Ухвала суду № 36206557, 05.12.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 грудня 2013 р.Справа № 820/9599/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: П'янової Я.В.

Суддів: Зеленського В.В. , Чалого І.С.

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2013р. по справі № 820/9599/13-а

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецвогнеізоляція"

до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Спецвогнеізоляція" (далі - ТОВ "Спецвогнеізоляція"), звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкового повідомлення-рішення № 0002992202 від 30.09.2013 року.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2013 р. позов задоволено.

Скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області № 0002992202 від 30.09.2013 року, прийняте відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецвогнеізоляція".

Стягнуто з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі м. Харкова, код: 3799628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Спецвогнеізоляція" (код ЄДРПОУ: 33481618) судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1060,00 (одна тисяча шістдесят) грн.

Не погодившись з прийнятою постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог позивача, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, судом не надано належної правової оцінки обставинам справи.

Суд апеляційної інстанції розглядає справу відповідно до ст. 197 Кодексу адміністративного судочинства України в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Судом першої інстанції встановлено, що фахівцями Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області проведена позапланова виїзна перевірка ТОВ "Спецвогнеізоляція" по взаємовідносинам з ТОВ "Юрполіс Компані" за період червень 2013 р.

За результатами вказаної перевірки 23.09.2013 р. складений акт за № 565/20-31-22-03-07/33481618, в якому зафіксовані порушення вимог податкового законодавства, а саме: п. 198.2, 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту за червень 2013 р. на суму 70608 грн.

За наслідками вказаного акту перевірки 30.09.2013 року відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0002992202 на загальну суму грошового зобов'язання 105912,00 грн.

Не погодившись із зазначеним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що в даному випадку відповідна сторона не дотримала вимоги закону про захист охороняємих прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому її оскаржуване рішення, як суб'єкта владних повноважень, є неправомірним, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції з огляду на таке.

Відповідно до п.п. 14.1.181. п. 14.1. ст. 4 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Пунктом 198.1. ст. 198 Податкового кодексу передбачено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає, зокрема, у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2. ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.3. ст. 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

При цьому, відповідно до п. 201.1. ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, в якій зазначаються в окремих рядках певні обов'язкові реквізити.

Відповідно до пункту 201.4. ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу). У разі, якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

З огляду на викладені норми Податкового кодексу України можна дійти висновку про існування декількох підстав для формування податкового кредиту, а саме: наявність у платника податку - покупця належно оформленої податкової накладної, а також фактичне виконання господарської операції, за наслідками якої у платника ПДВ виникає право на податковий кредит.

Як вбачається з матеріалів справи, 15 червня 2012 року ТОВ "Спецвогнеізоляція" уклало договір про надання юридичних послуг з ТОВ "Юрполіс компані" № 15/6-1.

Відповідно до умов цього договору ТОВ "Юрполіс компані" надає юридичні послуги та консультації, а саме:

- представництво інтересів ТОВ "Спецвогнеізоляція" в державних органах і установах, а також органах місцевого самоврядування, при проведенні перевірок органами Державної податкової служби України, відділами податкової міліції, іншими державними органами, що виконують контрольні та наглядові функції, при оскарженні в адміністративному порядку рішень;

- у судових установах, зокрема, у місцевих, господарських, адміністративних судах, апеляційних судах, Вищих спеціалізованих судах, Верховному суді України та третейських судах із всіма правами, наданими чинним законодавством представникові позивача, відповідача, третьої особи, заявника, в тому числі розробка, складання та подання позовних заяв, скарг по справах адміністративного провадження, клопотань, заяв про зміну способу виконання, апеляційних скарг, касаційних скарг, заяв про перегляд рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами або у зв'язку з винятковими обставинами, повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміни предмета позову, укладення мирових угод;

- надання усних та письмових консультацій з правових питань, що виникатимуть у Замовника протягом дії цього договору;

- надання консультаційних послуг щодо захисту інтересів Замовника в органах судової влади;

- складання проектів необхідних процесуальних документів, скарг, претензій, позовних заяв, доручень та інших документів правового характеру;

- юридична допомога при складанні та підготовці різного виду договорів, що укладаються замовником з іншими підприємствами (установами, організаціями) та громадянами, надання допомоги щодо організації контролю за виконанням договорів;

- здійснення аналізу внутрішньої документації Замовника;

- представлення інтересів Замовника від його імені та за його рахунок перед третіми особами, брати участь у переговорах відповідно до завдань, поставлених Замовником;

- представництво інтересів Замовника в державних органах і установах, а також органах місцевого самоврядування, в тому числі при проведенні перевірок органами Державної податкової служби України, відділами податкової міліції, іншими державними органами, що виконують контрольні та наглядові функції, при оскарженні в адміністративному порядку рішень;

- представництво інтересів Замовника в судових інстанціях, зокрема, у місцевих, господарських, адміністративних судах, апеляційних судах, Вищих спеціалізованих судах, Верховному суді України та третейських судах із всіма правами, наданими чинним законодавством представникові позивача, відповідача, третьої особи, заявника, в тому числі розробка, складання та подання позовних заяв, скарг по справах адміністративного провадження, клопотань, заяв про зміну способу виконання, апеляційних скарг, касаційних скарг, заяв про перегляд рішень, ухвал, постанов за нововиявленими обставинами або у зв'язку з винятковими обставинами, повної або часткової відмови від позовних вимог, визнання позову, зміни предмета позову, укладення мирових угод;

- виконання інших юридичних дій в інтересах ТОВ ''Спецвогнеізоляція".

ТОВ "Юрполіс компані" виконувало юридичні роботи по оскарженню податкових повідомлень-рішень № 0003661503 від 08.05.12р., № 0000392201 від 28.05.12р„ № 0004041503 від 29.05.12, № 0005281503 від 29.08.12р, № 0005941503 від 02.10.12р, № 0006591503 від 29.10.12р, № 0000342204 від 05.11.12р. та актів перевірок: № 2705/224/33481618 від 26.11.12р., № 794/224/33481618 від 25.12.12р„ № 1729/226/33481618 від 21.05.13р., № 1781/226/33481618 від 23.05.13р. винесених, ДПІ Київського району.

Факт виконання умов вказаного договору підтверджується наявними в матеріалах справи: актами прийому-передачі виконаних послуг від 27 червня 2013р.; протоколами узгодження договірної ціни до актів від 27.06.2013р.; податковими накладними: № 30 від 05.06.13 на суму 55000,00 грн., № 43 від 06.06.13 р. на суму 10700.00 грн., № 57 від 07.06.13 на суму 54000,00 грн., № 99 від 12.06.13р. на суму 14500.00 грн., № 119 від 13.06.13 р. на суму 47000,00 грн., №145 від 17.06.13р. на суму 30000,00 грн., № 176 від 19.06.13 на суму 59950,00 грн., № 280 від 27.06.13р. на суму 59000,00 грн., № 277 від 27.06.13 на суму 58500,00 грн., № 283 від 27.06.13 р. на суму 35000,00грн.

Суми податку на додану вартість включено до податкового кредиту в червні 2013 року, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларації з податку на додану вартість, даним декларації з ПДВ за червень 2013 року.

Розрахунки між суб'єктами господарювання за отримані послуги проводились у безготівковій формі, про що відображено в акті перевірки (а.с.19) та не заперечувалося податковим органом.

Так, в рахунок оплати за отримані послуги зроблені наступні платежі: 05.06.2013 р. пп № 84 - 55000 грн., 06.06.2013 р. пп № 2336 - 10700 грн., 07.06.2013 р. пп № 89 - 54000 грн., 12.06.2013 р. пп № 91 - 14500 грн., 13.06.2013 р. пп № 2371 - 47000 грн., 19.06.2013 р. пп № 2390 - 59950 грн., 17.06.2013 р. пп № 93 - 30000 грн.

Із пояснень представника позивача в ході розгляду справи встановлено, що необхідність отримання правових послуг в червні 2013 року зумовлена наступними чинниками:

- виконання юридичних дій по оскарженню податкових повідомлень-рішень та актів перевірок;

- консультування керівництва ТОВ "Спецвогнеізоляція" з юридичних питань щодо проведення планової перевірки ДПІ Київського району відповідно до наказів № 1102 від 07.06.13 та № 1221 від 20.06.13р.;

- здійснення представництва інтересів ТОВ "Спецвогнеізоляція" в судовому процесі з розгляду справи за позовом ТОВ "Спецвогнеізоляція" до Київської ДПІ про скасування повідомлення-рішення №0005941503 від 02.10.2012р. (справа №820/4180/13-а);

- необхідність отримання правових послуг при здійсненні планової перевірки Київської ДПІ, що проводилась в червні 2013 року;

- підготовка заперечень на апеляційну скаргу Київської ДПІ на постанову від 18.06.2013р. у справі №1876 Харківського окружного адміністративного суду;

- підготовка та подання до суду позовної заяви (з додатками) про визнання неправомірними дій з проведення перевірки, скасування наказу № 905 від 16.05.2013 (справа №820/4601/13-а).

Результатом отримання правових послуг є успішний захист інтересів ТОВ "Спецвогнеізоляція" в судовому процесі у справі за позовом ТОВ "Спецвогнеізоляція" про скасування податкового повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки звітності з ПДВ за липень 2012 року по розрахунках з ТОВ "Промбудмонтажінвест", відображених в акті перевірки №1876 від 19.09.2012 р.

Колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що вказані первинні документи за своєю формою та змістом відповідають вимогам чинного законодавства, засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань з оплати вартості товарів та послуг за вказаним правочином шляхом перерахування грошових коштів.

Таким чином, факт реальності понесення позивачем витрат у спірних правовідносинах підтверджений матеріалами справи.

Також, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити на той факт, що відповідачем ні під час розгляду в суді першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції не було надано доказів на підтвердження фальшивості зазначених документів, або на невідповідність відомостей, зазначених в цих первинних документах, фактичним обставинам, або на відсутність у контрагента статусу платника ПДВ на момент вчинення та виконання правочину, або на завищення вартості робіт чи послуг, або на несумісність зазначених в документах робіт чи послуг з власною господарською діяльністю ТОВ "Спецвогнеізоляція". У ході перевірки відповідачем не встановлено проведення ТОВ "Спецвогнеізоляція" збиткових операцій, невикористання у власній господарській діяльності послуг, отриманих від ТОВ "Юрполіс компані", взаємопов'язаності позивача та ТОВ "Юрполіс компані", обізнаності щодо обставин господарювання один одного, вчинення ними узгоджених дій щодо отримання будь-якої вигоди (в тому числі і податкової).

З огляду на викладене, матеріалами справи підтверджено факт виконання позивачем та контрагентом позивача зобов'язань за спірним правочином. Копії первинних і розрахункових документів не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", ст.ст.44, 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості.

З приводу твердження суб'єкта владних повноважень в акті перевірки та в апеляційній скарзі про відсутність факту реального вчинення господарських операцій, колегія суддів зауважує на те, що дане твердження ґрунтується виключно на висновках акту ДПІ у Київському районі ГУ Міндоходів у Харківській області "Про результати позапланової виїзної документальної перевірки ТОВ "Юрполіс Компані", код за ЄДРПОУ 33901201, з питань дотримання вимог податкового законодавства по взаємовідносинам з ТОВ "ПРОМБУД-МОНТАЖІНВЕСТ", код ЄДРПОУ 36987611, за період 01.06.2013 р. - 30.06.2013 р." від 13.09.2013 року №448/20-31-22-03-07/33901201.

Проте, необхідно зауважити на те, що належними та допустимими в розумінні ст.124 Конституції України, ст.70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (оскільки діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст.191 КК України та ст.212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (оскільки наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст.207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (оскільки відповідно до ч.3 ст.228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави і суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).

Разом з тим, під час розгляду справи відповідачем не надано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб платника податків або за викладеними в акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочинів недійсними.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Предметом доказування у відповідній категорії спорів є реальність господарських операцій, що є підставою для виникнення права на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування; добросовісність дій платника податку, яка полягає у відповідності вчинених ним дій, а також реальність усіх даних, наведених у документах, що надають право на податковий кредит та/або бюджетне відшкодування.

Колегія суддів зазначає, що в силу закону отримання податковим органом акту перевірки, довідки зустрічної звірки або акту про неможливість проведення зустрічної звірки, в яких викладені висновки про наявність ознак фіктивної господарської діяльності, відсутність факту реального вчинення господарських операцій, вчинення контрагентом платника податків нікчемного правочину або відображення в звітності показників господарських операцій, які фактично не відбулись, не звільняє такий податковий орган від виконання обов'язку по самостійному встановленню та доведенню факту вчинення платником податків порушення закону, акт перевірки контрагента або акт про неможливість проведення зустрічної звірки тощо, не має преюдиційного значення при розгляді справи судом та не є документом, що достовірно та беззаперечно підтверджують обставини фактичної дійсності.

Крім того, зазначені відповідачем обставини не є підставою для позбавлення платника податку права на податковий кредит з ПДВ у випадку, коли останній виконав усі передбачені законом умови стосовно отримання такого права та має необхідні документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Адже, Податковий кодекс України не ставить право платника ПДВ на податковий кредит в залежність від дій або бездіяльності його контрагентів чи відсутності їх за місцезнаходженням, так само відсутності у контрагентів основних фондів, кваліфікованого персоналу тощо. І в разі порушення контрагентом податкової дисципліни відповідальність та негативні наслідки мають настати саме для цієї особи, оскільки позивач та його контрагент є окремими суб'єктами господарювання зі статусом юридичної особи, окремими платниками податку на додану вартість, кожен з яких має свої межі юридичної відповідальності, яка є індивідуальною, виходячи з вимог ст. 61 Конституції України.

В силу ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Колегія суддів також акцентує увагу і на тому, що чинне законодавство не покладає на платника податків обов'язку перевіряти безпосереднього контрагента на предмет виконання ним вимог податкового законодавства та його безпосередню наявність за місцезнаходженням перед тим, як відносити відповідні суми податку на додану вартість до податкового кредиту.

Враховуючи викладене, оскільки ТОВ "Спецвогнеізоляція" належним чином була підтверджена правомірність віднесення до податкового кредиту суми ПДВ наданими до перевірки належно оформленими податковими накладними, зібрані по справі докази підтверджують виконання зобов'язань між сторонами спірних правочинів, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість висновків податкового органу щодо завищення позивачем податкового кредиту за червень 2013 р.

З наданих позивачем первинних документів вбачається, що господарські операції між ТОВ "Спецвогнеізоляція" та ТОВ "Юрполіс Компані" мали реальний характер, у зв'язку з чим у відповідача не було підстав для неприйняття до заліку зазначених документів при визначенні податкового кредиту підприємства у звітному податковому періоді.

Відповідно до вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, всупереч наведеним положенням, відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, не доведено правомірність його рішення, що оскаржується.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що обставини, які викладені відповідачем в акті перевірки та в апеляційній скарзі, неможливо кваліфікувати як порушення, що передбачені п. 198.2, 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3, ст. 200, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Таким чином, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що відповідачем по справі не доведено правомірності та обґрунтованості прийняття оскаржуваного податкового повідомлення - рішення, а тому воно підлягає скасуванню.

З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції підтверджує, що постанова суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, а тому посилання відповідача в апеляційній скарзі на порушення судом ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України є безпідставними.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197, 198, 200, п. 1 ч. 1 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 28.10.2013р. по справі № 820/9599/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.

Головуючий суддя (підпис)П'янова Я.В.Судді(підпис) (підпис) Зеленський В.В. Чалий І.С. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: П'янова Я.В.