Рішення № 36201815, 17.12.2013, Конотопський міськрайонний суд Сумської області

Справа № 577/5595/13-ц

Провадження № 2/577/1560/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

17 грудня 2013 року

Конотопський міськрайонний суд Сумської області

в складі: головуючого судді Ярмак О.М.,

за участі секретаря Зимовець В.О.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідачки ОСОБА_2,

представника третьої особи: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Конотопі справу за позовом приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» до ОСОБА_4, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» про відшкодування спадкоємцем майнової шкоди у вигляді виплаченого страхового відшкодування в розмірі 6 710 грн. 87 коп., -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_5 «Український Страховий Дім» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_4 та прохає суд стягнути з відповідачки компенсацію завданих збитків суму виплаченого ПАТ «Державний ощадний банк України» страхового відшкодування в розмірі 6 710 грн. 87 коп. Свої вимоги обґрунтовує тим, що 26 липня 2011 року між ОСОБА_5 «Український Страховий Дім» та ПАТ «Державний ощадний банк України» був укладений договір добровільного страхування кредитів КР-11 № 0015, предметом якого є майнові інтереси ПАТ «Державний ощадний банк України», пов»язані з невиконанням або неналежним виконанням позичальниками банку своїх зобов»язань за кредитними угодами договорами про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетово-кредитною схемою по програмі «Арсенал». Відповідно до умов вказаного договору 30 січня 2013 року ОСОБА_5 «Український Страховий Дім» на користь банку було виплачене страхове відшкодування в розмірі 6 710 грн. 87 коп. у зв»язку з настанням страхового випадку, а саме, невиконання ОСОБА_6 , який помер, своїх зобов»язань за кредитним договором № 062154, укладеним між ОСОБА_6 та ПАТ «Державний ощадний банк України» 10 січня 2012 року. Після смерті ОСОБА_6 спадщину прийняла його донька ОСОБА_4, а тому, відповідно до вимог ст. 27 Закону України «Про страхування», ст. ст. 1216, 1218, 1231, ч. 1 ст. 1281, ст. 1282 ЦК України прохає стягнути з відповідачки суму виплаченого ним ПАТ «Державний ощадний банк України» страхового відшкодування в розмірі 6 710 грн. 87 коп., а також понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 229 грн. 40 коп.

В судовому засіданні представник позивача за довіреністю ОСОБА_1 (а.с. 121) позовні вимоги підтримав в повному обсязі та пояснив, що у січні 2013 року до ОСОБА_5 «Український Страховий Дім» від ПАТ «Державний ощадний банк України» надійшло повідомлення про настання страхового випадку за договором КР-11 № 0015 від 28 липня 2011 року, який був укладений між вказаними юридичними особами, оскільки позичальником за кредитним договором № 062154 від 10 січня 2012 року ОСОБА_6 було порушено умови кредитного договору щодо виконання графіку погашення платежу та сплати процентів за користування кредитом, а також повідомлено, що ОСОБА_6 помер 16 грудня 2012 року. ПАТ «Державний ощадний банк України» також було повідомлено, що заборгованість ОСОБА_6 за кредитним договором станом на 17 січня 2013 року становила 6 710 грн. 87 коп. До вказаного повідомлення були приєднані документи, які прідтверджували факт смерті ОСОБА_6 та наявність у нього заборгованості за кредитним договором від 10 січня 2012 року. ОСОБА_5 «Український Страховий Дім» випадок був визнаний страховим, про що 30 січня 2013 року складений страховий акт та визначена сума страхових виплат в розмірі 6 710 грн. 87 коп. На підставі вказаного страхового акту, 30 січня 2013 року кошти в розмірі 6 710 грн. 87 коп. були перераховані ПАТ «Державний ощадний банк України». Так як п. 8.6 договору страхування від 26 липня 2011 року передбачено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування, за вказаним договором, переходить право вимоги, який страхувальник має до особи, відповідальної за збитки, а ОСОБА_6 помер, то ОСОБА_5 «Український Страховий Дім» 4 квітня 2013 року звернулося із претензією до Конотопської міської державної нотаріальної контори для визнання кредитором спадкоємців ОСОБА_6 В цей же день вимога про відшкодування завданих збитків була направлена за адресою місця проживання ОСОБА_6 та членів його сім»ї, яка була повідомлена ОСОБА_6 при укладенні кридитного договору. Так як ОСОБА_5 «Український Страховий Дім» на той час не знало, хто є спадкоємцем після смерті ОСОБА_6, то вимога була адресована спадкоємцям ОСОБА_6 без зазначення прізвищ. Вказані вимоги були отримані. 24 квітня 2013 року до ОСОБА_5 «Український Страховий Дім» надійшло повідомлення Конотопської міської державної нотаріальної контори про те, що спадкоємцем за законом після смерті ОСОБА_6, який помер 16 грудня 2012 року, є його донька ОСОБА_4, яка прийняла спадщину, подавши відповідну заяву нотаріусу. У вказаному повідомленні була зазначена адреса ОСОБА_4, тому 25 квітня 2013 року за вказаною адресою на ім»я ОСОБА_4 була направлена вимога про відшкодування ОСОБА_5 «Український Страховий Дім» завданих страхових збитків в розмірі 6 710 грн. 87 коп. Вимога про відшкодування завданих збитків була отримана ОСОБА_4 30 квітня 2013 року. Однак, в добровільному порядку відшкодування завданих збитків спадкоємцем ОСОБА_6 не проведене, у зв»язку з чим ОСОБА_5 «Український Страховий Дім» змушений звернутися до суду.

Представник відповідачки ОСОБА_4 за довіреністю ОСОБА_2 (а.с. 110) позов не визнав та пояснив, що він заперечує проти відшкодування позивачеві виплаченого ним ПАТ «Державний ощадний банк України» страхового відшкодування в розмірі 6 710 грн. 87 коп., оскільки ОСОБА_6, який помер 16 грудня 2012 року та спадкоємцем якого є ОСОБА_4, не мав жодних правовідносин з ОСОБА_5 «Український Страховий Дім», будь-яких договорів з вказаною юридичною особою він не укладав. При укладенні ОСОБА_6 10 січня 2012 року кредитного договору з ПАТ «Державний ощадний банк України», він не був повідомлений про те, що між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_5 «Український Страховий Дім» 26 липня 2011 року укладений договір страхування кредитів для пенсіонерів за програмою «Арсенал», а тому, у разі настання страхового випадку, кошти замість нього ПАТ «Державний ощадний банк України» сплатить ОСОБА_5 «Український Страховий Дім», який в подальшому буде мати право вимоги до нього в межах виплаченого страхового відшкодування. Він згоден з тим, шо ОСОБА_6 на день смерті мав невиконані зобов»язання перед ПАТ «Державний ощадний банк України», згоден з тим, що розмір заборгованості за кредитним договором від 10 січня 2012 року на день смерті ОСОБА_6 становив 6 710 грн. 87 коп. та що ОСОБА_4 як єдиний спадкоємець за законом, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_6, має нести відповідальність за зобов»язаннями останнього. Проте, вважає, що право вимоги до відповідачки має ПАТ «Державний ощадний банк України», а не ОСОБА_5 «Український страховий дім». Вказане положення має для ОСОБА_4 принципове значення, оскільки, у разі проведення виплат ПАТ «Державний ощадний банк» ОСОБА_4 як спадкоємець ОСОБА_6 мала б сплачувати банку кошти за кредитним договором, укладеним банком з її батьком ОСОБА_7 10 січня 2012 року, в межах строку дії вказаного договору та за графіком погашення заборгованості за кредитним договором, а після виплати позивачем страхового відшкодування, ОСОБА_4 має сплати ОСОБА_5 «Український Страховий Дім» суму заборгованості в розмірі 6 710 грн. 87 коп. одним платежем. ОСОБА_4 як спадкоємець ОСОБА_6, який помер 16 грудня 2012 року, не має нести відповідальність за договором, укладеними між юридичними особами. Крім того, вважає, що ОСОБА_5 «Український Страховий Дім» безпідставно провело виплату ПАТ «Державний ощадний банк» страхового відшкодування, оскільки всі зобов»язання особи припиняються у зв»язку з її смертю, а 9.2 договору страхування від 26 липня 2011 року прямо передбачено, що не підлягають відшкодуванню збитки, що сталися внаслідок смерті позичальника. Крім того, ОСОБА_4 не отримувала вимогу позивача про відшкодування завданих збитків, так як станом на 30 квітня 2013 року перебувала за межами України та підпис на рекомендованому повідомленні про вручення поштового відправлення належить не їй.

Представник третьої особи ПАТ «Державний ощадний банк України» за довіреністю ОСОБА_3 (а.с. 122) позовні вимоги підтримала та пояснила, що 26 липня 2011 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_5 «Український Страховий Дім» був укладений договір добровільного страхування кредитів КР-11 № 0015, яким були застраховані майнові вимоги ПАТ «Державний ощадний банк України» у разі невиконання або неналежного виконання позичальниками своїх зобов»язань за кредитними договорами, в тому числі і договорами для пенсіонерів за програмою. «Арсенал». За вказаним договором сплата страхових платежів проводилася ПАТ «Державний ощадний банк України», а тому договір страхування не випливав на обов»язки осіб, з якими банком були укладені кредитні договори, що не викликало необхідності повідомлення клієнтів банку при укладенні кридитних договорів про існування договору страхування. Банк страхував свої ризики. 10 січня 2012 року, в межах дії договору страхування, між ОСОБА_6 та ПАТ «Державний ощадний банк України» був укладений договір на відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетово-кредитною схемою (для пенсіонерів по програмі «Арсенал»). ОСОБА_6 був відкритий картковий рахунок та встановлений кредитний ліміт в розмірі 7 000 грн. ОСОБА_6 використав вказані кошти, але порушив умови кредитного договору, а саме, порушив графік погашення кредиту та сплати процентів за користування кредитом. 16 грудня 2012 року ОСОБА_6 помер та на день його смерті заборгованість за кредитним договором від 10 січня 2012 року становила 6 710 грн. 87 коп. Про смерть ОСОБА_6 банк був повідомлений 17 січня 2013 року. ПАТ «Державний ощадний банк України» повідомив ОСОБА_5 «Український Страховий Дім» про настання страхового випадку за кредитним договором від 10 січня 2012 року та надав відповідні документи, зокрема, документи, які підтверджували заборгованість ОСОБА_6 за кредитним договором в розмірі 6 710 грн. 87 коп. Вказана сума страхового відшкодування була виплачена банку страховою компанією 30 січня 2013 року. Вважає, що у даному випадку право вимоги до спадкоємців ОСОБА_6 перейшло до ОСОБА_5 «Український Страховий Дім». Твердження представника позивачки, що право вимоги до ОСОБА_4 має лише ПАТ «Державний ощадний банк України», а також, що у разі відшкодування збитків банку спадкоємець ОСОБА_6 мав би змогу вносити щомісячний платіж, визначений графіком погашення заборгованості за кредитними договором від 10 січня 2012 року, є помилковими, так як банк мав би діяти таким же чином як і страхова компанія та вимагати від спадкоємців ОСОБА_6 відшкодування збитків одним платежем.

Суд, вислухавши пояснення сторін, представника третьої особи, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню.

Встановлено, що 26 липня 2011 року між ОСОБА_5 «Український Страховий Дім» та ПАТ «Державний ощадний банк України» був укладений договір добровільного страхування кредитів КР-11 № 0015 (ОСОБА_3) (а.с. 5-10).

Відповідно до п.п. 1.1., 2.1, 6.1. договору добровільного страхування кредитів від 26 липня 2011 року, предметом договору є майнові інтереси страхувальника (ПАТ «Державний ощадний банк України»), що не суперечать чинному законодавству України і пов»язані з невиконанням або несвоєчасним виконанням позичальниками своїх договірних зобов»язань за кредитними угодами, які укладені між страхувальником та позичальником. Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками сторін і діє 2 роки. Під поняттям «кредитна угода» слід розуміти договір про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетово-кредитною схемою в рамках програми «Арсенал», укладений між страхувальником (ПАТ Державний ощадний банк України») та позичальником (фізична особа, з якою укладено угоду) (а.с. 5-6).

10 січня 2012 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_7 був укладений договір про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетово-кредитною системою (для пенсіонерів по програмі «Арсенал» з кредитною лінією) (а.с. 12-15).

17 січня 2012 року між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_7 був укладений додатковий договір № 062154/1 до договору про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетово-кредитною системою (для пенсіонерів по програмі «Арсенал» з кредитною лінією) (а.с. 16).

За умовами кредитного договору від 10 січня 2012 року та додаткового договору від 17 січня 2012 року ПАТ «Державний ощадний банк України» відкрив ОСОБА_7 карковий рахунок у гривнях України з відновлюваною кредитною лінією з лімітом кредиту в сумі 7 000 грн. Визначено, що відкриття платіжної картки в рамках програми «Арсенал» здійснюється строком на 1 рік та передбачена можливість продовження строку дії платіжної картки, відкритої в рамках програми «Арсенал» строком на 1 рік.

В свою чергу ОСОБА_7 зобов»язаний був повертати банку кредитні кошти та сплачувати проценти за користування кредитом відповідно до умов укладених з ним угод: не пізніше 25 числа місяця, наступного за звітним, сплачувати проценти за користування кредитом на інші платежі.

В судовому засіданні також встановлено, що на час укладення договорів 10 січня 2012 року та 17 січня 2012 року ОСОБА_7 за паспортними даними по батькові був зазначений як «Йосипович» (а.с. 17) та у вказаних договорах по батькові позичальника вказане як «Йосипович». Але в подальшому ОСОБА_7 змінив по батькові з «Йосипович» на «Осипович» та в квітні 2012 року отримав новий папорт серії МВ № 478222, в якому його по батькові було зазначено як «Осипович» (а.с. 92).

ОСОБА_6 користувався кредитними коштами та станом на 16 грудня 2012 року мав заборгованість перед ПАТ «Державний ощадний банк України в розмірі 6 710 грн. 87 коп.

Даний факт не заперечує і представник відповідачки.

Спір щодо наявності заборгованості ОСОБА_6 перед ПАТ «Державний ощадний банк» за кредитним договором станом на 16 грудня 2012 року та її розміру не виник.

16 грудня 2012 року ОСОБА_6 помер (а.с. 20).

Пунтом 8.1. договору добровільного страхування кредитів КР-11 № 0015, який був укладений 26 липня 2011 року між ОСОБА_5 «Український страховий Дім» та ПАТ «Державний ощадний банк України» визначено, що страхувальник зобов»язаний протягом 35 календарних днів з моменту, коли йому стало відомо про настання страхового випадку, передбаченого умовами цього договору, письмов повідомити про це страховика (а.с. 7).

З повідомлення про настання страхового випадку, яке 17 січня 2013 року ПАТ «Державний ощадний банк України» було направлене на адресу ОСОБА_5 «Український Страховий Дім» вбачається, що ОСОБА_6 порушив умови кредитного договору № 062154 від 10 січня 2012 року зі змінами та доповненнями щодо виконання графіку погашення кредиту та сплати процентів, заборгованість за кредитним лімітом становить 6710 грн. 87 коп., в тому числі нараховані проценти 127 грн. 57 коп. У повідомленні зазначено, що ОСОБА_6 помер та провказану обставину ПАТ «Державний ощадний банк України» стало відомо 17 січня 2013 року (а.с. 11).

ОСОБА_5 «Український Страховий Дім» 30 січня 2013 року провело ПАТ «Державний ощадний банк України» виплату страхового відшкодування в розмірі суми боргу ОСОБА_6 перед банком - 6 710 грн. 87 коп. (а.с. 21, 22).

Суд вважає помилковим посилання представника відповідачки на ту обставину, що відповідно до під. г) п. 9.2. договору страхування від 26 липня 2011 року не підлягають відшкодування збитки, заподіяні ПАТ «Державний ощадний банк України» у випадку смерті позичальника, оскільки, під. г) п. 9.2. договору добровільного страхування кредитів КР-11 № 0015 (ОСОБА_3) від 26 липня 2011 року передбачено лише, що не підлягають відшкодуванню збитки, які сталися внаслідок затримки та (або) припинення виплати пенсії органами Пенсійного фонду України або зменшення розміру пенсії, а також зазначено, що умови саме цього пункту не застосовуються у разі смерті позичальника (а.с. 8).

Відповідно до ст. 993 ЦК України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічне положення передбачене і ст. 27 Закону Ураїни «Про страхування».

Пунтом 8.6 договору добровільного страхування кредитів КР-11 № 0015 (ОСОБА_3) від 26 липня 2011 року визначено, що до страховика (ОСОБА_5 «Український Страховий Дім»), який виплатив страхове відшкодування за цим договором, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник (ПАТ «Державний ощадний банк України») мав до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Суд враховує, що договір про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетово-кредитною системою (для пенсіонерів по програмі «Арсенал» з кредитною лінією) та додаткова угода до нього були укладені між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_7 (10 січня 2012 року та 17 січня 2012 року) в період дії договору добровільного страхування кредитів КР-11 № 0015 (ОСОБА_3), який був укладений між ОСОБА_5 «Український Страховий Дім» та ПАТ «Державний ощадний банк України» 26 липня 2011 року.

В той же час, суд критично оцінює пояснення представника відповідачки ОСОБА_4 - ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_6О та його спадкоємці не мають нести відповідальність перед страховою компанією, так як ОСОБА_6 не знав про наявність договору страхування, який був укладений між ОСОБА_5 «Український Страховий Дім» та ПАТ «Державний ощадний банк України», оскільки п. 7.6 додаткового договору № 062154/1 до договору про відкриття фізичній особі карткового рахунку та здійснення його розрахунково-касового обслуговування за дебетово-кредитною системою (для пенсіонерів по програмі «Арсенал» з кредитною лінією), який був укладений між ПАТ «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_7 визначено, що забезпеченням виконання зобов»язань по погашенню кредиту та суми перевищення витратного ліміту (овердрафту) та сплаті процентів за користування кредитом є страхування кредитних ризиків банку, що пов»язані з невиконням або неналежним виконанням клієнтом зобов»язань за цим договором. Вказана додаткова угода містить підпис ОСОБА_7 (а.с. 16).

Відповідно до вимог ст. ст. 1216, 1218, 1231 ЦК України спадкуванням є перехід прав, обов»язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов»язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті. До спадкоємця переходить обов»язок відшкодувати майнову шкоду (збитки), яка була завдана спадкодавцем.

Обов»язки спадкодавця за кредитною угодою не належать до зобов»язань, що нерозривно пов»язані з особою спадкодавця (боржника), тобто не припиняються смертю спадкодавця (боржника), у зв»язку з цим, вимоги позивача (кредитора спадкодавця) про відшкодування завданих спадкодавцем збитків (суми сплаченого страхового відшкодування) підлягають виконанню відповідачкою, як спадкоємцем, що прийняв спадщину.

Виплата страхового відшкодування позивачем ПАТ «Державний ощадний банк України» була проведена 30 січня 2013 року та з цього часу позивач набув статусу кредитора спадкодавця і отримав право вимоги до спадкоємців про відшкодування збитків.

Частиною 2 ст. 1282 ЦК України передбачено, що кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред»явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги.

В судовому засіданні встановлено, що про смерть ОСОБА_6 позивачеві стало відомо 22 січня 2013 року після отримання повідомлення ПАТ «Державний ощадний банк України» про настання страховоговипадку від 17 січня 2013 року (а.с. 11).

4 квітня 2013 року ОСОБА_5 «Український Страховий Дім» направив до Конотопської міської державної нотаріальної контори вимогу (претензію) кредитора спадкодавця до спадкоємців (а.с. 26-30, 87). У вказаний день вимога про відшкодування завданих збитків в розмірі 6 710 грн. 87 коп. була направлена позивачем також спадкоємцям ОСОБА_7 (без зазначення прізвищ спадкоємців). Вказана вимога була також направлена і за адресою: м. Конотоп Сумської області, вул. Лісового, 16/122 (а.с. 23-25).

24 квітня 2013 року позивач отримав повідомлення Конотопської міської державної нотаріальної контори про те, що після померлого 16 грудня 2012 року ОСОБА_6 надійшла заява про прийняття спадщини від доньки померлого ОСОБА_4, яка зареєстрована за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 31).

25 квітня 2013 року ОСОБА_5 «Український Страховий Дім» ОСОБА_4 була направлена вимога про відшкодування завданих збитків в розмірі 6 710 грн. 87 коп. (а.с. 32-33), яка 30 квітня 2013 року була отримана ОСОБА_4 про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 34).

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов»язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Представником відповідачки ОСОБА_2 в судовому засіданні не надано доказів на підтвердження того, що ОСОБА_4 не отримувала вимогу ОСОБА_5 «Український Страховий Дім» про відшкодування нею як спадкоємцем ОСОБА_6 завданих збитків в розмірі 6 710 грн. 87 коп., оскільки перебувала за межами України.

У відповідності до положення ч. 1 ст. 1282 ЦК України спадкоємці зобов»язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен із спадкоємців зобов»язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині.

Згідно із роз»ясненнями п. 32 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» від 30 березня 2012 року № 5, з урахуванням положення ст. 1282 ЦК України спадкоємці боржника, за умови прийняття спадщини, є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину. При цьому спадкоємці несуть зобов»язання погасити нараховані відсотки і неустойку тільки в тому випадку, якщо вони вчинені позичальникові за життя. Інші нараховані зобов»язання фактично не пов»язані з особою позичальника і не можуть присуджуватися до сплати спадкоємцями.

З огляду на зазначену норму закону та роз»яснення постанови Плунуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ України, спадкоємці боржника, за умови прийняття спадщини, є боржниками перед кредитором в межах вартості майна, одержаного в спадщину.

Як вбачається з матеріалів спадкової справи № 80/2013 рік, після смерті ОСОБА_6, спадщину прийняла його донька ОСОБА_4 (а.с. 77-94)

18 квітня 2013 року ОСОБА_4 була повідомлена Конотопською міською державною нотаріальною конторою про отримання претензії кредитора ОСОБА_5 «Український Страховий Дім» до спадкоємців ОСОБА_6, який помер 16 грудня 2012 року, на суму 6 710 грн. 87 коп. (а.с. 89).

ОСОБА_4 про відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 та про прийняття нею спадщини кредитора спадкодавця, всупереч вимогам ч. 1 ст. 1281 ЦК України, не повідомила.

12 жовтня 2013 року ОСОБА_4 Конотопською міською державною нотаріальною конторою було видане свідоцтво про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_6, який помер 16 грудня 2012 року, а саме, на квартиру АДРЕСА_1. У вказаному свідоцтві зазначено, що вартість спадкового майна становить 111 860 грн. (а.с. 94).

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що з відповідачки на користь позивача слід стягнути суму виплаченого страхового відшкоджування в розмірі 6 710 грн. 87 коп.

Крім того, з відповідачки на користь позивача, відповідно до ст. 88 ЦПК України, слід стягнути понесені останнім судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 229 грн. 40 коп. (а.с. 1).

Керуючись ст. ст. 993, 1216, 1218, 1231, 1281. 1282 ЦК України, ст. 27 Закону україни «Про страхування», ст. 10, 60,88, 209, 212-215, 218 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь приватного акціонерного товариства «Український Страховий Дім» виплачене страхове відшкодування в розмірі 6 710 грн. 87 коп. (шість тисяч сімсот десять грн. 87 коп.), а також понесені судові витрати у вигляді сплати судового збору в розмірі 229 грн. 40 коп. (двісті двадцять дев»ять грн. 40 коп.), всього 6 940 грн. 27 коп. (шість тисяч дев»ятсот сорок грн. 27 коп.)

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Сумської області через Конотопський міськрайонний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому заіданні під час проголошення судового ріщення - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Ярмак О. М.