Рішення № 36203013, 17.12.2013, Новозаводський районний суд м. Чернігова

Справа №751/11117/13-ц

Провадження №2/751/2079/2013

Рішення

Іменем України

17 грудня 2013 року м. Чернігів

Н о в о з а в о д с ь к и й р а й о н н и й с у д м і с т а Ч е р н і г о в а

в складі: головуючого - судді Філатової Л. Б.

при секретарі Карпенко М. В.

з участю : представника позивача ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулось з позовом до ОСОБА_2 про стягнення 564766,04 заборгованості, а саме: за кредитом 442808,29 гривень, по відсотках 103629,48 гривень, пені 18328,27 гривень. Заявлені вимоги обгрунтовують тим, що 29.11.2007 року АКБ «ТАС-Комерцбанк» та ОСОБА_2 уклали кредитний договір № 2402/1107/71-030, за умовами якого банк зобов»язувався надати кредит у сумі 70000 доларів США, а ОСОБА_2 повернути кредит і сплатити проценти за користування, сплачувати неустойки иа інші платежі в сумі, строки та на умовах, передбачених кредитним договором та додатком до нього графіком погашення кредиту. Банк свої зобов»язання виконав, надавши ОСОБА_2 кредит в сумі 70000 доларів США, а відповідач свої зобов»язання порушив внаслідок чого утворилась заявлена до стягнення заборгованість. Вказують, що 28.11.2012 року між ПАТ «Сведбанк», який є правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк» та Факторинговою компанією «Вектор-Плюс» укладено договір факторингу і в цей же день укладено договір факторингу між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи», а отже позивач набув статус нового кредитора/стягувача за договором № 2402/1107/71-030 від 29.11.2007 року, позичальником у якому є ОСОБА_2 Вимоги позову обгрунтовують умовами кредитного договору та ст.ст.11,509,525,526,549,553,554,623,624,625 ЦК України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, просив їх задовольнити, при викладенні пояснень посилався на обставини зазначені в позові (а.с.1-3) та письмових поясненнях (а.с.130-132).

Відповідач ОСОБА_2 позовні вимоги не визнав в повному обсягу, посилався на письмові заперечення (а.с.64-73) до яких доповнив, що не пам»ятає чи підписував заяву на видачу готівки, підписання кредитного договору та додатків до нього, заповнення заяви анкети на отримання кредиту не заперечував. Зазначив, що коштів за кредитним договором не отримував.

Вислухавши представника позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи: свідоцтво про державну реєстрацію ТОВ «Кредитні ініціативи» (а.с.5), свідоцтво про реєстрацію фінансової установи ТОВ «Кредитні інціативи» (а.с.6), договір факторингу № 15 від 28.11.2012 року між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» (а.с.9-22), акт від 28.11.2012 року прийому-передачі реєстру заборгованостей боржників за договором про надання факторингу № 15 від 28.11.2012 року (а.с.23), акт прийому-передачі персональних даних в електронному вигляді за договором факторингу № 15 від 28.11.2012 року (а.с.24), акт прийому-передачі інформації згідно реєстру заборгованостей боржників в електронному вигляді за договором факторингу № 15 від 28.11.2012 року (а.с.25), договір факторингу від 28.11.2012 року між ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» (а.с.26-34), витяг з додатку № 1 до договору факторингу від 28.11.2012 року (а.с.35), кредитний договір № 2402/1107/71-030 від 29.11.2007 року, додаток № 1 до кредитного договору № 2402/1107/71-030 від 29.11.2007 року, додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 2402/1107/71-030 від 29.11.2007 року (а.с.36-45), заяву-анкету на отримання кредиту (а.с.46-47), тимчасову посвідку на постійне проживання (а.с.48), розрахунок заборгованості (а.с.49), вимогу про дострокове погашення кредиту та відомості про її направлення (а.с.50-52), заяву ОСОБА_2 на адресу голови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, директора ТОВ «Кредитні ініціативи» від 18.06.2013 року та відомості про її направлення (а.с.77-82), відповідь Національного банку України на адресу ОСОБА_2 (а.с.83-84), копії заяв ОСОБА_2 на адресу АТ «Сведбанк» та відповідь на них (а.с.90-92), відповідь Нацональної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (а.с.96-97), копію заяви на видачу готівки (а.с.111), копію свідоцтва про реєстрацію фінансової установи та додаток до нього (а.с.112-113), копію витягу із Статуту ПАТ «Омега Банк» (а.с.114-116), копію виписки № 1 з протоколу № 19 ОСОБА_3 Ради АТ «Сведбанк» (публічне) (у формі заочного голосування) (а.с.117-120), копію договору від 29.05.2013 року про внесення змін та доповнень № 1 до Договору про передачу прав за іпотечними договорами, посвідченими 28 листопада 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 за реєстровим № 2187 (а.с.121-123), копію договору про відступлення прав за іпотечними договорами від 28.11.2012 року (а.с.124-126), суд вважає, що заявлені вимоги підлягають частковому задоволенню. При цьому суд виходить з наступного:

Відповідно до ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може грунтуватись на припущеннях.

29.11.2007 року між АКБ «ТАС-Комерцбанк» і ОСОБА_2 було укладено кредитний договір № 2402/1107/71-030, відповідно до п.1.1 умов якого Банк зобов»язується надати Позичальнику грошові кошти у вигляді кредиту у розмірі 70000 доларів США на строк з 29.11.2007 року по 26.11.2027 року включно на умовах, передбачених у цьому договорі, а Позичальник зобов»язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати свої зобов»язання у повному обсязі у терміни, передбачені цим договором. Кредит надається позичальнику лише після надання документу, що підтверджує здійснення оплати не менше ніж 10 % вартості Об»єкта нерухомості, відповідно до укладеного Позичальником Договору купівлі-продажу, зазначеного у п.1.4 цього договору (кредитні кошти призначені для здійснення позичальником розрахунків по договору купівлі-продажу між Позичальником та ОСОБА_5 з метою придбання трикімнатної квартири АДРЕСА_1) та укладання іпотечного договору про іпотеку Об»єкта нерухомості (квартири АДРЕСА_1) (а.с.36-39). Сторонами було узгоджено графік погашення кредиту і підписано Додаток № 1 до Кредитного договору № 2402/1107/71-030 від 29.11.2007 року (а.с.40-42).

10.02.2009 року між ВАТ «Сведбанк», який виступає правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк» і ОСОБА_2 було укладено додаткову угоду № 1 до кредитного договору № 2402/1107/71-030 від 29.11.2007 року (а.с.43-45).

Укладення зазначеного кредитного договору, додатку до нього та додаткової угоди відповідач не заперечує.

29.11.2007 року АКБ «ТАС-Комерцбанк» перерахував, а ОСОБА_2 отримав 70000 доларів США (а.с.111). Факт отримання зазначених коштів підтверджується укладеною 10.02.2009 року між ВАТ «Сведбанк», який виступає правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк» і ОСОБА_2 додатковою угодою № 1 до кредитного договору № 2402/1107/71-030 від 29.11.2007 року (а.с.43-45), змістом запитів ОСОБА_2 на адресу ПАТ «Сведбанк» від 22.11.2011 року і від 19.10.2012 року (а.с.90,91), копії яких надав відповідач і написання яких підтвердив в ході розгляду справи. Зазначеними вище доказами повністю спростовуються пояснення відповідача щодо неотримання ним коштів.

28.11.2012 року ПАТ «Сведбанк» (у відповідності до п.2,4 протоколу № 19 ОСОБА_3), яке виступає правонаступником ВАТ «Сведбанк», яке в свою чергу виступає правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк» (а.с.114-116) та ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» уклали договір факторингу № 15 (а.с.9-22) на виконання якого АТ «Сведбанк» (публічне) і ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» уклали 28.11.2012 року акти прийому-передачі Реєстру Заборгованостей Боржників, ОСОБА_6 в електронному вигляді та інформації згідно Реєстру Заборгованостей Боржників в електронному вигляді (а.с.24-25).

28.11.2012 року ТОВ «Факторингова компанія «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи», яке має свідоцтво про реєстрацію фінансової установи, згідно додатку до якого має право здійснювати фінансову послугу факторинг без отримання ліцензій та/або дозволів (а.с.112-113), уклали договір факторингу (а.с.26-35), згідно з додатком № 1 якого в Реєстрі переданих заборгованостей значиться кредитний договір № 2402/1107/71-030 від 29.11.2007 року ПІБ Позичальника ОСОБА_2

Згідно ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов»язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Статтею 1083 ЦК України встановлено, що наступне відступлення фактором права грошової вимоги третій особі не допускається, якщо інше не встановлено договором факторингу. Пунктами 2.6.-2.6.5. договору факторингу № 15 від 28.11.2012 року передбачено порядок передачі прав вимоги заборгованості до боржників третім особам.

02.10.2013 року позивачем було направлено відповідачу вимогу про дострокове повернення кредиту (а.с.50-51).

Частиною 1 статті 5 Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 року із наступними змінами та доповненнями, передбачено, що Національний банк України видає індивідуальні та генеральні ліцензії на здійснення валютних операцій, які підпадають під режим ліцензування згідно з цим Декретом. Частина 2 статті 5 Декрету передбачає, що Генеральні ліцензії видаються комерційним банкам та іншим фінансовим установам України, національному оператору поштового

зв'язку на здійснення валютних операцій, що не потребують індивідуальної ліцензії, на весь період дії режиму валютного регулювання, а частиною 4 цієї статті передбачено вичерпний перелік випадків коли разові операції з іноземною валютою потребують індивідуальної ліцензії. Статтею 1 Декрету визначено перелік валютних операцій стягнення заборгованості за кредитним договором, сума якої заявлена у даній справі позивачем у Національній грошовій одиниці України гривні і право вимоги якої перейшло до ТОВ «Кредитні ініціативи» за договором факторингу, не є валютною операцією, яка потребує генеральної або індивідуальної ліцензії в розумінні Декрету Кабінету Міністрів України «Про систему валютного регулювання і валютного контролю» від 19.02.1993 року із наступними змінами та доповненнями, а отже заперечення відповідача у цій частині не спростовують право позивача на стягнення з нього заборгованості.

Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем розмір пені було розрахована у доларах США з визначенням суми еквівалентній у гривні.

Згідно зі ст.192 ЦК України законним платіжним засобом, обов»язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Стаття 533 ЦК України визначає валюту виконання грошового зобов»язання і з урахуванням положень ч.2 ст.192, ч.3 ст.533, 1046, 1049 ЦК України стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотків за користування коштами згідно умов кредитного договору в іноземній валюті (в даному випадку, заявлено до стягнення в національній валюті гривні за офіційний курсом на 01.09.2013 року) не суперечить чинному законодавству України.

Отже положення ч.2 ст.192, ч.3 ст.533 ЦК України можуть бути застосовані тільки при вирішенні питання про стягнення основної заборгованості за кредитом та стягнення відсотків за користування кредитними коштами, та не підлягають застосуванню при вирішенні питання про стягнення пені, а отже заявлені вимоги в частині стягнення пені задоволенню не підлягають.

Статтями 1048, 1050 ЦК України встановлено право позикодавця на одержання процентів від суми позики від позичальника та наслідки порушення договору позичальником.

Суд погоджується з розрахунком заборгованості по кредиту та відсотках, наданим позивачем (а.с.49), оскільки відповідачем на його спростування жодного доказу не надано.

При вирішенні даного спору суд враховує, що позивачем сума заявлена саме в національній валюті України, за офіційним курсом НБУ 01.09.2013 року і зважаючи на зміст ч.2 ст.533 ЦК України (якщо у зобов»язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом, чи іншим нормативно-правовим актом) та з урахуванням меж заявлених позивачем вимог, проаналізувавши і дослідивши всі надані сторонами докази в їх сукупності, виходячи із засад розумності та справедливості, вважає, що позовні вимоги, в частині стягнення заборгованості за кредитом та по відсотках відповідно до ст.ст. 11, 509, 525, 526, 549, 553, 554, 623, 624, 625, 1049, 1050 ЦК України підлягають задоволенню в повному обсягу.

Позивачем понесені та документально підтверджені судові витрати: судовий збір в сумі 3441 гривня, (а.с.4), який відповідно до ст. 88 ЦПК України, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно до задоволених позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 57-64, 88, 208, 209, 212-215, 292 ЦПК України, ст.ст.11, 509, 525, 526, 549, 553, 554, 623, 624, 625, 1049, 1050 Цивільного Кодексу України суд, -

Вирішив:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (ЄДРПОУ 35326253, п/р 26507010332001 в ПАТ «Альфа-Банк», МФО 300346, юридична адреса 07400, Київська область, м.Бровари, вул.Незалежності, 14) 442808 гривень 29 копійок заборгованості за кредитом, 103629 гривень 48 копійок заборгованості по відсотках, а всього 546437 (п»ятсот сорок шість тисяч чотириста сорок сім) гривень 77 копійок.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» (ЄДРПОУ 35326253, п/р 26507010332001 в ПАТ «Альфа-Банк», МФО 300346, юридична адреса 07400, Київська область, м.Бровари, вул.Незалежності, 14) 3327 (три тисячі триста двадцять сім) гривень 44 копійки судового збору.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Чернігівської області через Новозаводський районний суд м. Чернігова шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя Л. Б. Філатова