Рішення № 36204063, 18.12.2013, Господарський суд Чернігівської області

Господарський суд

Чернігівської області

14000, м. Чернігів, телефон канцелярії

проспект Миру, 20 67-28-47

Іменем України

РІШЕННЯ

18 грудня 2013 року справа № 5028/19/18/2012

Позивач: публічне акціонерне товариство Комерційний банк "Надра",

вул. Артема, 15, м. Київ, 04053

адреса для листування: вул. Г.Полуботка, 17, м. Чернігів, 14000

Відповідач: фізична особа-підприємець ОСОБА_1,

2 пров. Перемоги, 11, м. Бахмач, Чернігівська область, 16500

адреса для листування: вул. Чернігівська, 5а, м. Бахмач, Чернігівська область, 16500

Предмет спору: про стягнення заборгованості 28204,32 грн.

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

від позивача: Пригара А.В., довіреність № 13-11-11805 від 17.09.2013 представник, був присутній в судовому засіданні 04.12.2013 року, 10.12.2013 року, 17.12.2013 року;

18.12.2013 року представник позивача в судове засідання не з»явився

від відповідача: ОСОБА_3, договір про надання правової допомоги адвокатом від 01.03.2013 р., був присутній в судовому засіданні 04.12.2013 року, 17.12.2013 року; 18.12.2013 року представник позивача в судове засідання не з»явився

Рішення виноситься після оголошеної в судовому засіданні перерви, з 17.12.2013 року по 18.12.2013 року, на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України.

СУТЬ СПОРУ:

Позивачем було подано позов про стягнення з відповідача 69596,07 грн. нарахованих відсотків; 17756,83 грн. пені за прострочення сплати кредиту; 4110,07 грн. пені за прострочення сплати відсотків, 3479,80 грн. штрафу та 19019,01 грн. інфляційних нарахувань, згідно договору кредитної лінії № 01-09/МК/2007-980 від 24.05.2007 року та додаткової угоди №1 до нього від 24.05.2007 року.

Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 27.07.2012 року було порушено провадження по справі № 5028/19/18/2012 (суддя Моцьор В.В.).

В процесі розгляду справи позивачем було подано заяву про збільшення розміру позовних вимог, в якій він просив суд стягнути з відповідача 138 568,14 грн. боргу, в тому числі 95 225,18 грн. заборгованості з нарахованих відсотків; 10 959,51 грн. пені за прострочення сплати тіла кредиту за період з 5 вересня 2012 року по 5 березня 2013 року; 8 102,67 грн. пені за прострочення сплати відсотків по кредиту за період з 5 вересня 2012 року по 5 березня 2013 року, 19 519,53 грн. інфляційних втрат за період з 27 січня 2011 року по 31 січня 2013 року та 4 761,26 грн. штрафу за порушення умов кредитного договору №01-09/МК/2007-980 від 24 травня 2007 року щодо несвоєчасної сплати відсотків, яка була прийнята судом.

11.03.2013 року господарським судом Чернігівської області по справі № 5028/19/18/2012 було винесено рішення (з урахуванням заяви позивача про збільшення позовних вимог), яким позовні вимоги було задоволено повністю, стягнуто з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь Відкритого акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" 95222,18 грн. заборгованості з нарахованих відсотків, 10 959,51 грн. пені за прострочення сплати кредиту, 8102,67 грн. пені за прострочення сплати відсотків, 4761,26 грн. штрафу, 19 519,53 грн. інфляційних втрат та 2771,36 грн. судового збору.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2013 року, рішення суду по справі № 5028/19/18/2012 скасовано в частині стягнення заборгованості з нарахованих відсотків за користування кредитом та в частині стягнення штрафу у розмірі 5%; стягнуто з відповідача на користь позивача 39 120,88 грн. заборгованості з нарахованих відсотків за користування кредитом та 1956,04 грн. штрафу 5%. В решті частини зазначених позовних вимог відмовлено. В решті частини рішення залишено без змін. Резолютивну частину рішення викладено в новій редакції.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2013 року, скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2013 року та рішення господарського суду Чернігівської області від 11.03.2013 року у справі № 5028/19/18/2012 (суддя Моцьор В.В.) в частині стягнення 10959,51 грн. пені за прострочення сплати кредиту, 8102,67 грн. пені за прострочення сплати відсотків, 1956,04 грн. штрафу, 7186,10 грн. інфляційних втрат, а матеріали справи в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду Чернігівської області.

Відповідно до автоматизованого розподілу справ між суддями від 20.11.2013 року, справу №5028/19/18/2012 за позовом публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 в частині стягнення 10959,51 грн. пені за прострочення сплати кредиту, 8102,67 грн. пені за прострочення сплати відсотків, 1956,04 грн. штрафу, 7186,10 грн. інфляційних втрат, передано на розгляд судді Лавриненко Л.М.

Оскільки вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов"язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи, ухвалою суду від 21.11.2013 року були прийняті до розгляду суддею Лавриненко Л.М матеріали справи № 5028/19/18/2012 в частині стягнення 10959,51 грн. пені за прострочення сплати кредиту, 8102,67 грн. пені за прострочення сплати відсотків, 1956,04 грн. штрафу, 7186,10 грн. інфляційних втрат.

В судовому засіданні 04.12.2013 року представниками сторін були подані письмові клопотання про відмову від здійснення фіксації судового засідання технічними засобами, які задоволено судом.

В судовому засіданні 04.12.2013 року суд перейшов до розгляду справи по суті.

Представник позивача виклав позовні вимоги.

Представник відповідача просив суд відмовити в задоволенні позову. В поданих письмових поясненнях № 4/13-1 від 04.12.2013 р. вказує на те, що строк позовної давності щодо стягнення 10959,51 грн. пені за прострочення сплати кредиту, 8102,67 грн. пені за прострочення сплати відсотків, 1956,04 грн. штрафу, сплив 23.11.2011 року, у зв"язку з чим позивачу потрібно відмовити в задоволенні цих вимог. Крім того, відповідач зазначив, що рішенням господарського суду Чернігівської області від 26.01.2011 року по справі №12/100/8 було стягнуто 8681,19 грн. штрафу, відповідно до п.8.3. договору за прострочку повернення кредиту та сплати відсотків, а згідно ст. 61 Конституції України не може відбуватись подвійна відповідальність за одне й теж саме порушення, у зв"язку з чим потрібно відмовити позивачу в цій частині. Також відповідач зазначив, що згідно поданого ним контррозрахуноку інфляційних нарахувань, інфляційні нарахування можуть складати лише 12333,43 грн. за час прострочення кредиту та відсотків за 2011-2012 р.р.

В судовому засіданні 04.12.2013 року суд оголосив перерву до 10.12.2013 р. на 11:00 та зобов"язав позивача та відповідача надати додаткові документи, перелік яких зазначений у протоколі судового засідання від 04.12.2013р.

В судовому засіданні 10.12.2013 року суд продовжив розгляд справи по суті. Представник відповідача в судове засідання 10.12.2013р. не з»явився.

Представник позивача в судовому засіданні 10.12.2013р. виклав усні пояснення по суті спору.

В судовому засіданні 17.12.2013 року за клопотанням представника відповідача здійснювалась технічна фіксація судового засідання.

В судовому засіданні 17.12.2013 року суд продовжив розгляд справи по суті.

Представник позивача заявив усне клопотання про залучення до матеріалів справи розрахунків пені за прострочку сплати відсотків за період з 01.04.2012р. по 05.03.2013р. та штрафу за прострочку повернення відсотків за період з 01.04.2012р. по 28.02.2013р., проте своїм процесуальним правом не скористався, та не подав суду заяву про зміну періоду нарахування пені за прострочку сплати відсотків та штрафу, а тому суд розглядає вимоги в цій частині, викладені в заяві про збільшення позовних вимог від 11.03.2013р.

Представник відповідача в поданих письмових поясненнях по справі просить відмовити в частині стягнення 10959,51 грн. пені за прострочення сплати кредиту, 8102,67 грн. пені за прострочення сплати відсотків, 1956,04 грн. штрафу, 7187,10 грн. інфляційних втрат та зазначає, що позивачем нараховані штрафні санкції в порушення вимог п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, тобто після припинення їх нарахування. Крім того, постановою Вищого господарського суду України по даній справі зазначено, що додатковою угодою від 24.05.2007 року №1 до кредитного договору сторонни встановили графік повернення заборгованості по траншу з 20.06.2009 по 20.05.2010 та термін користування траншем з 24.05.2007 по 23.05.2010, а ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України обмежено можливість нарахування пені шестимісячним терміном.

В судовому засіданні 17.12.2013 року суд оголосив перерву до 18.12.2013 року на 11:00.

Сторони були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, що підтверджується наданими ними розписками, які містяться в матеріалах справи, але після оголошеної перерви в судове засідання 18.12.2013 року не з»явились, про причини неявки повноважних представників суд не повідомили.

До початку розгляду справи від позивача надійшло письмове клопотання про залучення до матеріалів справи копій витягів із статуту ПАТ КБ «Надра» за 2011, затвердженого наказом Тимчасового адміністратора ВАТ КБ «Надра» №52 від 26.01.2011 року та за 2012 рік, затвердженого рішенням Загальних зборів акціонерів ПАТ «КБ «Надра», протокол №2 від 12.11.2012 року. Суд клопотання задовольнив, подані документи залучені до матеріалів справи.

Інших заяв та клопотань від сторін до суду не надходило.

Не з'явлення в судове засідання повноважних представників позивача та відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, вислухавши пояснення повноважних представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини справи, дослідивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив:

Як вбачається із наданого банком статуту, який затверджено наказом тимчасового адміністратора ВАТ КБ «Надра» № 52 від 26.01.2011 року, погодженого Національним банком України 02.02.2011 року, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 04.02.2011 року № 10741050086002619, відкритим акціонерним товариством комерційний банк «Надра» змінено найменування на публічне акціонерне товариство „Комерційний банк «Надра», який є правонаступником всіх прав та обов'язків акціонерного комерційного банку «Надра».

Рішенням Загальних зборів акціонерів ПАТ «КБ «Надра», протокол №2 від 12.11.2012 року затверджено нову редакцію статуту ПАТ «КБ «Надра», погодженого Національним банком України 21.12.2012 року, державну реєстрацію змін до установчих документів проведено 15.01.2013 року № 10741050116002619.

Відповідно до ч. 2 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 26.01.2009 року по справі № 12/100/8 за позовом: відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра", в особі: філії ВАТ КБ "Надра" Чернігівського регіонального управління до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача 367225 грн. 63 коп. заборгованості, яка виникла згідно Договору кредитної лінії № 01-09/МК/2007-980 від 24.05.2007 року, було встановлено наступне:

24.05.2007 року між позивачем та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 було укладено договір кредитної лінії № 01-09/МК/2007-980, відповідно до п. 1.1. якого позивач взяв на себе зобов'язання відкрити позичальнику відновлювальну кредитну лінію в сумі 250 000,00 грн., терміном на 60 місяців з 24.05.2007 року по 23.05.2012 року, зі сплатою 21% річних, а відповідач зобов'язався своєчасно повернути кредит та щомісячно сплачувати відсотки за його користування.

Пунктом 3.2.3. договору кредитної лінії сторони визначили, що протягом останніх 12 місяців дії договору кредитної лінії відбувається зменшення рівними частинами суми кредитної лінії наступним чином: на 20.05.2010 року - 250000 грн.; на 20.06.2010 року - 239583,33 грн.; на 20.07.2010 року - 229166,66 грн.; на 20.08.2010 року - 218749,99 грн.; на 20.09.2010 року - 208333,32 грн.; на 20.10.2010 року - 197916,65 грн.; на 20.11.2010 року - 187499,98 грн.; на 20.12.2010 року - 177083,31 грн.; на 20.01.2011 року - 166666,64 грн.; на 20.02.2011 року - 156249,97 грн.; на 20.03.2011 року - 145833,30 грн.; на 20.04.2011 року - 135416,63 грн.; на 20.05.2011 року - 124996,96 грн.; на 20.06.2011 року - 11458,29 грн.; на 20.07.2011 року - 104166,62 грн.; на 20.08.2011 року - 93749,95грн.; на 20.09.2011 року - 83333,28 грн.; на 20.10.2011 року - 72916,61 грн.; на 20.11.2011 року - 62499,94 грн.; на 20.12.2011 року - 52083,27 грн.; на 20.01.2012 року - 41666,60 грн.; на 20.02.2012 року - 31249,93 грн.; на 20.03.2012 року - 20833,26 грн.; на 20.04.2012 року - 10416,59 грн.; на 20.05.2012 року - 00 грн.

24.05.2007 року між сторонами було укладено додаткову угоду № 1 до договору кредитної лінії № 01-09/МК/2007-980 від 24.05.2007 року, відповідно до умов якої Банк надає позичальнику транш у розмірі 250 000 грн., термін користування яким з 24.05.2007 року по 23.05.2010 року, процентна ставка за користування траншем встановлюється з розрахунку 21% річних та встановлено графік повернення заборгованості по траншу, а саме: на 20.06.2009 року - 229166,67 грн.; на 20.07.2009 року - 208333,34 грн.; на 20.08.2009 року - 187500,01 грн.; на 20.09.2009 року - 166666,68 грн.; на 20.10.2009 року - 145833,35 грн.; на 20.11.2009 року - 1250000,02 грн.; на 20.12.2009 року - 104166,69 грн.; на 20.01.2010 року - 83333,36 грн.; на 20.02.2010 року - 62500,03 грн.; на 20.03.2010 року - 41666,70 грн.; на 20.04.2010 року - 20833,37 грн.; на 20.05.2010 року - 00 грн.

Судом також встановлено факт надання банком кредиту позичальнику в розмірі 250 000 грн. та факт невиконання позичальником своїх зобов'язань за договором кредитної лінії № 01-09/МК/2007-980 від 24.05.2007 року та додатковій угоді № 1 до договору кредитної лінії № 01-09/МК/2007-980 від 24.05.2007 року, щодо сплати заборгованості по кредиту, відсотків за його користування, пені за порушення строку сплати кредиту, пені за прострочення сплати відсотків, штрафу та інфляційних нарахувань, у зв»язку з чим, відповідно стягнуто з відповідача 228 997,22 грн. заборгованості по тілу кредиту, 54 902,06 грн. заборгованості по нарахованих відсоткам за користування кредитом за період з 24.05.2007 року по 16.01.2011 року, 18840,20 грн. пені за порушення строку сплати кредиту за період з 23.11.2009 року по 21.11.2010 року, 3550,52 грн. пені за прострочення сплати відсотків, 8681,19 грн. штрафу, 25 767,21 грн. інфляційних нарахувань (22722,42 грн. інфляційних нарахувань за несвоєчасне погашення кредиту за період з 30.07.2009 року по 31.12.2010 року та 3044,79 грн. інфляційних нарахувань за несвоєчасну сплату відсотків за період з 27.11.2009 року по 31.12.2010 року), 3407,38 грн. держмита та 218,98 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу. В решті позову було відмовлено.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2011 року, рішення господарського суду Чернігівської області від 26.01.2011 року по справі № 12/100/8 залишено без змін.

24.05.2011 року, на примусове виконання рішення господарського суду Чернігівської області від 26.01.2011 року та постанови Київського апеляційного господарського суду від 11.04.2011 року по справі №12/100/8 було видано наказ про стягнення з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 на користь відкритого акціонерного товариства комерційний банк "Надра" 228 997,22 грн. заборгованості по тілу кредиту, 54 902,06 грн. заборгованості по нарахованих відсоткам за користування кредитом, 18840,20 грн. пені за порушення строку сплати кредиту, 3550,52 грн. пені за прострочення сплати відсотків, 8681,19 грн. штрафу, 25 767,21 грн. інфляційних нарахувань, 3407,38 грн. держмита та 218,98 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.

Як слідує із матеріалів справи, 22.01.2013р. заступником начальника органу державної виконавчої служби Бахмацького районного управління юстиції винесена постанова про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Чернігівської області від 24.05.2011р. по справі № 12/100/8, у зв»язку зі сплатою боргу.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 11.03.2013 року по справі № 5028/19/18/2012 за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк "Надра" до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення з відповідача (з урахуванням заяви позивача про збільшення позовних вимог) 138568 грн.14 коп. заборгованості за порушення умов кредитного договору №01-09/МК/2007-980 від 24.05.2007 року, позовні вимоги були задоволені повністю, стягнуто на користь позивача 95225,18 грн. заборгованості з нарахованих відсотків за період з 24.05.2007 року по 05.03.2013 року, 10959,51 грн. пені за прострочення сплати кредиту за період з 05.09.2012 року по 05.03.2013 року, 8102,67 грн. пені за прострочення сплати відсотків по кредиту за період з 05.09.2012 року по 05.03.2013 року, 19 519,53 грн. інфляційних втрат за період з 27.01.2011 року по 31.01.2013 року (в тому числі 14550,12 грн. за несвоєчасне погашення кредиту за період з 27.01.2011 року по 31.01.2013 року та 4 969,41 грн. за несвоєчасну сплату відсотків за період з 27.01.2011 року по 31.01.2013 року) та 4 761,26 грн. штрафу.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2013 року, рішення суду по справі № 5028/19/18/2012 скасовано в частині стягнення заборгованості з нарахованих відсотків за користування кредитом та в частині стягнення штрафу у розмірі 5% та відповідно стягнуто з відповідача на користь позивача 39 120,88 грн. заборгованості з нарахованих відсотків за користування кредитом та 1956,04 грн. штрафу 5%. В решті частини зазначених позовних вимог відмовлено. В решті частини рішення залишено без змін. Резолютивну частину рішення викладено в новій редакції.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2013 року, скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2013 року та рішення господарського суду Чернігівської області від 11.03.2013 року у справі № 5028/19/18/2012 (суддя Моцьор В.В.) в частині стягнення 10959,51 грн. пені за прострочення сплати кредиту, 8102,67 грн. пені за прострочення сплати відсотків, 1956,04 грн. штрафу, 7186,10 грн. інфляційних втрат, а матеріали справи в цій частині направлено на новий розгляд до господарського суду Чернігівської області.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2013 року встановлено правомірність стягнення з відповідача на користь позивача 39 120,88 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 12 333,43 грн. інфляційних втрат та в частині відмови у задоволенні вимог про стягнення 56 101,30 грн. заборгованості за відсотками за користування кредитом, 2 805,22 грн. штрафу,

Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 10959 грн. 51 коп. за порушення строку повернення кредиту за період з 05.09.2012р. по 13.01.2013р. та 8102 грн. пені за прострочку сплати відсотків за період з 05.09.2012р. по 05.03.2013р.

Як було встановлено судовим рішенням по справі №12/100/8 від 26.01.2011 року, яке набрало законної сили, відповідно до додаткової угоди № 1 від 24.05.2007 року до договору кредитної лінії № 01-09/МК/2007-980 від 24.05.2007 року термін користування траншем у розмірі 250 000 грн., з 24.05.2007 року по 23.05.2010 року, процентна ставка за користування траншем встановлюється з розрахунку 21% річних, а строк повернення заборгованості по траншу згідно наступного графіку, а саме: на 20.06.2009 року - 229166,67 грн.; на 20.07.2009 року - 208333,34 грн.; на 20.08.2009 року - 187500,01 грн.; на 20.09.2009 року - 166666,68 грн.; на 20.10.2009 року - 145833,35 грн.; на 20.11.2009 року - 1250000,02 грн.; на 20.12.2009 року - 104166,69 грн.; на 20.01.2010 року - 83333,36 грн.; на 20.02.2010 року - 62500,03 грн.; на 20.03.2010 року - 41666,70 грн.; на 20.04.2010 року - 20833,37 грн.; на 20.05.2010 року - 00 грн.

Тобто, додатковою угодою № 1 від 24.05.2007 року до договору кредитної лінії № 01-09/МК/2007-980 від 24.05.2007 року сторонами встановлено графік повернення заборгованості по траншу з 20.06.2009 року по 20.05.2010 року та термін користування траншем з 24.05.2007 року по 23.05.2010 року.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ст. ст. 546, 549 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язань за договором можуть забезпечуватись неустойкою (штрафом, пенею). Неустойка (штраф, пеня) є грошова сума або інше майно, яке боржник повинен передати кредитору в разі порушення боржником зобов'язання.

Частинами 4 та 6 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що штрафні санкції за порушення зобов'язання застосовуються у розмірі передбаченому сторонами у договорі.

Згідно частини 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов»язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до п.п.8.1.-8.2. Договору кредитної лінії № 01-09/МК/2007-980 від 24.05.2007 року, у разі порушення позичальником строків сплати відсотків за користування кредитом позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню у розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань, за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня.

У разі порушення позичальником строків повернення кредиту позичальник зобов'язаний сплатити на користь банку пеню у розмірі 0,5% від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який нараховується пеня.

Судовим рішенням по справі №12/100/8 від 26.01.2011 року було встановлено, факт припинення нарахування пені за користування кредитом, а саме:

За прострочку сплати платежу по кредиту відповідно до графіку, а саме: 20.07.2009 року в сумі 20665,65 грн. право нарахування пені виникло з 21.07.09р. та припинилось 21.01.10 року; 20.08.2009 року в сумі 20664,82 грн. право нарахування пені виникло 21.08.09р. та припинилось 21.02.10 року; 20.09.2009 року в сумі 20833,33 грн. право нарахування пені виникло 21.09.2009 року та припинилось 21.03.10 року; 20.10.2009 року в сумі 20833,33 грн. право нарахування пені виникло 21.10.2009 року та припинилось 21.04.10 року; 20.11.2009 року в сумі 20833,33 грн. право нарахування пені виникло 21.11.2009 року та припинилось 21.05.10 року; 20.12.2009 року в сумі 20833,33 грн. право нарахування пені виникло 21.12.2009 року та припинилось 21.06.2010 року; 20.01.2010 року в сумі 20833,33 грн. право нарахування пені виникло 21.01.2010 року та припинилось 21.07.10 року; 20.02.2010 року в сумі 20833,33 грн. право нарахування пені виникло 21.02.2010 року та припинилось 21.08.10 року; 20.03.2010 року в сумі 20833,33 грн. право нарахування пені виникло 21.03.2010 року та припинилось 21.09.10 року; 20.04.2010 року в сумі 20833,33 грн. право нарахування пені виникло 21.04.2010 року та припинилось 21.10.10 року; 20.05.2010 року в сумі 20833,33 грн. право нарахування пені виникло 21.05.2010 року та припинилось 21.11.10 року.

Таким чином, позивачем при нарахуванні пені за прострочку повернення кредиту, згідно графіка не враховано вимоги п.6 ст.232 Господарського процесуального кодексу України щодо припинення нарахування пені через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, оскільки умовами договору не визначено інших порядок та термін нарахування пені, тому позовні вимоги в частині стягнення 10959,51 грн. пені за прострочення сплати кредиту за період з 05.09.2012 по 13.01.2013 задоволенню не підлягають.

Підпунктами 3.2.2.1.-3.2.2.4. пункту 3.2.2. Договору кредитної лінії № 01-09/МК/2007-980 від 24.05.2007 року передбачено, що за користування кредитом позичальник повинен сплатити банку плату у вигляді відсотків від суми кредиту. Відсотки за користування кредитом нараховуються банком за ставкою у розмірі 21% річних із розрахунку 360 днів на рік.

Період нарахування відсотків складає календарне число днів. Датою закінчення періоду нарахування відсотків є останнє число поточного розрахункового місяця (включно) або день, що передує сплаті останнього платежу по кредиту (якщо після внесення цього платежу повністю погашається заборгованість позичальника, що обліковується на позичковому рахунку, вказаному у п. 4.1. Договору), а початком - дата видачі кредиту або наступний день після дати закінчення попереднього періоду нарахування відсотків.Відсотки нараховуються щоденно на фактичну суму і за весь час користування кредитом з першого дня видачі кредиту (включаючи цей день) до дня (без його врахування) повернення (внесення останнього платежу по кредиту).

Відсотки, нараховані в порядку, передбаченому п. 3.2. Договору, повинні сплачуватися позичальником у валюті кредиту щомісячно, не пізніше 20 числа поточного місяця, а відсотки за останній період користування кредитом сплачуються одночасно зі сплатою останнього платежу по кредиту.

Таким чином, відповідач зобов»язаний був щомісячно сплачувати відсотки до 20 числа поточного місяця. Відповідно, у разі несвоєчасної сплати відповідачем відсотків, прострочка сплати відсотків винила з 21 числа поточного місяця.

Як вбачається із розрахунку пені за прострочку сплати відсотків, позивачем пеню нараховано за період з 05.09.2012р. по 05.03.2013р. на суму заборгованості 124176 грн. 47 коп., яка включає в себе заборгованість по відсотках станом на 31.08.2012р. в сумі 120169 грн. 02 коп. і плюс 4007 грн. 45 коп. відсотки за вересень 2012р., та відповідно сума відсотків щомісячно збільшується на суму нарахованих відсотків за відповідний місяць.

Судовим рішенням по справі №12/100/8 від 26.01.2011 року було встановлено, що за прострочку сплати відсотків за грудень 2009 року право нарахування пені виникло з 21.12.09р. та припинилось 21.06.10 року; за січень 2010 року право нарахування пені виникло з 21.01.10р. та припинилось 21.07.10 року; за лютий 2010 року право нарахування пені виникло з 21.02.10р. та припинилось 21.08.10 року; за березень 2010 року право нарахування пені виникло з 21.03.10р. та припинилось 21.09.10 року; за квітень 2010 року право нарахування пені виникло з 21.04.10р. та припинилось 21.10.10 року; за травень 2010 року право нарахування пені виникло з 21.05.10р. та припинилось 21.11.10 року.

Враховуючи вимоги п.6 ст.232 Господарського процесуального кодексу України щодо припинення нарахування пені через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано, та оскільки умовами договору не визначено інший порядок та термін нарахування пені, суд доходить висновку, що за прострочку сплати відсотків за червень 2010 року право нарахування пені виникло з 21.06.10р. та припинилось 21.12.10 року; за липень 2010 року право нарахування пені виникло з 21.07.10р. та припинилось 21.01.11 року; за серпень 2010 року право нарахування пені виникло з 21.08.10р. та припинилось 21.02.11 року; за вересень 2010 року право нарахування пені виникло з 21.09.10р. та припинилось 21.03.11 року; за жовтень 2010 року право нарахування пені виникло з 21.10.10р. та припинилось 21.04.11 року; за листопад 2010 року право нарахування пені виникло з 21.11.10р. та припинилось 21.05.11 року; за грудень 2010 року право нарахування пені виникло з 21.12.10р. та припинилось 21.06.11 року; за січень 2011 року право нарахування пені виникло з 21.01.11р. та припинилось 21.07.11 року; за лютий 2011 року право нарахування пені виникло з 21.02.11р. та припинилось 21.08.11 року; за березень 2011 року право нарахування пені виникло з 21.03.11р. та припинилось 21.09.11 року; за квітень 2011 року право нарахування пені виникло з 21.04.11р. та припинилось 21.10.11 року; за травень 2011 року право нарахування пені виникло з 21.05.11р. та припинилось 21.11.11 року; за червень 2011 року право нарахування пені виникло з 21.06.11р. та припинилось 21.12.11 року; за липень 2011 року право нарахування пені виникло з 21.07.11р. та припинилось 21.01.12 року; за серпень 2011 року право нарахування пені виникло з 21.08.11р. та припинилось 21.02.12 року; за вересень 2011 року право нарахування пені виникло з 21.09.11р. та припинилось 21.03.12 року; за жовтень 2011 року право нарахування пені виникло з 21.10.11р. та припинилось 21.04.12 року; за листопад 2011 року право нарахування пені виникло з 21.11.11р. та припинилось 21.05.12 року; за грудень 2011 року право нарахування пені виникло з 21.12.11р. та припинилось 21.06.12 року; за січень 2012 року право нарахування пені виникло з 21.01.12р. та припинилось 21.07.12 року; за лютий 2012 року право нарахування пені виникло з 21.02.12р. та припинилось 21.08.12 року.

Таким чином, позивачем безпідставно нарахована також пеня за період з 05.09.2012р. по 05.03.2013р. на заборгованість по відсотках, яка виникла в період з грудня 2009р. по лютий 2012р.

За прострочку сплати відсотків за березень 2012р. право нарахування пені виникло з 21.03.12р. та припинилось 21.09.12 року, але оскільки позивач просить стягнути пеню починаючи з 05.09.2012р., то відповідно пеня за прострочку сплати відсотків за березень 2012р. підлягає стягненню за період 05.09.2012р. по 21.09.2012р. і її розмір становить 28 грн.85 коп.;

по відсотках за квітень 2012р. право нарахування пені виникло з 21.04.12р. та припинилось 21.10.12 року, але оскільки позивач просить стягнути пеню починаючи з 05.09.2012р., то відповідно пеня за прострочку сплати відсотків за квітень 2012р. підлягає стягненню з 05.09.2012р. по 21.10.2012р. і її розмір становить 77 грн. 19 коп.;

по відсотках за травень 2012р. право нарахування пені виникло з 21.05.12р. та припинилось 21.11.12 року, але оскільки позивач просить стягнути пеню починаючи з 05.09.2012р., то відповідно пеня за прострочку сплати відсотків за травень 2012р. підлягає стягненню з 05.09.2012р. по 21.11.2012р. і її розмір становить 132 грн. 38 коп.;

по відсотках за червень 2012р. право нарахування пені виникло з 21.06.12р. та припинилось 21.12.12 року, але оскільки позивач просить стягнути пеню починаючи з 05.09.2012р., то відповідно пеня за прострочку сплати відсотків за червень 2012р. підлягає стягненню з 05.09.2012р. по 21.12.2012р. і її розмір становить 177 грн. 38 коп.;

по відсотках за липень 2012р. право нарахування пені виникло з 21.07.12р. та припинилось 21.01.13 року, але оскільки позивач просить стягнути пеню починаючи з 05.09.2012р., то відповідно пеня за прострочку сплати відсотків за липень 2012р. підлягає стягненню з 05.09.2012р. по 21.01.2013р. і її розмір становить 236 грн.;

по відсотках за серпень 2012р. право нарахування пені виникло з 21.08.12р. та припинилось 21.02.13 року, але оскільки позивач просить стягнути пеню починаючи з 05.09.2012р., то відповідно пеня за прострочку сплати відсотків за серпень 2012р. підлягає стягненню з 05.09.2012р. по 21.02.2013р. і її розмір становить 288,75 грн.;

по відсотках за вереснь 2012р. право нарахування пені виникло з 21.09.12р. та припинилось 21.03.13 року, але оскільки позивач просить стягнути пеню по 05.03.2013р., то відповідно пеня за прострочку сплати відсотків за вересень 2012р. підлягає стягненню з 21.09.2012р. по 05.03.2013р. і її розмір становить 274 грн.57 коп.;

по відсотках за жовтень 2012р. право нарахування пені виникло з 23.10.12р. (21.10.2012р. було вихідним днем) та припинилось 21.04.13 року, але оскільки позивач просить стягнути пеню по 05.03.2013р., то відповідно пеня за прострочку сплати відсотків за жовтень 2012р. підлягає стягненню з 21.10.2012р. по 05.03.2013р. і її розмір становить 229 грн.42 коп.;

по відсотках за листопад 2012р. право нарахування пені виникло з 21.11.12р. та припинилось 21.05.13 року, але оскільки позивач просить стягнути пеню по 05.03.2013р., то відповідно пеня за прострочку сплати відсотків за листопад 2012р. підлягає стягненню з 21.11.2012р. по 05.03.2013р. і її розмір становить 168 грн.66 коп.;

по відсотках за грудень 2012р. право нарахування пені виникло з 21.12.12р. та припинилось 21.06.13 року, але оскільки позивач просить стягнути пеню по 05.03.2013р., то відповідно пеня за прострочку сплати відсотків за грудень 2012р. підлягає стягненню з 21.12.2012р. по 05.03.2013р. і її розмір становить 104 грн. 15 коп.;

по відсотках за січень 2013р. право нарахування пені виникло з 21.01.13р. та припинилось 21.07.13 року, але оскільки позивач просить стягнути пеню по 05.03.2013р., то відповідно пеня за прострочку сплати відсотків за січень 2013р. підлягає стягненню з 21.01.2013р. по 05.03.2013р. і її розмір становить 11 грн. 77 коп.

Відповідно позовні вимоги позивача щодо стягнення пені за прострочку сплати відсотків підлягають задоволенню в сумі 1729 грн. 12 коп.

Твердження відповідача про те, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягнення пені судом до уваги не приймається, оскільки згідно ст. 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як вбачається із матеріалів справи, позивач з позовними вимогами звернувся до суду 25.07.2012р., що підтверджується штампом вхідної кореспонденції господарського суду Чернігівської області на позовній заяві, а згідно заяви про збільшення позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідача пеню за прострочку сплати відсотків за період з 05.09.2012р. по 05.03.2013р.

Згідно заяви про збільшення розміру позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідача штраф в сумі 4761 грн.26 коп. за прострочку сплати відсотків, відповідно до частини п. 8.3. Договору, який нарахований на суму боргу по відсотках в розмірі 95 225 грн. 18 коп.

Пунктом 8.3. Договору кредитної лінії № 01-09/МК/2007-980 від 24.05.2007 року сторони погодили, що за порушення строків повернення кредиту та/чи сплати відсотків за користування кредитом позичальник сплачує банку штраф у розмірі 5% від суми заборгованості по поверненню кредиту та/чи сплати відсотків, визначених на дату прострочення.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2013 року по справі № 5028/19/18/2012 встановлено, що заборгованість по відсотках за користування кредитом за період з 26.01.2011р. і станом на 06.03.2013р. становить 39129 грн.88 коп. Постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2013р., постанова Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2013 року по справі № 5028/19/18/2012 в частині стягнення відсотків залишена без змін.

Як слідує із аналізу розрахунку заборгованості по відсотках станом на 06.03.2013р. (а.с.18 т. 1), за період з 26.01.2011р. по 13.01.2013р. відповідач зобов»язаний був сплатити відсотки в сумі 94022 грн. 94 коп. Платежі в сумі 54902 грн. 06 коп., які були здійснені відповідачем 08.02.2012 року в сумі 3822 грн. 86 коп., 14.03.2012 року - 6915,54 грн., 02.08. 2012р. - 2000 грн., 13- 15 листопада 2012р. в сумі 20000 грн., 16 листопада 2012р. в сумі 14958 грн.62 коп. та 14.01.2013р. в сумі 5996 грн. 44 коп. апеляційною інстанцією були зараховані в рахунок оплати по нарахованих відсотках за період з 26.01.2011р. по 13.01.2013р., а тому відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України ці факти не підлягають повторному дослідженню, оскільки мають преюдиційне значення.

Судом встановлено, що відповідач зобов»язаний був щомісячно до 20 числа поточного місяця сплачувати відсотки за користування кредитом, але як вбачається із розрахунку заборгованості по відсотках станом на 06.03.2013р. (а.с.18 т. 1), відповідач в порушення взятих на себе зобов»язань не здійснював своєчасну сплату щомісячно до 20 числа поточного місяця відсотків за користування кредитом в період з 26.01.2011р. по 13.01.2013р. Відповідно сума штрафу, згідно п. 3. Договору кредитної лінії № 01-09/МК/2007-980 від 24.05.2007 року на суму нарахованих відсотків в розмірі 94022 грн. 94 коп. становить 4701 грн. 15 коп.

Оскільки позивач до суду з позовними вимогами звернувся 25.07.2012р., а згідно ст. 258 Цивільного кодексу України строк позовної давності щодо стягнення штрафу становить один рік і про застосування якого відповідачем подана заява, відповідно до ст. 267 Цивільного кодексу України, суд доходить висновку, що позивачем пропущено строк позовної давності щодо стягненя штрафу в розмірі 1248 грн.99 коп. за прострочку сплати відсотків в розмірі 24979 грн.77 коп. нарахованих в період з 26.01.2001р. по 21.07.2011р., і підстави для його повновлення відсутні.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2013р. по справі № 5028/19/18/2012 було встановлено правомірність щодо відмови у задоволенні позвоних вимог позивача в частині стягнення 2805 грн. 22 коп. штрафу та передано на новий розгляд позовні вимоги позивача щодо стягнення штрафу лише в сумі 1956 грн. 04 коп.

Відповідно до ст. 111-12 Господарського процесуального кодексу України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов»язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

За таких обставин суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення штрафу за прострочку сплати відсотків підлягають задоволенню в сумі 1956 грн. 04 коп.

Посилання відповідача на те, що вже судовим рішенням по справі № 12/100/8 було стягнуто з відповідача 8681 грн. 19 коп. штрафу за прострочку сплати кредиту та відсотків, а тому відповдно до ст. 61 Конституції України не може відбуватись подвійна відповідальність за одне і теж саме порушення, судом до уваги не може бути прийнято з наступних підстав:

Судовим рішенням по справі №12/100/8 від 26.01.2011 року було стягнуто з відповідача штраф в розмірі 8681 грн. 19 коп., в тому числі і 2431 грн. 19 коп. штрафу, нарахованого на суму 48623 грн. 72 коп. несвоєчасно сплачених відсотків за період з 01.12.2009р. по 31.12.2010р.

Предметом же спору по даній справі є стягнення штрафу в сумі 4761 грн. 26 коп. за прострочку сплати відсотків, які були нараховані позивачем за період користування кредитом з 26.01.2011р. по 13.01.2013р.

Відповідно до заяви про збільшення розміру позовних вимог, позивач просив стягнути з відповідача інфляційні нарахування за період на суму - 19519,53 грн., які включають в себе 14550 грн. 12 коп. інфляційних нарахувань за прострочку повернення кредиту за період з 27.01.2011р. по 13.01.2013р. та 4969 грн. 41 коп. за прострочку сплати відсотків за період з 27.01.2011р. по 31.01.2013р.

Згідно частини 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення.

Рішенням господарського суду Чернігівської області від 26.01.2011 року по справі № 12/100/8 бул остягнуто з відповідача 22722,42 грн. інфляційних нарахувань за несвоєчасне погашення кредиту за період з 30.07.2009 року по 31.12.2010 року та 3044,79 грн. інфляційних нарахувань за несвоєчасну сплату відсотків період з 27.11.2009 року по 31.12.2010 року.

Як вбачається з надано позивачем розрахунку втрат від знецінення грошових коштів за період з 27.01.2011р. по 31.01.2013р. на суму - 19519,53 грн., які включають в себе 14550 грн. 12 коп. інфляційних нарахувань за прострочку повернення кредиту та 4969 грн. 41 коп. за прострочку сплати відсотків, позивачем було здійснено вибіркове нарахування інфляційних втрат за 2011- 2012 р.р., в яких рівень інфляції перевищує 100%, та виключено місяці, в яких була дефляція (рівень інфляції складав менше 100 %), що суперечить вимогам ст. 625 Цивільного кодексу України, оскільки вказаною нормою передбачено нарахування інфляційних втрат за весь період прострочки, а не вибірково, де рівень інфляції перевищує 100%.

В постанові Вищого господарського суду України від 11.11.2013р. по справі № 5028/19/18/2012 також вказано про те, що сума боргу з урахуваннм індексу інфляції повинна розраховуватись, виходячи з індексу інфляції за кожний місяць (рік) прострочення, незалежного від того чи був в якийсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція).

Верховний Суд України у своїх рекомендаціях відносно порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ, викладених у листі N 62-97р від 03.04.97 р., зазначив, що при застосуванні індексу інфляції необхідно мати на увазі, що індекс інфляції розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць, тому сума, внесена за період з 01 по 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня індексується за період з урахуванням травня, а якщо з 16 по 31 число, то розрахунок починається з наступного місяця червня.

Оскільки, позивач розрахунок інфляційних втрат за прострочку повернення кредиту в порушення рекомендацій Верховного Суду України здійснив з 27.01.2011 р. по 13.01.2013р. (не за повні місяці січень 2011р. та січень 2013р.) та без врахування місяців дефляції, і у суду відсутні підстави самостійно змінити період нарахування, суд доходить висновку, що інфляційні втрати за прострочку повернення кредиту підлягають стягненню за період з 01.02.2011р. по 31.12.2012р. і їх розмір становить 7539 грн. 74 коп.

Відповідачем при розрахунку інфляційних втрат за прострочку сплати відсотків також не враховані вимоги рекомендацій Верховного Суду України та здійснені нарахування з 27.01.2011 р. по 31.01.2013р. (не за повний місяць січень 2011р.) та без врахування місяців дефляції, і у суду відсутні підстави самостійно змінити період нарахування, тому суд доходить висновку, що інфляційні втрати за прострочку повернення відсотків підлягають стягненню за період з 01.02.2011р. по 31.01.2013р. в розмірі 1976 грн. 16 коп.

Загальна сума інфляційних втрат за прострочку повернення кредиту та сплати відсотків за період з 01.02.2011р. по 31.01.2013р. становить 9515 грн. 90 коп.

Враховуючи, що відповідачем були визнані позовні вимоги щодо нарахування інфляційних нарахувань в сумі 12333 грн. 43 коп. і правомірність стягнення цієї суми була встановлена касаційною інстанцією, а судове рішення було оскаржено відповідачем лише в частині стягнення 7186 грн. 10 коп. інфляційних нарахувань і лише в цій частині було передано касаційною інстанцією на новий розгляд, а тому суд першої інстанції при новому розгляді справи досліджує правомірність нарахування лише 7186 грн. 10 коп. інфляційних нарахувань.

З урахуванням вищевикладених обставин, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення 7186 грн. 10 коп. інфляційних нарахувань є безпідставні і задоволенню не підлягають.

За таких обставин позовні вимоги позивача в частині стягнення 10959,51 грн. пені за прострочення сплати кредиту, 8102,67 грн. пені за прострочення сплати відсотків, 1956,04 грн. штрафу, 7186,10 грн. інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню в частині стягнення 1729 грн. 12 коп. пені за прострочення сплати відсотків та 1956 грн. 04 коп. штрафу, в решті позовних вимог відмовити.

Пунктом 4.4. постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування розділу IV Господарського процесуального кодексу України» № 7 від 21 лютого 2013р., визначено, що випадках скасування рішення господарського суду і передачі справи на новий розгляд розподіл судового збору у справі, в тому числі й сплаченого за подання апеляційної та/або касаційної скарги або заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, здійснює господарський суд, який приймає рішення за результатами нового розгляду справи, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат.

Постановою Вищого господарського суду України від 11.11.2013р. по справі № 5028/19/18/2012 не було скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 04.09.2013 року в частині розподілу судового збору, та не було передано в цій частині на новий розгляд, а тому у суду першої інстанції при новому розгляді справи відсутні підстави вирішувати питання розподілу судого збору, сплаченого позивачем за звернення до господарського суду Чернігівської області та за подання апеляційної скарги.

За подання касаційної скарги відповідачем згідно квитанції від 24.09.2013р. № 15ХК53295 було сплачено судовий збір в розмірі 860 грн. 25 коп., виходячи із оскаржуваної суми 28204 грн. 48 коп.

Приймаючи до уваги, що судом при новому розгляді справи, були визнані обгрунтовані позовні вимоги позивача лише в частині стягнення 1729 грн. 12 коп. пені за прострочення сплати відсотків та 1956 грн. 04 коп. штрафу, а тому відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, пропорційно розміру задоволених позовних вимог з позивача на користь відповідача підлягає стягненню судовий збір в сумі 747 грн. 85 коп. за подання касаційної скарги.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 543, 546, 549, 553, 554, 625, 1046, 1048, 1049 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 230, 231, 232, 233 Господарського кодексу України, ст.ст. 35, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. 4 Закону України „Про судовий збір", господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги позивача в частині стягнення 10959,51 грн. пені за прострочення сплати кредиту, 8102,67 грн. пені за прострочення сплати відсотків, 1956,04 грн. штрафу, 7186,10 грн. інфляційних втрат задовольнити частково.

2. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про банківські реквізити відсутні) на користь публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра", вул. Артема, 15, м. Київ, 04053 (код за ЄДРПОУ 20025456, відомості про банківські реквізити відсутні) 1729 грн. 12 коп. пені за прострочення сплати відсотків та 1956 грн. 04 коп. штрафу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

3. В решті позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з публічного акціонерного товариства Комерційний банк "Надра", вул. Артема, 15, м. Київ, 04053 (код за ЄДРПОУ 20025456, відомості про банківські реквізити відсутні) на користь фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, відомості про банківські реквізити відсутні) 747 грн. 85 коп. судового збору за подання касаційної скарги.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили.

Повне рішення підписано 20.12.2013 року.

Суддя Л.М.Лавриненко