Ухвала суду № 36208531, 20.12.2013, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

У Х В А Л А

20.12.2013 № 905/8956/13 Господарський суд Донецької області, у складі суддів Огороднік Д.М. розглянувши матеріали:

за позовом Фермерського господарства "Мирна долина"доТовариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТАНТА-АГРО"простягнення 125012,03грн.

ВСТАНОВИВ:

Фермерське господарство "Мирна долина" звернулося до господарського суду Донецької області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТАНТА-АГРО" про стягнення 125012,03грн.

Вимоги до позовної заяви та доданих до неї документів встановлено статтями 54-58 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Так, звертаючись до господарського суду з позовом, позивач у відповідному порядку (за встановленими реквізитами для перерахування судового збору по заявам, які розглядаються господарським судом Донецької області) та розмірі сплачують судовий збір до Державного бюджету України.

Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір".

Пунктами 2.1 та 2.2 ст.4 Закону України "Про судовий збір", встановлені наступні ставки судового збору для звернення до господарського суду: з позовом майнового характеру 2% від суми позову (але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати-1720,50грн. та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат-68820,00грн.); з позовом немайнового характеру в розмірі 1 мінімальної заробітної плати (1147,00 грн.).

Таким чином, враховуючи заявлені позивачем вимоги про стягнення заборгованості в сумі 125012,03грн., яка складається з основної заборгованості - у розмірі 120406,25грн., пені у розмірі 3734,16грн., штрафу у розмірі 871,62грн., за висновками суду, останній повинен сплатити судовий збір в розмірі 2500,24 грн.

Крім того, разом із позовною заявою подано заяву про забезпечення позову.

Відповідно до ст.4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду заяви про забезпечення позову сплачується 1,5 розміру мінімальної заходів та забезпечення позову заробітної плати, тобто 1720,50 грн.

До позовної заяви додані квитанції №74 від 18.12.2013, яка підтверджує сплату судового збору у розмірі 1147,00грн. та № 73 від 18.12.2013, яка підтверджує сплату судового збору у розмірі 1720,50 грн.

За таких обставин, надані позивачем квитанції свідчать про сплату позивачем судового збору у меншому розмірі ніж встановлено Законом.

Окрім того, слід зазначити, що відповідно до даних, які містяться у квитанціях №73 та №74, судовий збір перераховано не позивачем та не в його інтересах, а Івановим Юрієм Євгеновичем, за позов Іванова Юрія Євгеновича, а не Фермерського господарства "Мирна долина", що є порушенням порядку сплати судового збору.

Таким чином, матеріали справи свідчать, що до позовної заяви позивачем не додано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Згідно із п.2 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України позивач зобов'язаний при поданні позову надати суду докази відправлення відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів. Відповідно до ч.1 ст.56 вказаного Кодексу України позивач, прокурор чи його заступник зобов'язані при поданні позову надіслати сторонам копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідно до кількості відповідачів та третіх осіб листом з описом вкладення.

Тобто, належним доказом направлення на адресу відповідача позову та доданих до нього документів є опис вкладення.

Згідно із ч.2 ст.34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Як вказувалось вище, у даному випадку таким належним доказом надіслання копії позовної заяви з доданими до неї документами на адресу відповідача є опис вкладення відправленої поштової кореспонденції, засвідчений підписом працівника відділення поштового зв'язку та відбитком календарного штемпеля цього відділення.

Як встановлено судом, в якості доказу виконання обов'язку, встановленого п.2 ч.1 ст.57 Господарського процесуального кодексу України, позивачем до матеріалів позову додано лист-підтвердження на отримання другого примірника позовної заяви та додатків відповідачем, на якому міститься напис, що документи отримані начальником відділу ВЕД Лавриненко О.І., печатка підприємства відповідача, відсутня. Однак не надано доказів на підтвердження того, що Лавриненко О.І. є особою уповноважено відповідачем на отримання документів, є працівником відповідача, тощо. За таких обставин, доданий до позовної заяви дист-підтвердження не є належним доказом на підтвердження направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та усіх доданих до позову документів.

За приписами п.6 ч.1 ст.63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву та додані до неї документи без розгляду у випадку неподання доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Керуючись п. 4, 6 ч. 1 ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

У Х В А Л И В :

Позовну заяву Фермерського господарства "Мирна долина" до Товариства з обмеженою відповідальністю "КОНСТАНТА-АГРО" про стягнення 125012,03грн., повернути без розгляду.

Звернути увагу позивача, що повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки визначені Господарським процесуальним кодексом України.

Додаток: позовна заява з додатками на 48 аркушах.

Суддя Д.М. Огороднік