. У випадках, коли відсутні дані, що свідчать про наявність обставин, передбачених абзацами другим та третім частини третьої цієї статті, заява повинна бути подана у письмовій формі та містити відомості, що обгрунтовують необхідність проведення такого огляду. У разі встановлення обгрунтованості заяви про психіатричний огляд особи без її усвідомленої згоди або без згоди її законного представника лікар-психіатр направляє до суду за місцем проживання цієї особи заяву про проведення психіатричного огляду особи в примусовому порядку. До заяви додається висновок лікаря-психіатра, який містить обгрунтування про необхідність проведення такого огляду, та інші матеріали. Психіатричний огляд особи проводиться лікарем-психіатром у примусовому порядку за рішенням суду. Лікар-психіатр перед проведенням психіатричного огляду зобов'язаний відрекомендуватися особі, яка підлягає огляду, або її законному представнику як лікар-психіатр, назвати своє прізвище, місце роботи та викласти мету огляду. Дані психіатричного огляду з висновком про стан психічного здоров'я особи, а також причини звернення до лікаря-психіатра та медичні рекомендації фіксуються у медичній документації. Умисне подання заяви про психіатричний огляд особи, що містить завідомо неправдиві або неточні відомості щодо стану психічного здоров'я цієї особи, тягне за собою відповідальність, передбачену законом.

Стаття 6. Основи законодавства України про охорону здоров'я, кожний громадянин України має право на охорону здоров'я, що передбачає: життєвий рівень, включаючи їжу, одяг, житло, медичний догляд та соціальне обслуговування і забезпечення, який є необхідним для підтримання здоров'я людини; безпечне для життя і здоров'я навколишнє природне середовище; санітарно-епідемічне благополуччя території і населеного пункту, де він проживає; безпечні і здорові умови праці, навчання, побуту та відпочинку; кваліфіковану медичну допомогу, включаючи вільний вибір лікаря, вибір методів лікування відповідно до його рекомендацій і закладу охорони здоров'я; достовірну та своєчасну інформацію про стан свого здоров'я і здоров'я населення, включаючи існуючі і можливі фактори ризику та їх ступінь; участь в обговоренні проектів законодавчих актів і внесення пропозицій щодо формування державної політики в сфері охорони здоров'я; участь в управлінні охороною здоров'я та проведенні громадської експертизи з цих питань у порядку, передбаченому законодавством; можливість об'єднання в громадські організації з метою сприяння охороні здоров'я; правовий захист від будь-яких незаконних форм дискримінації, пов'язаних із станом здоров'я; відшкодування заподіяної здоров'ю шкоди; оскарження неправомірних рішень і дій працівників, закладів та органів охорони здоров'я;можливість проведення незалежної медичної експертизи у разі незгоди громадянина з висновками державної медичної експертизи, застосування до нього заходів примусового лікування та в інших випадках, коли діями працівників охорони здоров'я можуть бути ущемлені загальновизнані права людини і громадянина; право пацієнта, який перебуває на стаціонарному лікуванні в закладі охорони здоров'я, на допуск до нього інших медичних працівників, членів сім'ї, опікуна, піклувальника, нотаріуса та адвоката, а також священнослужителя для відправлення богослужіння та релігійного обряду.

Відповідно до ст.11 ЦПК України, суд розглядає справу в межах позовних вимог та на підставі доказів, наданих сторонами.

Згідно ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, оцінивши докази в їх сукупності , суд дійшов висновку щодо часткового задоволення позову, оскільки судом встановлено, що діагноз лікарем не встановлювався жодних рекомендацій не надавалося не підлягають задоволенню вимоги , щодо надання діагнозу, рекомендацій , що були встановлені та їх визнання незаконними.

При цьому, суд дійшов висновку , що є доведеним неправомірність самої присутності лікаря- психіатра в Генеральній Прокуратурі України в розумінні Закону України "Про психіатричну допомогу", оскільки жодної з підстав , визначених законодавством та вищевикладених, для психіатричного огляду особи не було і судом не встановлено.

Зазначена позиція, щодо незаконного піддання психіатричному огляду особи, порушення ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифіковану Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, що було висловлено в рішенні Європейського суду з прав людини від 07.07.11 року та стало предметом розгляду Верховного суду України відповідно до Постанови від 26.11.12 року .

Таким чином, позов в частині визнання незаконними дії лікаря-психіатра ОСОБА_2 щодо проведення психіатричного огляду, незаконною присутність лікаря психіатра ОСОБА_2 3.10.13 року в громадській приймальні Генеральної Прокуратури України є доведеним та таким , що підлягає задоволенню.

Згідно ст. 88 ЦПК України , суд вирішує стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 114,70грн. сплаченого судового збору.

На підставі викладеного до керуючись ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифіковану Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР, ст. 6. Основ законодавства України про охорону здоров'я, ст.ст. 3,4, 11 Закону України «Про психіатричну допомогу» та ст.. 11, 212-218 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання дій протиправними та зобов»язання до вчинення дій задовільнити частково.

Визнати незаконними дії лікаря-психіатра ОСОБА_2 щодо проведення психіатричного огляду, незаконною присутність лікаря психіатра ОСОБА_2 3.10.13 року в громадській приймальні Генеральної Прокуратури України .

В іншій частині вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 114,70грн.судового збору.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Кіровоградської області через Кіровський районний суд м. Кіровограда шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня проголошення рішення .

Суддя Кіровського А. В. Панфілова

районного суду

м.Кіровограда