Ухвала суду № 36212750, 17.12.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 147/922/13-ц Провадження № 22-ц/772/3806/2013Головуючий в суді першої інстанції:Савченко С. М.Категорія: 48Доповідач: Якименко М. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"17" грудня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Вінницької області у складі:

Головуючого : Якименко М.М.,

Суддів : Вавшка В.С., Іващука В.А.

При секретарі : Куленко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Апеляційного суду Вінницької області в м.Вінниці цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 17 жовтня 2013 року,-

ВСТАНОВИЛА:

У червні 2013 року ОСОБА_2 звернулась до Тростянецького районного суду Вінницької області із вказаною позовною заявою.

У заяві ОСОБА_2 зазначила, що з 2004 року по 2009 рік вона перебувала у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_3

ІНФОРМАЦІЯ_1 року у них народилась дочка - ОСОБА_4.

Подружнє життя між ними не склалося, внаслідок чого в 2010 році ОСОБА_2 разом з донькою переїхала проживати до своєї матері.

Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що відповідач з часу їх окремого проживання жодних коштів на утримання дитини не надає, зовсім не піклується про її здоров'я та розвиток, її заробітна плата є недостатньою для повного забезпечення потреб дочки, яка в цьому році йде до школи і потребує ще більших витрат.

А тому, посилаючись на ст. 150 Сімейного Кодексу України, просить стягнути з відповідача на її користь за останні три роки та стягувати до досягнення донькою повноліття аліменти в розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, але не менше 30 % від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Заочним рішенням суду від 12 липня 2013 року позов було задоволено частково: стягнуто з відповідача аліменти у розмірі 1/4 частини з усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 12.06.2013 року і до досягнення донькою повноліття, але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. В іншій частині позов залишено без задоволення.

Ухвалою суду від 04.10.2013 року за заявою відповідача заочне рішення скасовано, а справу призначено до розгляду.

В ході розгляду справи позивач змінила позовні вимоги і просила стягувати з відповідача аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі 400 гривень щомісячно.

Рішенням Тростянецького районного суду Вінницької області позов задоволено частково: стягнуто з ОСОБА_3 аліменти на користь ОСОБА_2 на утримання малолітньої доньки ОСОБА_4 в розмірі 350 гривень щомісячно, починаючи з 12.06.2013 року і до досягнення нею повноліття. У задоволенні решти позову відмовлено.

Вважаючи таке рішення незаконним і необґрунтованим, ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив його змінити, зменшивши розмір аліментів до 150 гривень.

ОСОБА_2 надіслала письмові заперечення, у яких просила апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Судова колегія, заслухавши пояснення ОСОБА_3, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог в суді першої інстанції, прийшла до висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 р., що підтверджується свідоцтвом про народження (а.с. 4).

Дочка ОСОБА_4 проживає разом з матір'ю та знаходиться на її утриманні, що підтверджується довідкою Четвертинівської сільської ради № 121 від 11.06.2013 року (а.с. 5).

Згідно ст.180 Сімейного Кодексу України (далі СК України) батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 3 ст. 181 СК України кошти (аліменти) на утримання дитини присуджуються у частці від доходу боржника або у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ст. 184 СК України, якщо платник має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача аліментів може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.

Оскільки відповідач не має постійного місця роботи, його заробітки є мінливими, що було встановлено районним судом , колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно прийшов до висновку про стягнення аліментів у твердій грошовій сумі.

Відповідно до ч.1 ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Так, судом першої інстанції враховано, що у відповідача на утриманні знаходиться двоє малолітніх дітей: ОСОБА_5 (ІНФОРМАЦІЯ_2) та ОСОБА_6 (ІНФОРМАЦІЯ_3), що підтверджується свідоцтвами про народження дітей та довідкою Заозерненської сільської ради № 494 від 31.07.2013 року, а також те, що мати дітей позбавлена батьківських прав.

Однак, твердження відповідача про його поганий стан здоров'я та необхідність значних коштів на лікування є недоведеними, а тому суд першої інстанції правомірно не взяв їх до уваги.

Відповідно до ч.2 ст. 182 СК України мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3, посилаючись на ст. 184 СК України, просить встановити розмір аліментів, що є меншим від прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, оскільки вважає, що мати доньки - ОСОБА_2 може звернутись до УПСЗН для призначення державної допомоги в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Враховуючи рекомендації Верховного суду України, який у постанові Пленуму від 15 травня 2006 р. N 3 "Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" підкреслює, що розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж зазначений у ч. 2 ст. 182 СК, колегія суддів Апеляційного суду Вінницької області вважає, що доводи апеляційної скарги у цій частині є необґрунтованими і такими, що суперечать вимогам сімейного законодавства, яке визначає граничні розміри аліментів, стягуваних на утримання дитини.

Таким чином, колегія суддів, прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з повним врахуванням принципів розумності та справедливості, є законним та обґрунтованим і не може бути скасоване з одних лише формальних міркувань.

А тому, керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Вінницької області, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.

Рішення Тростянецького районного суду Вінницької області від 17 жовтня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набуває законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий: М.М. Якименко

Судді: В.С. Вавшко

В.А. Іващук