Рішення № 36199544, 12.12.2013, Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим

Справа № 115/2858/13-ц

Провадження № 2/115/1165/2013

РІШЕННЯ

Іменем України

"12" грудня 2013 р. м. Саки

Сакський міськрайонний суд Автономної Республіки Крим у складі:

Головуючого судді: О.В. Копичинського

З секретарем: Є.Ф. Кузьменко

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом та за зустрічною позовною заявою ОСОБА_2 до Суворівської сільської ради Сакського району АР Крим про визнання заповіту недійсним, з участю ОСОБА_1 як третьої особи на стороні відповідача без права заявляти самостійні вимоги щодо предмета спору,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності, в порядку спадкування за заповітом від 15.05.2006р. після смерті своєї матері ОСОБА_3, яка померла 02.04.2007р., на належне їй майно:

-жилий будинок №12 з господарсько-побутовими будівлями по вул. Фестивальній у с. Суворовське Сакського р-ну АРК.;

-земельний пай у землі, яка перебуває у колективній власності КСП «Суворовське», розміром 8.81 в умовних кадастрових гектарах без визначення меж цієї частки в натурі, згідно сертифікату серії КМ №0210217, виданого на підставі рішення Сакської РДА в АРК. від 15.04.1998р. №175.

ОСОБА_4 мотивований тим, що зазначене нерухоме майно належало її матері на праві власності. Після відкриття спадщини в установлений законом строк вона звернувся до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, в чому їй було відмовлено з підстав відсутністю правової реєстрації в БТІ права на спадкове нерухоме майно. У звязку з цим вона була змушена звернутися до суду із даним позовом.

Позивачка в судове засідання не зявилася.

У судовому засіданні представник позивачки, а.с.27, підтримав позовні вимоги, які просив задовольнити.

Відповідач в судове засідання не зявився.

У судовому засіданні представник відповідача, а.с.28, проти позову заперечував і пред'явив зустрічний позов до ОСОБА_1 і до Суворівської сільради Сакського р-ну АРК., а.с.65, який згідно ч.2 ст.31 ЦПК України було доповнено вимогами, а.с.104:

-про визнання недійсним заповіту, виданого Суворівською сільрадою Сакського р-ну АРК. 15.05.2006р., за яким ОСОБА_3 заповідала ОСОБА_1 належне їй на праві власності майно, а.с.65;

-про визнання незаконним і скасування рішення виконкому Суворівської сільради Сакського р-ну АРК. від 23.08.2006р. №117 про надання згоди ОСОБА_3 на оформлення права власності на жилий будинок №12 з господарсько-побутовими будівлями по вул. Фестивальній у с. Суворовське Сакського р-ну АРК., а.с.104.

Зустрічний позов мотивований наступним. Даний жилий будинок за життя був власністю ОСОБА_5, який помер 29.07.1974р. його нащадками були його син ОСОБА_2 (позивач за зустрічним позовом) і ОСОБА_6 (ОСОБА_3 за новим шлюбом). На період відкриття спадщини позивач постійно проживав з батьком в цьому будинку, у звязку з чим, фактично прийняв стосовно нього спадщину.

Незважаючи на це рішенням від 23.08.2006р. №117 виконком Суворівської сільради Сакського р-ну АРК. надав згоди ОСОБА_3 на оформлення права власності на спірний жилий будинок №12.

Але заява до Суворовської сільради Сакського р-ну АРК. від 14.08.2006р. про визнання права власності на спірний жилий будинок підписана не ОСОБА_3, а сторонньою особою, що свідчить про незаконність винесеного виконкомом Суворівської сільради Сакського р-ну АРК. зазначеного рішення від 23.08.2006р. №117. Також зазначений заповіт підписаний не ОСОБА_3, а сторонньою особою, що свідчить про його фіктивність.

У судовому засіданні представник позивачки, а.с.27, і представник Суворівської сільради Сакського р-ну АРК., а.с.116, проти зустрічного позову заперечували з підстав необґрунтованості і недоведеності його доводів і вимог, а.с.162.

Вислухавши пояснення представників сторін, вивчивши і дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню, а зустрічний позов ОСОБА_2 не підлягає задоволенню з наступних підстав.

1. З метою хронологічного дослідження обставин і спірних питань цивільно-правового спору теперішньої справи, суд вважає за необхідне дати, спочатку, правову оцінку зустрічним позовним вимогам ОСОБА_2

Рішенням колегії суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду АРК. від 12.12.2012р., яке набрало законної сили, а.с.13, встановлено, що за даними погосподарської книги Суворовської сільради Сакського р-ну АРК. власником жилого будинку №12 по вул. Фестивальній у с. Суворовське Сакського р-ну АРК. значиться ОСОБА_5, який помер 29.07.1974р., а.с.63,135.

Нащадками ОСОБА_5 були його син ОСОБА_2, а.с.62, (позивач за зустрічним позовом) і його дружина ОСОБА_6, а.с.61, (ОСОБА_3 за новим шлюбом, а.с.74).

На період відкриття спадщини позивач постійно проживав з батьком в цьому будинку, у звязку з чим, фактично прийняв стосовно нього спадщину, а.с.13.

Але на думку суду ці обставини не мають правового значення для вирішення цивільно-правового спору теперішньої справи з наступних підстав.

З пояснень представників сторін і довідки БТІ, а.с.111, судом встановлено, що за життя ОСОБА_5 не оформив своє право власності на зазначений жилий будинок №12 у встановленому законом порядку.

З пояснень представників сторін і матеріалів спадкової справи, а.с.72,73,140-161, судом встановлено, що позивач за зустрічним позовом ОСОБА_2 не звертався, а ні до нотаріуса, а ні до суду з приводу оформлення права на спадщину після смерті свого батька ОСОБА_5;

Судом встановлено, що на підставі виготовленої ОСОБА_3 технічної документації, а.с.6,80,81,174, та відповідної заяви, а.с.67, рішенням від 23.08.2006р. №117 виконком Суворівської сільради Сакського р-ну АРК. надав згоди ОСОБА_3 на оформлення права власності на спірний жилий будинок №12, а.с.57, на підставі якого виконком видав ОСОБА_3 свідоцтво про право власності не цей жилий будинок з господарсько-побутовими будівлями, а.с.58.

На теперішній час ці рішення виконкому №117 і свідоцтво є чинними, а.с.59,60,95, та зареєстровано в БТІ, а.с.111-114.

*

В обґрунтування вимог зустрічної позовної заяви позивач ОСОБА_2 зазначив, що заява до Суворовської сільради Сакського р-ну АРК. від 14.08.2006р. про визнання права власності на спірний жилий будинок підписана не ОСОБА_3, а сторонньою особою, що свідчить про незаконність винесеного виконкомом Суворівської сільради Сакського р-ну АРК. зазначеного рішення від 23.08.2006р. №117.

Доказом цього є порівнювальний аналіз підпису ОСОБА_3, а.с.76.

Але цей порівнювальний аналіз, відповідно до вимог ст.59 ЦПК України, є неналежним доказом.

В свою чергу позивач не надав суду належних і допустимих доказів на підтвердження факту підробки підпису ОСОБА_3 в заяві від 14.08.2006р., чим не виконав вимоги ст.ст.10,58,59 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Судом таких доказів не встановлено при розгляді справи.

Також, а ні позивач, а ні його представник не зверталися до суду з клопотанням про призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи.

З пояснень представника позивача і матеріалів справи судом встановлено, що в провадженні Сакського МВ ГУ МВС України в АРК. знаходиться на розгляді заява ОСОБА_2 щодо підробки підписів ОСОБА_3 в документ ах, поданих до Суворовської сільради АРК. Але до теперішнього часу перевірка за цією заявою не закінчена, а.с.82,90,97.

*

З пояснень представників ОСОБА_1 і Суворовської сільради АРК. та матеріалів справи судом встановлено, що за життя ОСОБА_3 склала на імя своєї дочки ОСОБА_1, а.с.15,16, заповіт на все належне їй майно, а.с.4,75, який було посвідчено секретарем Суворовської сільради Сакського р-ну АРК. 15.05.2006р.

Цей заповіт було зареєстровано в реєстрі нотаріальних дій за №156, а.с.167, який до теперішнього часу зберігається у справі виконкому Суворовської сільради Сакського р-ну АРК., а.с.164,165, що відповідає вимогам Порядку посвідчення заповітів і доручень, прирівнюваних до нотаріально посвідчених, затвердженого постановою КМ України від 15.05.1994р. №419, та Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій посадовими особами виконавчих комітетів сільських, селищних, міських Рад народних депутатів України, затвердженої наказом МЮ України від 25.08.1994р. №22/5 (яка втратила чинність на підставі наказу МЮ України від 14.11.2011р. №1298/20036, у звязку із затвердженням 11.11.2011р. Інструкції про вчинення посадовими особами органів місцевого самоврядування наказом МЮУ від №3306/5).

В обґрунтування вимог зустрічної позовної заяви позивач ОСОБА_2 зазначив, що заповіт підписаний не ОСОБА_3, а сторонньою особою, що свідчить про його фіктивність.

Доказом цього є порівнювальний аналіз підпису ОСОБА_3, а.с.76.

Але цей порівнювальний аналіз, відповідно до вимог ст.59 ЦПК України, є неналежним доказом.

В свою чергу позивач не надав суду належних і допустимих доказів на підтвердження факту підробки підпису ОСОБА_3 в заповіті, чим не виконав вимоги ст.ст.10,58,59 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Судом таких доказів не встановлено при розгляді справи.

Також, а ні позивач, а ні його представник не зверталися до суду з клопотанням про призначення у справі судово-почеркознавчої експертизи.

З пояснень представника позивача і матеріалів справи судом встановлено, що в провадженні Сакського МВ ГУ МВС України в АРК. знаходиться на розгляді заява ОСОБА_2 щодо підробки підписів ОСОБА_3 в документ ах, поданих до Суворовської сільради АРК. Але до теперішнього часу перевірка за цією заявою не закінчена, а.с.82,90,97.

Крім того, згідно вимог ст.204 цього кодексу і розяснень Постанови Пленуму Верховного Суду України у п.2 постанови «Про практику в справах про визнання угод недійсними» від 28.04.78р. №3 правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, і може бути визнаний судом недійсним лише з підстав, передбачених законом.

Так підстави визнання заповіту, який згідно ст.202 ЦК України є одностороннім правочином, передбачені параграфом 2 глави 16 ЦК України.

Але представник позивачка не довів наявність існування зазначених обставин під час посвідчення секретарем Суворовської сільради Сакського р-ну АРК. 15.05.2006р. заповіту ОСОБА_3, чим не виконав вимоги ст.ст.10,58,59 ЦПК України, відповідно до якої кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень. Судом таких обставин не встановлено при розгляді справи.

На підставі зазначеного вище суд визнає вимоги і зустрічного позову, на теперішній час, необґрунтованими і недоведеними.

З цих підстав та відповідно до вимог ч.2 ст.16 ЦК України, ці вимоги, на теперішній час, не можуть бути задоволені.

2. Вирішуючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд дійшов наступного.

Судом встановлено, що на підставі рішення від 23.08.2006р. №117 виконком Суворівської сільради Сакського р-ну АРК. видав ОСОБА_3 свідоцтво про право власності на жилий будинок №12 з господарсько-побутовими будівлями по вул. Фестивальній у с. Суворовське Сакського р-ну АРК., а.с.57,58.

02.04.2007р. ОСОБА_3 померла, а.с.151, через що не отримала в БТІ витяг про реєстрацію права власності на це нерухоме майно.

Але цей факт не має правового значення для вирішення спору у теперішній справі з наступних підстав.

Судом встановлено, що за даними погосподарської книги Суворовської сільради Сакського р-ну АРК. власником новозбудованого жилого будинку №12 по вул. Фестивальній у с. Суворовське Сакського р-ну АРК. значиться ОСОБА_5, а.с.13, який помер 29.07.1974р., а.с.63,119.

Але за життя ОСОБА_5 не здав цей будинок в експлуатацію та не зареєстрував своє право власності на цей жилий будинок у встановленому законом порядку, а.с.111.

ОСОБА_3 постійно проживала в цьому жилому будинку №12 зі своїм чоловіком ОСОБА_5, а.с.13,61,74, до дня його смерті.

Після смерті чоловіка ОСОБА_3 проживала в цьому жилому будинку з реєстрацією до дня своєї смерті, а.с.74,77,152.

Рішенням 10 сесії 22 скликання Суворовської сільради Сакського р-ну АРК. від 29.08.1997р. ОСОБА_3 було передано безоплатно у приватну власність земельну ділянку для обслуговування жилого будинку №12 по вул. Фестивальній у с. Суворовське Сакського р-ну АРК., а.с.119.

Рішенням виконкому Суворовської сільради Сакського р-ну АРК. від 14.06.1995р. №13 було затверджено акт приймання до експлуатації закінченого будівництвом жилого будинку №12 по вул. Фестивальній у с. Суворовське Сакського р-ну АРК., а.с.174.

На підставі виготовленої ОСОБА_3 технічної документації, а.с.6,80,81,174, та відповідної заяви, а.с.67, рішенням від 23.08.2006р. №117 виконком Суворівської сільради Сакського р-ну АРК. надав згоди ОСОБА_3 на оформлення права власності на спірний жилий будинок №12, а.с.57, на підставі якого виконком видав ОСОБА_3 свідоцтво про право власності не цей жилий будинок з господарсько-побутовими будівлями, а.с.58.

На теперішній час ці рішення виконкому №117 і свідоцтво є чинними, а.с.59,60,95, та зареєстровані в БТІ, а.с.13,111-114.

На той період була чинною Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої Міністерством комунального господарства УРСР від 31.01.1966р.

Але ця Інструкція передбачала обовязкову реєстрацію у БТІ прав власності лише на обєкти нерухомого майна фізичних осіб, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку на території міст і селищ міського типу.

Аналогічні умови для реєстрації прав власності на новозбудовані жилі будинки були передбачені і Правилами державної реєстрації обєктів нерухомого майна, що знаходяться у власності юридичних осіб та фізичних осіб, затверджених Наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 13.12.95р. №56, Інструкцією про порядок державної реєстрації права власності на обєкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, затверджених Наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 09.06.98р. №212, Тимчасовим положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно» від 07.02.02р. №7/5, затвердженого наказом Міністра юстиції від 18.02.02р. №157/6445.

Також відповідно до вимог ст.ст.12,14 Закону України «Про власність» від 07.02.91г. (яка була чинною до 2004р.) зведені громадянами на відведеній земельній ділянці будови є його власністю.

Право власності на таку будову виникає після введення його в установленому порядку в експлуатацію і реєстрації у виконкомі місцевої ради, а відносно приватизованих квартири в БТІ.

Як розясняв Пленум Верховного Суду України в ч.1 п.9 постанови від 04.10.91р. №7 «Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок» (яка була чинною на період відкриття спадщини) - суди мають враховувати, що право власності на жилий будинок, збудований громадянином на відведеній йому в установленому порядку земельній ділянці і прийнятий в експлуатацію, виникає з часу його реєстрації у виконкомі місцевої Ради.

На підставі зазначеного вище суд вважає за можливе визнати ОСОБА_3 належним власником жилого будинку №12 з господарсько-побутовими будівлями по вул. Фестивальній у с. Суворовське Сакського р-ну АРК. тому, що:

-згідно ст.392 ЦК України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою;

-відповідно до вимог ч.5 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.04р. - право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

У звязку з цим суд визнає дане нерухоме майно спадковим майном тому, що відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

*

Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України - спадкоємець за заповітом має право прийняти спадщину, або не прийняти її.

Відповідно до ч.1 ст.1269 і ч.1 ст.1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, для прийняття спадщини має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 за життя заповідала належне їй на праві власності майно своїй дочці ОСОБА_1 (позивачу у справі), а.с.159,160.

Після відкриття спадщини позивачка своєчасно звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, в чому їй було відмовлено з підстав відсутність правової реєстрації в БТІ права на спадкове нерухоме майно.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України в ч.3 п.23 постанови від 30.05.08р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» - у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

На підставі зазначеного вище суд дійшов висновку, що позивачка прийняла спадщину в порядку спадкування за заповітом відносно зазначеного нерухомого майна, яке за життя належало спадкодавцю ОСОБА_3

*

Приймаючи до уваги зазначене вище, суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності на зазначене нерухоме майно тому, що:

-Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

-Як розяснив Пленум Верховного Суду України в п.4 постанови Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності на жилий будинок від 04.10.91р. №7 - відповідно до ст.12 Закону України Про власність у власності громадян можуть знаходитися обєкти нерухомості, придбані на законних підставах, наприклад, за правом спадщини.

*

Відповідно до вимог ч.4 ст.10 ЦПК України суд вважає за необхідне розяснити позивачці її обовязок зареєструвати право на спадщину в Реєстраційній службі Сакського МРУЮ АРК., що передбачено ст.1299 ЦК України та Законом України від 01.07.04р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і постановою КМ України від 22.06.11р. №703.

*

Судом встановлено, що на підставі рішення Сакської РДА в АРК. від 15.04.1998р. №175 було видано сертифікат серії КМ №0210217 на право ОСОБА_3 на земельну частку (пай) розміром 8.81 в умовних кадастрових гектарах, яка перебуває у колективній власності КСП «Суворовське», що знаходиться на території с. Суворовське Сакського р-ну АРК., а.с.11.

Відповідно до ч.2 ст.373 ЦК України право власності на земельну ділянку набувається відповідно до закону.

Так згідно ч.1 ст.1 Закону України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)» від 05.06.03р. право на земельну частку (пай) мають громадяни спадкоємці права на земельну частку (пай), посвідченого сертифікатом.

У відповідності до п.17 Перехідних положень ЗК України сертифікати на право на земельну частку (пай), отримані громадянами, вважаються правовстановлюючими документами при реалізації ними права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства.

Згідно п.3 Наказу Президента України від 10.11.1994р. «Про невідкладні заходи щодо прискорення земельної реформи у сфері сільськогосподарського виробництва» - установити, що право на земельну частку (пай) може бути обєктом успадкування.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України в ч.1 п.11 постанови від 30.05.08р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» - при вирішенні спору про спадкування права на земельну частку (пай) основним документом, що посвідчує таке право, є сертифікат про право на земельну частку (пай).

На підставі зазначеного вище суд визнає ОСОБА_3 належним власником і спадкодавцем зазначеної земельної частки (паю) тому, що:

-згідно ст.392 ЦК України власник майна може предявити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою;

-відповідно до вимог ч.5 ст.3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.04р. - право власності та інші речові права на нерухоме майно, набуті згідно з діючими нормативно-правовими актами до набрання чинності цим Законом, визнаються державою.

У звязку з цим суд визнає цю земельну ділянку спадковим майном тому, що відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

*

Згідно ч.1 ст.1268 ЦК України - спадкоємець за заповітом має право прийняти спадщину, або не прийняти її.

Відповідно до ч.1 ст.1269 і ч.1 ст.1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, для прийняття спадщини має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини протягом шести місяців з часу відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 за життя заповідала належне їй на праві власності майно своїй дочці ОСОБА_1 (позивачу у справі), а.с.159,160.

Після відкриття спадщини позивачка своєчасно звернулася до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини після смерті матері, в чому їй було відмовлено.

Як розяснив Пленум Верховного Суду України в ч.3 п.23 постанови від 30.05.08р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» - у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

На підставі зазначеного вище суд визнає позивачку такою, що прийняла спадщину стосовно зазначеної земельної ділянки (паю) в порядку спадкування за заповітом після смерті спадкодавця ОСОБА_3

*

Приймаючи до уваги зазначене вище, суд вважає за можливе визнати за позивачкою право власності на зазначений сертифікат в порядку спадкування за заповітом тому, що:

-згідно ч.1 ст.81 ЗК України громадяни України набувають право власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини;

-відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення;

-як розяснив Пленум Верховного Суду України в ч.1 п.10 постанови від 30.05.08р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування» - відповідно до статті 1225 ЦК право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування (зі збереженням її цільового призначення) при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

*

Відповідно до вимог ч.4 ст.10 ЦПК України суд вважає за необхідне розяснити позивачці її обовязок зареєструвати право на спадщину в Реєстраційній службі Сакського МРУЮ АРК., що передбачено ст.ст.125,202 ЗК України, ст.1299 ЦК України та Законом України від 01.07.04р. «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» і постановою КМ України від 22.06.11р. №703.

*

На підставі ст.ст. 328,373,292,1218,1225,1268,1269,1270 ЦК України, ст.ст. 81,92,116,118,125,126 ЗК України, ст. 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень» від 01.07.04р., п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України Про практику застосування судами законодавства, що регулює право власності на жилий будинок від 04.10.91р. №7, п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.08р. №7 «Про судову практику у справах про спадкування», та керуючись ст.ст. 10,11,60,209,212-215 ЦПК України, суд та керуючись ст.ст. 10,11,60,209,212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

ОСОБА_4 Віталіївни задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла 2 квітня 2007 року:

- на жилий будинок №12 з господарсько-побутовими будівлями по вулиці Фестивальній у селі Суворовське Сакського району АР Крим;

- на сертифікат серії КМ №0210217, виданого на підставі рішення Сакської районної державної адміністрації в АР Крим від 15 квітня 1998 року №175, на право ОСОБА_3 на земельну частку (пай) розміром 8.81 в умовних кадастрових гектарах, яка перебуває у колективній власності колективного сільськогосподарського підприємства «Суворовське», що знаходиться на території села Суворовське Сакського району АР Крим.

*

Відмовити ОСОБА_2 у задоволені зустрічного позову до Суворовської сільської ради Сакського району АР Крим про визнання заповіту недійсним.

*

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Апеляційного суду АР Крим шляхом подачі до Сакського міськрайсуду АР Крим апеляційної скарги у 10-денний строк з дня його оголошення.

Суддя Копичинський О. В.