Ухвала суду № 36204882, 16.12.2013, Донецький апеляційний адміністративний суд

Головуючий у 1 інстанції - Козаченко А.В.

Суддя-доповідач - Ханова Р.Ф.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

.

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 грудня 2013 року справа №805/17144/13-а

приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі:

головуючого судді: Ханової Р.Ф.

суддів: Гайдара А.В.

Яковенка М.М.

розглянувши у порядку

письмового провадження

апеляційну скаргу

ОСОБА_3, діючого в інтересах ОСОБА_4

на ухвалу

Донецького окружного адміністративного суду

від

3 грудня 2013 року

по адміністративній справі

№ 805/17144/13-а (суддя Козаченко А.В.)

за позовом

ОСОБА_4

до

Донецького юридичного інституту Міністерства внутрішніх справ України

про

зобов'язання виплатити кошти, -

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою суду від 3 грудня 2013 року адміністративний позов ОСОБА_4 (далі позивач) до Донецького юридичного інституту МВС України про зобов'язання виплатити кошти при звільненні, внаслідок не проведення остаточного розрахунку, який складається з матеріальної допомоги, відшкодування за затримку розрахунку при звільненні та одноразової грошової допомоги, залишено без розгляду з підстав подання позову після закінчення встановленого частиною третьою статті 99 КАС України строку та відсутності підстав для поновлення пропущеного позивачем строку (арк. справи 1).

Законом України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 7 липня 2010 року встановлені нові строки для звернення до адміністративного суду.

Відповідно діючої редакції частини третьої статті 99 КАС України для звернення до адміністративного суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

На думку суду першої про порушення свої прав позивач дізнався в день його звільнення тобто 7 вересня 2006 року, натомість за захистом порушеного права звернувся 29 листопада 2013 року.

В апеляційній скарзі позивач посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для подальшого розгляду у суді першої інстанції (арк. справи 6-9).

Апелянт посилаючись на Рішення Конституційного Суду України від 15 жовтня 2013 року у справі № 8-рп/2013 у справі за конституційним зверненням громадянки ОСОБА_5 щодо офіційного тлумачення положень частини другої статті 233 Кодексу законів про працю України, статей 1, 12 Закону України «Про оплату праці» доводить відсутність обмеження будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати.

У відповідності до пункту 2 частини 1 статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає її обґрунтованою виходячи з наступного.

Звертаючись до суду позивач просив про сплату матеріальної та одноразової грошової допомоги при звільнені з органів МВС у запас за власним бажанням. За правилами підвідомчості спір належить розглядати за правилами адміністративної юстиції відповідно до пункту 2 частини другої статті 17 КАС України.

За положеннями частини першої статті 5 КАС України адміністративне судочинство здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу та міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Конституційний Суд України у Рішеннях від 15 жовтня 2013 року № 8-рп/2013 (Справа № 1-13/2013) та № 9-рп/2013 (Справа № 1-18/2013) виходив серед іншого з того, що згідно зі статтею 1 Конвенції Міжнародної організації праці «Про захист заробітної плати» № 95, ратифікованої Україною 30 червня 1961 року, термін «заробітна плата» означає, незалежно від назви й методу обчислення, будь-яку винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити працівникові за працю, яку виконано чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано чи має бути надано. Цьому визначенню відповідає поняття заробітної плати, передбачене у частині першій статті 94 Кодексу законів про працю і частині першій статті 1 Закону України «Про оплату праці», як винагороди, обчисленої, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган (роботодавець) виплачує працівникові за виконану ним роботу.

Надаючи тлумачення у зазначених Рішеннях КСУ вирішив, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовами трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснене роботодавцем нарахування таких виплат.

З огляду на обов'язковість Рішень КСУ, виходячи з положень частини другої статті 99 КАС України, є наявним інше положення Закону, а саме відсутність обмеження будь-яким строком звернення працівника до суду про стягнення заробітної плати, суд першої інстанції безпідставно вирішив зазначене питання.

З урахуванням зазначеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції порушені норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання про залишення позову без розгляду, що є безумовною підставою скасування процесуального документа.

Керуючись статтями 24, 89, 99, 100, 102, 184, 195, 197, 199, 202, 204, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3, діючого в інтересах ОСОБА_4 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 3 грудня 2013 року по справі № 805/17144/13-а - задовольнити.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 3 грудня 2013 року по справі № 805/17144/13-а - скасувати.

Направити справу № 805/17144/13-а до Донецького окружного адміністративного суду для продовження розгляду шляхом вирішення питання про відкриття провадження у справі.

Ухвала постановлена та підписана 16 грудня 2013 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили через п'ять днів після направлення копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий: Р.Ф. Ханова

Судді: А.В. Гайдар

М.М. Яковенко