Постанова № 36208700, 16.12.2013, Львівський апеляційний господарський суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

79010, м.Львів, вул.Личаківська,81

__________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"16" грудня 2013 р. Справа № 914/3579/13

Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії

головуючого - судді - О.Л. Мирутенко

суддів - Г.М. Гнатюк

- Н.М. Кравчук

Розглянувши апеляційну скаргу Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району

на рішення господарського суду Львівської області від 19.11.2013р.

у справі № 914/3579/13

за позовом: Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району

до: ПАТ «Львівобленерго»

за участю: прокурора Львівської прокуратури з нагляду за додержанням законів у воєнній сфері Західного регіону України

про: внесення змін до договору постачання електричної енергії

за участю представників:

від прокуратури - Гончар Б.С. - посвідчення №014659

від позивача - Прийма І.С. (представник (довіреність №1235 від 01.06.2013р.)

Савицький Ф.В. - начальник.

від відповідача - Сапрун М.М. - представник (довіреність №112-7156 від 19.12.2012р.)

ВСТАНОВИВ :

Рішенням господарського суду Львівської області від 19.11.2013р., суддя Козак І.Б., у задоволенні позовних вимог було відмовлено.

З даним рішенням не погодився позивач - Яворівська квартирно-експлуатаційна частина району і оскаржила його в апеляційному порядку, оскільки вважає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

ПАТ «Львівобленерго» подало відзив на апеляційну скаргу в якому просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення господарського суду Львівської області від 19.11.2013р. у справі №914/3579/13 - без змін, враховуючи наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.09.2006 року між Яворівською квартирно-експлуатаційною частиною району (надалі - позивач, споживач) та ВАТ "Львівобленерго", правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство "Львівобленерго" (надалі - відповідач, постачальник) було укладено договір про постачання електричної енергії №90100 (надалі - договір), за умовами якого постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною в додатку №9 "Графік показів засобів обліку електричної енергії", а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електроенергії та здійснює інші платежі, передбачені договором. Точка продажу електричної енергії зазначена в додатку №6 "Однолінійна схема".

Зазначений договір укладено у письмовій формі, підписано повноважними представниками сторін за договором, їх підписи засвідчено печатками юридичних осіб - сторін договору, що відповідає вимогам статті 207 Цивільного кодексу України (далі за текстом - ЦК України), в силу статті 204 ЦК України, є правомірним правочином.

Станом на час розгляду справи по суті сторонами доказів розірвання, або визнання недійсним договору про постачання електричної енергії від 29.09.2006 року №90100 суду не заявлено та не подано.

Відповідно до пункту 9.3. договору спірні питання та розбіжності щодо виконання умов договору, щодо яких сторонами не досягнуто згоди, вирішуються в порядку, встановленому законодавством України.

Пунктом 9.4. договору встановлено, що договір набирає чинності з дня його підписання і укладається на строк до 31.12.2007 року. Договір вважається щоразу продовженим на наступний календарний рік, якщо до закінчення терміну його дії жодною із сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов.

Пунктом 1 додатку №2 до договору "Порядок розрахунків" встановлено, що розрахунок споживача з постачальником електричної енергії за регульованим тарифом здійснюється за чинними тарифами, які встановлюються відповідно до положень нормативно-правових документів Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері енергетики (надалі - НКРЕ), згідно з договором про постачання електричної енергії.

В зоні обслуговування Яворівської КЕЧ району за даним договором знаходиться військове містечко №53, за адресою: м. Яворів, вул. І.Хрестителя, яке розраховується з постачальником за договором за загальним розрахунковим засобом обліку - лічильником №84043805 по тарифу 0,74 грн. без ПДВ відповідно до тарифів, які розроблені НКРЕ.

Рішенням Виконавчого комітету Яворівської міської ради від 13.09.2012 року №286 "Про встановлення статусу "гуртожиток" "казармам" вирішено встановити статус "гуртожиток" казармам військового містечка №53 в/ч А-0998 м. Яворова по вул. І. Хрестителя, 52, а саме: будівлям, інвентарний номер 53/357; №53/78; №53/79; №53/311; 53/278; 53/97; №53/76; №53/95; №53/220 (належним чином завірена копія рішення в матеріалах справи).

Позивачем до матеріалів справи долучено довідку Виконавчого комітету Яворівської міської ради від 19.04.2013 року №1143, з якої вбачається, що будівлям казармам в військовому містечку №53, за адресою: м. Яворів, вул. І. Хрестителя, 54 надано статус "гуртожиток" та зареєстровано в журналі реєстрації гуртожитків, а саме: будівля інв. №53/357 зареєстрована 03.10.2012 року за №3; будівля інв. №53/78 зареєстрована 03.10.2012 року за №4; будівля інв. №53/79 зареєстрована 03.10.2012 року за №5; будівля інв. №53/311 зареєстрована 03.10.2012 року за №6; будівля інв. №53/278 зареєстрована 03.10.2012 року за №7; будівля інв. №53/97 зареєстрована 03.10.2012 року за №8; будівля інв. №53/76 зареєстрована 03.10.2012 року за №9; будівля інв. №53/95 зареєстрована 03.10.2012 року за №10 та будівля інв. №53/220 зареєстрована 03.10.2012 року за №11 (належним чином завірена копія долучена до матеріалів справи).

В підтвердження належності вказаних будівель позивачу до матеріалів справи долучено копію Відомостей про окреме нерухоме державне майно (додаток до листа Фонду державного майна України від 15.07.2013 року №10-15-8750), з якої вбачається, що позивачу належать будівлі: казарми збройних сил №№ 76, 78, 79, 95, 97, 220, 278, 311, 357, код майна 1274.1, назва майна "гуртожитки", які знаходяться за адресою: Львівська область, м. Яворів, вул. І. Хрестителя.

Позивач звертався до відповідача листом від 15.11.2012 року №2685 з метою спонукання останнього до внесення змін до пункту 5 додатку №9 до договору про постачання електричної енергії в частині нарахування позивачу плати за куплену (спожиту) електричну енергію за тарифом 0,28 грн. з ПДВ у відповідності до постанови НКРЕЕ від 23.04.2012 року №497 "Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню".

Відповідач у своєму листі-відповіді проти внесення змін до договору в частині тарифу за спожиту електричну енергію заперечив з підстав того, що розрахунковий облік електричної енергії об'єкту "військове містечко", який встановлений на ТП-131, обліковує електричну енергію, яка споживається електроустановками, що підпадають під дію роздрібного тарифу, а тому по даному приладу обліку неможливе застосування тарифу "для населення".

В зв'язку з цим Яворівська квартирно-експлуатаційна частина району звернулась до суду з позовом про внесення змін до договору про постачання електричної енергії №90100 від 29.06.2006р., а саме в п. 5 «перелік об'єктів і точок комерційного обліку споживача» Додатку №9 «Графік зняття показників засобів обліку електричної енергії», обсяг спожитої електричної енергії по лічильнику №84043805 розраховувати за тарифом 0,28 з ПДВ відповідно до Постанови НКРЕЕ №497 від 23.04.2012р.

При цьому позивач зазначає, що на території військової частини А0998 знаходяться дев'ять гуртожитків, в яких поживають військовослужбовці, а також будівлі (клуби, штаб, їдальні, овочесховище, склади для технічних цілей, бокси для техніки), а тому, на думку позивача, дані будівлі відносяться до поняття "населений пункт" і підпадають під ознаки споживання електричної енергії на колективні потреби "населення".

Відповідно до приписів частини першої та пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Приписами статті 652 встановлено, що, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання. Зміна обставин є істотною, якщо вони змінились настільки, що, якби сторони могли б це передбачити, вони не уклали б договір або уклали його на інших умовах.

Пунктом 5.5. ПКЕЕ передбачено, що договір про постачання електричної енергії містить такі умови, що є істотними та обов'язковими для цього виду домовленостей, серед яких: клас напруги споживача за точкою продажу, порядок застосування тарифів на електричну енергію, що використовується на потреби струмоприймачів різних тарифних груп а також режими постачання, розрахунковий облік споживання електричної енергії та величини потужності, контролю показників якості електричної енергії, порядок розрахунків за спожиту електричну енергію.

Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором. Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду. У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду (стаття 188 ГК України).

Пунктом 5.1. Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою кабінету Міністрів України від 31.07.1996 року №28 (із змінами і доповненнями) (надалі - ПКЕЕ) встановлено, що договір про постачання електричної енергії є основним документом, який регулює відносини між постачальником електричної енергії за регульованим тарифом, що здійснює свою діяльність на закріпленій території, і споживачем та визначає зміст правових відносин, прав та обов'язків сторін.

Відповідно до статті 127 Житлового кодексу Української РСР для проживання робітників, службовців, студентів, учнів, а також інших громадян у період роботи або навчання можуть використовуватись гуртожитки. Під гуртожитки надаються спеціально споруджені або переобладнані для цієї мети жилі будинки.

Жилі будинки реєструються як гуртожитки у виконавчому комітеті районної, міської, районної в місті Ради народних депутатів.

Рішенням Виконавчого комітету Яворівської міської ради від 13.09.2012 року №286 "Про встановлення статусу "гуртожиток" казармам" вирішено встановити статус "гуртожиток" казармам військового містечка №53 в/ч А-0998 м. Яворова по вул. І. Хрестителя, 52, а саме: будівлям, інвентарний номер 53/357; №53/78; №53/79; №53/311; 53/278; 53/97; №53/76; №53/95; №53/220 (належним чином завірена копія рішення в матеріалах справи).

В підтвердження належності вказаних будівель позивачу до матеріалів справи долучено копію відомостей про окреме нерухоме державне майно (додаток до листа Фонду державного майна України від 15.07.2013 року №10-15-8750), з якої вбачається, що позивачу належать будівлі: казарми збройних сил №№ 76, 78, 79, 95, 97, 220, 278, 311, 357, код майна 1274.1, назва майна "гуртожитки", які знаходяться за адресою: Львівська область, м. Яворів, вул. І. Хрестителя.

Відповідно до підпункту 8) пункту 5.4. ПКЕЕ для укладення договору про постачання електричної енергії, договору про технічне забезпечення електропостачання споживача або договору про спільне використання технологічних електричних мереж заявник (споживач, власник технологічних електричних мереж (основний споживач) або субспоживач) має надати відповідній організації копію документа, яким визначено право власності чи користування на об'єкт (приміщення) або копію документа, що підтверджує право власності чи користування на земельну ділянку (у разі відсутності на відповідній земельній ділянці об'єкта).

Згідно з частиною першою статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну реєстраційну службу України, затвердженого Указом Президента України від 6 квітня 2011 року №401/2011, Державна реєстраційна служба України (Укрдержреєстр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра юстиції України та входить до системи органів виконавчої влади.

Згідно з підпунктом 10 пункту 4 Положення Укрдержреєстр відповідно до покладених на нього завдань здійснює державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно відповідно до закону.

Пунктом 2 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. №703, встановлено, що державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно (далі - нотаріус).

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Приписами статті 18 вказаного Закону передбачено, що свідоцтво про право власності на нерухоме майно, що підтверджує виникнення права власності при здійсненні державної реєстрації прав на нерухоме майно, видається, серед іншого, фізичним та юридичним особам на новозбудовані, реконструйовані об'єкти нерухомого майна.

З метою отримання гуртожитком для проживання сімей (у т. ч. гуртожитком для малих сімей, молодих сімей тощо) тарифу на електричну енергію згідно з другими абзацами пунктів 2.1, 2.2 та 2.3 Тарифів НКРЕ, необхідно надати до відповідного РЕМу енергопостачальної компанії копію Реєстраційного посвідчення гуртожитку (Лист-роз'яснення НКРЕ від 03.03.2011 року №1473/09/17-11).

За таких обставин справи, суд першої інстанції дійшов до правомірного висновку про те, що надані позивачем відповідачу в підтвердження належності Яворівській КЕЧ району копія додатку до Листа Фонду державного майна України від 15.07.2013 року №10-15-8750 "Відомості про окреме нерухоме державне майно", Рішення Яворівської міської ради від 13.09.2012 року №286 та довідка Виконавчого комітету Яворівської міської ради від 19.04.2013 року №1143 не являються належними та допустимими доказами в розумінні статей 33 та 34 ГПК України в підтвердження права власності або іншого речового права позивача на вказане нерухоме майно а також переведення казарм військового містечка №53 в статус гуртожитків.

Пунктом 1.7. Постанови НКРЕ від 23.04.2012 року №497 "Про встановлення тарифів на електроенергію, що відпускається населенню" встановлено, що електроенергія, що відпускається гуртожиткам (які підпадають під визначення "населення, яке розраховується з енергопостачальною організацією за загальним розрахунковим засобом обліку та об'єднане шляхом створення юридичної особи"), відпускається за тарифом 28,02 коп. за 1 кВт х год. з урахуванням ПДВ.

Пунктом 1.2. ПКЕЕ передбачено, що населений пункт це юридична особа - споживач (власник електроустановок населеного пункту або уповноважена власником (співвласниками) експлуатаційна організація, в господарському віданні якої є електроустановки населеного пункту), об'єднує населення на визначеній території та утримує ці електроустановки з метою забезпечення електричною енергією споживачів населеного пункту.

Згідно пункту 3.1. ПКЕЕ електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами обліку електричної енергії для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії.

Відповідно до пункту 3.6. ПКЕЕ споживання електричної енергії за відповідним тарифом має бути забезпечене окремим обліком. Окремі площадки вимірювання мають бути забезпечені засобами обліку, які дають можливість організувати розрахунковий облік за відповідним тарифом на всій площадці вимірювання.

Пунктом 6.1. ПКЕЕ встановлено, що за електричну енергію, що обліковується на окремій площадці вимірювання, розрахунки здійснюються за одним тарифом.

Як вбачається із долученої до матеріалів справи копії Додатку №5 до договору "Перелік об'єктів і точок комерційного обліку" та підтверджується в судовому засіданні прокурором та представниками сторін, прилад обліку №84043805, який розміщений в ТП-131, обліковує спожиту електроенергію військовим містечком №53 військової частини А0998 загалом, окремого приладу обліку на казарми вказаного військового містечка не встановлено.

Так, листом від 08.02.2013 року №30-13-35/42 НКРЕ повідомило позивача про неможливість здійснення обліку спожитої казармами-гуртожитками електричної енергії за тарифом "для населення", оскільки прилад обліку №84043805 обліковує електричну енергію, яка споживається не тільки гуртожитками-казармами, а й електроенергію, спожиту на потреби військової частини А0998, дислокованої на території Яворівської КЕЧ району, а саме: складів, штабу, контрольно-пропускного пункту та інших військових об'єктів, окремих приладів обліку для гуртожитків позивачем не встановлено (належним чином завірена копія листа в матеріалах справи).

Отже позовна вимога про розрахування обсягу всієї спожитої електроенергії по лічильнику № 84043805 за тарифом 0,28грн. не відповідає нормативним документам та не може бути задоволена.

Згідно приписів статті 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Відповідно до абзацу 2 статті 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позива-апелянт всупереч наведеним процесуальним нормам не довів суду обставин справи, на які він посилається як на підставу своїх вимог.

За таких обставин справи апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що в задоволенні позовних вимог слід відмовити.

З огляду на викладене, колегія Львівського апеляційного господарського суду вважає, що рішення господарського суду Львівської області від 19.11.2013р. по справі №914/3579/13 винесене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні правові підстави для його скасування.

Керуючись ст.ст. 101,103,105 ГПК України Львівський апеляційний господарський суд

Постановив:

Рішення господарського суду Львівської області від 19.11.2013 року у справі №914/3579/13 залишити без змін, а апеляційну скаргу Яворівської квартирно-експлуатаційної частини району - без задоволення.

Постанову може бути оскаржено в касаційному порядку.

Матеріали справи скерувати в господарський суд Львівської області.

Головуючий-суддя О.Л. Мирутенко

Судді: Г.М. Гнатюк

Н.М. Кравчук

«Повний текст постанови виготовлено 18.12.2013р.»