Рішення № 36198969, 17.12.2013, Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 106/8922/13-ц

2/106/2299/13

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.12.2013 року м. Євпаторія

Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

у складі головуючого судді Абзатової Г.Г.

при секретарі Марафурової О.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні, у місті Євпаторія цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, розділ сумісно нажитого майна подружжя

ВСТАНОВИВ

04.12.2013 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, розділ сумісно нажитого майна подружжя. У обґрунтування позовних вимог посилався на те, що 17.05.2003 року між сторонами було укладено шлюб. Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1.

Сімейні стосунки між ним та відповідачкою не склалися, з 2012 року вони припинили сумісне життя, проживають окремо один від одного, у теперешній час шлюб носить формальний характер, тому просить шлюб розірвати.

В період шлюбу 09.04.2008 року ними була придбана квартира за адресою: АДРЕСА_1. Право власності на вказану квартиру зареєстровано за ОСОБА_2

20.10.2012 року ними також була придбана квартира АДРЕСА_2. Право власності на вказану квартиру зареєстровано за ОСОБА_2

Вказує, що спірні квартири є спільною сумісною власністю подружжя, а тому підлягає поділу.

Посилаючись на зазначені обставини, позивач просить суд в порядку розділу спільного майна визнати: за ним ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та 12 частку квартири АДРЕСА_2.

У судовому засіданні позивач свої позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить їх задовольнити

Відповідач ОСОБА_2 з позовними вимогами про розірвання шлюбу та розділ сумісно нажитого майна погодилася повністю, зазначивши, що у теперешній час шлюб дійсно носить формальний характер, позивач від родини пішов, проживає окремо, оскільки зрадив супружньої вірності, примірення не можливо.Зазначила, що дійсно у період шлюбу було придбане нерухоме майно: квартира, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та квартира АДРЕСА_2. Право власності на ці квартири оформлено на неї. Просить позовні вимоги задовольнити, шлюб між нею на ОСОБА_1 розірвати, залишити їй шлюбне прізвище, та визнати за позивачем право власності на 12 частку квартири, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, та 12 частку квартири АДРЕСА_2, як подружне майно.

Суд вислухав пояснення сторін, дослідивши надані сторонами докази, приходить до наступного.

Судом встановлені такі факти та відповідні ним правовідносини.

Сторони перебували у зареєстрованому шлюбі з 17.05.2003 року. ( а.с. 8)

Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 (а.с. 8).

В період шлюбу 09.04.2008 року на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого у КРП « БРТІ м. Євпаторія», ОСОБА_2 придбала квартиру за адресою: АДРЕСА_1. Право власності на вказану квартиру зареєстровано за ОСОБА_2 Договір купівлі продажу був нотаріально посвідчений 09.04.2008 року приватним нотаріусом Євпаторійського міського нотаріального округу АРК ОСОБА_3, зареєстровано в реєстрі за № 2597 ( а.с. 16-19)

Квартира АДРЕСА_1, складається у літері «А» з приміщень : №1 прихожа, №2 -туалет, №3 ванна, № 4,5 житлові кімнати, № 6 -кухня, житловою площею 29,9 кв.м., загальною площею 50,5 кв.м.

В період шлюбу 20.10.2012 року, на підставі договору купівлі-продажу, зареєстрованого у КРП « БРТІ м. Євпаторія», ОСОБА_2 придбала квартиру АДРЕСА_2. Договір купівлі продажу був нотаріально посвідчений 20.10.2012 року приватним нотаріусом Євпаторійського міського нотаріального округу АРК ОСОБА_4., зареєстровано в реєстрі за № 1368. Право власності на вказану квартиру зареєстровано за ОСОБА_2 ( а.с. 20-23).

Квартира АДРЕСА_2, складається з приміщень № №1 - прихожа, 2 - шафа, 3- житлова кімната,4- кухня,5- санвузол, 3а - балкон, житловою площею 16,9 кв.м., загальною площею 31, 7 кв.м.,

Судом встановлено, що сімейні стосунки між сторонами з 2012 року припинені, вони проживають окремо, сумісного господарства не ведуть. Донька проживає разом з відповідачкою, позивач надає матеріальну допомогу на утримання дитини, приймає участь у її вихованні, спір щодо місця проживання дитини, відсутній. Таким чином суд дійшов висновку, що у теперешній час шлюб між сторонами носить формальний характер.

Суд, з'ясував фактичні взаємини подружжя, дійсні причини припинення сімейних стосунків, вважає, що позов у частині розірвання шлюбу обґрунтований і підлягає задоволенню у відповідності зі ст.112 СК України, оскільки встановлено, що причина розладу подружніх відносин сторонами є справжньою, глибинною. Подружжя фактично припинили спільне проживання і сімейне життя з поважної причини. Встановлено в судовому засіданні, що сторони не підтримують сімейних відносин. Суд прийшов до висновку, що подальше спільне життя сторін і збереження шлюбу суперечить інтересам позивача та відповідачці, а тому вважає, що шлюб між сторонами повинний бути розірваний

Що стосується позовних вимог про розділ сумісно нажитого майна подружжя, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що спірним сумісним майном подружжя, яке підлягає розділу є квартира АДРЕСА_2, та квартира АДРЕСА_1.

Відповідно до статті 69 Сімейного кодексу України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

Згідно статті 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому, суд бере до уваги інтереси дружини, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.4 ст.65 СК України договір, укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї, створює обов'язки для другого з подружжя, якщо майно, одержане за договором, використане в інтересах сім'ї.

Згідно зі статтями 60, 66, 68-71 Сімейного кодексу України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної власності на майно, набуте за час шлюбу.

У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, розподіляється між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом.

Верховний Суд України в Постанові Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» №11 від 21.12.2007 року зазначив, що до складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи.

Рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об'єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч. 1 ст. 63, ч. 1 ст. 65 СК.

Судом встановлено і не заперечувалося сторонами при розгляді справи, що квартира АДРЕСА_2, та квартира АДРЕСА_1 є сумісно нажитим майном подружжя, позивач користувався квартирою, проживав в ній тривалий час .Відповідачкою визнається право позивача на дану квартиру.

Суд дійшов до висновку, що при поділі майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, тобто частка кожного з подружжя складає по 1/2 частині.

Визнання права власності на 12 частку спільного майна подружжя за своєю правовою природою є реалізацією цивільного права. Отже, вимоги позивача про визнання за ним права власності на 12 частку спірних квартир є реалізацією його права, передбаченого ст.ст. 69,70 СК України, на поділ сумісно нажитого майна подружжя.

Суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розділ сумісно нажитого майна подружжя підлягають задоволенню

На підставі викладеного керуючись 60, 66, 68-71, 112 Сімейного кодексу України, ст.ст. 10,11,209, 212, 214-215, 218, 234 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрований 17 травня 2003 року Відділом реєстрації актів про шлюб Євпаторійського міського управління юстиції, АРК Україна , актовий запис 178.

Після розірвання шлюбу ОСОБА_2 залишити шлюбне прізвище «ОСОБА_2 »

Визнати за ОСОБА_1 право спільної часткової власності на 12 частку квартири АДРЕСА_1, яка складається у літері «А» з приміщень : №1 прихожа, №2 -туалет, №3 ванна, № 4,5 житлові кімнати, № 6 -кухня, житловою площею 29,9 кв.м., загальною площею 50,5 кв.м., зменшивши право власності ОСОБА_2 на вказану квартиру, на зазначену 12 частку.

Визнати за ОСОБА_1 право спільної часткової власності на 12 частку квартири АДРЕСА_2, яка складається з приміщень № №1 - прихожа, 2 - шафа, 3- житлова кімната,4- кухня,5- санвузол, 3а - балкон, житловою площею 16,9 кв.м., загальною площею 31, 7 кв.м., зменшивши право власності ОСОБА_2 на вказану квартиру, на зазначену 12 частку.

Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим через Євпаторійський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги в 10 денний строк із дня проголошення рішення.

Суддя Г.Г. Абзатова