Ухвала суду № 36204893, 18.12.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Захарова О.В.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 грудня 2013 року справа №812/8084/13-а приміщення суду за адресою:83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Гайдара А.В.

Яковенко М.М.

розглянувши у порядку

письмового провадження

апеляційну скаргу

Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області

на постанову

Луганського окружного адміністративного суду

від

21 листопада 2013 року

по адміністративній справі

№ 812/8084/13-а (суддя Захарова О.В.)

за позовом

Державного підприємства «Антрацит»

до

Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області

про

скасування вимоги № Ю-787 від 6 серпня 2013 року, -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року адміністративний позов Державного підприємства «Антрацит» (надалі підприємство, позивач у справі) до Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області (надалі управління, відповідач у справі) про скасування вимоги управління № Ю-787 від 6 серпня 2013 року задоволено повністю, внаслідок чого, скасована вимога управління № Ю-787 від 6 серпня 2013 року про сплату недоїмки, з підстав протиправності її прийняття (арк. справи 147-152).

В апеляційній скарзі Управління посилається на необґрунтованість постанови та прийняття її з порушенням норм матеріального та процесуального права просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги підприємства задовольнити (арк. справи 157-158).

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Державне підприємство «Антрацит», зареєстрована в Управлінні як платник внесків, є платником єдиного внеску. «Шахта «Комсомольська» є відокремленим підрозділом підприємства, належить до платників збору відповідно до статті 4 Закону України 2464.

Ухвалою Господарського суду Луганської області 9 січня 2013 року по справі № 913/124/13-г порушено провадження у справі про банкрутство державного підприємства «Антрацит», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів (том 1 арк. справи 53).

Пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону України № 2464 передбачено, що за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум. Частиною 10 цієї статті встановлено, що на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу. За правилами частини 13 нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно.

Управлінням 6 серпня 2013 року сформовано вимогу № Ю-787 про сплату недоїмки, станом на 1 серпня 2013 року, за період травень-червень 2013 року, якою управління вимагає сплатити суму недоїмки зі сплати єдиного внеску, штрафів та пені на загальнообов'язкове державне соціальне страхування в сумі 23490372, 75 грн., у тому числі недоїмка 22004568, 40 грн., штрафних санкції у сумі 1204235, 37 та нарахована пеня у розмірі 281568, 98 (том 1 арк. справи 11).

Право управління на надіслання вимоги про сплату зокрема недоїмки встановлене частиною четвертою статті 25 Закону України 2464. Нормами цієї ж статті передбачено, що за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Особливість цієї справи полягає у тому, що стосовно позивача порушено справу про банкрутство. Факт порушення справи про банкрутство розділило цю заборгованість на два різновиди конкурсну та поточну, відповідно до положень статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року № 2343-12 (далі Закон України 2343), за яким кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

З огляду на зазначене починаючи з 9 січня 2013 року погашення конкурсної кредиторської заборгованості, яка виникла до порушення справи про банкрутство здійснюється в межах процедури банкрутства, погашення поточної кредиторської заборгованості здійснюється за загальною процедурою у терміни встановлені Законом 2343.

Зазначені обставини підтверджуються відомостями облікової картки платника внесків, якою наведені всі платіжні доручення із зазначенням їх дат, номерів та сум сплати. Платіжні доручення долучені до матеріалів справи (арк. справи 15-33, 37-46). Повна сплата позивачем зобов'язань з єдиного внеску за травень-червень після порушення справи про банкрутство, доводить відсутність недоїмки яка визначена спірною вимогою і як наслідок цього безпідставність її винесення. Відсутність недоїмки з поточної заборгованості обумовлює протиправність спірної вимоги.

Стосовно правових наслідків мораторію у справі про банкрутство та конкуренції норм між інститутом банкрутства та соціального страхування, колегія суддів зазначає наступне.

Мораторій на задоволення вимог кредиторів - зупинення виконання боржником грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), термін виконання яких настав до дня введення мораторію, і припинення заходів, спрямованих на забезпечення виконання цих зобов'язань та зобов'язань щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), застосованих до дня введення мораторію (частина перша статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, чинній на час спірних правовідносин).

Відповідно до частина третьої цієї статті протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі звернення стягнення на заставлене майно та виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.

Крім того, відповідно до частини 5 статті 19 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширюється на виплату заробітної плати та нарахованих на ці суми страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування.

Враховуючи зазначене колегія суддів вважає, що суд першої інстанції повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 18, 41, 100, 185, 195, 197, 199, 200, 205, 206, 211, 212, 254, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Антрациті та Антрацитівському районі Луганської області на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року по справі № 812/8084/13-а - залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 21 листопада 2013 року по справі № 812/8084/13-а - залишити без задоволення.

Ухвала постановлена та підписана 18 грудня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: А.В. Гайдар

М.М. Яковенко