Постанова № 36208241, 18.12.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року Справа № 910/10886/13 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Божок В.С.- головуючого, Рогач Л.І., Сибіги О.М.перевіривши матеріали касаційної скаргитовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "СВ Голд"на постанову Київського апеляційного господарського суду від 28.10.2013у справігосподарського суду м. Києваза позовомдержавного підприємства "Донецька залізниця"дотовариства з обмеженою відповідальністю "Компанія "СВ Голд"простягнення 70 160,00 грн. в судовому засіданні взяли участь представники:від позивача:не з'явились;від відповідача:Царик О.В. - дов. б/н від 01.10.2013;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням від 30.07.2013 господарського суду м. Києва (суддя Головатюк Л.Д.) позовні вимоги до ТОВ "Компанія "СВ Голд" задоволено повністю.

Стягнуто з ТОВ "Компанія "СВ Голд" на користь ДП "Донецька залізниця" 70 160,00 грн. штрафу та 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

Постановою від 28.10.2013 Київського апеляційного господарського суду (судді: Ропій Л.М. - головуючий, Кондес Л.О., Рябуха В.І.) рішення від 30.07.2013 господарського суду м. Києва залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що відповідно ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 цього Статуту.

Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції ТОВ "Компанія "СВ Голд" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить її скасувати, посилаючись на те, що судами порушені норми матеріального та процесуального права, зокрема, ст.ст. 9, 118, 122 Статуту залізниць України; ст.ст. 22, 32, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить необхідним у задоволенні касаційної скарги відмовити.

Господарськими судами встановлено, що 19.02.2013 ТОВ "Компанія "СВ Голд" відправило на адресу ТОВ "Електросталь" за накладною №33783135, вагон №65336182, вантаж - лом чорних металів. Станція відправлення - Коростень Південно-Західної залізниці, станція призначення - Красноармійськ Донецької залізниці. У вищезазначеній накладній ТОВ "Компанія "СВ Голд" вказано масу вантажу: нетто - 67100 кг.

На шляху прямування, на станції Красноармійськ Донецької залізниці, виявлено, що маса вантажу, зазначена у накладній, не відповідає фактичній масі вантажу. При контрольному переважуванні вагону №65336182 визначено невідповідність маси вантажу у вагоні проти даних зазначених у накладній менше на 2500 кг, про що 23.02.2013 складено акт загальної форми №31027.

24.02.2013 за результатами контрольного зважування складено комерційний акт №721725/26, в якому вказано, що вага брутто 88 800 кг, тара з документа 23640 кг, нетто 65160 кг, що менше проти зазначеної в накладній на 1940кг; вагон технічно справний; при огляді виявлено: завантаження рівномірне, заглиблень немає; двері люка зачинені.

Господарськими судами також встановлено, що ДП "Донецька залізниця", на підставі ст.ст.118, 122 Статуту залізниць України, ТОВ "Компанія "СВ Голд" за неправильно зазначену у залізничній накладній масу вантажу нараховано штраф у розмірі 70 160,00 грн.

Відповідно ст.ст. 908, 909 Цивільного кодексу України, перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Статтею 6 Статуту залізниць України встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угодою на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.

Згідно п.1.3 Правил оформлення перевізних документів, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 за №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №863/5084, усі відомості, передбачені формою бланка перевізного документа, повинні бути внесені відправником до відповідних граф. Виправлення не допускаються; у разі зміни відомостей, внесених до перевізного документа, відправник зобов'язаний заповнити новий перевізний документ.

Відповідно ст.37 Статуту залізниць України та п.5 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.2000 за №644, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 за №861/5082, маса вантажу визначається відправником. Про спосіб визначення маси відправник зазначає у накладній.

Статтею 24 Статуту залізниць України передбачено, що вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній. Залізниця має право перевірити правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Згідно п.5.5 Правил оформлення перевізних документів, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній маси, кількості місць вантажу, його назви, коду та адреси одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 Статуту залізниць України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли. Цей факт засвідчується актом загальної форми, якщо за цим фактом не складався комерційний акт.

Згідно ст.122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника стягується штраф у розмірі згідно з статтею 118 цього Статуту (у розмірі п'ятикратної провізної плати). При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Відповідно ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Залізниця зобов'язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми.

Отже, господарські суди дійшли обґрунтованого висновку, що ТОВ "Компанія "СВ Голд" допущено порушення, яке полягає у неправильному зазначенні у накладній маси вантажу, а тому, згідно ст.ст. 24, 122 Статуту залізниць України та п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів несе відповідальність у вигляді сплати штрафу, оскільки при застосуванні статей 118 та 122 Статуту принагідно враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Відповідно ст.111-7 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція на підставі вже встановлених фактичних обставин справи перевіряє рішення місцевого господарського суду чи постанови апеляційного суду виключно на предмет правильності застосування згаданими судами норм матеріального чи процесуального права, тобто в межах юридичної оцінки фактичних обставин справи; касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Зважаючи на викладене, колегія суддів вважає, що Київським апеляційним господарським судом дана правильна юридична оцінка обставинам справи, тому постанова суду відповідає чинному законодавству України та обставинам справи і підстав для її скасування немає.

На підставі викладеного, керуючись ст. 1115, п.1 ст. 1119, ст.11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ :

В задоволенні касаційної скарги відмовити.

Постанову від 28.10.2013 Київського апеляційного господарського суду зі справи № 910/10886/13 залишити без змін.

Головуючий В.С. Божок

Судді Л.І. Рогач

О.М. Сибіга