Постанова № 36196310, 27.11.2013, Житомирський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

справа № 806/6945/13-a

категорія 8.2.1

27 листопада 2013 р. м. Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Токаревої М.С.,

при секретарі - Смолінській І.П.,

за участю представників позивача та відповідача

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом приватного підприємства "ЦСБО" до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08 липня 2013 року №0000452200

встановив:

Приватне підприємство "ЦСБО" звернулося з позовом до Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08.07.2013 року № 0000452200. В обґрунтування позову позивач зазначив, що Бердичівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "ЦСБО" з питань правомірності формування податкового кредиту по податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ПП "СМУ-600" за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011року, ПП "Один два три" за період з 01.09.2010 року по 30.09.2010 року, ТОВ "Лідерком" за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року, ТОВ "Викуп" за період з 01.10.2011 року по 30.11.2011 року, ПП "Біко Агротрейд" за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011року, та ТОВ "Ейс констракшен менеджмент" за період з 01.11.2011 року по 30.11.2011 року. За результатами проведеної перевірки було складено акт №2/22-00/36711072 від 19.06.2013 року. На підставі вказаного акту відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000452200 від 08.07.2013 року, яким позивачу збільшено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 502658,00 грн. У т.ч. 342596,00 грн. - за основним платежем та 160062,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями. Позивач не погоджується з вказаним податковим повідомленням-рішенням, а тому просить визнати його протиправним та скасувати, оскільки на його думку воно винесено з порушенням норм діючого законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав з підстав викладених у позовній заяві.

Представник відповідача у судовому засіданні позов не визнав та заперечував проти його задоволення з підстав викладених у письмових запереченнях.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши письмові наявні у матеріалах справи суд прийшов до висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Бердичівською об'єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів було проведено документальну позапланову виїзну перевірку ПП "ЦСБО" з питань правомірності формування податкового кредиту по податку на додану вартість по фінансово-господарським взаємовідносинам з ПП "СМУ-600" за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011року, ПП "Один два три" за період з 01.09.2010 року по 30.09.2010 року, ТОВ "Лідерком" за період з 01.10.2011 року по 31.12.2011 року, ТОВ "Викуп" за період з 01.10.2011 року по 30.11.2011 року, ПП "Біко Агротрейд" за період з 01.12.2011 року по 31.12.2011року, та ТОВ "Ейс констракшен менеджмент" за період з 01.11.2011 року по 30.11.2011 року.

За результатами проведеної перевірки було складено акт №2/22-00/36711072 від 19.06.2013 року, яким встановлено порушення позивачем п.198.3 ст.198 ПК України в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 342596,00 грн.

На підставі даного акту відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення №0000452200 від 08.07.2013 року, яким позивачу збільшено суму податкових зобов'язань з податку на додану вартість на загальну суму 502658,00 грн. У т.ч. 342596,00 грн. - за основним платежем та 160062,00 грн. - за штрафними (фінансовими) санкціями.

Згідно п.198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст.39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6. ст.198 ПК України, не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Позивачем для здійснення господарських операцій з ПП "Один два три" було укладено договір поставки №10/10 від 01.09.2010 року, з ТОВ "Викуп" було укладено договір поставки № 17/1/11 від 30.09.2011 року, з ТОВ "Ейс констракшен менеджмент" було укладено договір поставки № 19/3/11 від 17.10.2011року, з ПП "Біко Агротрейд" було укладено договір поставки №20/2/11 від 20.10.2011 року, з ТОВ "Лідерком" було укладено договір № 17/2/11 від 30.09.2011 року про надання послуг з порізки скла, з ПП "СМУ-600" було укладено договір поставки №20/2/11 від 20.10.2011 року.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначено п.1.2 ст. 1, п.2.1 ст.2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95р. зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95р. за № 168/704, первинні документі - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" встановлено вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Відповідно до даної статті, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідач при проведенні перевірки вказав, що господарські операції між позивачем та ПП "Один два три", ТОВ "Викуп", ТОВ "Ейс констракшен менеджмент", ПП "Біко Агротрейд", ТОВ "Лідерком" ПП "СМУ-600" не спричиняють реального настання правових наслідків, оскільки не встановлено фактичне місцезнаходження контрагентів позивача, товаро-транспортні накладні надані позивачем на перевірку містять не точну інформацію, свідоцтва платника ПДВ деяких контрагентів позивача було скасовано.

Суд не приймає до уваги твердження відповідача що позивачем безпідставно сформовано податковий кредит по контрагентам ТОВ "Викуп", ТОВ "Лідерком", ПП "Один два три" та ТОВ "Ейс констракшен менеджмент" у зв'язку з тим, що свідоцтво платника ПДВ ТОВ "Викуп" від 19.06.2008р. №100122651 анульовано 10.11.2011р., свідоцтво ТОВ "Лідерком" від 25.07.2007р. №100055224 анульовано 03.08.2012р., свідоцтво ПП "Один два три" від 23.10.2009р. №100251442 анульовано лише 12.04.2011р., свідоцтво ТОВ "Ейс констракшен менеджмент" від 17.11.2009р. №100255060 анульовано 06.09.2012 року, оскільки, господарські операції між ТОВ "Викуп" та ПП "ЦСБО" відбулися у жовтні 2011р. та 01.11.2011р., між ТОВ "Лідерком" та ПП "ЦСБО" у жовтні, листопаді та грудні 2011р., між ПП "Один два три" та ПП "ЦСБО" відбулися у вересні 2010 року, між ТОВ "Ейс констракшен менеджмент" та ПП "ЦСБО" були здійснені у листопаді 2011 року, тобто на момент їх вчинення вказані контрагенти були платниками ПДВ та мали відповідні свідоцтва.

Що стосується посилання відповідача на те, що не можливо підтвердити реальність господарських операцій та отримання позивачем товару, оскільки у товарно-транспортних накладних адреса отримувача товару ПП "ЦСБО" не відповідає фактичній його адресі, а відокремлених підрозділів за адресою вказаною у ТТН дане підприємство не має, слід вказати наступне. На думку суду, доставка товару не за фактичним місцезнаходженням позивача не може свідчити про те що, позивачем товар отриманий не був, а господарські операції не причиняють настання реальних наслідків. Також відповідач вказує на те, що контрагенти позивача не могли здійснювати господарських операцій, так як у них відсутні відповідні виробничі, складські та торгівельні приміщення. Наведені обставини не прозбавляють права як позивача так і його контрагентів залучати виробничі та трудові ресурси інших суб'єктів господарювання для здійснення господарських операцій по укладених ними договорах.

Наведені обставини підтверджуються дослідженими у судовому засіданні договорами оренди позивачем приміщень за адресою вказаною у ТТН.

Також суд не приймає як доказ копії протоколів допитів громадян ОСОБА_2 та ОСОБА_1, оскільки у цих протоколах вказані громадяни засвідчили той факт, що вони приймали участь у реєстрації підприємств узимку 2011 р., тоді як господарські операції між вказаними вище підприємствами та ПП "ЦСБО" відбулися восени 2010 року та у 2011 році. Крім цього, представник відповідача не зміг пояснити з якої кримінальної справи ці протоколи допитів та зазначені протоколи не засвідчені належним чином.

Відповідно до ст. 205 Кримінального кодексу України фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона. Отже, факт фіктивного підприємництва встановлюється в порядку кримінального судочинства.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Згідно з ч. 4 ст. 72 КАС України вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили, є обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

З системного аналізу даної норми вбачається, що обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили.

Податковим органом вироку суду в кримінальній справі щодо фіктивного підприємництва контрагентами позивача суду не надано.

Одночасно, слід відмітити, що Податковий кодекс України не ставить в залежність виникнення у платника податку на додану вартість права на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства іншим суб'єктом господарювання.

Крім того, у разі наявності у державних органів інформації про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкта, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (Рішення Європейського суду з прав людини від 09.01.2007 року у справі "Інтерсплав проти України").

Податковим кодексом України або ж іншим нормативно-правовим актом не встановлено будь-яких обмежень, ніж наявність належним чином оформленої податкової накладної, щодо включення до податкового кредиту суми сплаченого податку, не встановлено обов'язку для позивача здійснювати контроль за веденням господарської діяльності та зобов'язань сплати податку до бюджету контрагентами.

Зауважень до податкових накладених на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит у перевіряючих не має. Крім того, реальність господарських операцій між позивачем та його контрагентами підтверджується видатковими та податковими накладними, товарно-транспортнми накладними та подорожніми листами, витягами з наказів про відрядження водіїв, актами здачі-прийняття послуг з перевезення вантажів.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на припис наведеної норми процесуального права при розгляді судом спору щодо правомірності рішення органу державної податкової служби, яким платнику податків донараховані грошові зобов'язання, презюмується добросовісність платника податків, якщо зазначеним органом не доведено інше.

Отже, наявність підтверджуючих документів та належним чином оформлені податкові накладні свідчать про правомірність включення сум ПДВ до податкового кредиту. В даному випадку при придбанні товару у вересні 2010 року, жовтні-грудні 2011 року, кожна оподаткована господарська операція належним чином оформлена, податкові накладні, видаткові накладні та інші первинні документи оформлені належним чином та відповідають встановленим вимогам.

Враховуючи наведені обставини, суд вважає, що висновки перевіряючих податкового органу, викладені в акті, на підставі якого прийнято оспорюване податкове повідомлення - рішення ґрунтуються лише на припущеннях та не підтверджені документами, а тому позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню, а оспорюване податкове повідомлення-рішення підлягає скасуванню.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 122, 158, 163-167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

постановив:

Позовні вимоги приватного підприємства "ЦСБО" задовольнити.

Визнати податкове повідомлення-рішення Бердичівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Житомирській області від 08 липня 2013 року №0000452200 протиправним та скасувати його.

Постанова суду може бути оскаржена до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії постанови.

Головуючий суддя М.С. Токарева

Повний текст постанови виготовлено: 04 грудня 2013 р.