Рішення № 36208808, 05.12.2013, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/11559/13-ц

Провадження № 2/161/3580/13

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 грудня 2013 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді - Пахолюка А.М.

при секретарі - Шандерик В.В.,

з участю:

представника позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про стягнення пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (далі - ПрАТ «СГ «ТАС») про стягнення пені, інфляційних втрат та трьох відсотків річних.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 18.01.2010 року між ним та відповідачем укладено договір №ДКТЗ/21/44/48 страхування автомобіля, згідно якого позивач застрахував йому рухоме майно - автомобіль «Хонда», 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, на загальну суму 170 767 грн.

Оскільки відповідач у зв'язку з настанням страхового випадку, умови договору не виконав, рішенням Луцького міськрайонного суду від 19.09.2012 року стягнуто з ПрАТ «СГ «ТАС» в його користь 106 261 грн. страхового відшкодування, 1062 грн. судового збору, 3500 грн. витрат на правову допомогу адвоката.

Враховуючи те, що відповідач свій обов?язок по сплаті страхового відшкодування виконав лише 20.02.2013 року, з врахуванням зменшених позовних вимог просить суд, стягнути з відповідача в його користь пеню в розмірі 8787,76 грн., 7214 грн. 10 коп. трьох відсотків річних від простроченої суми боргу, 8862 грн. 00 коп. інфляційних втрат, судовий збір та витрати на правову допомогу адвоката.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав із підстав зазначених в позовній заяві та заяві про зменшення позовних вимог, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача Сорочук М.Ю. в минулому судовому засіданні позов не визнала з підстав, викладених в письмових запереченнях, подала суду заяву про застосування строків позовної давності щодо вимог про стягнення пені. Просила суд з цих підстав відмовити в задоволенні позову. В дане судове засідання для виступу у судових дебатах не з'явилася з невідомих суду причин.

Суд вважає за можливим розглянути справу у відсутності представника відповідача по наявним у справі доказам.

Заслухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, дослідивши та оцінивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу (далі - ЦК) України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч.1 ст.979 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Судом встановлено, що 18.01.2010 року між ОСОБА_2 та ПрАТ «СГ «ТАС» укладено договір №ДКТЗ/21/44/48 добровільного комплексного страхування автотранспортного засобу та супутніх ризиків (далі - договір страхування), згідно якого позивач застрахував належне йому рухоме майно - автомобіль «Хонда», 2006 року випуску, д.н.з. НОМЕР_1, на загальну суму 170 767 грн. (а.с.9-25).

Із матеріалів справи вбачається, що у зв?язку із гнастанням страхового випадку позивач звернувся до відповідача із завою про виплату страхового відшкодування, однак, відповідач своїм листом від 03.11.2010 року відмовив позивачу у виплаті страхового відшкодування із посиланням на умови укладеного між ними договору страхування (а.с. 26).

19.09.2012 року Луцьким міськрайонним судом ухвалено рішення по справі №0308/807/2012, що набрало законної сили, та яким встановлено неправомірність відмови ПрАТ «СГ «ТАС» у виплаті ОСОБА_2 страхового відшкодування та стягнуто з відповідача в користь позивача 106 261 грн. страхового відшкодування, 1062 грн. судового збору, 3500 грн. витрат на правову допомогу адвоката (а.с.46-49).

Судом встановлено, що відповідач на виконання зазначеного рішення суду виплатив позивачу страхове відшкодування та судові витрати 20.02.2013 року згідно заяви на видачу готівки №3659802 (а.с.27).

Відповідно до ст. 992 ЦК України у разі несплати страховиком страхувальникові або іншій особі страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом.

Відповідно до п.п. 14.3., 16.3. договору страхування, виплата страхового відшкодування/страхова виплата здійснюється страховиком протягом десяти робочих днів з дати підписання страхового акту. За невиконання або неналежне виконання обов?язків за договором сторони несуть відповідальність відповідно до законодавства України, в тому числі шляхом сплати пені в розмірі 0,01 % суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, але не більш подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня (а.с. 18 зворот, 19 зворот).

В даному випадку страховий акт підписаний відповідачем 03.11.2010 року (а.с. 59), а тому у відповідності до вищезазначеного пункту договору страховик повинен був виплатити позивачу страхове відшкодування не пізніше 17.11.2010 року.

Доводи представника відповідача про те, що даний страховий акт був скасований судовим рішенням суд вважає безпідставними, так як вони спростовуються змістом вищезазначеного рішення суду.

Таким чином, в даному випадку загальний строк прострочення відповідачем свого обов?язку по виплаті страхового відшкодування складає 826 днів - з 17.11.2010 року по 20.02.2013 року.

За кожень день просторочення виконання зобов?язання пеня складає 10,62 грн. (106 261*0,01%).

Отже, загальний розмір пені в даному випадку, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача складає 8474,76 грн. (10,62 * 826).

При цьому суд вважає безпідставною заяву відповідача про застосування строків позовної давності щодо вимог про стягнення пені, виходячи з наступного.

06.06.2012 року Верховним Судом України прийнята постанова у справі № 6-49цс12 (рішення № 24976442 в Єдиному державному реєстрі судових рішень).

Згідно висновків Верховного Суду України, викладених у даній постанові, пеня - це санкція, яка нараховується з першого дня прострочення виконання зобов'язання й до того дня, доки зобов'язання не буде виконано. Тому, із змісту ст.ст. 268, 257, 549, 550 ЦК України вбачається, що річний строк спеціальної позовної давності щодо стягнення пені повинен відраховуватися з дня, коли зобов?язання фактично виконано (а.с.50-53)

Оскільки, в даному випадку, відповідачем виконано своє зобов?язання щодо сплати страхового відшкодування лише 20.02.2013 року, а позивач звернувся до суду з даним позовом 08.07.2013 року, то в даному випадку ОСОБА_2 не пропущено передбачений ч.2 ст.258 ЦК України строк звернення до суду, а тому підстав для відмови в задоволенні позовних вимог щодо стягнення пені згідно ч.4 ст. 267 ЦК України суд не вбачає.

Згідно ч.2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

На думку суду, доводи позивача про покладення на відповідача обов?язку сплати інфляційних втрат та трьох відсотків річних згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України є підставними, оскільки, у вищезазначеній постанові Верховного Суду України роз?яснено, що правовідносини, які склалися між сторонами на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту, є грошовим зобов'язанням, а тому на них поширюється дія ч. 2 ст. 625 ЦК України як спеціальний вид цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання зобов'язання (а.с. 52 зворот).

Як було зазначено судом вище, загальний строк прострочення відповідачем свого обов?язку по виплаті страхового відшкодування складає 826 днів.

При цьому суд вважає безпідставними доводи представника позивача, про те, що до період прострочення в даному випадку має становити до 20.02.2013 року включно (дату виконання зобов?язання), оскільки відповідач, як боржник, в цей день виконав своє зобов'язання .

Враховуючи наведене, суд вважає підставними позовні вимоги про стягнення з відповідача трьох відсотків річних в сумі 7214,10 грн. (106 261 Ч 3% : 365 днів Ч 826 днів).

Вимоги позивача про стягнення суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення в розмірі 8862 грн. за період з 17.11.2010 року по 01.02.2013 року включно, на думку суду, підлягають до задоволення, оскільки позивачем у заяві про зменшення позовних вимог (а.с. 66) проведено вірні розрахунки зазначеної суми із врахуванням розмірів індексу інфляції у 2010-2013 роки за даними Державного комітету статистики України. При цьому суд враховує ту обставину, що в цій частині позивачем заявлено позовні вимоги про стягнення сум до 01.02.2013 року, а не до 20.02.2013 року.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача коштів на загальну суму 24 550 грн. 86 коп. (8474,76 +7214,10+8862)

На підставі вимог ст.ст.12, 56 ЦПК України підлягають також до задоволення частково вимоги позивача про стягнення на його користь з відповідача понесених витрат на правову допомогу.

Судом встановлено, що 03.07.2013 р. позивач уклав договір про надання правової допомоги з адвокатом ОСОБА_1 відповідно до умов якого клієнт (позивач) доручає адвокату надавати йому правову допомогу для звернення до суду з даним позовом та представляти його інтереси в суді (а.с.71).

З поданого представником позивача розрахунку суми гонорару на правову допомогувбачається, що адвокатом було затрачено 14 год. 17 хв. на проведення попередньої консультації щодо характеру спірних правовідносин, на вивчення та правовий аналіз матеріалів справи, на підготовку процесуальних документів та на представництво інтересів у суді (а.с.70).

На думку суду, частковому відшкодуванню підлягають надані позивачу правові послуги адвоката стосовно проведення попередньої консультації щодо характеру спірних правовідносин, вивчення та правового аналізу матеріалів справи, підготовки процесуальних документів. Однак, не підгялають відшкодуванню надані послуги по представництву інтересів позивача в суді, оскільки представництво згідно ст.237 ЦК України здійснюється на безоплатній основі.

Відповідно до даного розрахунку, який проводився у відповідності до Закону України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» позивачу було нараховано суму 6500 грн., які були оплачені позивачем відповідно до прибуткового касового ордера № 3/18 від 03.07.2013 р. (а.с.72).

На думку суду, з відповідача в користь позивача слід стягнути суму в розмірі 2000 грн. понесених витрат на правову допомогу адвоката, при цьому суд враховує складність справи, характер та кількість підготовлених та поданих позивачем документів.

Відповідно до ст. ст. 81, 88 ЦПК України з відповідача слід стягнути в користь держави понесені витрати по сплаті судового збору пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 3, 8, 10, 14, 15, 30, 60, 61, 62, 84, 88, 213, 214, 215, 360-7 ЦПК України, на підставі ст.ст. 526, 527, 258, 267, 549, 550, 625, 979, 988 Цивільного кодексу України суд, -

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», ідентифікаційний код 30115243 в користь ОСОБА_2 пеню в розмірі 8474 грн. 76 коп., 7214 грн. 10 коп. трьох відсотків річних від простроченої суми боргу, 8862 грн. 00 коп. інфляційних втрат, а всього на загальну суму 24 550 (двадцять чотири тисячі п?ятсот п?ятдесят) грн. 86 коп.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», ідентифікаційний код 30115243 в користь в користь ОСОБА_2 сплачений судовий збір в розмірі - 245 (двісті сорок п?ять) грн. 50 коп., 2000 грн. витрат на правову допомогу адвоката.

В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Волинської області через Луцький міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Луцького міськрайонного суду А.М. Пахолюк