Ухвала суду № 36207112, 19.12.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Скріпнік А.І.

Суддя-доповідач - Васильєва І. А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 грудня 2013 року справа №805/14408/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Васильєвої І.А., Яманко В.Г., Казначеєва Е.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Будьонівському районі міста Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року у справі № 805/14408/13-а за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ШИК" до Управління Пенсійного Фонду України в Будьонівському районі міста Донецька про скасування рішення № 73 від 16 серпня 2013 року,

ВСТАНОВИВ:

09 жовтня 2013 року позивач звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України в Будьонівському районі міста Донецька, в якому просив скасувати рішення Управління Пенсійного Фонду України в Будьонівському районі міста Донецька №73 від 16 серпня 2013 року (а.с. 3-5).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Шик" до управління пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька про скасування рішення № 73 від 16 серпня 2013 року - задоволені, скасовано рішення управління пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька № 73 від 16 серпня 2013 року про застосування фінансових санкцій у розмірі 5 154,00 грн. (а.с. 24-26).

Відповідач з постановою суду першої інстанції не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи. Просив скасувати постанову суду першої інстанції, та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі (а.с. 30-31).

В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на те, що згідно абз.6 ч.7 Розд. 7 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Шик" зареєстроване в якості юридичної особи на підставі свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи, включено до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, у відповідності до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є платником страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, несе обв'язки з нарахування, обчислення і сплати страхових внесків в установлені строки в повному обсязі (а.с. 6).

Відповідач - Управління пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька є органом виконавчої влади, який в цих правовідносинах здійснює повноваження, покладені на нього ст. 12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 01 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями.

16 серпня 2013 року Управлінням Пенсійного фонду в Будьоннівському районі м. Донецька прийнято рішення № 73 про застосування фінансових санкцій до Товариства з обмеженою відповідальністю "Шик" за несвоєчасне подання відомостей, що використовуються у системі персоніфікованого обліку за 2004 рік, згідно яких до позивача застосовані штрафні санкції у сумі 5 154,00 грн. (а.с. 7).

Між сторонами немає розбіжностей щодо обставин справи, встановлених судом першої інстанції та апеляційним судом.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних та юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку у тому числі органів державної влади. У справах щодо оскарження рішень суди перевіряють чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

У відповідності до ст. 12 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у період до перетворення Пенсійного фонду України в неприбуткову самоврядну організацію він функціонує як центральний орган виконавчої влади на підставі норм цього Закону (крім норм, зазначених в абзаці шостому пункту 1 цього розділу) та Положення про Пенсійний фонд України, яке затверджує Президент України. Бюджет Пенсійного фонду України в зазначений період затверджує Кабінет Міністрів України.

Згідно зі ст. 1 Положення про Пенсійний фонд України, затвердженого Указом Президента України від 1 березня 2001 року № 121/2001 з наступними змінами та доповненнями, пенсійний фонд України є центральним органом виконавчої влади, що здійснює керівництво та управління солідарною системою загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, провадить збір, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для їх виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування та виплату пенсій, допомоги на поховання, інших соціальних виплат, які згідно із законодавством здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду України. Діяльність Пенсійного фонду України спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра праці та соціальної політики України. Згідно ст. 15 Положення, пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві, Севастополі, та управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

У відповідності до п. 5 ст. 4 вказаного Положення, Пенсійний фонд України відповідно до покладених на нього завдань організовує, координує та контролює роботу органів Пенсійного фонду України щодо, зокрема, забезпечення додержання підприємствами, установами, організаціями та громадянами законодавства про пенсійне забезпечення; забезпечення збирання та акумулювання страхових внесків, інших надходжень до бюджету Пенсійного фонду України відповідно до законодавства; стягнення у передбаченому законодавством порядку своєчасно не сплачених сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування; призначення і виплати пенсій; забезпечення повного та своєчасного фінансування витрат на виплату пенсій, допомоги на поховання та інших соціальних виплат, що здійснюються за рахунок коштів Пенсійного фонду України.

Управління Пенсійного фонду України в Будьоннівському районі м. Донецька діє на підставі Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах.

Пунктом 2.1. Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах і районах у містах, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 30 квітня 2002 року №8-2, серед основних завдань управління визначено збирання та акумулювання в районі (місті) внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та інших коштів, призначених для пенсійного забезпечення, ведення їх обліку.

Як вбачається із оскаржуваного рішення, відповідачем як підставу для застосування штрафу позивачу застосовано пункт 5 частину 9 статті 106 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Верховною Радою України 08 липня 2010 року прийнято Закон України №2464-VІ "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", який набрав чинності 01 січня 2011 року.

З набранням чинності зазначеним Законом, згідно підпункту "й" пункту 12 розділ VIII "Прикінцеві та перехідні положення", втратили чинність норми частини першої - дев'ятої статті 106 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Судова колегія наголошує, що норми, на підставі якої відповідачем до позивача оскаржуваними рішеннями застосовані штрафні санкції та нарахована пеня, втратили чинність з 01 січня 2011 року.

Судова колегія також звертає увагу, що згідно абзацу 5 пункту 7 розділу VIII Прикінцевих та Перехідних положень Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" передбачено, що стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій.

Отже судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що згідно зазначеної норми, законодавцем передбачено лише порядок стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій, однак застосування штрафних санкцій та нарахування пені за законодавством, яке втратило чинність ним не передбачено.

Крім того, посилання апелянта на абзац 6 частини 7 розділу 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» судова колегія не приймає, оскільки в зазначеній нормі йдеться про повноваження Пенсійного Фонду, яким він був наділений в частині застосування фінансових санкцій щодо правильності нарахування та своєчасності сплати страхових внесків, а в даній справі йдеться про нарахування штрафних санкцій за несвоєчасне подання відомостей що використовуються у системі персоніфікованого обліку за 2004 рік, а це різні підстави.

На підставі викладеного, судова колегія робить висновок, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, що відповідно до вимог ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення без змін. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного Фонду України в Будьонівському районі міста Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року у справі № 805/14408/13-а -залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 11 листопада 2013 року у справі № 805/14408/13-а -залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили. Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.

Колегія суддів І.А. Васильєва

В.Г. Яманко

Е.Г. Казначеєв