Постанова № 36205776, 10.12.2013, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2; e-mail: inbox@adm.lv.court.gov.ua; тел.: (032)-261-58-10 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 грудня 2013 року № 813/6094/13-а

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого - судді Хоми О.П.,

з участю секретаря судового засідання Іванків З.О.,

з участю позивача ОСОБА_1, представника відповідача Гнідця Ю.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити дії,

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 звернувся д осуду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області (далі - ДПІ у Жовківському районі) з вимогами, з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, визнати протиправною відмову відповідача у наданні йому відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та зобов'язати відповідача надати йому відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 29.07.2013 року по 10.11.2015 року згідно заяви від 24.07.2013 року. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що подана ним на ім'я начальника ДПІ у Жовківському районі 24.07.2013 року на підставі ст.18 Закону України «Про відпустки» та ст.179 КЗпП України заява про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 29.07.2013 року була залишена без розгляду на тій підставі, що, на думку відповідача, він не перебуває у трудових відносинах з останнім. З посиланням на ст.24 КЗпП України зазначає, що після утворення 04.06.2013 року ДПІ у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області і надання йому пропозиції про зайняття посади завідувача юридичного сектору цього територіального органу Міндоходів і допущено до роботи. Про допуск до роботи в якості завідувача юридичного сектору ДПІ у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області свідчить довіреність, видана на представництво інтересів ДПІ у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області, на підставі якої він брав участь у суді, участь у нарадах та візування наказів відповідача. За таких обставин вважає безпідставним заперечення відповідачем наявності трудових відносин, що склалися між ними.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні уточненні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених в позовній заяві. Просив позов задовольнити.

Представники відповідача Гнідець Ю.М., Звір Р.П. в судовому засіданні позову не визнали з підстав, викладених у письмовому запереченні, суть яких полягає в тому, що ОСОБА_1 не перебував у трудових відносинах з ДПІ у Жовківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області, так як перебував в трудових відносинах з ДПІ у Жовківському районі Львівської області ДПС на посаді начальника юридичного відділу, є членом Комісії з реорганізації, табелювався як працюючий повний день та отримував заробітну плату. ОСОБА_1 не був переведений з ДПІ у Жовківському районі Львівської області ДПС в ДПІ у Жовківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області на підставі 32 КЗпП України, а фактичний допуск позивача до роботи не може вважатись укладенням трудового договору, так як робота провадилась без розпорядження власника або уповноваженого ним органу - призначення на посаду не було погоджено в порядку, визначеному чинним законодавством України та нормативними документами вищестоящого відомства (Головною управління Міндоходів у Львівській області). Крім цього, факт трудових відносин неможливий за відсутності штатної одиниці в штатному розписі, затвердженому вищестоящим органом - Міндоходів України. Просили відмовити в задоволенні позову.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представників відповідача, з'ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, прийшов висновку, що позов підлягає до задоволення, мотивуючи це наступним.

Частиною другою статті 19 Конституції України зобов'язано органи державної влади та їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Закон України «Про державну службу» регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу. Він визначає загальні засади діяльності, а також статус державних службовців, які працюють в державних органах та їх апараті.

Згідно норм статті 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

ОСОБА_1 працює в органах державної податкової служби України з 15.05.1998 року, перебуваючи з 01.12.2005 року на посаді начальника юридичного відділу Державної податкової інспекції у Жовківському районі, а з 16.03.2012 року (у зв'язку з реорганізацією в порядку перетворення) - Державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області Державної податкової служби, що підтверджується відомостями трудової книжки (а.с.123).

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.13 № 229 «Про утворення територіальних органів Міністерства доходів і зборів» 04.06.13 року утворено як юридичну особу публічного права Державну податкову інспекцію у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Наказом голови комісії з проведення реорганізації ДПІ у Жовківському районі Львівської області ДПС, першого заступника начальника ДПІ у Жовківському районі Львівської області ДПС від 05.06.13 № 294 розпочато реорганізацію шляхом приєднання державної податкової інспекції у Жовківському районі Львівської області Державної податкової служби до державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області (а.с.12-13,51-52).

06.06.13 року ОСОБА_1 письмово попереджений про наступне вивільнення у зв'язку із реорганізацією ДПІ у Жовківському районі Львівської області ДПС та наступне звільнення із займаної посади згідно з пунктом 1 статті 40 КзПП України (а.с.65). При цьому пропозиція щодо переведення на посаду у структурі територіальних органів Міндоходів у Львівській області позивачу не були надані.

Міністерством доходів і зборів України 13.06.13 року затверджено тимчасову організаційну структуру ДПІ у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області, а 20.06.2013 року - тимчасовий штатний розпис на 2013 рік цього територіального органу Міндоходів, якими передбачено юридичний сектор із штатною чисельністю дві одиниці у складі завідувача секторі та головного державного інспектора (а.с.69-72).

Письмова пропозиція посади завідувача юридичного сектору ДПІ у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області ОСОБА_1 надана 26.06.2013 року, на яку позивач погодився, підтвердженням чого є власноручний підпис на пропозиції (а.с.78).

Позивачем до позовної заяви долучено ряд документів щодо штатної чисельності працівників ДПІ у Жовківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області, надісланих відповідачем електронною поштою після затвердження тимчасової організаційної структури та тимчасового штатного розпису на 2013 рік ДПІ у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Так, 03 липня 2013 року до управління правової роботи ГУ Міндоходів у Львівській області надіслано лист від 01.07.2013 р. № 23850/8/10-0 щодо складу юридичного підрозділу ДПІ у Жовківському районі, згідно додатків до даного листа (Додаток 8, Додаток 10) штатна чисельність працівників юридичного сектора ДПІ у Жовківському районі складає 2 одиниці, фактична чисельність працівників - 1, кількість вакантних посад - 1 (а.с.17-19).

03.07.2013 року за № 7003/8/04-14 до Управління персоналу ГУ Міндоходів у Львівській області подано звіт про чисельність, склад і переміщення працівників, які займають посади керівників і спеціалістів органів Міністерства доходів і зборів станом на 01.07.2013 року ДПІ у Жовківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області, відповідно до якого за напрямком роботи «правова робота» штатна чисельність працівників складає - 2 одиниці, фактична чисельність працівників - 1 одиниця, в колонці звіту «прийнято з початку року» за напрямком роботи «правова робота» зазначено - 1 працівник (а.с.20-22).

Начальником ДПІ у Жовківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області видано наказ від 09.07.13 року № 7 «Про розподіл обов'язків між керівництвом ДПІ у Жовківському районі», відповідно до якого куратором юридичного сектора призначено першого заступника начальника ДПІ у Жовківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області Бунечко Л.С. Вказаний наказ завізований завідувачем юридичного сектора ОСОБА_1 (а.с.23-24).

09.07.13 року начальником ДПІ у Жовківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області видано довіреність за № 110 (бланк №000086), якою уповноважено завідувача юридичного сектора ДПІ у Жовківському районі ОСОБА_1 від імені ДПІ у Жовківському районі представляти інтереси інспекції в усіх державних органах, установах, підприємствах, органах внутрішніх справ, місцевих, апеляційних судах, вищих спеціалізованих судах, Верховному суді України.

Позивач пояснив, що на підставі цієї довіреності він представляв інтереси відповідача в суді, зокрема, 10 липня 2013 року - у Львівському апеляційному адміністративному суді (головуючий суддя Гуляк В.В.) по справі за позовом ТзОВ «Підприємство ПМС» до ДПІ у Жовківському районі про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень.

Відповідачі підтвердили цю обставину та зазначили, що довіреність від 09.07.13 року № 110 (бланк №000086) не скасована та не відкликана.

Позивач ствердив, що його робота на посаді завідувача юридичного сектора здійснювалась з відома та за розпорядженням керівництва ДПІ у Жовківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області, вказавши, що за період з 01.07.13 року по 17.07.13 року ним як завідувачем юридичного сектора було завізовано значну кількість наказів начальника ДПІ, в тому числі про проведення планових, позапланових перевірок та податкових повідомлень-рішень, вся внутрішня переписка між підрозділами ДПІ за вказаний період здійснювалась саме на ім'я завідувача юридичного сектору ОСОБА_1

На підтвердження своїх доводів позивач надав копії наказів начальника ДПІ від 10.07.13 року №9 «Про вжиття заходів щодо усунення недоліків за результатами фінансового аудиту» (бланк №000192) та від 15.07.13 року № 336 «Про проведення документальної позапланової перевірки ПП «Укртекстрейдинг» (бланк №000102), завізовані завідувачем юридичного сектора ОСОБА_1 (а.с.26-30), а також службову записку начальника управління податкового аудиту ДПІ Антоняк Г.В. від 17.07.13 № 8, подану на ім'я завідувача юридичного сектору ОСОБА_1(а.с.31).

Крім цього, 12.07.13 року в ДПІ у Жовківському районі ГУ Міндоходів у Львівській області було проведено розширену нараду керівників та працівників структурних підрозділів ДПІ, участь в якій ОСОБА_1 приймав як завідувач юридичного сектору, що підтверджується відомостями додатку до протоколу зазначеної наради від 12.07.13 року №2 (а.с.32-34).

Встановлені судом фактичні обставини, підтверджені письмовими доказами, свідчать про те, що з липня 2013 року ОСОБА_1 був допущений до роботи на посаду завідувача юридичного сектору ДПІ у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Згідно частини четвертої статті 24 КЗпП України трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказу або розпорядження не було видано, але працівника фактично було допущено до роботи.

Відповідно до пункту 7 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами трудових спорів» від 6 листопада 1992 року № 9, фактичний допуск до роботи вважається укладенням трудового договору незалежно від того, чи було прийняття на роботу належним чином оформлене, якщо робота провадилась за розпорядженням чи відома власника або уповноваженого ним органу.

Наявні в матеріалах справи письмові докази (довіреність від 09.07.13 року № 110 (бланк №000086); наказ начальника ДПІ від 10.07.13 року №9 (бланк №000192) та від 15.07.13 року № 336 (бланк №000102); протокол розширеної наради від 12.07.13 року №2) свідчать про те, що роботу на посаді завідувача юридичного сектору ДПІ у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області ОСОБА_1 виконував за розпорядженням та з відома начальника цього територіального органу Міндоходів.

Вказані обставини спростовують всі доводи відповідача щодо заперечення останнім перебування ОСОБА_1 у трудових відносинах з ДПІ у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області.

Відповідно до статті 11 Закону «Про державну службу» державні службовці мають право користуватися правами і свободами, які гарантуються громадянам України, Конституцією і законами України.

Законом України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі - Закон №504/96-ВР) встановлено державні гарантії права на відпустки, визначено умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи.

Державні гарантії та відносини, пов'язані з відпусткою, регулюються Конституцією України, цим Законом, Кодексом законів про працю України, іншими законами та нормативно-правовими актами України.

Порядок та підстави надання соціальної відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку визначені статтею 18 Закону №504/96-ВР, відповідно до якої після закінчення відпустки у зв'язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки їй надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, та одним із прийомних батьків.

Аналогічна норма містяться у статті 179 КЗпП України, відповідно до частини сьомої якої відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з виплатою за ці періоди допомоги відповідно до законодавства можуть бути використані повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною.

24.07.13 року на ім'я начальника ДПІ у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області ОСОБА_1 подав заяву підставі ст. 18 Закону України «Про відпустки» та ст. 179 КЗпП України про надання йому відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 29.07.13 року по 10.11.2015 року, до якої долучив документи на підтвердження наявності права на таку відпустку (а.с.7).

Відповідач листом від 30.07.2013 року №7707/04 повідомив ОСОБА_1 про те, що його заява про надання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку від 24.07.13 року, зареєстрована за вх.№4261, не підлягає розгляду, оскільки він не перебуває у трудових відносинах з ДПІ у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області (а.с.79-80).

Представники відповідача в судовому засіданні ствердили, що листом від 30.07.2013 року №7707/04 ОСОБА_1 фактично було відмовлено у наданні відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відмовивши у наданні ОСОБА_1 відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, відповідач порушив соціальні гарантії при проходженні публічної служби, визначені нормами чинного законодавства.

Відповідно до вимог частини другої статті 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не подано доказів правомірності відмови у наданні відповідачу відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повно важення надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Перевіривши оскаржувану позивачем відмову відповідача у наданні йому відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, суд дійшов переконання, що така відмова вчинена без урахування вимог законів України «Про державну службу» та «Про відпустки», Кодексу законів про працю України і з порушенням передбачених статтею 2 КАС України принципів, відтак підлягає визнанню протиправною. А позов в цій частині до задоволення.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача надати ОСОБА_1 відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року №7 «Про судове рішення в адміністративній справі» суд може ухвалити постанову про зобов'язання відповідача прийняти рішення певного змісту,за винятком випадків, коли суб'єкт владних повноважень під час адміністративних процедур відповідно до закону приймає рішення на основі адміністративного розсуду.

У даному спорі Державна податкова інспекція у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області виступає не як суб'єкт владних повноважень, який приймає рішення під час адміністративних процедур на основі адміністративного розсуду, а як власник або уповноважений ним орган.

Протиправність відмови відповідача у наданні позивачу соціальної відпустки є порушенням соціальних гарантій позивача при проходженні ним публічної служби. Право на одержання такого виду відпустки регулюється нормами трудового законодавства, відповідно до якого і повинен в даному випадку діяти власник або уповноважений ним орган при розгляді заяви працівника.

З урахуванням викладеного, суд вважає за можливе зобов'язати відповідача надати ОСОБА_1 відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно заяви від 24.07.2013 року.

Відповідно до положень статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати не підлягають стягненню зі сторін.

Керуючись ст.ст. 7-14, 69-71, 86, 87, 94, 159, 160-163,167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

п о с т а н о в и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною відмову Державної податкової інспекції у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області у наданні ОСОБА_1 відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Жовківському районі Головного управління Міндоходів у Львівській області надати ОСОБА_1 відпустку по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку з 29.07.2013 року по 10.11.2015 року згідно заяви від 24.07.2013 року.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено Кодексом адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Хома О.П.

Повний текст постанови виготовлено 17 грудня 2013 року.