Рішення № 36208519, 20.12.2013, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

18 грудня 2013 р. Справа № 903/1144/13

Господарський суд Волинської області у складі судді Кравчука Віктора Оксентійовича, розглянувши позов Заступника прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України, м.Київ

до Державного підприємства «Нововолинський ремонтно-механічний завод», м.Нововолинськ Волинської обл.

про стягнення 241 846, 25 грн., у т.ч. 237 500 грн. основного боргу, 4 346, 25 грн. пені, за договором № 74 безвідсоткової бюджетної позики на погашення заборгованості із виплати заробітної плати

За участю представників:

від Прокуратури Волинської області - Турич Л.Г. (ст.прокурор відділу, службове посвідчення № 015720 від 20.03.2013 р.);

від позивача - не з'явився;

від відповідача - не з'явився

Прокурору роз'яснено його права й обов'язки, передбачені ст.29 ГПК України. Заяви про відвід судді не поступало.

За відсутності клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу від прокурора в судовому засіданні не забезпечується повне фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розгляд справи відкладався з підстав, викладених в ухвалі Господарського суду Волинської області від 11.12.2013 р.

31.10.2013 р. Заступник прокурора Волинської області в інтересах держави в особі Міністерства енергетики та вугільної промисловості України звернувся з позовом до Господарського суду Волинської області про стягнення з Державного підприємства «Нововолинський ремонтно-механічний завод» 241 846, 25 грн., у т.ч. 237 500 грн. основного боргу, 4 346, 25 грн. пені, за договором № 74 безвідсоткової бюджетної позики на погашення заборгованості із виплати заробітної плати.

Підставою позовних вимог прокурором визначено невиконання відповідачем зобов'язання в частині повернення безвідсоткової бюджетної позики.

Прокурор вимоги ухвали суду від 04.11.2013 р. виконав належним чином і в повному обсязі. Подання (підписання) позовної заяви заступником прокурора області останній обґрунтовує ч.1 ст.37 Закону України "Про прокуратуру" від 05.11.1991 р. № 1789-ХП з наступними змінами та доповненнями, якою передбачено, що право подання позовної заяви, зокрема, в порядку господарського судочинства надається Генеральному прокурору України, прокурорам Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, спеціалізованих прокуратур (на правах обласних), міжрайонним прокурорам, прокурорам міст, районів, районів у містах та прирівняних до них спеціалізованих прокуратур, їх першим заступникам і заступникам.

Позивач підтримав позовні вимоги прокурора повністю з підстав, викладених у письмовому поясненні (від 17.12.2013 р. вх.№ 01-29/14101/13), та просив у ньому розглядати справу за відсутністю його представника.

Господарським судом встановлено, що 23.08.2005 р. між Міністерством енергетики та вугільної промисловості України (позивач у справі), яке відповідно до п.5 Указу Президента України «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» від 09.12.2010 р. № 1085/2010 з наступними змінами та доповненнями є правонаступником, зокрема, Міністерства палива та енергетики України (позикодавець за договором), і Державним підприємством «Нововолинський ремонтно-механічний завод» (позичальник за договором, відповідач у справі) був укладений договір № 74 безвідсоткової бюджетної позики на погашення заборгованості із виплати заробітної плати (далі - договір) (а.с.13-15).

Згідно з розділом 2 договору метою надання безвідсоткової бюджетної позики позичальнику є виплата заборгованості із заробітної плати, що утворилася станом на 1 квітня 2005 року та непогашена на момент введення в дію Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2005 рік» та деяких інших законів України» від 07.07.2005 р. № 2771-ІУ, працівникам позичальника за списком відповідно до додатку № 1, що є невід'ємною частиною договору (а.с.16).

Розділом 3 договору передбачено, що сума позики становить 237 500 грн.

Згідно з п.5.1 договору строк надання позики - 5 років.

Розглянувши позовну заяву, вивчивши матеріали справи, оцінивши наявні в ній докази, заслухавши пояснення прокурора, Господарський суд Волинської області вважає, що позов підлягає повному задоволенню.

При цьому суд виходив з наступного.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 530 ЦК України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з п.6.2 договору позичальник зобов'язується здійснювати повернення позики щомісячно, починаючи з 01.01.2006 р. рівними частками згідно з графіком її повернення, який є додатком № 2 до договору та його невід'ємною частиною (а.с.17-18).

На виконання Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку надання безвідсоткової бюджетної позики для підприємств та організацій вугільної промисловості (крім вугледобувних) на погашення заборгованості, яка утворилася на 1 квітня 2005 р. з виплати заробітної плати" від 22.08.2005 р. № 794 з наступними змінами та доповненнями, договору 26.08.2005 р. Міністерством палива та енергетики України перераховано Державному підприємству «Нововолинський ремонтно-механічний завод» 237 500 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи платіжним дорученням № 33 (а.с.12), випискою з особового рахунку (а.с.22-24).

Відповідно до ст.33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Ухвалами Господарського суду Волинської області від 04.11.2013 р. (а.с.1), 11.12.2013 р. зобов'язано відповідача як позичальника за договором подати доказ повернення безвідсоткової бюджетної позики.

Відповідач не спростував як сам факт помилковості нарахування основного боргу, так і документально його відсутність під час розгляду справи в суді, не долучивши будь-яких платіжних документів про його погашення.

Суд звертає увагу на те, що в господарському процесі долучення доказів до матеріалів справи не пов'язується з особистою явкою представника в судове засідання, вказані процесуальні дії не є взаємозалежними. Кожному представленому стороною доказу судом надається оцінка згідно з ст.43 ГПК України.

Таким чином, позовна вимога про стягнення 237 500 грн. основного боргу є підставною й обґрунтованою, що підлягає задоволенню.

Пунктом 9.3 договору встановлено, що в разі несвоєчасного повернення коштів позичальник сплачує позикодавцю пеню в розмірі 0, 01 % від загальної суми отриманих коштів за кожний день прострочки, але не більше подвійної облікової ставки Нацбанку України.

Перевіривши наведений у позовній заяві розрахунок пені, яка нарахована за період 30.04.2013 р.-29.10.2013 р. (а.с.4-5), суд визнав його правильним з огляду на дотримання умов договору, правил скороченої позовної давності та ч.6 ст.232 ГК України.

Отже, позов у частині стягнення пені в сумі 4 346, 25 грн. також підлягає задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч.4 ст.49 ГПК України в редакції Закону України «Про судовий збір» від 08.07.2011 р. № 3674-VI, який набрав чинності 01.11.2011 р. (далі - Закон № 3674-УІ), стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує збір за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Приймаючи рішення зі справи, провадження у якій порушено за заявою прокурора а також у випадках, коли позивач звільнений від сплати судового збору, господарський суд повинен виходити з такого.

Якщо позов залишено без задоволення, судовий збір не стягується. У разі задоволення позову повністю або частково судовий збір стягується до державного бюджету України з відповідача, якщо він не звільнений від його сплати (п.п.4.5-4.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 р. «Про деякі питання практики застосування розділу УІ Господарського процесуального кодексу України»).

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст.49, 82-85 ГПК України, Господарський суд Волинської області

В И Р І Ш И В:

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Державного підприємства «Нововолинський ремонтно-механічний завод» (45400, Волинська обл., м.Нововолинськ, вул.Шахтарська, 53; ідентифікаційний код 00179000) на користь Міністерства енергетики та вугільної промисловості України (01001, м.Київ, вул.Хрещатик, 30; ідентифікаційний код 37471933) 241 846, 25 грн., у т.ч. 237 500 грн. основного боргу, 4 346, 25 грн. пені, за договором № 74 безвідсоткової бюджетної позики на погашення заборгованості із виплати заробітної плати.

Стягнути з Державного підприємства «Нововолинський ремонтно-механічний завод» (45400, Волинська обл., м.Нововолинськ, вул.Шахтарська, 53; ідентифікаційний код 00179000) на користь Державного бюджету України (отримувач - Управління державної казначейської служби України у м.Луцьку Волинської області; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 38009628, банк отримувача - Головне управління державної казначейської служби України у Волинській області, код банку отримувача (МФО) - 803014, розрахунковий рахунок № 31219206783002, найменування суду - Господарський суд Волинської області) 4 836, 92 грн. судового збору.

Повний текст рішення складено

20.12.13

Суддя В. О. Кравчук