Рішення № 36200657, 19.12.2013, Київський районний суд м. Одеси

_____________________

Справа № 520/2360/13-ц

Провадження № 2/520/5278/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.12.2013 року

Київський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді Куриленко О.М.,

за участю секретаря Баранової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Міністерства юстиції України про зміну розміру аліментів,

ВСТАНОВИВ:

22.02.2013 року позивач звернулась з позовом до суду та просила ухвалити рішення, яким змінити розмір аліментів, визначений відповідно до рішення Київського районного суду м. Одеси про стягнення аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 до досягнення неї повноліття, та стягувати з ОСОБА_2 ? частин зі всіх видів заробітку на користь ОСОБА_1, на утримання ОСОБА_3 до досягнення нею повноліття, тобто 30 червня 2021 року.

В обґрунтування заявленого позову позивачка посилається на те, що вона з 24.01.2003 року перебувала у шлюбі з відповідачем ОСОБА_2, який рішенням Київського районного суду м. Одеси було розірвано. Від даного шлюбу мають дитину ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Позивач вказує на те, що рішенням Київського районного суду м. Одеси 21.12.2004 року було стягнуто з відповідача аліменти на її користь на утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 у розмірі 200 гривень. Однак, позивач вважає, що вказані кошти не є достатніми для утримання дитини та не відповідають розміру аліментів, згідно з вимогами встановленими до мінімального розміру аліментів на одну дитину.

Також посилається на те, що відповідач має постійне місце роботи, достатній заробіток для забезпечення дитини, а її матеріальне становище стало в край важким, у звязку з чим просить збільшити розмір аліментів до ? частини від усіх видів заробітку відповідача, так як 200 гривень на місяць не є достатніми для нормального духовного та морального розвитку дитини, що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 13.06.2013 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Міністерства юстиції України про зміну розміру аліментів задоволено. Змінено розмір аліментів, визначений відповідно до рішення Київського районного суду м.Одеси від 21.12.2004 року про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 до досягнення нею повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі ? частини від усіх видів заробітку щомісячно, починаючи від дня предявлення позову - 22.02.2013 року, до повноліття дитини, тобто до 30.06.2021 року, а також судовий збір у розмірі 214 гривень 60 копійок.

Однак, 02.08.2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду з заявою, в якій просив суд скасувати заочне рішення Київського районного суду від 13.06.2013 року та призначити справу до розгляду в загальному порядку.

В своїй заяві посилався на те, що при винесені заочного рішення без його участі суд не зясував обставин, що мають істотне значення для справи, а саме той факт, що на підставі ухвали апеляційного суду Одеської області з нього стягується аліменти у розмірі ? частини від всіх доходів на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, та на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27.05.2013 року з нього на користь ОСОБА_5 стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, у розмірі ? частини від усіх доходів.

А з урахуванням того, що заочним рішенням Київського районного суду м. Одеси від 13.06.2013 року з нього стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 також у розмірі ? частини від всіх видів заробітку, загальний розмір аліментів стягнутих судовими рішеннями на утримання неповнолітніх доньок, становить ? частини від заробітку, або 75 % , що на думку заявника є незаконним.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 23.08.2013 року заочне рішення Київського районного суду м. Одеси від 13 червня 2013 року скасовано та призначено справу до розгляду в загальному порядку.

Особи, що беруть участь у справі, про час і місце судового засідання сповіщені належним чином у порядку ст.74,76,77 ЦПК України.

Позивач та її представник у судове засідання не зявились, про час, дату та місце розгляду справи сповіщались належним чином, надали заяву про розгляд справи у їх відсутність.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнала, просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі, посилаючись на те, що на підставі ухвали апеляційного суду Одеської області з її довірителя ОСОБА_2 вже стягується аліменти у розмірі ? частини від всіх доходів на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, а на підставі рішення Приморського районного суду м. Одеси від 27.05.2013 року на користь ОСОБА_5 стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, аліменти у розмірі ? частини від усіх доходів

Представник третьої особи Першого Малиновського відділу ДВС ОМУЮ у судове засідання не зявився, про час, дату та місце розгляду справи сповіщався належним чином, 28.08.2013 року надав до суду заяву в якій просить розглянути справу без представника Відділу.

Дослідивши матеріали справи та вислухавши пояснення представника відповідача, суд дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позову, виходячи з наступного.

В судовому засіданні встановлено, що 24 січня 2003 року міським відділом РАЦС Одеського міського управління юстиції було зареєстровано шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1, вказана обставина підтверджується рішенням Київського районного суду м.Одеси від 21 грудня 2004 року.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Від даного шлюбу у сторін 30 червня 2003 року народилась донька ОСОБА_3, про що Другим Приморським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Одеського міського управління юстиції зроблено актовий запис № 580.

Згодом, 21 грудня 2004 року рішенням Київського районного суду м. Одеси шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було розірвано.

Відповідно до ст. 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Так в матеріалах справи міститься копія виконавчого листа № 2-7730/04, виданого Київським районним судом м. Одеси 21.12.2004 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліментів на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 в розмірі 200 гривень щомісячно, починаючи з 11.11.2004 року і до дня повноліття доньки, тобто до 30.06.2021 року.

Відповідач сплачує стягнуті з нього рішенням суду аліменти на утримання неповнолітньої дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 200 гривень щомісячно в добровільному порядку, однак жодної іншої матеріальної допомоги на утримання дитини не надає, хоча є працездатним та має можливість надавати допомогу на утримання дочки.

Також з матеріалів справи вбачається, що у відповідача ОСОБА_2 крім доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, є ще дві доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с. 44) та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 47).

Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 11 вересня 2003 року надано дозвіл на примусове виконання рішення районного федерального суду Санкт-Петербургу від 06.09.2000 року, відповідно до якого з ОСОБА_2 стягнуто на користь ОСОБА_7 аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, у розмірі ? частини від всіх видів заробітку, починаючи з 17.10.2000 року до повноліття дитини, тобто до 10.07.2014 року (а.с. 46).

Крім того, рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 27.05.2013 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 стягнуто аліменти на утримання доньки ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5, щомісячно у розмірі ? частини заробітку (доходу) з 12.04.2013 року до досягнення дитиною повноліття, тобто до 20.11.2026 року.

Таким чином на утримання двох неповнолітніх доньок ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_5 за вищевказаними судовими рішеннями стягується з ОСОБА_2 щомісячно ? частину заробітку (доходу).

Відповідно до ч. 1 ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений за рішенням суду або домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров'я когось із них.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3, відповідно до ст. 192 СК України, розмір аліментів, визначений судовим рішенням суду або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв'язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров'я когось із них.

Відповідно до ст. 180 СК України, батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначення розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.

Суд враховує положення закону про те, що позивач як і відповідач також має обов`язок утримувати неповнолітню доньку.

При ухваленні рішення суд враховує той факт, що відповідач ОСОБА_2 фізично здоровий, знаходиться в працездатному віці, перебуває на державній службі в митних органах України на посаді старшого державного інспектора відділу оформлення № 2 митного поста «Одеса-порт», згідно довідки № 257 від 10.12.2013 року загальна сума за період з 06.2013 по 11.2013 року становить 29 166,58 гривень.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Верховною ОСОБА_5 України 27 лютого 1991 року, кожна дитина має право на рівень життя, необхідний для її фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку. Батьки несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

На підставі ст. 182 ч.2 СК України, мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Вирішуючи питання по суті, суд бере до уваги положення ч.4 ст. 70 Закону України «Про виконавче провадження», за якою загальний розмір усіх відрахувань під час кожної виплати заробітної плати не може перевищувати п'ятдесят відсотків заробітної плати, що має бути виплачена працівнику, у тому числі в разі відрахування за кількома виконавчими документами. Однак, це обмеження не поширюється на відрахування із заробітної плати в разі відбування боржником покарання у виді виправних робіт і стягнення аліментів на неповнолітніх дітей. У таких випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати сімдесяти відсотків.

Таким чином, судом було встановлено, що є підстави збільшити розмір стягнутих рішенням суду аліментів на утримання неповнолітньої дитини, стягнувши з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі 20% (70%-50%, що вже стягуються) з усіх видів заробітку, оскільки це буде відповідати інтересам неповнолітньої дитини і не погіршить матеріального стану платника аліментів.

Відповідно до ст. 191 СК України аліменти присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову

Суд, виконавши всі вимоги цивільно-процесуального, сімейного законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, якщо сторону на користь якої ухвалено рішення, звільнено від оплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, що їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог. Враховуючи викладене, необхідно оплату на користь держави судових витрат в розмірі 214, 60 гривень покласти на відповідача ОСОБА_2.

Відповідно до ст.367 ЦПК України рішення суду в частині стягнення аліментів підлягає негайному виконаню в межах оплати платежу за один місяць.

Керуючись ст. 141, 180, 181, 182, 184, 192 Сімейного Кодексу України. ст.ст. 60, 88, 213, 215, 367 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Перший Малиновський відділ державної виконавчої служби Одеського міського управління юстиції Міністерства юстиції України про зміну розміру аліментів задовольнити частково.

Змінити розмір аліментів, визначений відповідно до рішення Київського районного суду м.Одеси від 21.12.2004 року про стягнення з ОСОБА_2 аліментів на користь ОСОБА_1 на утримання ОСОБА_3 до досягнення нею повноліття.

Стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої доньки ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/5 частини від усіх видів заробітку щомісячно, починаючи від дня предявлення позову - 22.02.2013 року, до повноліття дитини, тобто до 30.06.2021 року.

Стягнути з ОСОБА_2, на користь держави судовий збір у розмірі 214 гривень 60 копійок на рахунок: 31218206700005; МФО-828011; отримувач - ГУДКСУ в Одеській області (Київський р-н м.Одеси) (код отримувача -37607526); код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ 02892928, код банку отримувача 828011).

Рішення підлягає негайному виконанню у межах суми платежу за один місяць.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти

днів з дня його проголошення через Київський районний суду м. Одеси.

Суддя Куриленко О. М.