Постанова № 36204628, 10.12.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

10 грудня 2013 року 08:56 № 826/16920/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Іщука І.О., при секретарі судового засідання Самаренко Х.С, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Поліграф-Експрес»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києвіпро скасування податкових повідомлень -рішень від 06.08.2013 р. № 0006672220 та № 0006682220,

за участю представників сторін:

від позивача: Александрович О.М. (довіреність від 01.08.2013 р. № б/н);

від відповідача: Козак В.А. (довіреність від 13.08.2013 р. № 1399/9/26-54-10-034).

На підставі частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 10 грудня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Виготовлення постанови у повному обсязі відкладено, про що повідомлено осіб, які брали участь у розгляді справи, з урахуванням вимог частини другої статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України. Під час проголошення вступної та резолютивної частин постанови сторонам роз'яснено зміст судового рішення, порядок і строк його оскарження, а також порядок отримання повного тексту постанови, визначеного статтею 167 Кодексу адміністративного судочинства України.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліграф-Експрес» звернулось до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі ГУ Міндоходів у м. Києві про скасування податкових повідомлень -рішень від 06.08.2013 р. № 0006672220 та № 0006682220.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Державною податковою інспекцією у Оболонському районі м. Києва ДПС на підставі хибних висновків акту перевірки від 23.07.2013 р. № 263/22-6/31281722 щодо порушення позивачем приписів податкового законодавства прийнято податкове повідомлення-рішення від 06.08.2013 р. № 0006672220, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 70 525,00 грн. та податкове повідомлення-рішення від 06.08.2013 р. № 0006682220, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 67 166,00 грн.

Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити їх в повному обсязі. В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначив, що висновки відповідача спростовуються належним чином оформленими документами. Отже, позивачем правомірно було сформовано суми податкового кредиту і валових витрат.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позовних вимог та зазначив, що перевіркою контрагента позивача ТОВ «Еворі Інвестмент» встановлено, що фінансова-господарська діяльність останнього була спрямована на здійснення операцій пов'язаних з наданням податкової вигоди особам, здійснювалась поза межами правового поля, що у свою чергу свідчить про не набуття належним чином цивільної право дієздатності цих підприємств, фінансово-господарські взаємовідносини між ним та позивачем є фіктивними правочинами та такими, що вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлюються цими правочинами.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві проведено документальну позапланову виїзну перевірку ТОВ «Поліграф-Експрес» щодо документального підтвердження господарських відносин з ТОВ «Еворі Інвестмент» за період з 01.09.2012 р. по 30.09.2012 р., їх реальності та повноти відображення в обліку.

Перевіркою встановлено порушення:

1) п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 та п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження податку на додану вартість за вересень 2012 року в сумі 53 733,00 гривень;

2) п. 138.1 ст. 138, пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на прибуток за перевіряємий період за 3 квартал 2012 року на суму 56 420,00 гривень.

За наслідками перевірки Державною податковою інспекцією в Оболонському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві складено акт від 23.07.2013 р. № 263/22-6/31281722 та прийнято:

- податкове повідомлення-рішення від 06.08.2013 р. № 0006672220, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств на загальну суму 70 525,00 гривень, в тому числі за основним платежем - 56 420,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 14 105,00 гривень;

- податкове повідомлення-рішення від 06.08.2013 р. № 0006682220, яким позивачу визначено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 67 166,00 гривень, втому числі за основним платежем в розмірі 53 733,00 гривень, за штрафними (фінансовими) санкціями - 13 433,00 гривень.

За наслідками адміністративного оскарження, Головним управлінням Міндоходів у м. Києві прийнято рішення від 11.10.2013 р. № 5160/10/26-15-10-04-04, яким податкові повідомлення рішення від 06.08.2013 р. № 0006672220 та № 0006682220 залишено без змін, а скаргу - без задоволення.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Підпунктом 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, визначено, що витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України, витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

У разі якщо платник податку здійснює виробництво товарів, виконання робіт, надання послуг з довготривалим (більше одного року) технологічним циклом виробництва за умови, що договорами, укладеними на виробництво таких товарів, виконання робіт, надання послуг, не передбачено поетапної їх здачі, до витрат звітного податкового періоду включаються витрати, пов'язані з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг у цьому періоді.

В силу ж п. 138.8 ст. 138 Податкового кодексу України собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг складається з витрат, прямо пов'язаних з виробництвом таких товарів, виконанням робіт, наданням послуг, а саме:

прямих матеріальних витрат;

прямих витрат на оплату праці;

амортизації виробничих основних засобів та нематеріальних активів, безпосередньо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

загальновиробничі витрати, які відносяться на собівартість виготовлених та реалізованих товарів, виконаних робіт, наданих послуг відповідно до положень (стандартів) бухгалтерського обліку;

вартості придбаних послуг, прямо пов'язаних з виробництвом товарів, виконанням робіт, наданням послуг;

інших прямих витрат, у тому числі витрат з придбання електричної енергії (включаючи реактивну).

Відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку не враховуються при визначенні оподаткованого прибутку.

Відповідно до пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Згідно з п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Отже, наведені правові норми дозволяють платнику податку формувати податковий кредит у зв'язку з реальним придбанням товарів (робіт, послуг) та на підставі відповідних розрахункових, платіжних та інших документів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Виходячи із системного аналізу вищенаведених правових норм для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Згідно з п. 198.6 ст.198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів:

а) у паперовому вигляді;

б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити:

а) порядковий номер податкової накладної;

б) дата виписування податкової накладної;

в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг;

г) податковий номер платника податку (продавця та покупця);

ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку;

д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг;

е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг;

є) ціна постачання без урахування податку;

ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні;

з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку;

и) вид цивільно-правового договору;

і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України);

ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Відповідно до п. 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України, податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

При здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний надати покупцю податкову накладну та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Згідно п. 5 «Порядку заповнення податкової накладної» затверджено Наказом Міністерства фінансів України від 01.11.2011 N 1379, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2011 р. за N 1333/20071, сплачена (нарахована) сума податку на додану вартість у податковій накладній повинна відповідати сумі податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг продавця у реєстрі виданих та отриманих податкових накладних.

Виходячи з вищенаведеного, відображенню в бухгалтерському обліку та податковій звітності підлягає лише та господарська операція, яка фактично відбулась, при наявності первинного документу, що підтверджує таку господарську операцію.

Згідно з абзацом 11 статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Відповідно до абзацу другого пункту 2.1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 за номером 168/704, господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Аналіз вказаних норм свідчить про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Зазначена позиція суду узгоджується із позицією Вищого адміністративного суду України, викладеної у листі останнього від 02.06.2011 №742/11/13-11.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Поліграф-Експрес» зареєстровано Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією, перебуває на обліку в ДПІ Оболонського району ГУ Міндоходів у м. Києві. Основними видами діяльності, згідно довідки з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, є видавнича діяльність, виготовлення друкарських форм і надання інших поліграфічних послуг.

Відповідно до договору підряду № 100912 від 10.09.2012 р., укладеного між ТОВ «Еворі Інвестмент» (Підрядник) та ТОВ «Поліграф-Експрес» (Замовник), Підрядник зобов'язується виконувати роботи з розробки дизайну, фальцування, ламінування, тиснення та інших пост друкарських робіт на напівфабрикатах поліграфічної продукції Замовника, в подальшому - напівфабрикат.

Замовник зобов'язується надавати заявки на виконання робіт по замовленнях в електронному вигляді, або надіславши по факсу, отримувати та сплачувати рахунки-фактури, надані Підрядником на підставі отриманих від Замовника заявок, приймати виконані роботи відповідно до акту виконаних робіт.

Відповідно до п. 2.1 договору загальна сума договору складає загальну вартість робіт, зазначену в рахунках-фактурах, виставлених підрядником Замовнику на підставі заявок на виконання робіт, підтверджених актами. Вартість робіт, зазначена в рахунку, по кожній заявці в рамках цього договору визначається сторонами в договірному порядку.

Відповідно до п. 4.1 договору, Підрядник інформує Замовника про виконання робіт по кожному замовленню.

Разом із відвантаженими напівфабрикатами, Підрядник передає Замовнику наступну документацію: акт прийому-передачі виконаних робіт, рахунок-фактуру, податкову накладну, видаткову накладну (п. 4.2 договору).

На момент укладення зазначеного договору, сторони мали статус платників податку на додану вартість.

На виконання умов договору підряду № 100912 від 10.09.2012 р., позивачем надано рахунки на оплату: № 120912 від 12.09.2012 р. на суму 30 210,00 грн., № 140912 від 14.09.2012 р. на суму 30 560,00 грн.; № 170912 від 17.09.2012 р. на суму 29 750,00 грн.; № 190912 від 19.09.2012 р. на суму 25 240,00 грн., № 240912 від 24.09.2012 р. на суму 30 450,00 грн., № 240912-1 від 24.09.2012 р. на суму 32 430,00 грн., № 250912 від 25.09.2012 р. на суму 28 020,00 грн., № 250912-1 від 25.09.2012 р. на суму 29 800,00 грн., № 260912 від 26.09.2012 р. на суму 28 520,00 грн., № 260912-1 від 26.09.2012 р. на суму 29 800,00 грн., № 260912-2 від 26.09.2012 р. на суму 27 620,00 грн.

На підтвердження виконання робіт позивачем надано акти здачі-приймання робіт (надання послуг): № 120912-1 від 14.09.2012 р., № 170912 від 17.09.2012 р., № 200912 від 20.09.2012 р., № 260912-1 від 26.09.2012 р., № 260912 від 26.09.2012 р., № 270912 від 27.09.2012 р., № 270912-1 від 27.09.2012 р., № 280912-2 від 28.09.2012 р., № 280912-3 від 28.09.2012 р., № 280912-1 від 28.09.2012 р., № 280912 від 28.09.2012 р.

На підтвердження постачання послуг та їх оплати позивачем надано податкові накладні: від 14.09.2012 р. № 97, від 17.09.2012 р. № 103, від 20.09.2012 р. № 112, від 26.09.2012 р. № 125, від 26.09.2012 р. № 126, від 27.09.2012 р. № 132, від 27.09.2012 р. № 133, від 28.09.2012 р. № 143, від 28.09.2012 р. № 144, від 28.09.2012 р. № 145, від 28.09.2012 р. № 146.

На підтвердження руху активів позивачем надано банківські виписки ПАТ КБ «Правекс-Банк» за 26.09.2012 р., за 28.09.2012 р., за 08.10.2012 р.

На підтвердження реалізації товарів в ланцюгу постачання іншим контрагентам позивачем надано видаткові накладні: № 709 від 17.09.2012 р. (покупець - Центральний друкований орган Міністерства оборони України журнал «Військо України»), № 725 від 24.09.2012р., № 726 від 24.09.2012 р., (покупець - ТОВ «Домашнє читання»), № 777 від 05.10.2012 р., № 778 від 05.10.2012 р. (покупець - ПАТ «Банк «Траст»), № 802 від 09.10.2012 р. (покупець - ТОВ «Комплекс Агромарс»).

На підтвердження передачі товарів позивачем надано акти здачі-приймання робіт (надання послуг): № 77 від 19.09.2012 р., № 80 від 28.09.2012 р., від 28.12.2012 р. № б/н.

Оплата за надані послуги (виконані роботи) здійснювалась на підставі платіжних доручень: № 1148 від 25.09.2012 р., № 11716 від 27.09.2012 р., № 2083 від 28.09.2012 р., № 524 від 01.10.2012 р., № 525 від 01.10.2012 р., № 522 від 01.10.2012 р., № 523 від 01.10.2012 р., № 2233 від 15.11.2012 р., № 164 від 03.09.2012 р., № 166 від 04.09.2012 р., № 165 від 04.09.2012 р., № 2023 від 11.09.2012 р., № 11039 від 11.09.2012 р., № 2055 від 14.09.2012 р., № U1265534 від 18.09.2012 р., № U 8000144727 від 28.09.2012 р., № 8000144723 від 28.09.2012 р., № 212 від 15.10.2012 р., а також рух коштів підтверджується банківською випискою: ПАТ КБ «Правекс - Банк» за 11.09.2012 р.

Як вбачається з акту перевірки податкового органу, висновки щодо фіктивності укладених угод між позивачем та його контрагентом ТОВ «Еворі Інвестмент», зроблені з огляду на акт Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва від 20.03.2013 р. № 1075/22.4/37471556 про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Еворі Інвестмент» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період грудень 2011, квітень -грудень 2012 року та січень-лютий 2013 року.

Так, з даного акту вбачається, що звіркою не встановлено факту реального здійснення господарських операцій ТОВ «Еворі Інвестмент» за період грудень 2011, квітень -грудень 2012 р. та січень-лютий 2013 р. Встановлено відсутність об'єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг).

Водночас, рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 15.07.2013 р. у справі № 826/9066/13- а за позовом ТОВ «Еворі Інвестмент» до Державної податкової інспекції у Печерському районі м. Києва ДПС про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії адміністративний позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби, що виразились у проведенні зустрічної звірки Товариства з обмеженою відповідальністю «Еворі Інвестмент» результати якої оформлені актом № 1075/224/37471556 від 20.03.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Еворі Інвестмент» щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період грудень 2011, квітень - грудень 2012 року та січень - лютий 2013 року». Зобов'язано Державну податкову інспекцію у Печерському районі міста Києва Державної податкової служби вилучити з інформаційної бази даних «Система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України», інформацію, внесену на підставі акта № 1075/224/37471556 від 20.03.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Еворі Інвестмент» (код ЄДРПОУ 37471556) щодо підтвердження господарських відносин із платниками податків за період грудень 2011, квітень - грудень 2012 року та січень - лютий 2013 року». В іншій частині адміністративного позову відмовлено. Зазначене рішення залишено без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 20.08.2013 р.

Проаналізувавши первинну документацію позивача, суд дійшов висновку, що вона складена у відповідності до вимог Податкового кодексу України, Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та інших нормативно-правових актів.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

З урахуванням наведеного суд приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ «Еворі Інвестмент» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

Суд також враховує вимоги статті 18 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців», яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Еворі Інвестмент» було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців та було зареєстровано як платник податку на додану вартість.

Крім того, суд звертає увагу, що відповідачем не було досліджено та враховано первинні документи позивача.

Висновки про сумнівність господарських операцій між позивачем та ТОВ «Еворі Інвестмент» податковим органом були зроблені не у зв'язку з непідтвердженням товарності цих операцій, відсутністю чи неправильним складанням первинних документів або неналежним їх відображенням у бухгалтерському чи податковому обліку, а лише на підставі акта № 1075/224/37471556 від 20.03.2013 «Про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Еворі Інвестмент», яким встановлено відсутність об'єктів оподаткування.

При цьому, в акті перевірки від 23.07.2013 р. № 263/22-6/31281722 відповідачем не наведено жодного доказу того, що укладені між позивачем і ТОВ «Еворі Інвестмент» угоди суперечать актам цивільного законодавства чи свідчать про намір сторін ухилитися від оподаткування доходів, отриманих внаслідок виконання цих угод або приховування дійсного об'єкту оподаткування, зменшення бази оподаткування, створення штучних підстав для незаконного відшкодування сум сплачених податків за рахунок коштів бюджету тощо.

Викладене свідчить, що позивач придбані у ТОВ «Еворі Інвестмент» послуги та товари, використав у подальших оподатковуваних операціях в межах своєї основної господарської діяльності.

Судом встановлено, що податковий кредит був сформований позивачем на підставі належним чином оформлених податкових накладних, отриманих від ТОВ «Еворі Інвестмент», що не заперечується податковим органом, сторони під час підписання податкових накладних мали статус платників податку на додану вартість.

Отже, враховуючи вищенаведене та перевіривши всі фактичні обставини справи, суд не знаходить порушень чинного законодавства щодо оформлення первинних документів у фінансово - господарських взаємовідносинах між позивачем та ТОВ «Еворі Інвестмент», а тому вважає, що формування ТОВ «Поліграф-Експрес» податкового кредиту з податку на додану вартість та валових витрат є правомірним, а дії Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва ДПС щодо нарахування позивачу сум з податку на додану вартість, податку на прибуток - протиправними.

Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до п. 123.1 ст. 123 Податкового кодексу України визначено, у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу сплачує штрафні санкції.

Оскільки, суд визнав неправомірним нарахування позивачу сум з податку на додану вартість та валових витрат, то нарахування штрафних санкцій є також неправомірним.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За таких обставин, відповідачем не надано суду належних та допустимих доказів, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення від 06.08.2013 р. № 0006672220 та № 0006682220 прийнято обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин справи, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а тому позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграф-Експрес» про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень від 06.08.2013 р. № 0006672220 та № 0006682220 підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 160-163, 167, 254 КАС України, Окружний адміністративний суд м. Києва, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Поліграф-Експрес» задовольнити.2.Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Оболонському районі м. Києва ДПС від 06.08.2013 р. № 0006672220 та № 0006682220.

Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її проголошення особою, яка оскаржує постанову, за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя І.О. Іщук

Повний текст постанови виготовлено 16.09.2013 р.