Постанова № 36196214, 02.12.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

копія

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2013 р. Справа № 804/9105/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіІльков В.В. при секретаріМофі І.В., за участю: представників позивача представника відповідача та представника третьої особи Глядченка В.М., Криволапової Н.С., Бондаренка Р.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ГОСПОДАР" до Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції (Царичанське відділення), третя особа: Головне управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.06.2013 року №0001262230, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ГОСПОДАР» звернулося до суду із адміністративним позовом до Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції (Царичанське відділення), третя особа: Головне управління Міндоходів у Дніпропетровській області, у якому просить скасувати податкове повідомлення-рішення від 06.06.2013 року №0001262230, прийняте Дніпродзержинською об'єднаною державною податковою інспекцією (Царичанське відділення).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 16.09.2013р. зазначену справу прийнято суддею до свого провадження та призначено до судового розгляду на 02.10.2013 року.

Позивач 02.10.2013р. у судове засідання з'явився.

Відповідач 02.10.2013р. у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог КАС України, жодних клопотань та письмових пояснень від відповідача до суду не надходило. Заперечень проти позову до суду від відповідача такожне надходило.

У зв'язку із неприбуттям у судове засідання відповідача та необхідністю витребування у відповідача додаткових доказів за клопотанням позивача судом було зупинено провадження у цій справі до 24.10.2013 року.

Позивач 24.10.2013р. у судове засідання не з'явився.

Відповідач 24.10.2013р. у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином відповідно до вимог КАС України, жодних клопотань та письмових пояснень, а також витребовуваних судом доказів від відповідача до суду не надходило. Заперечень проти позову до суду від відповідача також не надходило.

У зв'язку із неприбуттям у судове засідання сторін та необхідністю витребування у відповідача додаткових доказів судом було продовжено зупинення провадження у цій справі до 14.11.2013 року.

Позивач 14.11.2013р. у судове засідання прибув.

Відповідач 14.11.2013р. у судове засідання не з'явився, про день, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином відповідно до вимог ст. 35 КАС України, про причини неприбуття суд не повідомив, заяв, клопотань. Заперечень проти позову, а також витребовуваних судом доказів до суду не надав.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 14.11.2013р. у відповідача суд повторно витребував додаткові докази та визнав обов'язкову участь відповідача у судовому засіданні.

У судове засідання 02.12.2013р. всі сторони прибули.

У обґрунтування позову зазначено, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене на підставі висновків акту перевірки № 110/04/36/23/30756013 від 07.05.2013р. Зокрема, за викладеними у акті висновками позивачем порушено положення п. 2.8, 2.9 ст. 2 р. 2, п. 3.5 ст. 3 р. 3 постанови «Про затвердження Положення про введення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004р. за № 637 (далі - Положення № 637), однак, ТОВ «ГОСПОДАР» ніяких порушень ведення касових операцій не допускав, тому накладення на позивача штрафу податковим органом є безпідставним. На підставі вищевикладених обставин оскаржуване податкове повідомлення-рішення підлягає визнанню незаконним та скасуванню.

Представник позивача у судовому засіданні підтримав позовні вимоги та просив позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, в обґрунтування своєї позиції зазначив, що під час проведення перевірки було встановлено перевищення ліміту залишку готівки у касі підприємства на кінець робочого дня на загальну суму 680157,19 грн., а саме: для виведення залишку готівки у касі не приймаються видаткові касові ордери № 46 від 07.12.2012р. на суму 260617,50 грн. (отримувач ОСОБА_6), № 16 від 12.04.2012р. на суму 72500,00 грн. (отримувач ОСОБА_6) та сума 350000,00 грн., яка вказана у платіжній відомості № 2-г від 12.04.2012р., так як видача готівки у вказаних документах не підтверджена підписом одержувача.

Представник третьої особи в судовому засіданні заперечив проти позову, просив відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, в обґрунтування своєї позиції зазначив, що під час проведення перевірки, складення акту перевірки та винесення оскаржуваного рішення державний орган діяв у межах чинного законодавства.

Дослідивши матеріали справи та подані до суду докази, заслухавши доводи та пояснення представників сторін, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи, суд встановив таке.

Відповідно до п.п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Згідно із п. 75.1 ст. 75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться органами державної податкової служби в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на органи державної податкової служби.

Згідно із п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).

Пунктом 80.1 ст. 80 ПК України встановлено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до п. 80.2 ст. 80 ПК України фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких обставин:

- у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів;

- у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів;

- письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування;

- неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками;

- отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів;

- у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3;

- у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.

Згідно із п. 80.4 ст. 80 ПК України перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.9 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.

Відповідно до п. 80.5 ст. 80 ПК України допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Пунктом 80.10 ст. 80 ПК України встановлено, що порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу.

Згідно із п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка. Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку, у строки визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

Підпунктом 86.3 ст. 86 ПК України встановлено, що акт (довідка) документальної виїзної перевірки, що визначено статтями 77 і 78 цього Кодексу, складається у двох примірниках, підписується посадовими особами органу державної податкової служби, які проводили перевірку, та реєструється в органі державної податкової служби протягом п'яти робочих днів з дня, що настає за днем закінчення установленого для проведення перевірки строку (для платників податків, які мають філії та/або перебувають на консолідованій сплаті, - протягом 10 робочих днів).

Згідно із п. 86.10 ст. 86 ПК України у акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

На підставі положень ст. 20, п.п. 75.1.3 п. 75.1 ст. 75, ст. 80 ПК України та інших нормативно-правових актів проведена фактична перевірка дотримання ТОВ «ГОСПОДАР» порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності патентів, ліцензій, свідоцтв, ведення касових операцій, за результатами якої складено акт від 25.04.2013р. за № 110/04/36/23/30756013.

За викладеними у акті висновками позивачем порушено положення п. 2.8, 2.9 ст. 2 р. 2, п. 3.5 ст. 3 р. 3 постанови «Про затвердження Положення про введення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004р. за № 637 (далі - Положення № 637) - встановлено перевищення ліміту залишку готівки у касі підприємства на кінець робочого дня на загальну суму 680157,19 грн., а саме: для виведення залишку готівки у касі не приймаються видаткові касові ордери № 46 від 07.12.2012р. на суму 260617,50 грн. (отримувач ОСОБА_6), № 16 від 12.04.2012р. на суму 72500,00 грн. (отримувач ОСОБА_6) та сума 350000,00 грн., яка вказана у платіжній відомості № 2-г від 12.04.2012р., так як видача готівки у вказаних документах не підтверджена підписом одержувача.

Згідно з п. 86.8 ст. 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником податкового органу (його заступником) протягом десяти робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки податкове повідомлення-рішення приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.

За результатами перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 06.06.2013 року №0001262230, яким за порушення положень п. 2.8, 2.9 ст. 2 р. 2, п. 3.5 ст. 3 р. 3 постанови «Про затвердження Положення про введення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004р. за № 637 нараховано підприємству суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 1360314,38 гривень.

Досліджуючи правомірність викладених у акті перевірки обставин та висновків, суд встановив таке.

Відповідно до п. 2.8 Положення № 637 підприємства можуть тримати в позаробочий час у своїх касах готівкову виручку (готівку) у межах, що не перевищують установлений ліміт каси. Готівкова виручка (готівка), що перевищує встановлений ліміт каси, обов'язково здається до банків для її зарахування на банківські рахунки. Відокремлені підрозділи підприємств - юридичних осіб можуть здавати готівкову виручку (готівку) безпосередньо до кас таких юридичних осіб або до будь-якого банку для її переказу і зарахування на банківські рахунки зазначених юридичних осіб.

За відсутності банків готівкова виручка (готівка) для переказу на банківські рахунки підприємства (підприємця) може здаватися до операторів поштового зв'язку та небанківських фінансових установ, які в установленому законодавством порядку отримали ліцензію на переказ коштів без відкриття рахунку.

Здавання готівкової виручки (готівки) здійснюється самостійно (у тому числі із застосуванням платіжних пристроїв та через пункти приймання готівки) або через відповідні служби, яким згідно із законодавством надано право на перевезення валютних цінностей та інкасацію коштів.

Здавання готівкової виручки (готівки) може здійснюватися для зарахування на будь-який банківський рахунок підприємства (підприємця) на його вибір.

Згідно із п. 2.9 Положення № 637 готівкова виручка (готівка) підприємств (підприємців), у тому числі готівка, одержана з банку, використовуються ними для забезпечення потреб, що виникають у процесі їх функціонування, а також для проведення розрахунків з бюджетами та державними цільовими фондами за податками і зборами (обов'язковими платежами).

Підприємства не повинні накопичувати готівкову виручку (готівку) у своїх касах понад установлений ліміт каси.

Пунктом 3.5 Положення № 637 встановлено, що у разі видачі окремим фізичним особам готівки (у тому числі працівникам підприємства) за видатковим касовим ордером або видатковою відомістю касир вимагає пред'явити паспорт чи документ, що його замінює, записує його найменування і номер, ким і коли він виданий. Фізична особа розписується у видатковому касовому ордері або видатковій відомості про одержання готівки із зазначенням одержаної суми (гривень - словами, копійок - цифрами), використовуючи чорнильну або кулькову ручку з чорнилом темного кольору. Якщо видаткова відомість складена на видачу готівки кільком особам, то одержувачі також пред'являють паспорти чи документи, що їх замінюють, і розписуються у відповідній графі документа.

Для виведення залишку готівки в касі не приймаються видаткові касові ордери або видаткові відомості, в яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача.

Видача готівки особам, яких немає в штатному розписі підприємства, проводиться за видатковими касовими ордерами, що виписуються окремо на кожну особу або за окремою видатковою відомістю.

Якщо підприємство (підприємець) надає держателям електронних платіжних засобів послуги з видачі готівки за допомогою платіжного термінала (імпринтера), то на підставі квитанцій платіжного термінала (сліпів) таким підприємством складається видатковий касовий ордер на загальну суму проведених операцій за день та здійснюється відповідний запис у касовій книзі.

Згідно з пунктом 5.2 Положення № 637, установлення ліміту каси проводиться підприємствами самостійно на підставі розрахунку встановлення ліміту залишку готівки в касі (додаток 8), що підписується головним (старшим) бухгалтером та керівником підприємства (або уповноваженою ним особою). До розрахунку приймається строк здавання підприємством готівкової виручки (готівки) для її зарахування на рахунки в банках, визначений відповідним договором банківського рахунку. Для кожного підприємства та його відокремленого підрозділу складається окремий розрахунок встановлення ліміту залишку готівки в касі.

Установлений ліміт каси затверджується внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства. Для відокремлених підрозділів ліміт каси встановлюється і доводиться до їх відома відповідними внутрішніми наказами (розпорядженнями) підприємства - юридичної особи.

Відповідно до пункту 5.9 Положення № 637, якщо підприємством ліміт каси не встановлено (незалежно від причин такого невстановлення), то ліміт такої каси вважається нульовим. У цьому разі вся готівка, що перебуває в його касі на кінець робочого дня і не здана підприємством відповідно до вимог цього Положення, вважається понадлімітною.

Пунктом 7.24 Положення встановлено, що у разі виявлення під час перевірок видаткових касових ордерів або видаткових відомостей, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий пункту 3.5 цього Положення), сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки.

Прибуткові касові ордери і квитанції до них, а також видаткові касові ордери і видаткові відомості мають заповнюватись бухгалтером чорнилом темного кольору чорнильною або кульковою ручкою, за допомогою друкарських машинок, комп'ютерних засобів чи іншими способами, які забезпечили б належне збереження цих записів протягом установленого для зберігання документів терміну.

У касових ордерах зазначається підстава для їх складання і перелічуються додані до них документи. Видача касових ордерів і видаткових відомостей на руки особам, що вносять або одержують готівку, забороняється.

Приймання і видача готівки за касовими ордерами може проводитися тільки в день їх складання. Виправлення в касових ордерах та видаткових відомостях забороняються.

У касових ордерах, які оформляються на загальну суму проведених підприємством касових операцій (видача готівки за видатковими відомостями, спеціальними платіжними засобами, здавання готівки до банку, отримання готівки з банку за чеком та оприбуткування її в касі тощо), реквізит «Одержав» або «Прийнято від» не заповнюється ( 3.10 Положення № 637).

Згідно з п. 3.12 Положення № 637 касові ордери або видаткові відомості відразу ж після отримання чи видачі за ними готівки підписуються касиром, а на доданих до них документах ставиться відбиток штампа або напис «Оплачено» із зазначенням дати (число, місяць, рік). Приймання та видача готівки за касовими ордерами можуть здійснюватися лише в день їх складання (п. 3.10 Положення № 637).

Разом з тим, при перевірці правильності заповнення касових документів та організації порядку ведення касових операцій слід врахувати роз'яснення, надані листом Національного банку України від 09.07.2008 № 11-111/2779-9370 «Роз'яснення стосовно застосування типових форм первинного обліку касових операцій».

На сьогодні Державний комітет статистики України, який є правонаступником Міністерства статистики України, видав наказ від 09.06.2008 № 186 «Про визнання таким, що втратив чинність», наказу Міністерства статистики України від 15.02.96 № 51 «Про затвердження типових форм первинного обліку касових операцій».

Водночас Національний банк України, керуючись вимогами статей 33 та 40 Закону № 679-XIV, зазначає, що до нормативно-правового врегулювання вказаного питання підприємства мають застосовувати норми Положення № 637 та Інструкції, а для первинного обліку касових операцій форми документів, передбачені цими нормативно-правовими актами.

Під час перевірок з'ясовується те, як підприємство дотримується встановленого ліміту каси, строків і порядку здавання готівкової виручки. Крім того, має враховуватися те, що кошти, які одержані з каси банку або спрямовані з виручки на виплати, що належать до фонду оплати праці, можуть відповідно до пункту 2.10 цього Положення протягом трьох - п'яти робочих днів зберігатися в касі понад установлений ліміт каси (7.22 Положення № 637).

Для визначення понадлімітних залишків готівки в касі порівнюються записи про фактичні її залишки в касі за кассовою книгою з установленим лімітом каси за кожний день незалежно від того, здійснювалися в цей день касові обороти (надходження і витрати готівки) чи ні. Якщо в періоді, що перевіряється, виявлено перевищення ліміту каси, то з'ясовується, протягом якого часу (у днях) і які понадлімітні суми не здавалися в установлені строки до банку і з якої причини, а також загальна сума понадлімітних залишків (7.23 Положення № 637).

У разі виявлення під час перевірок видаткових касових ордерів або видаткових відомостей, у яких видача готівки з каси не підтверджена підписом одержувача (абзац другий пункту 3.5 цього Положення), сума готівки за такими видатковими документами додається до залишку готівки в касі виключно в день, у якому оформлено зазначені видаткові документи, і надалі зазначена сума не береться для розрахунку понадлімітних залишків готівки (7.24 Положення № 637).

Як встановлено в судовому засіданні, згідно наказу директора ТОВ «Господар» від 01.03.2007р. № 53, встановлений ліміт залишку готівкової виручки (готівки) на кінець робочого дня 1000,00 грн.

У судовому засіданні суд досліджував оригінали видаткових касових ордерів № 46 від 07.12.2012р. на суму 260617,50 грн., № 16 від 12.04.2012р. на суму 72500,00 грн. та платіжної відомості № 2-г від 12.04.2012р. та встановив, що на зазначених документах містяться підписи усіх одержувачів коштів (виплата дивідендів), зокрема, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 У зазначених документах наявні всі необхідні реквізити. Інших оригіналів у підприємства не має.

Крім того, представник позивача надав у процесі судового розгляду справи пояснення про те, що всі кошти були виплачені ОСОБА_6 та ОСОБА_7 відповідно 07.12.2012р. та 12.04.2012 року.

Підприємством був сплачений податок на доходи фізичних осіб на виплату дивідендів, що підтверджується платіжними дорученнями та виписками банку.

Щодо наданих відповідачем ксерокопій видаткових касових ордерів № 46 від 07.12.2012р. на суму 260617,50 грн., № 16 від 12.04.2012р. на суму 72500,00 грн. та платіжної відомості № 2-г від 12.04.2012р., у яких відсутні підписи отримувачів ОСОБА_6 та ОСОБА_7, то на оригіналах, оглянутих у судовому засіданні зазначених документів ці підписи були наявні. Крім того, відповідно до письмових пояснень головного бухгалтера ТОВ «Господар» ОСОБА_8, яка була присутня під час проведення перевірки, під час перевірки перевіряючи особи самостійно брали документи із шафи та стола, де містились чернетки документів. З деяких документів службові особи ДПС зробили копії. Спочатку ОСОБА_8 відмовилась без директора завіряти документи, але перевіряючи змусили її, з її слів, це зробити. Під час завіряння копій ОСОБА_8 не звертала уваги, що це за документи та чи відповідають вони оригіналу, так як була налякана.

Відповідно до статті 1 Указу Президента України від 12.06.1995 року № 436/95 «Про осування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки», у разі порушення юридичними особами всіх форм власності, фізичними особами - громадянами України, іноземними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємницької діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулювання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу: за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах - у двократному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день.

У той же час пунктом 5.10 Положення № 637 передбачено, що кошти не вважаються понадлімітними в день їх надходження, якщо їх було здано до банку в сумі, яка перевищує ліміт каси, не пізніше наступного дня (протягом операційного часу його роботи) або було використано підприємством (без попереднього здавання до банку та одночасного отримання з каси банку) не пізніше наступного дня на господарські потреби.

Таким чином, наявність видаткових касових ордерів № 46 від 07.12.2012р. на суму 260617,50 грн., № 16 від 12.04.2012р. на суму 72500,00 грн. та платіжної відомості № 2-г від 12.04.2012р., у яких є підписи отримувачів, у тому числі ОСОБА_6 та ОСОБА_7 та з урахуванням п. 5.10 Положення № 637 не можна вважати, що у касі підприємства був наявний понад ліміт залишок готівкових коштів.

За таких обставин, висновок податкового органу про порушення позивачем п. 2.8, 2.9 ст. 2 р. 2, п. 3.5 ст. 3 р. 3 постанови «Про затвердження Положення про введення касових операцій у національній валюті в Україні» від 15.12.2004р. за № 637 (далі - Положення № 637) - встановлено перевищення ліміту залишку готівки у касі підприємства на кінець робочого дня на загальну суму 680157,19 грн. не відповідає встановленим по справі обставинам.

З огляду на відсутність порушень не підлягають застосуванню до відповідача і штрафні санкції за вказані порушення.

Згідно з ч.1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ч.2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти тільки на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до положень ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. У адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Розглядаючи спір по суті, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення від 06.06.2013 року №0001262230 прийняте не обґрунтовано, тобто без урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, не пропорційно, зокрема, без дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Частиною 2 ст. 162 КАС України встановлено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.

Зважаючи на сукупність викладених обставин та висновків, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 94 КАС України відшкодуванню із Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ГОСПОДАР» підлягають здійснені ним і документально підтверджені судові витрати у розмірі 2294,34 гривень.

Керуючись статтями 14, 70, 71, 86, 94, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "ГОСПОДАР" до Дніпродзержинської об'єднаної Державної податкової інспекції (Царичанське відділення), третя особа: Головне управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення від 06.06.2013 року №0001262230 задовольнити.

Скасувати податкове повідомлення-рішення №0001262230 від 06.06.2013 р., прийняте Дніпродзержинською об'єднаною Державною податковою інспекцією (Царичанське відділення).

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "ГОСПОДАР" здійснені і документально підтверджені судові витрати у розмірі 2294 грн. 34 копійки.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 06 грудня 2013 року

Суддя (підпис) З оригіналом згідно Постанова не набрала законної сили на 06.12.2013р. СуддяВ.В Ільков В.В. Ільков