Ухвала суду № 36196813, 09.12.2013, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 грудня 2013 р.Справа № 820/8468/13-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Мельнікової Л.В. , Подобайло З.Г.

за участю секретаря судового засідання Співак О.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2013р. по справі № 820/8468/13-а

за позовом Приватного підприємства "Укрспецтехнік"

до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

Позивач, Приватне підприємство "Укрспецтехнік" (надалі - ПП "Укрспецтехнік"), звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд скасувати, як незаконне, податкове повідомлення - рішення № 0000272210 від 29.08.2013 року; скасувати, як незаконне, податкове повідомлення - рішення № 0000282210 від 29.08.2013 року.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що не погоджується з податковими повідомленнями - рішеннями № 0000272210 та № 0000282210 від 29.08.2013 року, прийнятими на підставі акту перевірки від 02.08.2013р. за № 114/20-34-22-01-05/33292584. Позивач вважає, що висновки акту перевірки були зроблені з грубим порушенням норм діючого законодавства України, а винесені податкові повідомлення - рішення підлягають скасуванню. Позивач вважає, що він мав всі підстави для віднесення до складу витрат та податкового кредиту з ПДВ відповідні суми витрат та суми ПДВ з придбання товару, робіт (послуг) у контрагентів - ТОВ "Тех-агромаркетинг", ТОВ "Юрполіс Компані", ТОВ "КП 2011", ТОВ "Роберт Бош" та ТОВ "Український стандарт", оскільки всі господарські операції контрагентами позивача виконувалися/надавалися своєчасно та в повному обсязі, розрахунки з контрагентами проведено в повному обсязі, первинні бухгалтерські документи складені належним чином, податкові накладні виписані і отримані позивачем відповідно чинного податкового законодавства України, отриманий товар, роботи (послуги) використані позивачем у господарській діяльності для отримання прибутку. На думку позивача, перевіряючими особами не доведено, з посиланням на чинні нормативні акти України з питань оподаткування, неправомірність віднесення до складу витрат та податкового кредиту з ПДВ з придбання товару, робіт, послуг у зазначених контрагентів та подальшому їх використанню у господарській діяльності для отримання прибутку.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2013 року адміністративний позов Приватного підприємства "Укрспецтехнік" до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено. Скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000272210 від 29.08.2013 року. Скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000282210 від 29.08.2013 року. Стягнуто з Державного бюджету України через УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова (код 37999628, адреса: 61001, м. Харків, вул. Плеханівська, буд.29) на користь Приватного підприємства "Укрспецтехнік" (61005, м. Харків, пров. Іскринський, 18, код ЄДРПОУ 33292584) судові витрати у розмірі 2294,00 грн. (дві тисячі двісті дев'яносто чотири грн. 00 коп.).

Державна податкова інспекція у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі вказує, що рішення винесено з порушенням норм матеріального права, а саме: п. пп..7.2.1,7.2.3, п.7.2 та п.п.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями та п.198.3, п.198 п.5.1 ст.5 та п. п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зі змінами та доповненнями та п.п. 139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України зі змінами та доповненнями, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2013року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував, просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, був повідомлений належним чином, а саме електронною поштою. Стаття 38 КАС України передбачає вручення судової повістки електронною поштою, що вважається повідомленням належним чином.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції, виходячи з таких підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що фахівцями Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області було проведено планову виїзну перевірку ПП "Укрспецтехнік" з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2010 року по 31.12.2012 року, за результатами якої складено акт від 02.08.2013р. № 114/20-34-22-01-05/33292584 (а.с. 20-71 том 1).

Відповідно до висновків акту перевірки від 02.08.2013р. № 114/20-34-22-01-05/33292584 встановлені порушення позивачем вимог п. 5.1 ст. 5 та п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та пп.139.1.9 п.139.1 ст.139 Податкового кодексу України, а саме завищення валових витрат всього у сумі 629288 грн., у т.ч. за 3 квартал 2010 року у сумі і 174434 грн., за 2 квартал 2011 року у сумі 174434 грн., за 2 квартал 2011 року у сумі 70833 грн., за 3 квартал 2011 року у сумі 250000 грн., за 2 квартал 2012 року у сумі 4583 грн., за 3 квартал 2012 року у сумі 29438 грн., за 4 квартал 2012 року у сумі 100000 грн., в результаті чого занижено всього в сумі 145545 грн.; п.п. 7.2.1, 7.2.3 п. 7.2, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" та п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України, а саме завищення податку на додану вартість всього у сумі 213358 грн., у т.ч. за липень 2010 року у сумі 12862 грн., за серпень 2010 року у сумі 22025 грн., за травень 2011 у сумі 14167 грн., за серпень 2011 року у сумі 50000 грн., за червень 2012 року у сумі 917 грн., за липень 2012 року у сумі 3333 грн., за вересень 2012 року у сумі 2554 грн., за жовтень 2012 року у сумі 20000 грн., за листопад 2012 року у сумі 87500 грн.

Не погоджуючись з вищезазначеними висновками акту перевірки позивач надав до Державної податкової інспекції у Московському районі м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області свої заперечення від 13.08.2013 року №91 (а.с. 96-106 том 1), за результатами розгляду яких податковим органом було надано відповідь від 23.08.2013 року №1166/10/20-34-22-01-16 (а.с. 109-114 том 1) про правомірність висновків акту перевірки та залишення їх без змін.

На підставі висновків акту перевірки від 02.08.2013р. № 114/20-34-22-01-05/33292584 відповідачем 29.08.2013 року були прийняті податкові повідомлення - рішення №0000282210, яким збільшено суму податкового зобов'язання за податком на додану вартість на 213358,00 грн. та нарахована сума штрафних санкцій 49798,75 грн., разом - 263156,75 грн.; № 0000272210, яким збільшено суму податкового зобов'язання за податком на прибуток на 145545,00 грн. та нарахована сума штрафних санкцій 24974,25 грн., разом - 170519,25 грн. (а.с. 17-18 том 1).

Відповідно до акту перевірки від 02.08.2013р. № 114/20-34-22-01-05/33292584 вбачається, що підставою для прийняття спірних податкових повідомлень-рішень стали встановлені в ході перевірки обставини віднесення позивачем до складу витрат витрати на придбання будівельних матеріалів, юридичних, послуг з відповідального зберігання у контрагентів - ТОВ "Тех-агромаркетинг", ТОВ "Юрполіс Компані", ТОВ "КП 2011" та ТОВ "Український стандарт" за перевіряємий період, та віднесення до складу податкового кредиту сум ПДВ на придбання вказаного товару (робіт, послуг) у ТОВ "Тех-агромаркетинг", ТОВ "Юрполіс Компані", ТОВ "КП 2011", ТОВ "Роберт Бош" та ТОВ "Український стандарт".

Суд зазначає, що правила формування валових витрат платниками податку на прибуток підприємств до 01.04.2011 року визначалися статтею 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств ", а з 01.04.2011 року положеннями Податкового кодексу України, із змісту яких право формування валових витрат залежить від документального підтвердження нарахування (сплати) податку. Внаслідок застосування зазначених правил, платник податку повинен визначити дату виникнення права на включення відповідних сум витрат до складу валових витрат.

Відповідно до положень п. 5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі валові витрати) сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або не матеріальних формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Підпунктом 5.2.1 п.5.2. ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств " встановлено, що до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахувань обмежень, установленими пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Згідно з п.п. 5.3.1. п.5.3. ст.5 вказаного Закону не включаються до складу валових витрат потреби, не пов'язані з веденням господарської діяльності.

Відповідно до п.п. 5.3.9 п.5.3. ст.5 вказаного Закону не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно з п.п. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Відповідно до п.138.1 ст. 138 Податкового кодексу України витрати, що враховуються при обчисленні об'єкта оподаткування, складаються із: витрат операційної діяльності, які визначаються згідно з пунктами 138.4, 138.6 - 138.9, підпунктами 138.10.2 - 138.10.4 пункту 138.10, пунктом 138.11 цієї статті: інших витрат, визначених згідно з пунктом 138.5, підпунктами 138.10.5, 138.10.6 пункту 138.10, пунктами 138.11, 138.12 цієї статті, пунктом 140.1 статті 140 і статтею 141 цього Кодексу; крім витрат, визначених у пунктах 138.3 цієї статті та у статті 139 цього Кодексу.

Положеннями п. 138.2 ст. 138 Податкового кодексу України встановлено, що витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

Відповідно до п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

Суд також зазначає, що до 01.01.2011 року порядок формування податкового кредиту встановлювався Законом України "Про податок на додану вартість", а з 01.01.2011 року відносини з приводу формування податкового кредиту врегульовані Податковим кодексом України.

Відповідно до п. 1.7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.

Згідно з пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 8-1 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до пп. 7.2.1, 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: а) порядковий номер податкової накладної; б) дату виписування податкової накладної; в) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); д) місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; е) опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); є) повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ж) ціну поставки без врахування податку; з) ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; и) загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку. Податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Положеннями пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.

Згідно з пп. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до пп. 7.4.4 п. 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" якщо платник податку придбає (виготовляє) матеріальні та нематеріальні активи (послуги), які не призначаються для їх використання в господарській діяльності такого платника, то сума податку, сплаченого у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включається до складу податкового кредиту.

Згідно з п.п. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.4 ст. 198 Податкового кодексу України якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об'єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника.

Згідно з п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Положеннями п. 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту. Обов'язкові реквізити, які повинна містить податкова накладна, передбачені п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України.

Отже, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені, пов'язані з господарською діяльністю платника податку та підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, належним чином оформленими, а наявність у платника податку (позивача у справі) виданих йому податкових накладних і сплата вартості отриманого товару, робіт (послуг) з ПДВ є достатніми підставами для визначення податкового кредиту з урахуванням підтвердження реального здійснення господарської операції та з метою подальшого використання товару, робіт (послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Матеріалами справи встановлено, що між позивачем і ТОВ "Тех-агромаркетинг" було укладено договір від 05.05.2010 року (а.с. 35 том 2), відповідно до якого ТОВ "Тех-агромаркетинг" здійснено ПП "Укрспецтехнік" поставку будівельних матеріалів на загальну суму 209320,59 грн., що підтверджується видатковими накладними №ТА-02171 від 16.07.2010 року на загальну суму 77170,60 грн., в т.ч. ПДВ - 12861,77 грн.; №ТА-02216 від 18.08.2010 року на загальну суму 34733,16 грн., в т.ч. ПДВ - 5788,86 грн.; №ТА-02322 від 20.08.2010 року на загальну суму 49414,86 грн., в т.ч. ПДВ - 8235,81 грн.; №ТА-02455 від 26.08.2010 року на загальну суму 48001,97 грн., в т.ч. ПДВ - 8000,23 грн., копії яких приєднані до матеріалів справи.

Сплата за поставлені будівельні матеріали здійснювалась у безготівковій формі, списання кредиторської заборгованості здійснювалось на підставі акту на загальну суму 45001,92 грн., що не заперечується відповідачем та підтверджено матеріалами справи.

Транспортування будівельних матеріалів здійснювалось власними транспортними засобами директора підприємства, які за ним зареєстровані, що підтверджується відповідними технічними паспортами (а.с. 216-217 том 3), характеристики яких дозволяють здійснювати перевезення габаритного вантажу, що підтверджується технічними характеристиками автомобілів (а.с. 29-30 том 4).

Копії договорів та видаткових накладних, які приєднані до матеріалів справи підтверджують, що придбані будівельні матеріали були використані у господарській діяльності на виконання умов укладених договорів між ПП "Укрспецтехнік" та підприємствами-замовниками будівельно-монтажних робіт та підприємствами-покупцями будівельних матеріалів. (а.с. 218-243 том 3).

За даними бухгалтерського обліку господарські операції з придбання будівельних матеріалів були відображені по дебіту на балансових рахунках 205 "Будівельні матеріали", 281 "Товари на складах", 641/ПДВ "Податковий кредит з ПДВ" у кореспонденції з кредитом балансового рахунку 631 "Основні постачальники та підрядники", господарські операції зі сплати за поставлені будівельні матеріали були відображені по дебіту на балансовому рахунку 631 "Основні постачальники та підрядники" у кореспонденції з кредитом балансового рахунку 311 "Поточні рахунки у національній валюті", господарські операції зі списання безнадійної кредиторської заборгованості були відображені по дебіту на балансовому 631 "Основні постачальники та підрядники" у кореспонденції з кредитом балансового рахунку 717 "Дохід від списання безнадійної кредиторської заборгованості", у відповідних періодах на дату їх здійснення.

ТОВ "Тех-агромаркетинг" було виписано та надано позивачу податкові накладні №831 від 16.07.2010 року на загальну суму 77170,60 грн., в т.ч. ПДВ - 12861,77 грн.; №1136 від 18.08.2010 року на загальну суму 34733,16 грн., в т.ч. ПДВ - 5788,86 грн.; №1161 від 20.08.2010 року на загальну суму 49414,86 грн., в т.ч. ПДВ - 8235,81 грн.; №1191 від 26.08.2010 року на загальну суму 48001,97 грн., в т.ч. ПДВ - 8000,23 грн., копії яких наявні у матеріалах справи.

Суми податку на додану вартість за наведеними податковими накладними, дані яких були внесені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за відповідні періоди (а.с. 97-100, 111-114 том 3), включені позивачем до складу податкового кредиту липня-серпня 2010 року, а відповідні суми витрат включені до складу витрат за 3 квартал 2010 року, що не заперечується сторонами по справі та підтверджено податковими деклараціями з податку на додану вартість за відповідні періоди (а.с. 87-96, 101-110 том 3).

Крім того, між позивачем і ТОВ "Юрполіс Компані" було укладено договір від 01.06.2012 року (а.с. 120-121 том 2), відповідно до якого ТОВ "Юрполіс Компані" надано юридичні послуги на загальну суму 40825,00 грн., що підтверджується актами прийому-передачі виконаних послуг від 27.06.2012 року на загальну суму 5500,00 грн., в т.ч. ПДВ - 916,67 грн., від 31.07.2012 року на загальну суму 20000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 3333,33 грн, від 28.09.2012 року на загальну суму 15325,00 грн., в т.ч. ПДВ - 2554,17 грн., копії яких приєднані до матеріалів справи.

Договірну ціну сторонами зазначеного договору встановлено протоколами встановлення договірної ціни від 27.06.2012 року, від 31.07.2012 року, від 28.09.2012 року (а.с. 129, 133, 136 том 2), в яких приведено розрахунок суми винагороди за надані послуги.

Випискою по рахунках підтверджується, що сплата за надані послуги позивача здійснена в повному обсязі у безготівковій формі. (а.с. 122-126 том 2).

Придбані послуги позивачем були використані у господарській діяльності: юридична підтримка по супроводженню адміністративних справ в судових інстанціях з питань оскарження податкових повідомлень-рішень, в підтвердження чого позивачем надані до суду позовні заяви, апеляційні скарги та судові рішення Харківського окружного адміністративного суду, Харківського апеляційного адміністративного суду, Вищого адміністративного суду України (а.с. 131-211 том 3).

За даними бухгалтерського обліку господарські операції з придбання послуг були відображені по дебіту на балансових рахунках 92 "Адміністративні витрати" (84 "Інші операційні витрати"), 641/ПДВ "Податковий кредит з ПДВ" у кореспонденції з кредитом балансового рахунку 6852 "Розрахунки з іншим і кредиторами" (84 "Інші операційні витрати"). Господарські операції зі сплати за придбані послуги були відображені по дебіту на балансовому рахунку 6852 "Розрахунки з іншими кредиторами" у кореспонденції з кредитом балансового рахунку 311 "Поточні рахунки у національній валюті", у відповідних періодах на дату їх здійснення.

ТОВ "Юрполіс Компані" було виписано та надано позивачу податкові накладні № 256 від 19.06.2012 року на загальну суму ПДВ 917 грн., № 55 від 20.07.2012 року на загальну суму ПДВ 3333 грн., № 70 від 28.09.2012 року на загальну суму ПДВ 2554 грн. (а.с. 131, 134, 137 том 2).

Суми податку на додану вартість за наведеними податковими накладними, дані яких були внесені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за відповідні періоди (а.с. 1-14, 22-30, 42-54 том 3), включені позивачем до складу податкового кредиту червня, липня, вересня 2012 року, а відповідні суми витрат включені до складу витрат за 2-3 квартали 2012 року, що не заперечується сторонами по справі та підтверджено податковими деклараціями з податку на додану вартість за відповідні періоди (а.с. 237-247 том 2, а.с. 15-21, 31-41 том 3).

Крім того, між позивачем і ТОВ "КП 2011" було укладено договір від 01.05.2012 року (а.с. 138-139 том 2), відповідно до умов якого ТОВ "КП 2011" здійснено надання послуг з відповідального зберігання будівельного матеріалу на загальну суму 120000,00 грн., що підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт на загальну суму 120000,00 грн., у тому числі ПДВ - 20000,00 грн., від 03.05.2012 року, від 31.10.2012 року (а.с. 140-154 том 2).

З бухгалтерської довідки вбачається, що транспортування товарів на відповідальне зберігання та з відповідального зберігання здійснювалось засобами та за рахунок зберігача (ТОВ "КП 2011"), вартість транспортних витрат відшкодовувалась у ціні послуги з відповідального зберігання.

Замовлення вищезазначених послуг з відповідального зберігання обумовлена тим, що у перевіряємому періоді ПП "Укрспецтехнік" не мало на балансі власних складських приміщень та не орендувало складські приміщення для зберігання будівельних матеріалів, що підтверджується бухгалтерською довідкою №01/10-13 від 03.10.2013 року (а.с. 212-214 том 3).

За даними бухгалтерського обліку господарські операції з придбання послуг були відображені по дебіту на балансових рахунках 93 "Витрати на збут" (84 "Інші операційні витрати"), 641/ПДВ "Податковий кредит з ПДВ" у кореспонденції з кредитом балансового рахунку 6852 "Розрахунки з іншими кредиторами" (84 "Інші операційні витрати"), у відповідних періодах на дату їх здійснення.

ТОВ "КП 2011" було виписано та надано позивачу податкову накладну №124 від 31.10.2012 року на загальну суму ПДВ 20000 грн. (а.с. 158 том 2).

Суми податку на додану вартість за наведеною податковою накладною, дані якої були внесені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за відповідний період (а.с. 218-236 том 2), включені позивачем до складу податкового кредиту жовтня 2012 року, а відповідні суми витрат включені до складу витрат за 4 квартал 2012 року, що не заперечується сторонами по справі та підтверджено податковою декларацією з податку на додану вартість за відповідний період (а.с. 207-217 том 2).

Крім того, між позивачем і ТОВ "КП 2011" було укладено договори № 01/10-12/ППР, № 02/10-12/ППР, № 03/10-12/ППР від 01.10.2012 року (а.с. 160-161, 165-166, 170-171 том 2), відповідно до умов яких ТОВ "КП 2011" здійснено виконання субпідрядних передпроектних робіт на загальну суму 225000,00 грн., що підтверджується актами виконаних робіт від 30.11.2012 року на загальну суму 120231,23 грн., в тому числі ПДВ - 20038,54 грн., від 28.11.2012 року на загальну суму 51488,23 грн., в тому числі ПДВ - 8581,37 грн., від 26.11.2012 року на загальну суму 53280,54 грн., в тому числі ПДВ - 8880,09 грн. (а.с. 162, 167, 172 том 2).

Виписками по рахунках підтверджується, що сплата за роботи позивачем здійснено в безготівковій формі. (а.с. 175-183 том 2).

Копіями договорів, які приєднані до матеріалів справи підтверджено, що придбані роботи були використані у господарській діяльності: на виконання умов договорів з контрагентом - замовником проектних робіт, (а.с. 246-250а том 3).

За даними бухгалтерського обліку господарські операції з придбання послуг були відображені по дебіту на балансових рахунках 231 "Основне виробництво" (84 "Інші операційні витрати"), 641/ПДВ "Податковий кредит з ПДВ" у кореспонденції з кредитом балансового рахунку 631 "Розрахунки з основними постачальниками та підрядниками" (84 "Інші операційні витрати"), господарські операції зі сплати за поставлені будівельні матеріали були відображені по дебіту на балансовому рахунку 631 "Розрахунки з основними постачальниками та підрядниками" у кореспонденції з кредитом балансового рахунку № 311 "Поточні рахунки у національній валюті", у відповідних періодах на дату їх здійснення.

ТОВ "КП 2011" було виписано та надано позивачу податкові накладні №180 від 30.11.2012 року на загальну суму ПДВ 20038,54 грн., № 606 від 26.11.2012 року на загальну суму ПДВ 8880,09 грн., № 641 від 28.11.2012 року на загальну суму ПДВ 8581,37 грн. (а.с. 164, 169, 174 том 2).

Суми податку на додану вартість за наведеними податковими накладними, дані яких були внесені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за відповідний період (а.с. 195-206 том 3), включені позивачем до складу податкового кредиту листопада 2012 року, що не заперечується сторонами по справі та підтверджено податковою декларацією з податку на додану вартість за відповідний період (а.с. 184-194 том 2).

Крім того, між позивачем та ТОВ "Роберт Бош" було укладено договір № ВUD - 1047/1 від 01.11.2012 року (а.с. 2-3 том 2), ТОВ "Роберт Бош" надало інформаційно-консультаційні послуги з підбору обладнання для виконання проекту на загальну суму 300000,00 грн., що підтверджується актом прийняття-передачі виконаних робіт №291 від 30.11.2012 року на загальну суму 300000,00 грн., в т.ч. ПДВ - 50000,00 грн. (а.с. 4 том 2).

Договірну ціну сторонами зазначеного договору встановлено протоколом встановлення договірної ціни від 30.11.2012 року (а.с. 5 том 2), в якому приведено розрахунок суми винагороди за надані послуги.

Випискою по рахунках підтверджується , що сплата за роботи позивачем здійснювалась у безготівковій формі. (а.с. 10-12 том 2).

Придбані послуги були використані у господарській діяльності: на виконання умов договорів з контрагентом - замовником проектних робіт, копії договорів з яким приєднані до матеріалів справи (а.с. 246-250а том 3).

За даними бухгалтерського обліку господарські операції з придбання послуг були відображені по дебіту на балансових рахунках 231 "Основне виробництво" (84 "Інші операційні витрати"), 641/ПДВ "Податковий кредит з ПДВ" у кореспонденції з кредитом балансового рахунку 631 "Розрахунки з основними постачальниками та підрядниками" (84 "Інші операційні витрати"), господарські операції зі сплати за поставлені будівельні матеріали були відображені по дебіту на балансовому рахунку 631 "Розрахунки з основними постачальниками та підрядниками" у кореспонденції з кредитом балансового рахунку № 311 "Поточні рахунки у національній валюті", у відповідних періодах на дату їх здійснення.

ТОВ "Роберт Бош" було виписано та надано позивачу податкову накладну № 332 від 30.11.2012 року на загальну суму ПДВ 50000,00 грн. (а.с. 131, 134, 137 том 2).

Суми податку на додану вартість за наведеними податковими накладними, дані яких були внесені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за відповідний період (а.с. 195-206 том 3), включені позивачем до складу податкового кредиту листопада 2012 року, що не заперечується сторонами по справі та підтверджено податковою декларацією з податку на додану вартість за відповідний період (а.с. 184-194 том 2).

Крім того, між позивачем та ТОВ "Український стандарт" було укладено договір від 01.01.2012 року (а.с. 14-16 том 2), відповідно до якого ТОВ "Український стандарт" здійснило надання послуг з відповідального зберігання на загальну суму 385000,00 грн., що підтверджується актами надання послуг № 65 від 31.05.2011 року на загальну суму 85000,00 грн., в тому числі ПДВ 14166,67 грн., № 71 від 31.08.2011 року на загальну суму 300000,00 грн., в тому числі ПДВ 50000,00 грн. (а.с. 17, 20 том 2).

Відповідними виписками по рахунках підтверджується, що сплата за надані послуги позивачем здійснена у безготівковій формі. (а.с. 22-25, 27-33 том 2).

Будівельні матеріали на відповідальне зберігання передавались за актом прийому-передачі від 03.01.2011 року, від 31.08.2011 року, копії яких приєднані до матеріалів справи.

З бухгалтерської довідки вбачається, що транспортування товарів на відповідальне зберігання та з відповідального зберігання здійснювалось засобами та за рахунок зберігача (ТОВ "Український стандарт"), вартість транспортних витрат відшкодовувалась у ціні послуги з відповідального зберігання.

Замовлення вищезазначених послуг з відповідального зберігання обумовлена тим, що у перевіряємому періоді ПП "Укрспецтехнік" не мало на балансі власних складських приміщень та не орендувало складські приміщення для зберігання будівельних матеріалів, що підтверджується бухгалтерською довідкою №01/10-13 від 03.10.2013 року (а.с. 212-214 том 3).

За даними бухгалтерського обліку господарські операції з придбання послуг були відображені по дебіту на балансових рахунках 93 "Витрати на збут" (84 "Інші операційні витрати"), 641/ПДВ "Податковий кредит з ПДВ" у кореспонденції з кредитом балансового рахунку 6852 "Розрахунки з іншими кредиторами" (84 "Інші операційні витрати"), у відповідних періодах на дату їх здійснення.

ТОВ "Український стандарт" було виписано та надано позивачу податкові накладні № 9 від 31.05.2011 року на загальну суму ПДВ 14167 грн., № 3 від 31.08.2011 року на загальну суму ПДВ 50000 грн. (а.с. 18, 21 том 2).

Суми податку на додану вартість за наведеною податковою накладною, дані якої були внесені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних за відповідний період (а.с. 63-72, 80-86 том 2), включені позивачем до складу податкового кредиту травня, серпня 2011 року, а відповідні суми витрат включені до складу витрат за 2-3 квартали 2011 року, що не заперечується сторонами по справі та підтверджено податковою декларацією з податку на додану вартість за відповідний період (а.с. 55-62, 73-79 том 2).

Матеріалами справи встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами відповідачем ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не пред'являлось.

Вказані податкові накладні та інші первинні документи по взаємовідносинам з ТОВ "Тех-агромаркетинг", ТОВ "Юрполіс Компані", ТОВ "КП 2011", ТОВ "Роберт Бош" та ТОВ "Український стандарт" не мають дефектів форми, змісту або походження, які в силу ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. №88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за №168/704, спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, що призводить до зміни в структурі активів платника податків.

Окрім цього, відповідно до п. 201.8 ст. 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Відповідно до акту перевірки від 02.08.2013р. № 114/20-34-22-01-05/33292584 відповідачем не спростовується, що на час здійснення фінансово-господарських операцій ТОВ "Тех-агромаркетинг", ТОВ "Юрполіс Компані", ТОВ "КП 2011", ТОВ "Роберт Бош" та ТОВ "Український стандарт" були зареєстровані як платники податку в податковому органі та яким присвоєно індивідуальні податкові номера платників податку на додану вартість.

Крім того, суд зазначає, що документи та інші дані, що спростовують реальність здійснення господарської операції, яка відображена в податковому обліку, повинні оцінюватися з урахуванням специфіки кожної господарської операції - умов перевезення, зберігання товарів, зміст послуг, що надають тощо.

При цьому сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податку у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Наведені вище документи первинного бухгалтерського обліку підтверджують здійснення руху активів та зміни у власному капіталі та зобов'язаннях позивача.

Доказів які б спростовували наведене податковим органом не надано.

Аналізуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що реальність господарських операцій позивача з вищезазначеними контрагентами підтверджується доданими до матеріалів справи видатковими накладними, актами прийому-передачі виконаних послуг (виконаних робіт) та податковими накладними, договорами та іншими первинними документами, а саме реальне понесення витрат у власній господарській діяльності та використання придбаного товару (робіт, послуг) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Щодо посилання відповідача на висновки акту перевірки контрагента позивача -ТОВ "Тех-агромаркетинг" про відсутність реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності підприємство, суд зазначає, що законодавством України не передбачена відповідальність юридичної особи за можливими допущеними порушеннями законодавства інших юридичних осіб, на господарюючих суб'єктів не покладається обов'язок та не надається право контролювати дотримання законодавства платником податків, який виступає контрагентом у господарській операції.

Ведення податкового обліку покладено на кожного окремого платника податку. Такий платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів. Чинне законодавство не містить норм щодо солідарної відповідальності платників податків.

Виходячи з наведеного, порушення, допущені одним платником податків у відображенні в податковому обліку певної господарської операції, за загальним правилом, не впливають на права та обов'язки іншого платника податків. Крім того, чинне законодавство не покладає на підприємство обов'язок збирання інформації про стан господарської діяльності та порушення підприємств-контрагентів.

Щодо посилання податкового органу про те, що ПП "Укрспецтехнік" не могло отримувати послуги з відповідального зберігання від ТОВ "Український стандарт", оскільки відділом податкового міліції встановлено відсутність посадових осіб підприємства за вказаною адресою та приміщень під склади, суд зазначає наступне.

В обґрунтування вищезазначеного відповідач посилається на отримані відділом податкового міліції письмові пояснення від старшого охоронця.

Проте, відповідно до ч. 1 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Доказів наявності даних у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців про відсутність за місцезнаходженням підприємства станом на час вчинення позивачем вищезазначеної господарської операції до суду не надано.

Також, до суду не надано доказів про відсутність у ТОВ "Український стандарт" необхідних приміщень під склади.

Отже, посилання податкового органу на відсутність посадових осіб ТОВ "Український стандарт" за вказаною адресою та приміщень під склади є необґрунтованим.

З урахуванням вищевикладеного, суд не погоджується з висновками відповідача, викладеними в акті перевірки позивача від 02.08.2013р. № 114/20-34-22-01-05/33292584.

Згідно з частини 2 статті 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, оскільки відповідач, як суб'єкт владних повноважень на якого покладено обов'язок доказування правомірності прийнятого ним рішення, не довів обґрунтованості висновків акту перевірки, суд дійшов висновку, що висновки викладені в акті перевірки №114/20-34-22-01-05/33292584 від 02.08.2013р. є необґрунтованими, а прийняті на підставі таких висновків податкові повідомлення - рішення № 0000272210 та № 0000282210 від 29.08.2013 року підлягають скасуванню.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо задоволення позову та зазначає, що доводи апеляційної скарги не впливають на правомірність висновків суду. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 16.10.2013р. по справі № 820/8468/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)Григоров А.М.Судді(підпис) (підпис) Мельнікова Л.В. Подобайло З.Г. ЗГІДНО З ОРИГІНАЛОМ: Григоров А.М.

Повний текст ухвали виготовлений 16.12.2013 р.